|
Читайте также: |
Отже, як ми бачимо революція в Туреччині 1918-1923 рр.. Мала величезне значення для розвитку Туреччини як незалежної держави. Наслідком цієї революції було те, що Туреччина здобула незалежність, після того як вона була розділена в результаті Севрського договору.
Цю революцію очолила анатолійська буржуазія, яка зміцніла економічно і придбала серйозну політичну силу за роки першої світової війни і відторгнення розвинених господарських районів викликало її опір. Провідником ідей анатолійської буржуазії став Мустафа Кемаль. Після того як він зміг згуртувати навколо себе патріотичну інтелігенцію, переважно її військові шари.
Після тривалої боротьби, Мустафа Кемаль домігся того, що країни Антанти дізнався Туреччину як цілісне, рівноправне і незалежну державу на конференції в Лозані.
Після чого 29 жовтня Туреччина була проголошена республікою І скасовано халіфат, що було не просто так як навколо нього гуртувалися всі реакційні сили країни. У ньому бачило опору духовенство яке було самої консервативною силою.
2 березня 1924 Великі національні збори ухвалив ліквідувати султанат.
Таким чином, внаслідок революції три політичні акта, - ліквідація султанату, проголошення республіки і скасування халіфату - остаточно врегулювали питання про державний устрій Туреччини.
З колишньої феодально-теократичної монархії Туреччина перетворилася на буржуазно-національну республіку.
Дата добавления: 2015-07-12; просмотров: 124 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
| Історичне значення турецької революції | | | Предыстория и социально-философские предпосылки социологии как науки. |