Клаузура виробу

2.2. Опис зовнішнього вигляду й конструкції проектної моделі

Назва виробу	Наволочка для диванної подушки «Віночок»
Призначення	Для прикрашання інтер’єру кімнати, сувенір
Обрані конструкційні матеріали й вимоги до них	Виготовлена з щільної атласної синтетичної тканини, для оздоблення використовується тонкий кольоровий атлас, креп-сатин, габардин, які припалюються або пришиваються до основи наволочки
Кількість деталей у виробі, їх форма й розміри	Основа для наволочки має прямокутну форму (1 деталь). Деталі для аплікації мають різні форми та розміри: Квіти – 6- 8 дет. Лисття – 10-14 дет. Стрічки -10-12 дет.
Види з’єднань деталей	У виробі використовується ниткове з'єднання деталей (машинні та ручні шви) та основний вид – піротехнічний,випалювання по тканині
Технологія обробки деталей	Для пошиття наволочки використовуються машинні шви: упідгин із закритим зрізом та подвійний. Для з’єднання деталей аплікації з наволочкою використовуються метод складного накладного кольорового багатошарового, об’ємного та тонально-тіньового випалювання
Види оздоблення	Наволочка оздоблена аплікацією з атласу та креп-сатину у вигляді віночка, який об’ємно лежить на подушчі та розпластав прикріплені стрічки
Розміри виробу	Довжина – 47 см Ширина – 47 см

2.3. Розробка конструкторської документації

Ескізи пропозиції для виробу в українському стилі.

Вибір ескіза, схеми або малюнка для випалювання;

Сьогодні найбільш зручним та сучасним засобом пошуку й сис­тематизації необхідної інформації для проекту є інтернет-ресурси. Але й можна скористатися безліччю готових візерунків для вишивки, малюнками та схемами з книг та журналів.

Віночки бувають різні, застосовані квіти різні, то й виконання різне. Розглянемо варіанти українського вінка.

Та попередньо трішки історичної довідки:

Історія українського вінка сягає в далеку давнину. Упродовж року, особливо на свята, дівчата прикрашали волосся квітами та стрічками. Причому живими квітами влітку, а взимку зеленим листям барвінку та калиною. За давніми звичаями в Україні, закінчуючи жнива, жінки-селянки, дов’язуючи останнього снопа, плели два вінки з жита і пшениці, прикрашаючи ними голівки молоденьких дівчаток, і гуртом з піснями йшли до господаря ниви на частування. На свято Івана Купала плели вінки з польових квітів, опускали їх на воду, щоб дізнатися, з якого боку слід чекати судженого.
Колись віночок плели так. Кожен віночок мав 12 квіток. Про те, які це квіти, їх значення та місце у віночку ми зараз дізнаємось.

Існує низка легенд про віночок. Ось одна з них:
Йшла дівчина по калину. Зустрів її парубок і каже: "Знімеш вінок - моя будеш". Не веліла матуся знімати віночок, та парубок гарний, говорив красиво, а ласкавий погляд зігрівав серце. Зняла дівчина віночок, а парубок перетворився на страшного дідька і забрав її до себе.

Тому не просто кажуть, що вінок оберегіє від нечистої сили.
Є багато звичаїв, пов'язаних з віночком. Колись останній сніп з поля женці приносили в село. Несла його найгарніша дівчина. Цей сніп прикрашали віночком, як символ наступного врожаю. Весільним є звичай, віночок одягати віночок з барвінку, зроблений на дівич-вечорі, молодій на голову. Після весілля свекруха знімає вельон в молодої разом з віночком, який молода зберігає все своє життя. Вважається, що зберігати віночок потрібно за образами (щоб шлюб був міцним).

