м. Вінниця - 2014

Свято-подорож

«Краса й сила українського слова»

Вчитель – Декалюк Катерина Олександрівна

м. Вінниця - 2014

Мета: залучити учнів до джерел і витоків народної мудрості; збагатити та доповнити наявні знання; розвивати логічне мислення, пізнавальні та пошукові інтереси школярів; сприяти формуванню духовно багатої мовної особистості; виховувати любов до рідного слова та почуття гордості за свій народ.

Обладнання: проектор, на дошці – вислови про мову:

«Мова – духовне багатство народу»

(Василь Сухомлинський)

«Як парость виноградної лози, плекайте мову»

(Масим Рильський)

«Без мови рідної, юначе, й народу нашого нема»

(Дмитро Павличко)

«Ти постаєш в ясній основі,

Як пісня линеш, рідне слово,

Ти наше диво калинове,

Кохана материнська мово»

(Дмитро Білоус)

«Слово рідне, мова рідна,

Хто вас забуває,

Той у грудях не серденько,

А лиш камінь має»

(Сидір Воробкевич)

Вчитель: Добрий день шановні друзі!

Ми зустрілись в тіснім крузі

Слухать диво калинове –

Рідне українське слово.

Час розпочати наше свято-подорож «Краса й сила українського слова». До нас сьогодні завітало багато гостей.

Шановні гості, вчителі! Запрошуємо вас до нашої господи на хліб та сіль, на слово щире, на бесіду мудру, на торжество рідної мови.

Щасливі ми, що народилися й живемо на такій чудовій, багатій, мальовничій землі – в нашій славній Україні. Тут жили наші прадіди, діди, тут корінь роду українського, що сягає із сивої давнини. І де б ми не були, скрізь відчуваємо поклик рідної землі, хвилюємося аж до сліз, зачувши рідне слово.

Любіть Україну у сні й наяву,

Вишневу свою Україну.

Красу її вічно живу і нову

І мову її солов’їну.

(спроектовано на дошку)

Ми – українці. Мова наша – українська. Це мова, якою ми розмовляємо й думаємо, мова нашої держави. Рідна мова – неоціненний скарб, який потрібно не лише любити, а й берегти як зіницю ока, молитися за неї.

(відеоролик школи естрадного мистецтва «Джем» з піснею "Боже великий,єдиний" на слова О.Кониського)

Наші ведучі допустять вас до подорожі, за умови що ви відгадаєте їхні загадки. Хочете подорожувати – спробуйте відгадати!

Ведучий: Великий будинок у місті стоїть,

Та завжди як вулик бджолиний шумить.

Як чаша, він повний знаннями,

Ласкавий будинок цей з нами. (Школа)

Ведуча: Є в ній вогонь калини, дзвін струмків,

Солодкий щебет ранніх солов’їв,

Твоя, дитино, пісня колискова

І материнське тепле й ніжне слово. (Мова)

(спроектовано на дошку)

Вчитель: Молодці! Відгадали! Щасливої вам подорожі країною Рідна Мова.

Ведучий: Сьогодні в нас буде незвичайна подорож. Зараз ми з вами всядемося в поїзд-експрес і відправимося в подорож країною Рідна Мова.

Ведуча: А подорожуючи, ви розкажете вірші про мову, поспіваєте пісень, які ви знаєте, виконаєте певні завдання. Ось перед вами маршрут нашої подорожі.

Школа – Мова – Українознавство – Відпочинок – Література – Ерудит – Школа

(спроектовано на дошку)

Ведучий: Розпочнемо подорож зі станції «Школа», на неї ж і повернемося в кінці мандрівки. В дорогу, любителі мови! Успіхів вам!

(Учні виконують пісню «Чого вчать в школі», перегляд слайдів).

Станція «Школа»

Учень 1: Рідна школа, наша школа

Двері нам відкрила знову.

Ми прийшли вивчати

Українську мову.

Рідна школа ласку і тепло дає.

