Читайте также:
|
|
У зв'язку з бажанням українських підприємств і організацій звільнитися від жорсткого контролю з боку держави за проведенням зовнішньоторговельних операцій в Україні склався необґрунтовано занижений за значенням механізм державного регулювання і контролю, що сприяло падінню конкурентних позицій українського експорту, оскільки нині на світових ринках розвивається конкуренція постачальників окремих країн, яка підтримується і підкріплюється силою і потужністю урядових органів і асоціацій. Вивчення досвіду зарубіжних країн свідчить про значну роль держави в організації і регулюванні зовнішньоекономічної діяльності і її особливому посиленні в періоди економічних і інших труднощів, спадів ділової активності і криз.
Основою регулювання діяльності підприємств України на зовнішніх ринках є Закон «Про зовнішньоекономічну діяльність» (16.04.91). Крім того, у відповідних сферах регулюючу роль виконують і інші Закони України:
— „Про захист іноземних інвестицій в Україні” (10.09.91);
— „Про дію міжнародних договорів на території України” (10.12.91);
— „Про іноземні інвестиції” (13.03.92);
— „Про державну програму заохочення іноземних інвестицій в Україні” (17.12.93);
— „Про міжнародний комерційний арбітраж” (24.02.94);
— „Про режим іноземного інвестування” (19.03.96) і ін.
Необхідно враховувати регулюючу роль інших Законів України, якими передбачений ступінь управління зовнішньоекономічною діяльністю в конкретних її видах і напрямах. Окрім Законів України, важливе значення в регулюванні ЗЕД мають Укази Президента України.
Також існують нормативні рішення Кабінету Міністрів України, Міністерства економіки України і з питань європейської інтеграції, інших міністерств і відомств, які регулюють окремі питання тарифного і нетарифного характеру.
Найвищим законодавчим органом державного регулювання ЗЕД є Верховна Рада України. Відповідно до ст.9 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» Верховна Рада:
— приймає, відміняє і змінює закони про ЗЕД;
— затверджує головні напрями зовнішньоекономічної політики України;
— укладає міжнародні договори;
— затверджує митні тарифи і збори;
— встановлює спеціальні режими ЗЕД;
— затверджує списки товарів, що підпадають під ліцензування при експорті або імпорті.
Кабінет Міністрів України як орган виконавчої влади здійснює координацію ЗЕД, приймає нормативні акти в межах своїх повноважень, подає свої пропозиції у Верховну Раду України, складає платіжний баланс і валютний план.
Національний банк України регулює валютні і міжнародні питання ЗЕД: збереження і використовування золотовалютних резервів, взаємовідношення з центральними банками інших країн і міжнародними фінансовими організаціями, підписання міжбанківських угод, регулювання курсу національної валюти та ін.
Істотну роль в регулюванні ЗЕД виконує Міністерство економіки України з питань європейської інтеграції, в його компетенцію входить:
— проведення єдиної зовнішньоекономічної політики при здійсненні суб'єктами ЗЕД виходу на зовнішній ринок, координація їх діяльності;
— контроль зовнішньоекономічної діяльності;
— нетарифне регулювання ЗЕД і т.д.
Державний комітет митного контролю здійснює контроль ЗЕД відповідно з чинним законодавством. Також в регулюванні зовнішньоекономічної діяльності беруть участь органи місцевого управління: законодавчі і виконавські органи влади; територіальні підрозділи органів державного регулювання ЗЕД.
Як економічний інструмент регулювання ЗЕД здійснює:
— оподаткування суб'єктів ЗЕД;
— митне регулювання і контроль;
— ведення розрахунків і кредитування зовнішньоекономічних операцій;
— страхування зовнішньоекономічних операцій;
— ліцензування і квотування зовнішньоекономічних операцій;
— заборона окремих видів експорту і імпорту;
— проведення антимонопольних заходів у сфері ЗЕД;
— розміщення державних замовлень на виробництво, експорт і імпорт;
— перелік зовнішньоекономічних операцій, звітність, ревізія і аудит суб'єктів ЗЕД;
— інформаційне забезпечення ЗЕД.
Українські підприємства і фірми нині мають нагоду самостійно здійснювати зовнішньоекономічні операції і несуть відповідальність за організацію і управління своєю зовнішньоекономічною діяльністю. Організовуючи її, вони зобов'язані чітко визначати, які службові підрозділи виконують ті або інші функції щодо здійснення зовнішньоекономічних операцій і яким чином координується їх зовнішньоекономічна робота.
Управління зовнішньоекономічною діяльністю на рівні фірми припускає рішення таких найважливіших задач, як розробка стратегічних напрямів зовнішньоекономічної політики і поведінки фірми на зарубіжних ринках, складання планів зовнішньої торгівлі і формування оптимальної структури органів управління зовнішньоекономічною діяльністю, її координація з іншими видами роботи фірми, облік і контроль ефективності операцій на зовнішніх ринках, інформаційне забезпечення рішень, що стосується економічних відносин з іноземними партнерами.
Це вимагає від вітчизняних суб'єктів світового ринку високого професіоналізму, знання практики, що склалася, і звичаїв ведення зовнішньої торгівлі, її форм і методів, уміння проводити комплексні дослідження зарубіжних ринків і відбирати для своєї роботи найперспективніші і оптимальні з них.
Контрольні питання:
1. Які інститути відносяться до державних органів управління ЗЕД України?
2. Які функції виконує верховна рада України щодо ЗЕД?
3. Хто здійснює управління зовнішньоекономічною діяльністю на рівні фірми?
4. Чи необхідне державне управління ЗЕД? Чому?
5. Який орган здійснює нетарифне регулювання ЗЕД?
Дата добавления: 2015-10-21; просмотров: 83 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
МЕНЕДЖМЕНТ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ | | | Сутність менеджменту ЗЕД |