Завдання. 1. Вивчити теоретичні основи магнітної сприйнятливості.

1. Вивчити теоретичні основи магнітної сприйнятливості.

2. Вивчити типи апаратури для визначення магнітної сприйнятливості.

3. Усвідомити алгоритми запису даних магнітної сприйнятливості.

10.3 Теоретичні основи

Магнітна сприйнятливість гірських порід може бути виміряна двома принципово різними способами: по зміні індуктивності соленоїда і величині реактивної складової напруженості вторинного магнітного поля.

Дослідження розрізів свердловин методом МС здійснюється апаратурою КМВ, АМК-3 і комплексною апаратурою ЕМК-1, КМК і ТСМК-40.

Апаратура типу КМВ розроблена на основі мостової схеми. Міст живиться струмом частотою 1 кГц від електронного генератора через трансформатор. Напруга розбалансу моста надходить на підсилювач, потім на фазовий випрямляч для випрямлення реактивної складової поля, далі через фільтри подається на прилад, що реєструє. Свердловинний прилад живиться від генератора струмом частотою 50 Гц, анодна напруга знімається з випрямляча. Фільтри призначені для поділу живильної і вимірювальної ланцюгів.

В апаратурі КМВ застосовуються два датчики: 1) чутливий – для вимірів у слабомагнітних породах і рудах; 2) грубий – для вимірів у сильномагнітних рудах. Чутливий датчик довжиною 20 см з феритовим сердечником має високу індуктивність при низькому омічному опорі (велика добротність датчика). Його чутливість складає 3-5 мільйонних частинок одиниці. Довжина грубого датчика 12 див, індуктивність його порівняно невелика (мала добротність датчика). Датчики поміщені в заповнений маслом неметалічний кожух.

Масштаб запису кривих c _еф встановлюється за даними еталонування апаратури на моделях з матеріалів з відомими значеннями магнітної сприйнятливості (наприклад, з магнетиту, магнетиту з гіпсом).

Масштаб запису кривих МС обчислюється по формулі

, (10.1)

де K =40·π· n – коефіцієнт соленоїда (п – число витків, що приходяться на 1 см довжини соленоїда); I – сила струму; l – величина ефекту, що спостерігається, від градуйованого соленоїда.

Масштаб глибин кривих χ _ефпри детальних дослідженнях розрізів рудних свердловин складає 1:50 або 1:25. Оптимальна швидкість запису кривих МС порядку 1000-1500 м/с.

Свердловинний прилад стабільно працює при температурі до 60°С.

Однорідні пласти на кривих χ _еф відзначаються симетричними аномаліями щодо їх середини (рис. 10.1). Характерні значення χ _еф приурочені до середини пласта – максимальні при магнітній сприйнятливості пласта більше магнітної сприйнятливості вміщуючих порід χ_п>χ_вм, мінімальні при χ_п<χ_вм. У малопотужних пластах (h < 1 _с, де 1 _с– довжина датчика) криві χ _еф мають два максимуми з мінімумом у центральній частині кривої.

1 – h ₁; 2 – h ₂; 3 – h ₃; 4 – h ₄; 5 – h ₅

Рисунок 10.1 – Криві ефективної магнітної сприйнятливості гірських порід при різній товщині

Границі шарів достатньої потужності (h > 21 _с)визначаються точками, де величина сигналу дорівнює половині його максимального значення Δ χ _max/2, тобто потужність таких пластів визначається шириною аномалії на рівні половини її максимального значення Δ χ _{п max}. З зменшенням потужності пластів точки з координатами Δ χ _{п max}/2 зміщаються щодо границь пласта в бік вміщуючих порід.

Метод магнітної сприйнятливості найбільш ефективний при дослідженні розрізів свердловин, пробурених на магнетитових і титаномагнетитових родовищах. Його можна застосовувати також для виявлення в розрізах свердловин скупчень бокситів, марганцевих, хромітових, нікелевих, сидеритових і олов’яних руд.

Основні геологічні задачі, розв’язувані методом МС при вивченні розрізів свердловин, складаються в літологічному розчленовуванні розрізів і їх кореляції, виділенні рудних зон, визначенні змісту заліза в магнетитових рудах, одержанні даних про величину магнітної сприйнятливості порід для інтерпретації аномалій магнітного поля, відзначених магніторозвідкою.

Літологічне розчленовування розрізів свердловин за методом МС базується на різній магнітній сприйнятливості порід. Найбільші величини χ _П характерні для магнетиту і титаномагнетиту, за ними йдуть ультраосновні породи (габро, діабази, порфірити й ін.), потім кислі породи (граніти, гранодіорити). Найнижчими значеннями χ _п володіють карбонатні і гідрохімічні осадки.

Виділення в розрізах руд базується на їх високій, порівняно з вміщуючими породами (глинами, піщаниками, карбонатами), магнітної сприйнятливості. Процентний вміст заліза в рудах визначається по залежності величини магнітної сприйнятливості від кількості, що міститься в них магнетиту.

10.4 Контрольні запитання

1. Фізичні основи методу магнітної сприйнятливості.

2. Форма кривих каротажу магнітної сприйнятливості та їх особливості.

3. Задачі, які вирішуються за допомогою магнітної сприйнятливості.

Список використаної літератури

5. Д.И. Дьяконов, Е.И. Леонтев, Г.С. Кузнцов. Общий курс геофизических исследований скважин. М.: Недра. 1977. 432 с.

6. Геофизические методы исследования скважин. Справочник геофизика. - М.: Недра, 1982.

7. Техническая инструкция по проведению геофизических исследований скважин. М.: Недра, 1963.

8. А.М. Блюменцев, Г.А. Калистратов, В.М. Лобанков, В.П. Цирюльников. Метрологическое обеспечение геофизических исследований скважин. М.: Недра. 1991. 266 с.

Дата добавления: 2015-10-16