Основи інформаційно-психологічної безпеки держави

Основні поняття інформаційно-психологічної безпеки

Інформаційно-психологічна безпека — це стан захищеності психіки людини від деструктивного (інформаційного) впливу (упро­вадження деструктивної інформації у свідомість і (або) підсвідомість людини, що приводить до неадекватного сприйняття нею дійсності). У більш широкому розумінні поняття інформаційно-психологічної безпеки можна сформулювати як стан захищеності духовного, ду­шевного та фізичного благополуччя людини від впливів, які призво­дять до ураження прав і свобод людини, декларованих у Конституції України, Законами та міжнародними угодами України.

Інформаційно-психологічна безпека є складовою частиною ін­формаційної безпеки і повинна займати особливе місце при її за­безпеченні. Ця особливість визначається специфікою загроз і їхніх джерел у галузі інформаційно-психологічна безпека, особливим ха­рактером принципів і завдань при реалізації державної політики у цій галузі. До галузі інформаційно-психологічної безпеки входить та­кож безпека інформаційних потоків психосфери (рис. 4.5).

Розділ 4 Психологічна війна та інформаційно-психологічна безпека

Рис. 4-5- Основні поняття інформаційно-психологічної безпеки

Психосфера представляє собою частину ноосфери та біосфери. Психосфера утворюється на основі сукупності взаємодії:

• культурологічних, суспільних і соціальних факторів;

• психофізичних факторів, що проявляють себе у вигляді фізи­чних, хімічних та інших видів впливів природного, антропоген­ного та техногенного походження;

• інформаційно-психологічних факторів.

Інформаційні потоки психосфери — це сукупність відомих і невідомих факторів, що безпосередньо впливають на органи почуття людини в цілому (такі як фізичні поля, хімічні речовини, біологічні вплив і т.ін.), так і ряд інших факторів, в тому числі психологічних і психофізіологічних, що здійснюють неусвідомлюваний та усвідомлю­ваний вплив на людину та групи людей, та призводять до ураження її (їхніх) прав, свобод та життєвих інтересів.

До них можна віднести засоби й методи формування раціонально-емоційної та інтелектуальної уяви людини про навко­лишню реальність, свого місця у ній.

Деструктивний вплив [destructive impact] (від лат. destruo — ламаю, руйную) — це несвідомий або свідомий вплив природних і антропогенних факторів на психосферу через вплив на культурно-

Частина І Сучасні основи інформаційної безпеки держави

історичний розвиток особистості, суспільства та держави, що при­зводить до порушення духовного, душевного та фізичного комфорту (гармонії), а також здійснення дій, свідомих і несвідомих, що при­зводять до порушення конституційних прав і свобод.

Психофізичний вплив — це система навмисних, цілеспрямо­ваних заходів або ненавмисних впливів духовних, психологічних і фізичних факторів інформаційної і (або) енергетичної природи на духовні, культурологічні, психічні, фізіологічні та хімічні процеси в різноманітних біологічних системах та середовищах їхнього прожи­вання.

Неусвідомлюваний деструктивний психофізичний вплив — неусвідомлюване людиною впровадження деструктивної інформа­ції у її свідомість і (або) підсвідомість, порушення роботи логіко-аналітичної апарату її мозку, розвитку захворювань органів, систем організму та нервової системи.

Спеціальні засоби впливу — методи та засоби (технічні при­строї, люди-спецоператори, що володіють даром впливу на інших людей), які використовуються для неусвідомлюваного деструктив­ного психофізичного впливу на психосферу людини.

