Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Вибірка в соціологічному дослідженні

Читайте также:
  1. Гіпотези в соціологічному дослідженні: сутність, правила висування та перевірки
  2. Семінарське заняття 9. Описові методи в психологічному дослідженні

Вибірка — це сукупність елементів об’єкта соціологічного дослідження, що підлягає безпосередньому вивченню; сукупність способів, прийомів, процедур відбору елементів об’єкта, одиниць спостереження й вивчення при масових соціологічних дослідженнях.

Безліч соціальних об’єктів, які є предметом вивчення в програмі соціологічного дослідження, утворюють генеральну сукупність.

Більшість соціологічних досліджень носять не суцільний, коли вивчаються всі елементи об’єкта, а вибірковий характер. При розгляді будь-якої схеми побудови вибірки повинні бути враховані два фактори: 1) наявність або відсутність ймовірного механізму відбору й 2) наявність або відсутність об’єктивності при відборі. Облік цих факторів дає такі основні види вибірки: випадкова, квазівипадкова, квотна, багатоступінчаста та ін.

Вибірка випадкова. Спосіб відбору, при якому кожний елемент генеральної сукупності має деяку, відмінну від нуля, імовірність бути відібраним.

Реалізувати процедуру простого випадкового відбору можна двома прийомами: лотерейним методом і за допомогою таблиці випадкових чисел.

Вибірка невипадкова. Виділяють два види невипадкового відбору: спрямований відбір (цілеспрямований, цільовий, вибір на розсуд) і-стихійний. Спрямований відбір характеризується вибором одиниць або груп одиниць за яким-небудь заздалегідь визначеним принципом. Найпоширенішими формами спрямованого відбору вважаються: вибір типових об’єктів, метод «сніжної грудки» і вибір квотами,

Стихійні вибірки формуються довільно й, як правило, незалежно від дослідника. Прикладами стихійного відбору можуть служити опитування за допомогою засобів масової інформації, «вибірка першого зустрічного», опитування пасажирів на зупинках або в транспорті тощо.

Вибірка квотна — мікромодель об’єкта соціологічного дослідження, сформована на основі статистичних відомостей (параметрів, квот) переважно про соціально-демографічні характеристики елементів генеральної сукупності.

Квотний метод вибірки передбачає попередню наявність статистичних відомостей щодо ряду істотних характеристик генеральної сукупності. Однак ці відомості не використовуються для визначення обсягу вибірки, тому що надалі відбір респондентів здійснюється не випадково, а цілеспрямовано, за допомогою інтерв’юерів. Число характеристик, дані про які вибираються як квоти, як правило, не перевищує чотирьох.

Вибірка багатоступінчаста — вид вибірки, побудований із застосуванням процедури поетапного відбору об’єктів, до того ж сукупність об’єктів, відібраних на попередньому етапі (сходинці) стає вихідною для відбору на наступному. Проміжні об’єкти, що становлять вибіркову сукупність на вищих сходинках багатоступінчастої вибірки, називаються одиницями відбору. Розрізняють одиниці відбору першої сходинки (первинні одиниці), одиниці відбору другої сходинки (вторинні одиниці) тощо. Об’єкти нижньої сходинки, з яких безпосередньо ведеться збір соціологічної інформації, називаються одиницями спостереження.

Генеральна сукупність — усі студенти вузів. Застосовуються три сходинки відбору. На першій виділяються вузи за напрямками. Друга сходинка — у кожній групі вузів робиться випадковий непропорційний відбір. Наприклад, відбирається по одному або два вузи з кожної групи. На третій сходинці у вузах визначаються факультети й курси, на яких пройде дослідження. Четверта сходинка припускає визначення студентських груп, які будуть опитані. Одиницею спостереження є студент.

Репрезентативність (від фр. representant — представник) — здатність вибіркової сукупності відтворювати основні характеристики генеральної сукупності. Репрезентативність досягається за рахунок правильного формування вибірки, яка за принциповими для дослідження параметрами має відтворювати загальний об'єкт дослідження.

Вибірка не може абсолютно точно відтворювати генеральну сукупність, тому вона завжди матиме певні відхилення від неї. Помилка репрезентативності — відхилення вибіркової сукупності за певними характеристиками від генеральної сукупності. Чим більша величина відхилень, тим значніша помилка репрезентативності, тим нижча якість отриманих даних.


Дата добавления: 2015-10-16; просмотров: 129 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Соціально-демогрфічна структура суспільства. Демографічна ситуація і демографічна політика в сучасній Україні. | Молодь як соціально-демографічна група. Загальні засади державної молодіжної політики в Україні | Типи сім'ї та шлюбу | Стан і тенденція розвитку сучасної сім’ї.Сім’я в Україні | Освіта як соціальний інститут. Зміст та функції освіти. | Освіта в сучасному світі. Тенденції і проблеми модернізації вітчизняної освіти | Громадська думка: поняття та функції. Об`єкт та суб`єкт громадської думки. | Засоби масової інформації: поняття, структура, види та роль в сучасному суспільстві | Види конкретно-соціологічних досліджень | Програма конкретно-соціологічного дослідження: поняття, структура і функції. |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Визначення проблеми, об`єкта й предмета соціологічного дослідження.| Гіпотези в соціологічному дослідженні: сутність, правила висування та перевірки

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.013 сек.)