Що нового внесено у комплекс аналітичних робіт на підприємстві економічною діагностикою?

У чому полягає сутність економічної діагностики? Яким є її функціональне призначення?

Економічна діагностика – це процес розпізнавання й визначення кризових явищ у діяльності підприємст­ва на основі помічених локальних змін, установлених залежнос­тей, а також особливо помітних явищ поточної підприємницької діяльності.

Основними завданнями економічної діагностики є: системне оцінювання результативності господарської діяльності за кілька періодів; виявляння факторів, які позитивно чи негативно вплинули на неї; визначення реальної фінансової стійкості підприємс­тва в цілому чи окремих аспектів його платоспроможності, кредито­спроможності, інвестиційної привабливості тощо.

На основі названих завдань доцільно визначити загальні принципи економічної діагностики:

- інтегрованість у загальну систему аналізу;

- науковий характер досліджень;

- комплексність;

- системність;

- об'єктивність;

- конкретність;

- точність;

- активність;

- своєчасність;

- ефективність.

Економічна діагностика близька до економічного аналізу, але економічний наліз встановлює кількісне значення параметрів, виявляє відхилення різних параметрів від норми, а економічна діагностика підприємства орієнтована на пізнання економічних протиріч, основну увагу приділяє інтерпретації тих чи інших економічних результатів діяльності підприємства. Процес діагностування, безумовно, містить у собі процедури аналізу.

Отже, діагностика — це процес розпізнавання й визначення негативних (кризових) явищ у діяльності підприємст­ва на основі помічених локальних змін, установлених залежнос­тей, а також особливо помітних явищ поточної підприємницької діяльності.

Що нового внесено у комплекс аналітичних робіт на підприємстві економічною діагностикою?

Детальна (комплексна) діагностика — докладне аналітичне дослідження, що дає глибоке розуміння поточної ситуації, є основою для розробки як стратегії перетворень у розглянутих сферах діяльності, так і переліку конкретних заходів для досягнення запланованих результатів. Така діагностика може проводитися за всіма аспектами діяльності або сфокусуватися на якому-небудь одному чи декількох напрямках. Комплексна діагностика необхідна, коли існуюча (або відсутня) на підприємстві система моніторингу поточної діяльності не дозволяє визначити основні проблеми, причини їх виникнення, послідовність їх розв'язання. Проте навіть коли області перетворень очевидні й чітко окреслені, бажано, щоб за іншими (суміжними) напрямками була проведена експрес-діагностика. Це забезпечить сумісність перетворень, проведених в одній сфері зі сформованою практикою господарювання в інших сферах.

Досить дискусійним є питання про достатність інформаційної бази

діагностування. Прийнято вважати, що більший обсяг даних забезпечує кращий

результат діагностування і, як наслідок, приводить до прийняття ефективного

управлінського рішення. При цьому перевага надавалась формалізованій, кількісно

вираженій і задокументованій інформації, що призначалась передусім для

автоматизованої аналітичної обробки.

3. 3. Яким є загальний порядок проведення діагностичного дослідження? Загальний порядок проведення діагностичного дослідження складається з наведених нижче етапів.

1. Формулювання мети проведення діагностики, визначення об'єкта діагностики, предмета дослідження.

2. Визначення й обґрунтування системи показників (критеріїв), на основі яких проводиться діагностування.

3. Оцінювання стану підприємства виконання різних за ступенем складності аналітичних процедур.

4. Кількісна й якісна ідентифікація стану об'єкта на основі обраної системи показників (критеріїв).

5. Застосування отриманої інформації у процесі управління.

6. Перевірка результатів впровадження прийнятих рішень.

Дата добавления: 2015-10-21