І. Діагностичний напрямок

№ з/п	Методика	Клас	К-ть обстежених учнів хлопч. / дівч.	% вище норми	% норма	% нижче норми
1.	Готовність до школи -Методика Керна Йерасека     -Методика «Четвертий зайвий»	Дошкільнята   1-А, 1-Б, 1-В   Дошкільнята   1-А, 1-Б, 1-В	130(68/62)   93(56/37)   130(68/62)   93(56/37)
2.	Адаптація першокласників - Методика «Графічний диктант»   - Методика «Домік»	1-А, 1-Б, 1-В   1-А, 1-Б, 1-В	93(56/37)   93(42/43)
3.	Обдарованість -Методика Торренса   - Методика Равена	2-і, 3-і, 4-і кл.     2-і, 3-і, 4-і кл.	20(13/7)     25(13/7)		-	-     -

У 2013 р. було продовжено моніторинг адаптації учнів 1-х класів до шкільного навчання. Порівняємо результати аналогічних досліджень у минулих навчальних роках з отриманими в цьому році.

Спостереження і дослідження показали, що за звітний період в 1-А кл. - 91%, в 1-Б кл. – 91%, в 1-В кл. – 87% першокласників адаптувалися до шкільного навчання на високому рівні.

Низький рівень адаптації показав один учень:

- Скуріхін Микола, 1 – А кл.

У цього учня спостерігаються порушення дисципліни; матеріал, який пояснює учитель, засвоює фрагментарно, самостійна робота з підручником викликає труднощі, під час виконання самостійних завдань не виявляє до них інтересу; до уроків готується нерегулярно, потребує постійного контролю, систематичних нагадувань і спонукань з боку вчителів і батьків.

Він потребує особливої уваги та індивідуальної підтримки з боку як учителя, психолога, так і батьків.

У 1 – В класі виявлено дитину з ознаками шкільної дезадаптації:

- Тесленко Роман, 1 – В кл.

У цього учня ставлення до школи, до вчителя переважно негативне, переважає ігрова мотивація, зауваження вчителя не сприймає, шкільні правила і норми ігнорує. Погано концентрує увагу, завдання виконує лише частково, постійно переходячи від однієї дії до іншої. Здатний зосередитися тільки на тій справі, яка йому подобається. Відносини з однолітками переважно конфліктні. Використовує неадекватні способи для встановлення контакту, агресивний.

Рекомендовано: індивідуальна форма навчання, потребує спостереження і лікування у психоневролога.

Як бачимо з діаграми, у 2013\14 навчальному році на 20% дітей більше адаптувалися на високому рівні, однак в цьому році в школі з’явилася дитина з ознаками шкільної дезадаптації.

На всіх етапах розвитку велику роль відіграє психолого-педагогічний моніторинг процесу становлення та розвитку особистості учня.

Моніторинг інтелектуально - пізнавальної сфери учнів необхідний не тільки для вивчення психічних функцій самих по собі або заради знаходження шляхів для індивідуальної коректує програми конкретної дитини або групи дітей. На наш погляд, на такий моніторинг потрібно подивитися ширше і показати його користь для органів управління освітою, педагогів, керівників, зацікавлених в ефективності інноваційних процесів. Якщо інтелектуальні ресурси підростаючого покоління важливі для розвитку суспільства, доцільно користуватися відповідними вимірювачами і стежити за тим, чи ефективно насправді використовуються ці «інтелектуально - пізнавальні ресурси».

Для діагностики рівня розвитку теоретичного мислення учнів нашої школи ми скористалися методикою «22 завдання» А.З.Зака. Це завдання, не пов'язані прямо з тими знаннями, які діти отримують на уроках. Для їх виконання у дітей повинна бути добре розвинена здатність діяти в умі. Ця здатність є інтегративної, т.к. для її реалізації необхідно не тільки розвинене мислення, а й високий рівень уваги і достатня оперативна пам'ять. Тому використання цієї методики дозволяє не витрачати час на масову перевірку короткочасної пам'яті та уваги. Кількість правильно вирішених завдань є показником розвитку теоретичного мислення дитини, з кожним роком дитина здатна вирішити правильно все більше завдань, що дає можливість відстежувати динаміку його розвитку.

Зрізи даного моніторингу проводилися протягом 7-ми років за наступною схемою:

1 клас - 1 зріз у квітні місяці;

2 клас - 2 зрізу: у жовтні і в квітні;

3 клас - 2 зрізу: у жовтні і в квітні;

4 клас - 1 зріз в лютому місяці.

Моніторинг вирішує задачу відстеження динаміки інтелектуального розвитку учнів протягом усього шкільного навчання (від 1 до 4 классу) і через показники «приросту» дає можливість побачити ефективність роботи педагогічного колективу школи. Можливості моніторингу в рамках цілої школи дуже різноманітні. При необхідності можна порівнювати не тільки класи між собою (що має сенс при вивченні ефективності освітнього процесу), а й порівняти клас з самим собою в процесі його власного розвитку.

У 2013/14 навчальному році було продовжено моніторинг інтелектуального розвитку учнів школи. Цей моніторинг дає нам можливість провести порівняльний аналіз результативності роботи школи за різними освітніми програмами. В діаграмі приведені показники розвитку мислення учнів 4-х класів, які навчалися за двома різними системам: традиційного і розвивального навчання. Класи розвивального навчання характеризуються більш високим рівнем розвитку теоретичного мислення та обумовленою цим якісною перебудовою інших пізнавальних процесів. В цілому, процес інтелектуального розвитку учнів у класах РН більш планомірний і має виражену позитивну тенденцію.

Рекомендації щодо подальшої діагностичної роботи: Продовжувати моніторинг розвитку пізнавальних процесів учнів начальних класів. Порівнювати результати аналогічних досліджень у наступному навчальному році з отриманими раніш.

ІІ. Корекційно-розвивальна робота:

№	Тема	К-ть учнів/груп	К-ть годин
1.	Розвиток пізнавальних процесів	10/3
	Корекція агресивності методом психодрами

Результативність корекційно-розвивальної роботи:

Протягом 2013-2014 н.р. було проведено 120 занять з адаптації 6-річних дітей до шкільного життя.

Завдяки проведеним корекційним заняттям, мотивація до навчання у цих учнів стала більш направленою, у дітей виникло бажання вчитися. Вони стали більш питливі під час уроків, більш відкриті і дружелюбні у спілкуванні як з однокласниками, так і з дорослими.

В цьому році необхідно приділити більше уваги індивідуальним корекційним заняттям з дітьми та їх батьками.

Рекомендації щодо подальшої корекційно-розвивальної роботи:

1. Продовжувати корекційно-розвивальну роботу з учнями, які потребують додаткових розвивальних занять, як в груповому так і в індивідуальному режимі.

2. Продовжувати моніторинг розвитку пізнавальних процесів учнів.

3. Порівнювати результати аналогічних досліджень у наступному навчальному році з отриманими раніш.

ІІІ. Робота по напрямах:

Дата добавления: 2015-10-16