Принципи безпеки у психосфері

Основними принципами забезпечення безпеки у психосфері є:

• законність (дотримання норм Конституції України та законодав­ства України, норм міжнародного права при здійсненні діяльно­сті із забезпечення безпеки психосфери людини;

• державний та цивільний контроль за створенням та використа­нням спеціальних засобів дистанційного впливу на психосферу людини;

• державна монополія та відсутність монополії одного відомства на розробку та використання засобів та методів неусвідомлюваного психофізіологічного впливу;

• сполучення централізованого управління силами та засобами психофізіологічної безпеки з передачею у відповідності з держав­ним устроєм України частини повноважень у цій галузі органам державної влади на місцях та органам місцевого самоуправління;

• обов'язковість ліцензування діяльності, зв'язаної з розробкою, виробництвом, розповсюдженням та застосуванням засобів і ме­тодів неусвідомлюваного впливу на психіку людини, а також їх сертифікація;

Розділ 4 Психологічна війна та інформаційно-психологічна безпека

• пріоритетність інтересів особистості при забезпеченні безпеки психосфери людини;

• пріоритетність безпеки психосфери перед будь-якими комерцій­ними інтересами;

• достатність сил та засобів, що використовується державною си­стемою для забезпечення захисту від неусвідомлюваних дестру­ктивних впливів на психосферу людини;

• інформування громадян, організацій, органів державної влади та органів місцевого самоврядування про наявність джерел за­гроз психофізіологічній безпеці психосфері людини та заходах, які приймаються для їхньої нейтралізації;

• виключність та визначеність випадків, коли застосування неу­свідомлюваних впливів на психосферу виправдане (наприклад, в медичних і наукових цілях, в умовах надзвичайних ситуацій і т.ін.);

• експертність, наукова обґрунтованість та доступність спеціальної психоекологічної експертизи для виявлення небезпеки та іденти­фікації (автентифікації) неусвідомлюваних деструктивних впли­вів на психосферу людини;

• міжнародне співробітництво в галузі забезпечення психофізіоло­гічної безпеки.

Потенційні джерела загроз

Загроза інформаційно-психологічній безпеці людини — це сукупність умов та факторів, що викликають деструктивний інфор­маційний вплив на психіку людей, який створює небезпеку її фун­кціонування в певному місці та часі.

Джерелами загроз інформаційно-психологічній безпеці людини є природні, техногенні, соціальні фактори, розробка, ство­рення та застосування спеціальних засобів, а також діяльність осіб, груп осіб, організацій, що негативно впливають на духовний, душев­ний та фізичний комфорт — руйнування єдиного інформаційного та духовного простору держави, її культури та традиційних устоїв су­спільства та суспільної моралі.

Загрозою інформаційно-психологічній безпеці є монопольне воло­діння одним відомством силами та засобами впливу на психосферу людини та можливістю маніпулювання суспільною свідомістю.

Потенційними джерелами загроз інформаційно-психологічній безпеці є:

Частина І Сучасні основи інформаційної безпеки держави

• фізичні особи, що мають від природи здатність неусвідомлюва-ного впливу на інших осіб та об'єднання цих осіб;

• релігійні та інші езотеричні та окультні групи та організації;

• будь-які програми для ЕОМ;

• генератори фізичних полів та випромінювань;

• природні комплекси та антропогенні зони;

• будь-які інформаційно-програмні та аудіо- відео продукти, що розповсюджуються каналами суспільного користування;

• література та засоби масової інформації, у тому числі такі, які використовують методи нейролінгвістичного програмування.

Загрози інформаційно-психологічній безпеці держави

Основні види загроз інформаційно-психологічній безпеці держави представлені на рис. 4.6.

Рис. 4-6- Основні види загроз інформаційно-психологічній безпеці

Основними загрозами інформаційно-психологічній безпеці мо­жуть бути:

• руйнування єдиного інформаційного і духовного простору держа­ви, традиційних устоїв суспільства і суспільної моралі;

Розділ 4 Психологічна війна та інформаційно-психологічна безпека

• блокування на неусвідомлюваному рівні свободи волевиявлення людини, прищеплювання їй синдрому залежності;

• розроблення, створення і застосування спеціальних технічних і програмних засобів для деструктивного впливу на психіку люди­ни;

• маніпуляція суспільною свідомістю з використанням засобів ма­сової інформації та спеціальних засобів впливу;

• деструктивний вплив на психіку людини геопатогенних і антро­погенних зон, генераторів фізичних полів та випромінювань.

