Конотативне та денотативне значення, їх призначення у процесі спілкування.

Якщо значення співвідноситься з данним референтом і вказує на поняття, воно є денотативним. Денотативне значення може змінитися в історичних періодах, тобто діахронно, а у синхронному плані воно стійке і постійне. Воно досить спільне для усіх носіїв мови, хоча останні мають про нього неоднакову уяву.

Денотативне значення пов'язане безпосередньо з денотатом - об'єктом визначення. Об'єкти, що їх визначає мовне значення, неоднорідні.

Коннотативне значення - це відносна комунікативна цінність мовної одиниці, яка часто знаходиться поза концептуальним змістом. Наприклад, до коннотативного значення слова woman англійський мовознавець Д.Ліч відносить не лише фізичні, але і психічні і суспільні характеристики (суспільність, материнські інстинкти); їй можуть бути властиві риси, які швидше типові, ніж незмінні (багато розмовляє, має досвід куховарства, носить властивий їй одяг). Коннотативне значення охоплює удавані властивості: жінці приписуються такі ознаки як “слабка”, “плаксива”, “боязка”, “емоційна” поряд з такими рисами як “м'яка”, “лагідна”, “чуйна”, “працьовита”. Коннотації змінюються залежно від часу і оточення, від особи до особи у тій же мовній спілці. Leech, Geoffrey N. Semantics. Penguin Books. Harmondsworth, 1974

Як додатковий зміст мовної одиниці, коннотація існує у вигляді параллельних семантичних відтінків, які накладені на основне значення. Вона відбиває різні експресивні, емоційні та оцінювальні обертони і може надавати певного описового відтінку всьому вислову.

У конотації наявні також елементи прагматики, які відображають пов'язані зі словом культурні уявлення, традиції та пануючу у певному суспільстві практику використання відповідного предмету й інші позамовні фактори. Вони дуже примхливі, значно розрізняються у близьких за значенням слів різних мов або навіть однієї мови. Російське слово ишак, наприклад, асоціюється з уявленням про готовність покірно працювати, а слово осел – його точний синонім у головному значенні – з уявленням про впертість і тупість.

На базі конотативного значення мовець виражає своє ставлення до позначуваного (денотативної інформації), до інших мовців, спричиняє регулятивний вплив на інших суб’єктів комунікації та сам стає об’єктом регулятивного впливу”.

Аналіз конотативного аспекту слова поряд з денотативним допоможе краще зрозуміти онтологію значення. Подальше системне вивчення явища конотації сприяє дослідженням у сферах оптимізації засобів мовленнєвого впливу, лексикографії, теорії та практики перекладу, вивчення процесів породження слова та його сприйняття, визначення шляхів перетворення оказіональних індивідуальних конотацій в об’єктивні, суспільно значущі.

Отже, денотативний блок у складі семантики слова відображає співвідношення з позначуваним у процесі номінації та визначає об’єктивні властивості денотатів. Денотація створює й зберігає зв’язки між мисленням, мовою та дійсністю, задає логіку просторово-часових відношень. Для експресивних одиниць вирішальним є блок конотативного значення, що породжує їх прагматичний потенціал, вказує на їх призначення. Інакше кажучи, денотативне значення задає орієнтир у процесі номінації, у той час як конотація формує оцінку явища мовцем, вказує на шляхи концептуалізації знань, визначає етнокультурну специфіку та стилістику слова. Завдяки конотації мовні одиниці є ефективним засобом реалізації мовленнєвих стратегій та відображення емоційних станів мовців.

Дата добавления: 2015-10-16