Значення квітів в віночку:
Безсмертник - символ здоров'я
Деревій - нескореності
Барвінок - життя й безсмертя людської душі,
Цвіт вишні та яблуні - символ материнської відданості
Калина - символ краси та дівочої вроди
Любисток і волошка - відданості та вірності
Ромашка - символ дівочої чистоти
Ружа, мальва та півонія - віри, надії та любові
Хміль (вусики) - символ гнучкості та розуму
Цвіт маку долучають у вінок ті дівчата, у чиїх родинах хтось загинув у боротьбі з ворогом. Мак - символ печалі і смутку.
Також кожна дівчина повинна була знати в якій послідовності вплітати стрічки у віночок та, що колір стрічки значить. І сором був тій дівчині, яка не знала яка за якою мала бути вплетена стрічка.
Скажімо, найпершу у віночку - посередині, в'яжуть світло-коричневу стрічку - символ землі-годувальниці. Пообіч від коричневої - жовті стрічки - символ сонця, за ними світло-зелені - символ краси і молодості. Потім голубі, сині - символи неба і води, що дають силу й здоров'я, далі в'яжуть жовтогарячу символ хліба, фіолетову - символ мудрості людини, малинову - символ душевності, щирості, рожеву - символ достатку. В'язали до строю й білу стрічечку, але тоді, коли кінці її були розшиті сріблом і золотом. На лівому кінці вишивали сонце, а на правому - місяць. Якщо стрічка не була вишита, то її не пов'язували, бо це символ пам'яті про померлих.
Наші предки вважли, що віночки наділені якось магічною силою, можуть впливати на їхнє майбутнє та керувати теперішнім.Тому віночки навіть розділили на певні категорії.
Найбільшої уваги приділяли "вінку кохання".
Цей віночок виплітали дівчата віком від 13 років і до заміжжя.
Основу такого вінка складають ромашки - символ юності, доброти і ніжності. Поміж ромашками вплітають цвіт яблуні і вишні. Над чолом - квітуче гроно калини. Поміж квітами вплітають вусики хмелю - символ гнучкості та розуму.
Вінок відданості
Його виплітають з любистку і волошок. Основою вінка є волошки, а поміж ними вплітають квітучий любисток.
Колись давно, повідають люди старшого віку, жили в Україні два птахи: Любисток і Волошка. А що були вони дуже гарними від природи, то люди винищили їх до пня. Знайшли собі притулок у гущавнику гаю останні двоє з тих пташенят, і недоля здружила їх настільки, що всі ставили їх у приклад.
- Дай Боже вам такої злагоди і відданості, як у Любистка і Волошки, - благословляли у життя матері своїх дітей. До кінця своїх днів вчили Любисток і Волошка всіх любити й оберігати одне одного, шанувати, бути щирими у розмовах. А як померли, то проросли двома пахучими квітками. Дорогі вони нам не тільки за красу. Ними миють волосся, купають немовлят, освіжають помешкання. Колись дівчата дарували вінки з любистку і волошок коханим у хвилю розлуки. І возив козак такий засушений віночок у шовковій хустці коло серця по далеких світах. Але скільки б не носила його недоля по світу, він твердо знав, що його чекають, про нього пам'ятають, його кохають.
Чернечий вінок
Його готує своїми руками дівчина, яка ступає на стезю служіння Богові, тобто готується до чернечого постригу. Колись давно у черниці йшло чимало люду, бо сплюндрована Україна була багатою хіба що на дітей-сиріт. Коли яка з дівчат голосилася до черниць, то ввечері, перед її відходом, до хати збиралися дівчата. Кожна несла з собою білі лілії - символ чистоти. Дівчина-господиня у квітковому вінку і вишитому строю стрічала гостей. Відбувався обряд прощання Господньої нареченої з дівоцтвом. Останні світські пісні, останній танець. Тоді приходили старші жінки з родини і перевдягали дівчину у довгу темну сукню. Дівчата знімали віночок з дівчини і вкладали на голову вінок з білих лілій.
На сході сонця дівчина у вінку з лілій у супроводі подруг прощалася з селом, низько кланяючись кожній хаті, кожному зустрічному і йшла до монастиря. Тут її зустрічали черниці. Ставши на коліна, дівчина складала обітницю служіння Господові, скидала вінок, цілувала його і передавала найкращій подрузі. Черниці натомість пов'язували дівчину наміткою послушниці.
В іншому випадку вінок з білих лілій виплітали на смерть дівчини. Подруги в'язали його і вкладали на голову небіжчиці.
Вінок надії
Цей віночок виплітали дівчата, яким не пощастило у коханні, або для того, щоб освідчитися в ньому нерішучому парубкові.
В'язали вінок з волошок і польового маку. Волошка - символ простоти і ніжності, мак вселяє надію. Вважали, що любов прийде сама, коли такий вінок дівчина власноруч одягне на голову своєму обранцеві.
Вінок розлуки
Дарувала його дівчина парубкові у тому випадку, коли в них не складалася доля. Наприклад, ходив хлопець до дівчини, а тут почав стрічатися з іншою. Отож покинута дівчина виплітала вінок з первоцвіту і вересу. Перша квітка-символ кохання, що минає, друга - самотності і безнадії, що настає. Про значення такого вінка знали колись усі парубки.
В іншій ситуації, коли причиною розлуки ставала дівчина, вона дарувала парубкові вінок з вербових китичок, барвінку й айстр. Верба - символ правдивості, айстри - суму. Барвінок у поєднанні з айстрою означає німе благання: "Вибач, але я кохаю іншого.".
Такі цікаві і барвисті наші звичаї та ввірування, тому ен цураймось свого та вміймо мудро жити з природою

