Діти від народження до 3 років

Розвиток усного мовлення. Призвичаювати малят до сприймання та розуміння української мови. Організовувати прослуховування колискових пісень, наспівування народних мелодій, розповідання потішок, лічилок, коротеньких віршів. Викликати при цьому позитивні емоції.

Створювати для немовлят чисте україномовне середовище, позитивний настрій, позитивні емоції. Задовольняти потребу дитини у спілкуванні з нею на рівні позитивних емоцій, ніжних дотиків, міміки, жестів, погладжування. Викликати в малюків усі можливі наслідувальні звуки. Надавати можливість самостійним звуковим проявам - передвісникам подальшого мовлення дитини. Наприклад, можливі самостійні звукові прояви дитини 2-7 міс. (белькіт): бу-бу, у, кх, а; у відповідь на розмову матері - й, й; ма-мам-далі иа- гу-и; дам-да; на'гу-га; й; ни-и, ди; ай-ай (плаче), да, дай (комплекс звуків); а-ку, а, ку, а-ку; а-гу-и-гі; ай-ай (не плаче); бу-бу-а-агу-и; бу-иг-гі-ги; а-аля - оля; ка-ка, а-а-ага; кт-кт-ка-ка-кт: ка-ля-каля; к (улюблений звук); ка-кх-ки-какх (довго); кр-кр-кр: кр-кра-кана-га; а; ай-авй (весело); а- ку-а; а-гу-и-ж; а-а-ага; бу-бу; бу-бу-а-агу-и; бу-иг-гі-гі, й, дам-да; да; дай; и-а-гу-и; ка-ка; кр-кра-ка-на-а; ма-мам-да-лі; ка-гу-га, й; ни-и, ди тощо.

Частіше брати дитину на руки, говорити, промовляти, співати віршики. Потішки, колисанки, тримаючи її руки у своїх. Поєднувати словесно бачене, почуте, відчуте з музикою, співом, ритмами.

Стимулювати малюка повзати (ігри «Дожену-дожену», «ку-ку», «Коза рогата» та ін.). Супроводжувати рухи словом (Євгенку, візьми Іграшку, машинку). Давати повну можливість користуватися іграшками, кубиками, різними предметами. Широко використовувати звуконаслідування (машина - бі-бі, літак " у-у; киця любить Євгенка – обнімає - няв, мур).

Стимулювати перші кроки дитини. Супроводити їх мовою (Євгенко — топ-топ, бух).

Зводити спільно з малюком різні будівлі. Супроводити їх словом. Активізувати дитину, заохочувати до спільних дій і висловів.

У період «вибуху мовлення» більше слухати, пояснювати запитання дитини. Стримувати надто швидкий мовленнєвий розвиток дитини. Переключати на інші, менш напружені в інтелектуальному плані види діяльності (малювання, ліплення, гра).

Залучати дітей до посильної участі в народних іграх, хороводах, обрядах. Ознайомити з українським національним костюмом, організовувати рядження. Подавати зразки українського гумору. Формувати уявлення про народні традиції зустрічі Нового року, Різдва Христового, весни, проводів літа, обжинків, про календарні пісні (веснянки, русальні, купальські, косарські, жниварські), колядки та щедрівки.

Розширювати словник назвами предметів ужитку, іграшок; підводити до розуміння змісту цих слів у життєвих ситуаціях; учити відповісти на запитання: що це? Хто це? (заняття, ведмедик, лялька Леся, пензлик, глина, фарба і т. ін). Поповнювати словниковий запас словами — означеннями (прикметниками) у природних ситуаціях. Вчити відповідати на запитання: який? Яка? Яке? Які?; розуміти запитання: що робить?

Вести невимушену розмову з дитиною, віддаючи Їй пріоритет як розмовникові. Викликати інтерес до спів розмови з дорослими.

Гратися з дітьми. Придумувати з ними цікаві сюжети для рольових ігор й обговорювати Їх, збуджувати уяву дітей. Бути добрим партнером у грі. Задовольняти потребу дитини в грі. Додержувати паритетності взаємин у грі. Влаштовувати для дітей елементарні покази ляльок, іграшок, масок (гра в театр). Активізувати мовлення дитини в подібних іграх.

Учити розуміти прочитане, слухати пояснення змісту твору українською мовою. Заохочувати наслідувати повтори у вірші, казці, пісенці, розучувати разом з дорослими вірші.

Читати віршики, казочки не заради забави, а з певною метою. Спокійно розглядати картинки, ілюстрації до книжок. Уміти розповісти про бачене, зроблене, почуте рідним, дорослим, одноліткам.

Результати навчально-виховної роботи: діти люблять слухати колисанки, грати в ігри, забавки; самі будують фразу з 3-4 слів, користуються нею у знайомій ситуації; промовляють усі доступні звуки; розуміють і відтворюють пісеньки, віршики, потішки; відповідають на запитання і ставлять запитання дорослому; більш точно виражає своє бажання (небажання) словами, переносить свій мовленнєвий досвід за межі ситуації; вступає у спілкування з незнайомими дорослими й дітьми.

Дата добавления: 2015-10-21