Основні категорії теорії національної безпеки

Визначення теорії національної безпеки та перелік її основних

категорій

Теорія національної безпеки [national security theory] — це наука, яка поєднує в собі прикладні аспекти соціальних, воєнних, гуманітарних, технічних, психологічних, біологічних та інших наук з метою дослідження суті, змісту, методів, форм і засобів забезпечення безпеки особистості, суспільства та держави.

Частина І Сучасні основи інформаційної безпеки держави

Основними категоріями, які складають зміст теорії національної безпеки, є (рис. 1.1):

Рис. 1.1. Основні категорії теорії національної безпеки держави

• національна безпека;

• національні інтереси;

• об'єкти національної безпеки;

• суб'єкти національної безпеки;

• принципи національної безпеки;

• функції національної безпеки;

• система (складові) національної безпеки;

• загрози національній безпеці;

• характеристика національної безпеки;

• фактори забезпечення національної безпеки;

• форми, методи та засоби забезпечення національної безпеки.

Розділ 1 Основи національної безпеки держави

Концепція національної безпеки

Основна ідея теорії та практики забезпечення національної без­пеки держави формулюється в концепції національної безпеки.

Концепція [concept, conception] (від лат. conceptio — сприйня­ття) слугує юридичним актом, який містить керівні принципи та цільові настанови щодо шляхів, засобів та методів захисту життє­во важливих інтересів людини, групи, суспільства та держави. Ме­та концепції національної безпеки — забезпечення єдності принципів формування й проведення державної політики національної безпеки, зокрема, поєднання підходів щодо формування відповідної законо­давчої та нормативної бази (наприклад, підготовки доктрин, стра­тегій, концепцій, державних і відомчих програм у різних сферах на­ціональної безпеки); координування загальнодержавних дій щодо за­безпечення безпеки на місцевому (регіональному), національному та міжнародному рівнях.

Концепція (основи державної політики) національної безпеки [68] України схвалена Верховною Радою України 16 січня 1997 р. Концепція складається з п'яти частин:

1. Загальні положення й принципи.

2. Національні інтереси України.

3. Загрози національній безпеці України.

4. Основні напрями державної політики національної безпеки
України.

5. Система забезпечення національної безпеки України.

У зв'язку з цим основні категорії національною безпеки можна розглядати в зв'язку їх із діючою концепцією та, виходячи з форму­лювання узагальненого поняття національної безпеки.

Національна безпека — це стан захищеності життєво важливих інтересів особистості, суспільства й держави від внутрішніх і зовні­шніх загроз.

Національні інтереси держави

Національні інтереси держави відображають фундаментальні цінності та прагнення народу, його потреби в гідних умовах жит­тєдіяльності, а також цивілізовані шляхи їх створення й способи за­доволення.

Національні інтереси держави та їх пріоритетність обумовлюю­ться конкретною ситуацією, що складається в країні та за її межами.

Частина І Сучасні основи інформаційної безпеки держави

Пріоритетними національними інтересами демократичної держа­ви:

• створення громадянського суспільства, підвищення ефективності органів державної влади та місцевого самоврядування, розвиток демократичних інститутів для забезпечення прав і свобод люди­ни;

• досягнення національної злагоди, політичної й соціальної стабіль­ності, гарантування прав титульної (заголовної) нації та націо­нальних меншин;

• забезпечення державного суверенітету, територіальної цілісності та недоторканості кордонів;

• створення самодостатньої соціально орієнтованої ринкової еконо­міки;

• забезпечення екологічно та технологічно безпечних умов життє­діяльності суспільства;

• збереження та підвищення науково-технологічного потенціалу;

• зміцнення генофонду народу, його фізичного й морального здо­ров'я та інтелектуального потенціалу;

• розвиток нації, історичної свідомості та національної гідності;

• розвиток етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності громадян усіх національностей, що складають народ держави;

• налагодження рівноправних та взаємовигідних відносин з усіма державами, інтегрування у світову спільноту.

Загрози національній безпеці держави

Загроза [threat] — це можлива небезпека, тобто здатність запо­діяти будь-яку шкоду, призвести до будь-якого нещастя.