Крім квітів, у вінок вплітають стрічки. Люди вірили в їхню магічну силу. Стрічки оберігають волосся від поганих очей. Вимірювались вони довжиною дівочої коси, щоб сховати її. Світло-коричнева стрічка – символ землі-годувальниці. Жовта стрічка – символ Сонця. Світло-зелена – символ краси і молодості. Блакитна чи синя – символ неба і води. Жовтогаряча стрічка – символ хліба. Фіолетова – символ душевності. Рожева – символ достатку. Біла – символ пам’яті про померлих. На лівому боці її вишивали сонце, на правому місяць.

Починали уквітчувати голівку віночком дівчатка з трьох років. Перший вінок для дівчинки плела мама. Купала його в росах сім днів, сушила, а тоді до скрині клала. У віночок вплітала чорнобривці, незабудки, барвінок, ромашки. Кожна
квіточка лікувала дитину: чорнобривці допомагали позбутися головного болю, незабудки та барвінок зір розвивали, ромашка серце заспокоювала.

У чотири роки плівся інший віночок. Кінчики квіточок неодмінно розчісувались. Вплітали безсмертник, листочки яблуні.

У віночок шестирічної дівчинки вплітався мак – він оберігав спокійний сон та ясну думку.

Для семирічної дівчинки плели віночок із семи квітів. Уперше вплітали до нього цвіт яблуні. Батько торкався голівки донечки з віночком і промовляв: «Мати-яблуне, дядино моя, дай донечці моїй здоров’я і долю красну.» В цент

2.4. Вибір матеріалів, інструментів та обладнання

Для виготовлення виробу мені знадобляться такі матеріали:

- Підбір тканин для основи та оздоблення;

За останній час майстри займалася оздоблення народного та сучасного одягу, весільних суконь, предметів побуту, працювали на лляній тканині, але багато людей хочуть шовк або атлас, тому згодом почали працювати і з такими тканинами. Предмети декору, подушки, скатертини, одяг для вікон — будь-яку річ можна прикрасити як традиційною українською тематикою, так й більш адаптованою.

Тому для нашої наволочки ми використаємо синтетичні та напівсинтетичн, штучні тканини, ті що випалюються, хоча й можливий варіант з уставками та зйомним (нашивним) візерунком а основі.

Для виготовлення виробу знадобляться такі інструменти:

Матеріали та інструменти:

- Ножиці

- Простий олівець

- Картон,металева фольга для виготовлення трафаретів

- Папір креслярський або друкарський для виготовлення ескізів

- Папір ескізний білий для виготовлення рисунка виробу

- Копіювальний папір, калька

- Акварельна фарба або гуаш, кисть

- Фломастер, маркер

- Тканина шовкова або синтетична різних кольорів

- Електровипалювач

- Металева лінійка

- Шматок наждачного паперу та бавовняної тканини

- Синтетична тканина та оздоблення

Для виготовлення виробу мені знадобиться таке приладдя:

· Столи, стільці

· Освітлення, відповідно санітарно - гігієнічним нормам

· Додаткове освітлення – настільна лампа на кожен робочій стіл з прищепкою

· Скло – розміром не менше 30х40 см., на кожне робоче місце; освітлювальний стіл - склофон

· Прасувальна дошка та праска: вентилятор, витяжка або ін. спосіб провітрювання кабінету.