Завдання забезпечення інформаційно-психологічної безпеки вирі­шується з метою ліквідації такого виду загроз як загроза конститу­ційним правам і свободам людини й громадянина в галузі духовного життя та інформаційної діяльності, індивідуальній, груповій та су­спільній свідомості, духовному відродженню держави.

До таких загроз відносяться:

• протиправне застосування спеціальних засобів впливу на індиві­дуальну, групову та суспільну свідомість;

• дезорганізація та руйнування системи нагромадження культур­них цінностей;

• девальвація духовних цінностей, пропаганда зразків масової культури, заснованих на культі насильства, на духовних та мо­ральних цінностях, що вступають у протиріччя з цінностями, прийнятими у суспільстві;

• зниження духовного, морального та творчого потенціалу населе­ння держави;

• маніпуляція інформацією (дезінформування, приховування або спотворення інформації).

До зовнішніх джерел загроз можна віднести:

• діяльність іноземних політичних, економічних, воєнних, розвіду­вальних та інформаційних структур, спрямованих проти інтере­сів держави в інформаційній сфері;

• загострення міжнародної конкуренції за володіння інформацій­ними технологіями та ресурсами;

• діяльність міжнародних терористичних організацій;

• розробка рядом держав концепцій інформаційної війни, що пе­редбачає створення засобів небезпечного впливу на інформаційні сфери інших держав.

До внутрішніх джерел загроз можна віднести:

• недостатня координація діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування з формування й реалізації єди-

Частина І Сучасні основи інформаційної безпеки держави

ної державної політики в галузі інформаційної безпеки;

• недостатність нормативної правової бази, що регулює відносини в інформаційній сфері, а також недостатня практика застосування права;

• недостатня економічна потужність держави;

• слабкість системи освіти та виховання, недостатня кількість ква­ліфікованих кадрів у галузі інформаційної безпеки.

Основні завдання державної політики в галузі забезпечення інформаційно-психологічної безпеки

Державна політика в галузі забезпечення інформаційно-психологічної безпеки повинна бути спрямована на виконання наступних завдань:

• удосконалення законодавства держави в галузі забезпечення інформаційно-психологічної безпеки населення;

• формування державної системи забезпечення безпеки в галузі психосфери;

• координація діяльності органів державної влади із забезпечення інформаційно-психологічної безпеки;

• формування державної політики у галузі культури, освіти та мистецтва для забезпечення інформаційно-психологічної безпеки людини;

• визначення повноважень органів державної влади та органів дер­жавного самоуправління в галузі забезпечення інформаційно-психологічної безпеки;

• створення ефективної системи контролю за забезпеченням інформаційно-психологічної безпеки;

• установлення необхідного балансу між потребами у вільному обміні інформацією в галузі впливу на свідомість та допустимими обмеженнями її розповсюдження;

• збереження єдиного інформаційного та духовного простору дер­жави та її культури, традиційних устоїв суспільства та суспільної моралі;

• розвиток вітчизняної індустрії засобів захисту, контролю, обро­блення та дешифрування від деструктивного інформаційно-психологічного впливу;

• організація міжнародного співробітництва в галузі забезпечення інформаційно-психологічної безпеки.

Розділ 4 Психологічна війна та інформаційно-психологічна безпека Об'єкти інформаційно-психологічного захисту

Об'єктами інформаційно-психологічного захисту людини є стан духовного, душевного та фізичного комфорту людини.

Об'єктами захисту можуть також бути умови та фактори, які забезпечують наступне, а саме:

• культура, включаючи релігійні та міжнаціональні взаємовідноси­ни;

• мовне середовище, соціальні орієнтири, суспільні та соціальні зв'язки, демографічні зрушення;

• психофізичні фактори, що проявляються у вигляді фізичних, хі­мічних та інших впливів природного, антропогенного і техноген­ного походження;

• генофонд народів, що населяють державу.

Дата добавления: 2015-07-11