Арія училки

Сценарій концерта до Дня учителя

(Виходять бабки зі шваброю, віником, відром, дзвенить шкільний дзвоник).

Ц в е т о ч е к. Коридор во время перерви — зона високого ріска. Дєті — татаро-монгольская навала, зітруть з лиця землі — мокрого місця не зостанеться. (Починають прибирання і ведуть діалог.)

М а т р о н а. Слиш, Цвєточек, Віктор Іванович як взнає, шо ми, звьозди, перед концертом ще зал не помили - не одобрить.

Ц в є т о ч е к. Так тебе ж за язик ніхто не тягне.

(Матрона наштовхується на банку з написом: «Коректор оцінок».)

М а т р о н а. Ну шо за діти пішли? Стільки розплодилося вундеркіндів, шо не встигаєш прибрати (Відкриває банку, нюхає, відсахується). Цвєточек, ану нюхни, шо за пятновиводітєль.

Ц в є т о ч е к (нюхає). Нє, не знаю. У мене з хімії більше тройки не було, я фізкультуру любила.

М а т р о н а. То-то. я думаю, чого ти така тоща.

Ц в є т о ч е к. На себе подивись.

М а т р о н а. А шо тут дивитись. У мене в школі і фізкультури не було, бо без мата не можна лазити по канату, а я отлічалась високою культурою проізношенія.

Ц в є т о ч е к. Хватить тарабанити, пішли краще учительську помиємо

М а т р о н а. Я вчора свого внука інглішу вчила, а він ні в какую. Я йому й кажу, шо ним аж півсвіту розмовляє, а він мені: «Тобі шо, мало?»

Ц в є т о ч е к. А я свого історії вчила. От він мене і пита: «Хто по національності Адам і Єва?». А я йому і кажу, що цигани, тільки вони бігають голі й босі, їдять одне яблуко на двох і при цьому кричать, що вони в раю.

М а т р о н а. Треба спасати наших дітей від цієї науки. Он, дивись, шо ця наука з людями робить (Показує в бік фігур учителів). Ось, новенькая, старається, до діток тягнеться, а їй би на свіданія. Ой, що це?. Коля — 10, Пєтя — 20, Ваня — 30 з половиною.

Ц в є т о ч е к. Що, зарплата?

М а т р о н а. Нє, техніка читання в 10 класі.

Ц в є т о ч е к. Так, шо тут? (Читає, збиваючись) Написати твір-мініатюру на 20 сторінок на тему: «Розвиток критичного сюрреалізму в творчості сучасних письменників з використанням аналітико-синтетичного способу та дедуктивно-індуктивного методу в світлі діалектико-матеріалістичного підходу до вивчення творчості в дусі реалістично- феміністичного бачення».

(Матрона стоїть з відкритим ротом і хреститься.)

М а т р о н а. Спокійно, Цвєточок, счас ми їх маленько приберем, і вони знов стануть нормальними людьми.

Замахується відром з якого сиплеться в зал конфетті.

Цвєточок. О, чуєш дзвінок – це почався останній урок, а потім всі прийдуть на святковий концерт. Пішли швидше кращі місця займати!!.

Тікають. Звучить шкільний дзвінок. На сцену збігаються діти. Музика.

Арія училки

Я прошу вас сесть на место,

Ноги вместе, не дышать.

Развалились словно тесто.

Всем молчать, не возражать.

А теперь смотреть на доску,

Ну, Чернов, давай дневник.

Ты измазал ее воском,

Ставлю двойку, ученик.

ПРИПЕВ:

Горе, горе, горе мне.

Горе, горе,а не дети.

Мне не снилось и во сне

Ни в одном кошмарном сне.

Ах зачем, ах зачем,

Ах зачем терплю мученья.

Эти, эти, эти, эти дети, дети

Мученья эти.

Эти, эти, эти дети, дети

Ах эти дети.

Всем сидеть и слушать тихо!

Кто смеялся, кто посмел?

Не будите дети лихо.

Где указка, где же мел?

Почему ещё не пишем?

Я дала вам сорок тем!

Говорю вам, тише, тише!

Ставлю неуд сразу всем!

ПРИПЕВ: Горе, горе, а не дети. …………..

Мы дети.МЫ дети. Мы дети. Мы Дети. Мы дети….

Где же ваши мамы?

Где же ваши папы?

Где же ваши мамы?

Где же ваши …

ПРИПЕВ: Горе, горе, а не дети…….

Дата добавления: 2015-10-21