Оформлення:

- Плакати по кольороведенню (кольоровий круг, контрастні кольори, зближення кольору)

- Репродукції і ілюстрації пано, картин художників

- Вироби, виконані в техніці гильошировання

- Малюнки на кальці, ескізи виробів, шаблони

- Наочний посібник, дидактичний матеріал

- Правила техніки безпеки

- Журнали

- Інструктивна тахнологічна карта

ІІІ. ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЕТАП

ІСТОРІЯ ВИНИКНЕННЯ ВИДУ РУКОДІЛЛЯ.
Гільйошування - це гравірування на спеціальній гільошировальній машині малюнка у вигляді комбінацій ліній і застосовується при створенні ювелірних прикрас.
У застосуванні до нашого методу гільйошування означає виготовлення аксесуарів, прикрас, обробку виробів ажурним мереживом або аплікацій за допомогою спеціального апарату.
Випалювання по тканині - один з нових і видів прикладного творчості. Історія виникнення цього мистецтва повністю не відома. Відомо тільки, що прийшло воно до нас з Німеччини, де в 70 -і роки XIX століття ручна техніка випалювання по тканині називалася піротехнікою.
У Росії ця техніка з'явилася порівняно недавно. Автор методу художнього Гільошування по тканині - Зінаїда Петрівна Котенкова з міста Рибінська.. Співпрацювала Зінаїда Петрівна з відомим модельєром В'ячеславом Зайцевим, визнана вона і з енної Бурдою, від якої отримала лист подяки. Наприкінці ХХ століття вона розробила технологію випалювання по тканині приладом для випалювання по дереву і в 1990 році отримала авторське свідоцтво за свою розробку. Багатьох майстринь навчила вона цього мистецтва в Москві, Ярославлі, Угличі, Лузі, які в свою чергу уже навчили майстринь з інших країн, зокрема й в Україні.

Такою справжньою українською майстринею являється Вергановська Ольга Борисівна, що має уже авторські права на деякі розробки технологій та методів у гильошированні, щиро ділиться своїми знаннями та здобутками з зацікавленими.
Перевага цього виду рукоділля полягає в тому, що на виготовлення виробу потрібно значно менше часу, ніж на виріб, виконаний в техніці вишивки або плетіння мережива. Випалювання по тканині засноване на властивості тканин з хімічних волокон плавитися і склеюватися під впливом високої температури.

ПОЗИТИВНІ І НЕГАТИВНІ МОМЕНТИ ТЕХНІКИ ХУДОЖНЬОГО Гильошировання
позитивні:
1. Різноманітність виробів, виконуваних в техніці випалювання по тканині.
2. Простота і доступність освоєння техніки у короткий час.
3. Ексклюзивність авторської роботи.
4. Розвиває дрібну моторику.
5. Виховує посидючість, терпіння, увагу і завзятість.
6. Можливість реалізації виробів для отримання грошових коштів.
7. На виконання комплекту виробів потрібно набагато менше часу, ніж на виготовлення цього ж комплекту в інших техніках.
негативні:
1.Небажано займатися випалюванням по тканині людям, що страждають алергією та астмою.
2.Для роботи потрібен спеціальний інструмент.

