Український націоналістичний повстанський рух у 1941-1944 років

Окупувавши Україну, нацистські загарбники установили в ній «новий поря­док» - терористичний режим масових розстрілів і економічного пограбування. Природною реакцією народних мас був опір окупаційному режимові. Тривалий час радянська історіографія зображала всіх незадоволених «новим порядком» палкими прихильниками старого, радянського. Але це не відповідає історичній дійсності. Насправді в антигітлерівському русі Опору в Україні було дві течії, одна з яких справді діяла під радянськими гаслами, а друга орієнтувалася на створення незалежної української держави.

Другою течією антинацистського Опору в Україні були національне підпілля і партизанські сили, керовані Організацією українських націоналістів (ОУН). Не­гайно після відступу радянських військ зі Львова, ОУН під керівництвом С.Бандери оголосила про відновлення незалежності України і утворення уряду на чолі з Я.Стецьком. Оунівці перебували в полоні ілюзії, що німці схвально зустрінуть відновлення держави, яка обіцяла їм допомогу у боротьбі з СРСР. Але ця ілюзія дуже швидко розвіялася. Уряд Стецька був розігнаний, сотні оунівців були розст­ріляні чи опинилися в концтаборах. Були заарештовані і керівники ОУН. В цих умовах оунівці перейшли до саботажу політики окупантів і підготовки сил для масового повстання. Це повстання планувалося розпочати після того, як сили нацизму і комунізму ослабнуть у взаємній боротьбі.

Мережа оунівського підпілля охопила не лише західні, а й центральні, східні і південні райони України. Оунівські підпільні організації виникли в Донбасі і навіть у Криму. Велику роль в їх організації відіграли так звані «похідні групи ОУН», які з початком наступу німецьких військ одержали наказ просуватися на схід, органі­зовувати підпілля, згуртовувати антинацистські сили під своїм керівництвом.

Нацистські окупанти дійшли висновку, що ОУН готує масове повстання з метою створення самостійної української держави і обрушили на неї шквал реп­ресій, жертвами яких стали тисячі членів підпілля. У відповідь ОУН стала ство­рювати партизанські загони, які у жовтні 1942 р. об'єдналися під загальною на.-івою Українська повстанська армія (УПА). На відміну від радянських парти­занських сил, які спиралися на підтримку з-за лінії фронту, ОУН - УПА діяли з розрахунку виключно на свої сили, на підтримку місцевого населення. Розпочав­ши збройну боротьбу в Поліссі і на Волині, УПА поступово поширила її на Гали­чину, Наддніпрянську Україну.

Збройна боротьба ОУН - УПА продовжувалася і після вигнання німецьких військ з України. Залишаючись на платформі самостійності, оунівці повернули зброю проти радянської влади. Всього за період боротьби, що тривала до початку 50-х років, у лавах ОУН - УПА перебувало майже 400 тис. чол.

Дата добавления: 2015-10-21