Читайте также:
|
|
Про кого цитата | Текст цитати | Автор цитати |
Іван Вишенський | «Наближається до кращих взірців барокового стилю» | Д. Чижевський |
Григорій Сковорода | «Український Сократ», «український Горацій», «український Езоп». | |
Григорій Квітка-Основ’яненко | «Засновник нової української прози». | Т.Шевченко |
«Утни батьку, щоб нехотя на весь світ почули, що діялось в Україні» | слова Т.Шевченка до Основ’яненка | |
Іван Котляревський | «Енеїда — поема народна, істинно класичне творіння», «Енеїда — твір, наіскрений сонцем, розпашілий од земних пристрастей» | О. Гончар |
«…сила п’єси «Наталка Полтавка»в надзвичайній простоті, правді і, найголовніше, в любові автора до свого народу, в любові, котра з серця І. Котляревського перейшла на його твір». | І. Карпенко-Карий | |
«І. Котляревський — Коперник українського слова». | М. Рильський | |
«І. Котляревський перший проорав глибоку борозну на цілині нової української національної культури… Те, що зробив автор «Енеїди»і «Наталки Полтавки», лишиться жити у віках. Простота, правда, любов до народу роблять невмирущими, безсмертними творіння І. Котляревського, слава якого справді «сонцем засіяла». | Є. Кирилюк | |
«Над книжкою твоєї «Енеїди»/ Нащадок схилить радісне чоло». | В. Сосюра | |
«Наталка Полтавка»була цілком новим, оригінальним явищем в українській літературі, вона поклала початок національній українській драматургії і національному українському театрові». | Є. Кирилюк | |
«І. Котляревський показав, що і під грубою свитою б’ється людське серце». | М. Коцюбинський | |
«Він між нами тепер! Він зібрав нас усіх! / Хто ж на поклик його озоветься? / З-поза довгих ста літ чи ви чуєте сміх? / То Іван Котляревський сміється». | М. Вороний | |
Тарас Шевченко | «Він був кріпаком і став велетнем у царстві людської культурі» | І. Франко |
«Шевченко як поет — це був сам народ, що продовжував свою поетичну творчість.» | М. Костомаров | |
Пантелеймон Куліш | «Куліш – перворядна зірка в нашому письменстві, великий знавець української мови, а притім добрий знавець язиків і літератур європейських народів». | І. Франко |
«Панько Куліш - це обдарована особа, неповторна і трагічна, навіть трагікомічна, народник без народу, елітист без еліти, літератор без літератури, політик без політичного діяння». | Юрій Шерех | |
Марко Вовчок | «Основоположниця дитячої української прози» | |
І.Нечуй-Левицький | «Великий артист зору», «Всеобіймаюче око України». | І. Франко |
«Арена людських пристрастей» | Євген Гуцало про «Кайдашеву сім`ю». | |
Панас Мирний | «Корифей української прози», «Перший симфоніст української прози» «В цій людині билося палке серце патріота, справжнього гуманіста». | О. Гончар |
І.Франко | «Написав другий заповіт українському народові» | Ю.Шевельов про «Гімн» |
«…У важкі часи безправ’я і темряви він був для Західної України і університетом, і енциклопедією, і академією наук, і народним, не затвердженим ніякою монаршою ласкою міністром культури та освіти…» | П. Тичина | |
«Іван Франко — це розум і серце нашого народу. Це боротьба, мука і передчуття щастя України. України і людськості. …Франко живе в народній пам’яті як великий Каменяр…». | М. Рильський | |
Леся Українка | «Дочка Прометея» | |
«...єдиний мужчина» | І. Франко | |
«...геніальна жінка» | М. Павлик | |
«Леся Українка! Це звучить узагальнююче, як ім'я, в якому злились мільйони українок і українців, мільйони безвісних чесних борців за свободу, які в глухі часи жорстокого царизму вслід за російським пролетаріатом не побоялися устати проти гніту й рабства». | П. Тичина | |
Ольга Кобилянська | «Гірська орлиця» | |
«Пишна троянда в саду української літератури» | М. Старицький | |
«Велика українська письменниця, бо час нічого не заподіяв її творам, а тільки утвердив їх в нашому народі». | В. Земляк | |
«Її твори відзначаються реалістичною правдою, глибоко захоплюючим способом зображення, силою почуття і мистецькою красою форм і мови». | О. Кобилянська | |
Михайло Коцюбинський | «Великий сонцепоклонник» | |
В. Стефаник | «Се правдивий артист із Божої ласки, яким уже нині можемо повеличатися перед світом». | І. Франко |
«Бетховен українського села» | ||
«Як коротко, сильно і страшно пише ця людина» | Максим Горький | |
В.Винниченко | «Майстер психологічного аналізу» | |
«І відкіля ти взявся у нас такий» | І. Франко | |
Павло Тичина | «Павло Григорович Тичина - це шукання й шукання, праця і вимогливість, і, нарешті, вміння з безконечного плину образів відібрати найсвіжіший, наймісткіший, наймузикальніший» | О. Гончар |
«Тичина уже в «Сонячних кларнетах»відкрив усі свої козирі, а потім не раз був примушений до гри слабої і безкозирної». | М. Зеров | |
М. Рильський | Все для людини і завжди з людиною — цей заповіт Рильський проніс крізь бурю і сніг, крізь усе своє життя». | М. Стельмах |
«…Рильський досить витончений і складний поет… І живе він зі своїм часом, напружено і уважно в навколишнє життя вдивляється, уміє помічати в його глибині струю вічно людського, близького всім часам і народам». | М. Зеров | |
Володимир Сосюра | «Глибинно-бентежний березень та замріяно прозорий вересень». | М. Стельмах |
М. Хвильовий | «Основоположник української прози ХХ ст.» | |
Є. Маланюк | «Поет залізних строф» | |
Ю. Яновський | «Поет людської чистоти» | О. Гончар |
«Яновський у прозі був поетом» | Юрій Смолич | |
Остап Вишня | «Король українського тиражу» | |
«Остап Вишня – справжній мисливець і при тому поет полювання» | М. Рильський | |
«Хай живуть зайці!»– життєве кредо Остапа Вишні | ||
А. Малишко | «Солов'їне серце України» | |
Іван Драч | «Сонячний поет» | |
В. Симоненко | «Витязь молодої української поезії» | О. Гончар |
«Поет з горніх Шевченкових вершин» | В. Захарченко | |
Василь Стус | «Різьбяр власного духу» | І. Дзюба |
Григір Тютюнник | «Один із найвидатніших наших новелістів» | В. Шевчук |
Ліна Костенко | «…Критерії поетеси високі — вона вимагає від митця, а отже і від себе, не лише щирості і викінченості, а й гаряче обстоює думку: право на існування має лише те, що потрібно сучасності». | В. Симоненко |
Дата добавления: 2015-10-21; просмотров: 242 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
ПОСВЯЩЕНИЕ | | | Валентин Сидоров. «Семь дней в Гималаях» (повесть, 1982 рік). |