Пам’ятайте її, діти,

Все життя своє.

Учень 2: Ми щодня і щохвилини

Слово в’яжемо до слова,

Мов чудесні намистини,

Так виходить наша мова.

Учень 3: Мова кожного народу

Неповторна і своя;

В ній гримлять громи в негоду,

В тиші – трелі солов’я.

Учень 4: Солов’їну, барвінкову,

Колосисту – на віки

Українську рідну мову

В дар дали мені батьки.

Учень 5: В словах української мови

Є музика, ласка й привіт,

І гордість, і сила любові,

І слави дзвінкий заповіт.

Учень 6: Берегти її, плекати

Буду всюди й повсякчас, -

Бо ж єдина, так, як мати,

Мова в кожного із нас!

Учень 7: Рідна мово материнська,

Ти душа мого народу.

Будь від роду і до роду,

Рідна мово материнська.

Учень 8: Ми з нею відомі усюди,

Усе в ній, що треба нам, є.

А хто свою мову забуде,

Той серце забуде своє.

Учень 9: Розцвітай, прекрасна Україно,

Рідна земле, матінко моя.

Хай лунає мова солов’їна –

Пісня неповторная твоя.

Ведуча: Експрес минув станцію «Школа» й наближається до станції «Мова».

Станція «Мова»

Учень 10: Перша книжка мудра й мила,

Ти читати всіх навчила.

Кожна буква букваря –

Це промінчик ліхтаря.

Книжечка дитячих літ

Всіх виводить нас у світ.

(Учні виконують пісню про мову, перегляд відео).

Учень 11: Слово до слова – зложиться мова.

На білому світі, на нашій землі

Є мова у квітів, є мова в зорі,

Є мова у бджілки, метелика, в клена,

В бузкової гілки, в любистку зеленім.

І в мене є мова, барвиста, шовкова,

Весела і ніжна, моя рідна українська мова!

Ведучий: На нашому шляху виникла перешкода. Щоб її подолати, виконайте наступне завдання. Продовжіть початки прислів`їв.

Вчення світ, а невчення тьма.

Слово не горобець, вилетить не спіймаєш.

Під лежачий камінь вода не тече.

Хочеш їсти калачі, не сиди на печі.

Краще синиця в руках, ніж журавель в небі.

Яблуко від яблуні далеко не падає.

Любиш кататися – люби й санчата возить.

Що посієш, те й пожнеш.

Не плюй в колодязь – пригодиться води напиться.

Друзі пізнаються в біді.

Вік живи – вік учись.

Одна голова – добре, а дві – краще.

Праця чоловіка годує, а лінь марнує.

(завдання спроектовано на дошку)

Станція «Українознавство»

Ведучий: Наступна станція «Українознавство».

Ведуча: Мамо, а що таке Берегиня? - запитує дитина. – Берегиня, - одказує мати, - це наша оселя, в якій ми народилися й живемо. Дім, будинок, хата, домівка – так ще називають нашу берегиню. Кожна мати, кожний батько вчать свою дитину любити рідний край – місце, де народився, вчать любити рідну хату.

Учень 12: Не скупіться на теплі слова,

Бо у світі так мало тепла…

Лиш від рідної хати

Та від лагідних рук мами й тата.

Учень 13: Коли зміцнюють крила, щоб літати,

Не забувай про рідних маму і тата.

Та встигни добре слово їм сказати,

Допоки ти живеш у рідній хаті.

Ведучий: Народне прислів’я говорить: «У цьому дворку, як на вінку». А що сьогодні ми знаємо про український віночок? Мабуть, тільки те, що він є невід’ємною частиною українського національного костюма і що він красивий.

Учень 14: Український віночок – не просто прикраса, а й оберіг, «знахар душі». У сиву давнину їх носили тільки дівчата. Плели їх з живих квітів і вважали, що в них є чаклунська сила, яка здатна захистити від будь-якого лиха.