3.1. Складання технологічної карти

Технологічна карта

Виготовлення аплікації віночка

№ з/п	Послідовність виконання робіт	Графічне зображення	Обладнання й інструменти
	Виготовити деталі аплікації за шаблоном		Шаблони польових квітів, тканина, випалювач по тканині, склофон
	Вирізати деталі по контуру     Зробити серединки для маку та волошки з дроту та чорної пряжі. Для ромашок вирізати кружечки з жовтої тканини     Збираємо квіти		Електровипалювач, склофон
	Розмістити деталі на тлі відповідно до ескізу, приколоти шпильками		Електровипалювач, склофон Шпильки
	Прикріпити деталі до основи припаюванням або електровипалювачем, вийняти шпильки		Голка, ножиці Електровипалювач, склофон
	Припалити деталі до тла за допомогою Електровипалювача на склофоні		Електровипалювач, склофон
	Зробити остаточну обробку виробу: почистити, попрасувати з виворотнього боку	- Чистка, прання та прасування готового виробу. Чистимо виріб від залишків тканини та ниток (випадів бридів) Перевіряємо наявність візерунку та перфорації голкою. За потреби наволочку перемо вручну, попередньо замочуючи у мильному розчині. Прасуємо з виворотної сторони в режимі для синтетики, з підпарюванням.	Праска, прасувальна дошка

Технологічна карта

Виготовлення наволочки з клапаном

Для виконання ручних швейних робіт слід правильно організовувати робоче місце. У процесі роботи дотримуватися правил безпечної праці

та санітарно-гігієнічних вимог

1. Вишивати й шити треба сидячи на стільці із спинкою. Сидіти потрібно прямо, не сутулячись.

2. Освітлення має бути хорошим, бажано природним. Під час вишивання правою рукою світло повинно падати зліва на робоче місце, при вишиванні лівою рукою – справа. Через кожну годину вишивання чи шиття необхідно робити відпочинок для очей на 5 – 10 хв. Під час відпочинку очі перевести на спокійне забарвлення. Корисно також використати цей час на виконання гімнастики для м'язів очей.

3. Перед виконанням ручних швейних робіт треба ретельно вимити руки, щоб не забруднити тканину.

4. Інструменти і пристосування зберігати у спеціальній шкатулці чи ящичку. При виконанні ручних робіт шкатулку з інструментами та пристосуваннями класти на стіл праворуч від тканини.

5. Голкою працювати обережно. Не підносити голку близько до обличчя.

6. Після роботи голку й шпильки зберігати тільки у гольнику або покласти у спеціальну коробку. Не залишати голку без нитки. Забороняється зберігати голку, вколовши її в одяг.

7. Зламану голку не кидати, а класти в спеціально відведену для цього коробку.

8. Ножиці на робочий стіл класти із зімкненими лезами, направленими від себе.

9. На робочому місці слід дотримуватися чистоти і порядку.

Правила безпечної праці

при роботі електричною праскою

1. Перевірити справність шнура.

2. Включати і вимикати праску сухими руками, тримаючись за корпус вилки.

3. Ставити праску на підставку, стежити за тим, щоб підошва праски не торкалася шнура.

4. Стежити за правильною установкою положення терморегулятора. Після закінчення роботи вимикати праску.

Випалювання накладного візерунка

Правила техніки безпеки при роботі з електровипалювачем

· Під час роботи з випалювачем, волосся повинно бути сховане під косинку або охайно зібране позаду, одяг облягаючий по фігурі.

· На столі має бути чистий склофон це скло №4 – 5 та під світка у вигляді лампи-прищепки з регулятором світлоти.

· Перед роботою необхідно перевірити справність потрібних для роботи електроприладів.

· Необхідно слідкувати за тим, щоб під час роботи неперекручувались провода в електровипалювачі.

· Чистити голку випалювача потрібно лише після вимкнення електроприладу.

· При виконанні певних операцій електровипалювання необхідно користуватись наперстком, аби уникнути опіків.

· Працювати слід сидячи за столом під кутом 900 – 750, на відстані витягнутої руки від сусіда, аби не вдихати дим від сплаву синтетичних матеріалів.

· Проводити заміну випалювача через кожні 30 хв., аби уникнути перегріву електроприладу.

· При роботі з випалювачем потрібно бути дуже обережним:

· тримати та класти прилад не торкаючись до проводів, одягу та тіла;

· не відволікатись під час роботи;

· по закінченню роботи впалювач відразу вимикати

Дата добавления: 2015-10-21