Стан безпеки визначається характером зовнішніх і внутрішніх загроз.

До зовнішніх загроз належать:

• прагнення деяких держав (коаліцій держав) до встановлення сво­го воєнно-політичного впливу в окремих регіонах світу та їх схильність до розв'язання конфліктів силовими методами;

• існуючі та потенційні осередки локальних війн і збройних кон­фліктів у безпосередній близькості до кордонів держави;

• можливість підриву стабільності внаслідок порушення режиму нерозповсюдження ядерної зброї, міжнародних домовленостей у галузі обмежень і скорочення озброєнь, якісного та кількісного нарощування озброєнь іншими державами;

Розділ 1 Основи національної безпеки держави

• збереження чи створення у регіонах, суміжних із державою, зна­чних угруповань збройних сил інших держав (коаліцій держав), які перевищують їхню оборонну потребу;

• наявність у деяких держав великих арсеналів ядерної та інших видів зброї масового знищення;

• виникнення збройних конфліктів у сусідніх державах, в які може бути втягнута держава;

• порушення прав і свобод людини у сусідніх державах та спрово­ковані ними некеровані міграційні процеси.

До внутрішніх загроз звичайно відносять:

• деградацію технологічного та промислового потенціалу;

• відсутність стабільних воєнно-економічних зв'язків з іншими дер­жавами;

• неконтрольоване вивезення капіталу та певної стратегічно ва­жливої сировини за межі держави;

• зростання масштабів корупції в органах державної влади, прони­кнення в них злочинних елементів, що у свою чергу негативно впливає на воєнну сферу;

• незаконний експорт озброєнь та новітніх технологічних розробок.

Основні можливі загрози національній безпеці держави проявляться у найбільш важливих сферах її життєдіяльності: політичній, економічній, соціальній, воєнній, екологічній, науково-технічній, інформаційній.

У політичній сфері:

• посягання на конституційний лад і державний суверенітет;

• втручання у внутрішні справи з боку інших держав;

• наявність сепаратистських тенденцій в окремих регіонах та у пев­них політичних сил;

• масові порушення прав громадян у державі та за її межами;

• загострення міжетнічних і міжконфесійних відносин;

• порушення принципу розподілу влади;

• невиконання чи неналежне виконання законних рішень органів державної влади та місцевого самоврядування;

• відсутність ефективних механізмів забезпечення законності, пра­вопорядку, боротьби із злочинністю, особливо її організованими формами, та тероризмом.

В економічній сфері:

• неефективність системи державного регулювання економічних відносин;

• наявність структурних диспропорцій, монополізму виробників,

Частина І Сучасні основи інформаційної безпеки держави

перешкод установленню ринкових відносин;

• невирішеність проблеми ресурсної, фінансової та технологічної залежності національної економіки від інших країн;

• економічна ізоляція держави від світової економічної системи;

• неконтрольований відплив за межі держави інтелектуальних, ма­теріальних і фінансових ресурсів;

• криміналізація суспільства, діяльність тіньових структур.

У соціальній сфері:

• низький рівень життя та соціальної захищеності значних верств населення, наявність великої кількості громадян працездатного віку, не зайнятих у суспільно корисній діяльності;

• суспільно-політичне протистояння окремих соціальних верств на­селення або регіонів держави;

• падіння рівня здоров'я населення, незадовільний стан системи його охорони;

• тенденції моральної та духовної деградації у суспільстві;

• неконтрольовані міграційні процеси в країні. У воєнній сфері:

• посягання на державний суверенітет та територіальну цілісність держави;

• нарощування поблизу кордонів держави угруповань військ та озброєнь, які порушують співвідношення сил, що склалося;

• воєнно-політична нестабільність та конфлікти в сусідніх країнах;

• можливість застосування проти держави ядерної зброї та інших видів зброї масового знищення;

• зниження рівня боєздатності Воєнної організації держави;

• політизація силових структур держави;

• створення та функціонування незаконних збройних формувань. В екологічній сфері:

• значне антропогенне порушення та техногенна перевантаженість території держави, негативні наслідки екологічних катастроф;

