Чому ти відтягаєш твою руку* і стримуєш у пазусі твою десницю?

Таж ти, о Боже, - цар мій споконвіку,* що дієш серед землі спасіння.

Ти силою твоєю розділив море,* розбив на водах голови драконів.

Ти розторощив голови Левіятана,* дав його морським потворам на поживу,

Ти відкрив джерела й потоки,* ти висушив вічнотекучі ріки.

Твій - день і твоя - ніч. Ти сотворив світила й сонце,* ти встановив усі земні границі, літо й зиму сотворив ти.

Згадай, як ворог, було, над Господом глумився,* і як народ безумний зневажав твоє ім'я.

Не дай шуліці життя горлички твоєї,* життя твоїх убогих не забудь повіки.

Поглянь на твій союз,* бо темні закутки землі стали кублом, повним насильства.

Нехай пригноблений не повернеться стидом прикритий,* нехай нужденний та вбогий хвалять твоє ім'я.

Встань, Боже, відстоюй твою справу,* згадай наругу, що завдає тобі щоденно безумний.

Не забудь крику твоїх противників, галасу тих, що повстають на тебе,* який іде угору безнастанно.

Псалом 76

Голос мій до Бога - і я взиваю;* голос мій до Бога, щоб міг мене почути.

Скрутного для мене дня я Господа шукаю;* уночі я простягаю мої руки безустанку, душа моя зреклась утіхи.

Як я про те згадаю, Боже, - стогну;* як розважаю, - млію духом.

Очі мої тримаєш у безсонні;* тривожуся, і відняло мені мову.

Я думаю про дні давні,* згадаю про літа споконвічні.

Роздумую вночі у моїм серці,* я розважаю, і допитується дух мій.

Чи то ж Господь відкине геть навіки* і не буде більш прихильним?

Чи то ж назавжди припиниться його ласка,* із роду в рід слово його стане нечинне?

Чи милосердитися забув Бог?* Чи в гніві замкнув він своє милосердя?

Кажу я: «То біль мій,* що десниця Всевишнього змінилась.»

Пригадую собі діла Господні,* пригадую чуда твої днедавні.

Роздумую й над усіма ділами твоїми,* і міркую над учинками твоїми.

Боже! Свята твоя дорога:* який бог так великий, як наш Бог?

Ти єси Бог, що чуда чинить,* ти між народами явив свою потугу.

Ти відкупив твоїм раменом народ твій,* синів Якова та Йосифа.

Води побачили тебе, о Боже, води побачили тебе, і здригнулися,* навіть безодні затряслися.

З хмар линуло водою,* із туч залунав голос, і полетіли твої стріли.

Грім твій загуркотів у буревії,* блискавки осяяли всю вселенну, здригнулася земля й затремтіла.

Твоя дорога через море, стежка твоя через великі води,* і слідів твоїх не видно.

Ти вів народ твій, як отару,* рукою Мойсея та Арона.

Псалом 90

Ти, що живеш під Всевишнього покровом,* що у Всесильного тіні пробуваєш.

Скажи до Господа: Мій захисте і моя твердиня,* мій Боже, на котрого покладаюсь.

Він бо спасе тебе від сітки птахолова,* і від по гибельного мору.

Він тебе покриє крилами своїми, і ти втечеш під його крила;* щит і забороно – його вірність. Ти не злякаєшся ні страху вночі,* ані стріли, що вдень літає.

Дата добавления: 2015-10-16