Учень 15: Плести віночки – то ціла наука. На превеликий жаль, до нас не дійшов той рецепт, за яким квіти замочували в рослинних соках, аби довший час вони були свіжими. Дівчатка починали носити вінок з трьох років. У вінку дорослої дівчинки було всього 12 квіточок, і кожна – лікар, оберіг.

Ведуча: Ще до вінка в’язалися стрічки, причому треба було знати їх символіку.

Учень 16: Найпершу у віночку – посередині – в’яжуть світло-брунатну стрічку (символ землі-годувальниці). Пообіч від брунатної стрічки – жовті – символ сонця.

Учень 17: За жовтими стрічками в’яжуться зелені стрічки (символ краси й молодості). За світло-зеленими в’яжуться блакитні (символ неба).

Учень 18: За блакитними в’яжуться сині (символ води). Далі в’яжуть жовтогарячу стрічку (символ хліба). Потім в’яжуть фіолетову (символ мудрості).

Учень 19: Наступна стрічка - малинова (символ душевності, щирості). Після малинової стрічки в’язали рожеву (символ достатку).

Учень 20: В’язали до строю й білу стрічку, але тоді, коли кінці її були розшиті сріблом і золотом. На лівому кінці вишивали сонце а на правому – місяць. Якщо стрічка не була вишита, то її не пов’язували: така стрічка символізувала пам’ять про померлих.

Учень 21: Пов’язували до вінка й червону стрічку, а якщо до вінка вплітали мак, це було звертанням до кохання й магічності.

(створення вінка спроектовано на дошку)

Ведуча: Люди вірили в силу стрічок. Стрічки – це обереги волосся від чужих людей. Відмірялися вони за довжиною дівочої коси й відрізалися трохи нижче коси, щоб її сховати. Усього існувало в Україні 77 видів віночків.

Станція «Відпочинок»

Вчитель: Зараз проведемо гру.

Зіграти хочеться мені

З тобою, друже, в «Так чи ні?»

Тобі питання задаю,

Готуй же відповідь свою.

Відповідай, коли мастак,

Єдиним словом. (Так чи ні).

Скажи співає сом пісні?

Не гайся з відповіддю. (Ні)

Чи вміє плавати гусак?

Ну що на це ти скажеш? (Так)

Чи може стати у вогні

Вода холодним льодом? (Ні)

Скажи мені, червоний мак

В січневу пору квітне? (Ні)

А крокодили на сосні

Свої будують гнізда? (Ні)

Чи може вище гір літак

У вишину злетіти? (Так)

Узори пишні на вікні

Мороз малює взимку? (Так)

Чи правда, друже мій, що рак

Коли повзе то задки? (Так)

Якщо не їстиме три дні

Верблюд ходити зможе? (Так)

Коли розсердиться їжак,

Слона він зможе вбити? (Ні)

Ріка біжить у далині,

Чи є у неї ноги? (Ні)

А чи буває сон у сні,

Чекаю відповіді. (Так)

А під кінець скажи мені,

Цікава гра у «Так чи ні?»

Вчитель: А тепер до вашої уваги пропонуємо виступ учня з гуморескою.

Павло Глазовий «Дід приїхав із села»

Дід приїхав із села,

Ходить по столиці.

Має гроші – не мина

Жодної крамниці.

Попросив він: - Покажіть

Кухлик той, що скраю.

Продавщиця: Что? Чєво?

Я нє понімаю.

Кухлик, люба, покажіть,

Той, що збоку смужка.

Да какой же кухлік здесь,

Єслі ето кружка?

Дід у руки кухлик взяв

І нахмурив брови:

На Вкраїні живете

Й не знаєте мови…

Продавщиця теж була

Гостра та бідова:

У меня єсть свой язик,

Ні к чему мнє мова!

І сказав їй мудрий дід:

Цим пишатися не слід,

Бо якраз така біда

В моєї корови:

Має, бідна, язика

І не знає мови.

