Цитати про письменників

Про кого цитата	Текст цитати	Автор цитати
Іван Вишенський	«Наближається до кращих взірців барокового стилю»	Д. Чижевський
Григорій Сковорода	«Український Сократ», «український Горацій», «український Езоп».
Григорій Квітка-Основ’яненко	«Засновник нової української прози».	Т.Шевченко
«Утни батьку, щоб нехотя на весь світ почули, що діялось в Україні»	слова Т.Шевченка до Основ’яненка
Іван Котляревський	«Енеїда — поема народна, істинно класичне творіння», «Енеїда — твір, наіскрений сонцем, розпашілий од земних пристрастей»	О. Гончар
«…сила п’єси «Наталка Полтавка»в надзвичайній простоті, правді і, найголовніше, в любові автора до свого народу, в любові, котра з серця І. Котляревського перейшла на його твір».	І. Карпенко-Карий
«І. Котляревський — Коперник українського слова».	М. Рильський
«І. Котляревський перший проорав глибоку борозну на цілині нової української національної культури… Те, що зробив автор «Енеїди»і «Наталки Полтавки», лишиться жити у віках. Простота, правда, любов до народу роблять невмирущими, безсмертними творіння І. Котляревського, слава якого справді «сонцем засіяла».	Є. Кирилюк
«Над книжкою твоєї «Енеїди»/ Нащадок схилить радісне чоло».	В. Сосюра
«Наталка Полтавка»була цілком новим, оригінальним явищем в українській літературі, вона поклала початок національній українській драматургії і національному українському театрові».	Є. Кирилюк
«І. Котляревський показав, що і під грубою свитою б’ється людське серце».	М. Коцюбинський
«Він між нами тепер! Він зібрав нас усіх! / Хто ж на поклик його озоветься? / З-поза довгих ста літ чи ви чуєте сміх? / То Іван Котляревський сміється».	М. Вороний
Тарас Шевченко	«Він був кріпаком і став велетнем у царстві людської культурі»	І. Франко
«Шевченко як поет — це був сам народ, що продовжував свою поетичну творчість.»	М. Костомаров
Пантелеймон Куліш	«Куліш – перворядна зірка в нашому письменстві, великий знавець української мови, а притім добрий знавець язиків і літератур європейських народів».	І. Франко
«Панько Куліш - це обдарована особа, неповторна і трагічна, навіть трагікомічна, народник без народу, елітист без еліти, літератор без літератури, політик без політичного діяння».	Юрій Шерех
Марко Вовчок	«Основоположниця дитячої української прози»
І.Нечуй-Левицький	«Великий артист зору», «Всеобіймаюче око України».	І. Франко
«Арена людських пристрастей»	Євген Гуцало про «Кайдашеву сім`ю».
Панас Мирний	«Корифей української прози», «Перший симфоніст української прози» «В цій людині билося палке серце патріота, справжнього гуманіста».	О. Гончар
І.Франко	«Написав другий заповіт українському народові»	Ю.Шевельов про «Гімн»
«…У важкі часи безправ’я і темряви він був для Західної України і університетом, і енциклопедією, і академією наук, і народним, не затвердженим ніякою монаршою ласкою міністром культури та освіти…»	П. Тичина
«Іван Франко — це розум і серце нашого народу. Це боротьба, мука і передчуття щастя України. України і людськості. …Франко живе в народній пам’яті як великий Каменяр…».	М. Рильський
Леся Українка	«Дочка Прометея»
«...єдиний мужчина»	І. Франко
«...геніальна жінка»	М. Павлик
«Леся Українка! Це звучить узагальнююче, як ім'я, в якому злились мільйони українок і українців, мільйони безвісних чесних борців за свободу, які в глухі часи жорстокого царизму вслід за російським пролетаріатом не побоялися устати проти гніту й рабства».	П. Тичина
Ольга Кобилянська	«Гірська орлиця»
«Пишна троянда в саду української літератури»	М. Старицький
«Велика українська письменниця, бо час нічого не заподіяв її творам, а тільки утвердив їх в нашому народі».	В. Земляк
«Її твори відзначаються реалістичною правдою, глибоко захоплюючим способом зображення, силою почуття і мистецькою красою форм і мови».	О. Кобилянська
Михайло Коцюбинський	«Великий сонцепоклонник»
В. Стефаник	«Се правдивий артист із Божої ласки, яким уже нині можемо повеличатися перед світом».	І. Франко
«Бетховен українського села»
«Як коротко, сильно і страшно пише ця людина»	Максим Горький
В.Винниченко	«Майстер психологічного аналізу»
«І відкіля ти взявся у нас такий»	І. Франко
Павло Тичина	«Павло Григорович Тичина - це шукання й шукання, праця і вимогливість, і, нарешті, вміння з безконечного плину образів відібрати найсвіжіший, наймісткіший, наймузикальніший»	О. Гончар
«Тичина уже в «Сонячних кларнетах»відкрив усі свої козирі, а потім не раз був примушений до гри слабої і безкозирної».	М. Зеров
М. Рильський	Все для людини і завжди з людиною — цей заповіт Рильський проніс крізь бурю і сніг, крізь усе своє життя».	М. Стельмах
«…Рильський досить витончений і складний поет… І живе він зі своїм часом, напружено і уважно в навколишнє життя вдивляється, уміє помічати в його глибині струю вічно людського, близького всім часам і народам».	М. Зеров
Володимир Сосюра	«Глибинно-бентежний березень та замріяно прозорий вересень».	М. Стельмах
М. Хвильовий	«Основоположник української прози ХХ ст.»
Є. Маланюк	«Поет залізних строф»
Ю. Яновський	«Поет людської чистоти»	О. Гончар
«Яновський у прозі був поетом»	Юрій Смолич
Остап Вишня	«Король українського тиражу»
«Остап Вишня – справжній мисливець і при тому поет полювання»	М. Рильський
«Хай живуть зайці!»– життєве кредо Остапа Вишні
А. Малишко	«Солов'їне серце України»
Іван Драч	«Сонячний поет»
В. Симоненко	«Витязь молодої української поезії»	О. Гончар
«Поет з горніх Шевченкових вершин»	В. Захарченко
Василь Стус	«Різьбяр власного духу»	І. Дзюба
Григір Тютюнник	«Один із найвидатніших наших новелістів»	В. Шевчук
Ліна Костенко	«…Критерії поетеси високі — вона вимагає від митця, а отже і від себе, не лише щирості і викінченості, а й гаряче обстоює думку: право на існування має лише те, що потрібно сучасності».	В. Симоненко

Дата добавления: 2015-10-21