• неефективне використання природних ресурсів, широкомасшта­бне застосування екологічно шкідливих та недосконалих техно­логій;

• неконтрольоване ввезення екологічно небезпечних технологій, ре­човин і матеріалів;

• негативні екологічні наслідки оборонної та військової діяльності. В науково-технологічній сфері:

• невизначеність державної науково-технологічної політики;

• відплив інтелектуального та наукового потенціалу за межі дер-

Розділ 1 Основи національної безпеки держави

жави; науково-технологічне відставання від розвинених країн; зниження рівня підготовки висококваліфікованих наукових та інженерно-технічних кадрів. В інформаційній сфері:

• невиваженість державної політики та відсутність необхідної ін­фраструктури в інформаційній сфері;

• повільність входження у світовий інформаційний простір, брак у міжнародного співтовариства об'єктивного уявлення про держа­ву;

• інформаційна експансія з боку інших держав;

• витік інформації, яка становить державну та іншу, передбачену законом, таємницю, а також конфіденційної інформації, що є вла­сністю держави;

• запровадження цензури.

Об'єкти національної безпеки

Головними об'єктами національної безпеки є:

• громадянин — його права й свободи;

• суспільство — його духовні та матеріальні цінності;

• держава — її конституційний лад, суверенітет, територіальна цілісність і недоторканість кордонів.

Принципи забезпечення національної безпеки

Основними принципами забезпечення національної безпеки є:

• пріоритет прав людини;

• верховенство права;

• пріоритет договірних (мирних) засобів у вирішенні конфліктів;

• адекватність заходів захисту національних інтересів реальним та потенційним загрозам;

• демократичний цивільний контроль за воєнною сферою, а також іншими структурами в системі забезпечення національної безпе­ки;

• додержання балансу інтересів особи, суспільства та держави, їх взаємна відповідальність;

• чітке розмежування повноважень органів державної влади.

Частина І Сучасні основи інформаційної безпеки держави

Методи та засоби забезпечення національної безпеки

Реалізація принципів забезпечення національної безпеки можли­ва за рахунок створення системи безпеки, основним функціями якої повинні стати:

• виявлення й прогнозування внутрішніх і зовнішніх загроз жит­тєво важливим інтересам об'єктів безпеки;

• здійснення комплексу оперативних та довготривалих заходів що­до попередження й нейтралізації загроз;

• створення й підтримання у готовності сил та засобів забезпечення національної безпеки у повсякденних умовах або при надзвичай­них ситуаціях;

• здійснення системи заходів щодо нормального функціонування об'єктів безпеки в регіонах, які постраждали в результаті вини­кнення надзвичайної ситуації;

• участь у заходах із забезпечення безпеки за межами держави згі­дно з міжнародними договорами й угодами, що укладені даною державою.

Національна безпека держави досягається шляхом проведення виваженої державної політики відповідно до прийнятих доктрин, стратегій, концепцій і програм у таких сферах, як політична, еконо­мічна, соціальна, воєнна, екологічна, науково-технологічна, інфор­маційна тощо.

Конкретні засоби й шляхи забезпечення національної безпеки держави обумовлюються пріоритетністю національних інтересів, не­обхідністю своєчасного вжиття заходів, адекватних характеру й мас­штабам загроз цим інтересам, і ґрунтуються на засадах правової де­мократичної держави.

Характеристики національної безпеки

До числа найважливіших характеристик національної безпеки відносяться її риси, які є основними показниками зовнішнього і вну­трішнього аспектів національної безпеки і виступають необхідними умовами або вимогами її існування та збереження.

Зовнішній аспект національної безпеки характеризують такі ри­си: національний суверенітет, національна незалежність, національні особливості, територіальна цілісність, непорушність кордонів, дер­жавна могутність тощо.

Внутрішній аспект національної безпеки характеризують такі ри-

Розділ 1 Основи національної безпеки держави

си: прогресивність національного розвитку, політична стабільність, демократичний плюралізм, національна єдність, національна злаго­да, соціальна справедливість, суспільне благополуччя тощо.

Дата добавления: 2015-07-11