Станція «Література»

Ведучий: Далі дорога наша проляже до однієї мистецької держави, назва якій – «Література».

Ведуча:

Стоїть у ружах золота колиска.

Блакитні вії хата підніма.

Світ незбагненний здалеку і зблизька.

Початок є. А слова ще нема.

Ще дивен дим, і хата ще казкова,

І ще ніяк нічого ще не звуть.

І хмари не прив’язані до слова,

От просто так – пливуть собі й пливуть.

Ще кожен пальчик сам собі Бетховен.

Ще все на світі гарне і моє.

І світить сонце оком загадковим.

Ще слів нема. Поезія вже є.

Ведучий: У нашій школі є свої юні поети. Зразок одного з поетичних доробків представляється до вашої уваги.

(Один з учнів читає вірш).

Станція «Ерудит»

Ведуча: Ми наблизились до станції «Ерудит». І я хочу запропонувати вам таке завдання: прочитайте слово, яке зашифроване на дошці.

КОР – О + И + НИ + ЦКЯ – К (криниця)

Ведучий: Завдання 2: що символізують собою наступні рослини:

• Троянда (символ кохання і таємниці)

• Лист пальми (знак перемоги)

• Гілка оливкового дерева (символ миру)

• Гілка лавра (символ слави)

• Дуб (сила)

• Плющ (символ вічного життя)

• Персик (символ доброчесності серця і думок)

• Каштан (символ непорочності та безгрішності)

Ведуча: Завдання 3: Назвати одним словом:

• Відступ у першому рядку тексту (Абзац)

• Розмова між двома особами (Діалог)

• Слова різні за звучанням, близькі за значенням (Синоніми)

• Слова з протилежним значенням (Антоніми)

• Умовні знаки для секретного письма (Шифр)

• Старовинне слово або невживаний тепер мовний зворот (Архаїзм)

• Слова пісні, які повторюються після кожного куплету. (Приспів)

• Сота частина метра. (Сантиметр)

• Особа, яка очолює школу. (Директор)

• Певний режим харчування. (Дієта)

• Той, хто любить свою Батьківщину. (Патріот)

• Льодова гора, що плаває в морі. (Айсберг)

(завдання спроектовано на дошку)

Ведучий: Ми минули станцію «Ерудит» і наближаємося знову до станції «Школа»

Станція «Школа»

Учень 22: Рідна мова в рідній школі!

Що бринить нам чарівніш?

Що нам ближче і миліш?

І дорожче в час недолі?!

Рідна мова! Рідна мова!

Що в єдине нас злива?

Перші матері слова,

Перша пісня колискова.

Як розлучимось з тобою,

Як забудем голос твій

І вітчизні дорогій

Говоритимем чужою?!

В кому думка прагне слова,

Хто в майбутнім хоче жить,

Той всім серцем закричить:

В рідній школі рідна мова!

Ведуча: За мелодійність і красу звучання українську мову називають барвистою. Поети у віршах оспівують красу рідної мови. Якими ж словами поети називають українську мову?

Учень 1 Ніжна, мила, світанкова,

Учень 2:Ясна, чиста, колискова,

Учень 3: Мелодійна, дзвінкотюча,

Учень 4:Дивна, радісна, співуча,

Учень 5: Лагідна, жива, казкова,

Учень 6: Красна, чарівна, шовкова,

Учень 7: Найдорожча, добра, власна,

Учень 8: Мудра, сонячна, прекрасна,

Учень 9: Солов’їна, барвінкова,

Всі учні: Українська наша мова.

Вчитель:

Найсвітліша дорога у світі –

Це дорога до знань, до школи.

Пам’ятайте це, любі діти,

Не забудьте цього ніколи.

І хоч вчитись нелегко буває,

Та наука – завжди хороша.

Кожна в світі людина знає,

Що знання – то найлегша ноша.

Успіхів вам у вивченні української мови!

(Учні виконують пісню «Українська мова»).

Дата добавления: 2015-10-21