Тварини африки

Африка – незвіданий континент, де тварини і людина співіснують в умовах дикої природи. Багатий тваринний світ в даний час дивує вчених фактами про міфічних тварин. Основну частину фауни становлять тварини, що мешкають в саванах і рідколіссі. До їхнього числа відносяться носороги, буйволи, слони, газелі, гепарди. У пустелях мешкають тушканчики, шакали, гієни, пісковики. У південних частинах пустелі водяться черепахи, ендеміки. Екваторіальні ліси – середовище проживання для горил, мавп, шимпанзе, бегемотів, крокодилів.

Африканські слони є найбільшими сухопутними ссавцями, які населяють нашу планету. Африканський слон може досягати у висоту більше чотирьох метрів при вазі в сім-вісім тонн. У більшості випадків самці трохи більші самок. Африканські слони можуть жити як поодинці, так і невеликими групами – найчастіше слони утворюють стада з 10-12 особин. Харчуються африканські слони трав’янистою рослинністю, листям і гілками дерев. В якості корму для цих дивних тварин підходять і молоді дерева і чагарники, які вони висмикують за допомогою хобота. Нерідко в пошуках зелені слони підкопують коріння дерева, після чого виштовхують, впираючись лобом. Ворога в природі у цієї могутньої тварини практично немає – єдиним винятком можна назвати саму людину, котра безжально знищує слонів, заради безцінних бивнів і шкіри.

Гепард – хижак з родини котячих. Струнке тіло гепарда сягає в довжину від 115 до 150 см і відрізняється добре розвиненою мускулатурою. Маса дорослої тварини – від 40 до 65 кг. Тварини видають різноманітні звуки: нявкають, шиплять, мурчать, однак гарчати вони не вміють. Гепард віддає перевагу слабо пересіченій місцевості, мешкає в глинистих, рідше в піщаних пустелях і саванах. Полюють ці денні хижаки переважно на копитних, іноді на зайців, дитинчат бородавочників і птахів. Гострий зір дозволяє гепарду на віддалі розгледіти жертву, до якої він спочатку підкрадається, а потім переслідує на максимальній швидкості (до 110 км / год). В даний час гепард – вид, занесений до Червоної книги. Термін життя цих кішок: 13-14 років у природі, в неволі – до 20 років.

Лев. Так чи інакше, але з легендарним “царем звірів” кожен з нас знайомий з самого дитинства. Зовнішність “царя звірів” також добре відома кожному. Велика, злегка витягнута морда з широким носом і закругленими вухами плавно перетікає в підтягнуте мускулисте тіло з потужними лапами і довгим хвостом (довжина тіла самця 170 – 230 см.). Вага дорослого самця приблизно 150 – 225 кг. Для вгамування свого голоду він виходить на полювання (причому участь у полюванні беруть виключно самки). Його здобиччю може стати практично все, що рухається, від сарани і мишей до людини. За рахунок міцної статури, великих розмірів і чималої сили лев практично не обтяжений природними ворогами. Він може загинути від іклів інших левів у боротьбі за лідерство або за територію, а також зустріти смерть під час полювання, будучи просто розтоптаним, більш великою дичиною.

Одногорбий верблюд або, як його ще називають, дромедар. Головною відмінністю від двогорбого “родича” є наявність лише одного горба. Довжина одногорбого верблюда може бути від 2,3 до 3,4 метра, а висота – до 2,3 метра. Вага тварини може варіюватися від 300 до 700 кг. Дромедар харчується багатьма рослинами. В посушливих і пустельних районах він поїдає навіть колючі або солоні види. Цікаво, що в разі потреби, тварини можуть харчуватися і кістками, шкірою, падлом або рибою. За добу дромедар здатний пройти до 70 км. Їжа у тварин займає від 8 до 12 годин на добу. Дромедар – досить велика тварина. Тому практично не має ворогів. Лише дитинчата можуть ставати жертвами великих хижаків. Варто відзначити, що сьогодні дромедарів не розглядають як диких тварин.

Маленький, спритний і безстрашний мангуст є хижаком. Довжина тулуба (залежно від виду) коливається від 18 до 75 см, вага – від 280 грам у карликового мангуста до 5 кг у білохвостого мангуста. Основна частина мангустів проживає в лісах, чагарниках, заростях. Можуть також жити в степу, прибережних очеретах, ховатися серед високої трави, перебувати на березі річок. Харчуються ці маленькі хижаки дрібними хребетними, різними личинками, комахами, жабами, равликами, ракоподібними і навіть зміями. Головними ворогами мангустів є не тільки хижі птахи. Живуть у середньому до 8 років, в зоопарках можуть прожити до 15 років.

Лисиця звичайна, чи руда. Лисиця славиться своїми вміннями заплутувати погоню, ховатися і добувати їжу. Цей звір став символом хитрості. Лисиця харчується як тваринною, так і рослинною їжею (ягоди, фрукти). Полює лисиця, покладаючись на слух і нюх, переважно вранці і ввечері. Полює лисиця, покладаючись на слух і нюх, переважно вранці і ввечері. Ці тварини нерідко живуть в районах туристичних стежок, заміських санаторіїв та пансіонатів і навіть на околицях міст. Основний ворог лисиці в природі – вовк. Він харчується тими ж тваринами, що і лиси, і вбиває їх як конкурентів. Там, де вовків багато, лисиці мало розмножуються.

Каракал – хижий ссавець. За зовнішнім виглядом каракал злегка нагадує рись – це струнка, довгонога кішка середніх розмірів з відносно довгим хвостом. Каракали можуть зустрічатися як у напівпустелях, дещо відкритій місцевості, так і в хащах гірських лісів. Основну частину їхнього раціону складають різні ссавці: зайці, дамани, мавпи, невеликі антилопи, деякі птахи (голуби, куріпки), не гребують і їжаками. Каракали ведуть переважно нічний спосіб життя, але нерідко їх можна зустріти і вдень. Живуть поодинці, крім сезону розмноження. Спілкуються між собою за допомогою досить широкої гами звуків: розсерджена тварина шипить, в інших випадках вони гарчать, нявкають, свистять, як попередження здатні видавати звук, схожий на гавкіт. Каракал залишається зникаючим видом, його чисельність у природних регіонах постійно знижується через бурхливий розвиток сільського господарства, опустелювання.

Дата добавления: 2015-10-16