Теоретичні відомості за темою заняття. Упродовж останніх років значно активізувалася участь нашої країни в європейських

Упродовж останніх років значно активізувалася участь нашої країни в європейських інтеграційних процесах, що, не в останню чергу, зумовлюється розвитком транскордонного співробітництва. У сучасних соціополітичних та економічних умовах така співпраця є найбільш ефективним шляхом вирішення спільних проблем розвитку та поглиблення взаємовигідних контактів між суміжними територіями сусідніх країн. Наявність такого чинника як спільний кордон сприяє посиленню взаємодії у напрямку розробки та впровадження економічних інновацій і вважається одним з факторів регіонального та місцевого розвитку.

Економіка, що формуються на основі кластерів, – це модель конкурентноздатної та інвестиційно привабливої економіки, що забезпечує високий рівень та якість життя населення. Кластери потрібні бо: процеси інновації вимагають ресурсів і компетенції, які перебувають часто за межами окремо взятої компанії; кластери – це: сполучення конкуренції та співробітництва, “колективна ефективність”, “гнучка спеціалізація”; використання ефектів масштабу; полюси зростання; кластери – частина більш широкої концепції конкурентноздатності. Кластерні механізми або локальні мережі територіально-виробничі системи – є джерелами та факторами економічного зростання територій.

Вибір кластерної концепції як основи для розвитку регіону, зумовлює зміну суті окремих понять. Зокрема, ми пропонуємо розглядати інфраструктуру підтримки малого бізнесу як інфраструктуру регіонального кластеру підприємств. В такому випадку інфраструктура трактуватиметься як механізм підтримки, організації та розвитку кластерів регіону.

Як показали дослідження, в таких країнах як Канада, США, Японія, Німеччина, Франція та ін., проблема створення сприятливого бізнес-середовища акцентує увагу на питанні співпраці бізнесу та вищих навчальних закладів (проведення спільних науково-дослідних робіт).

Процес розвитку регіонального кластеру передбачає набуття певної критичної маси підприємств, що входять до кластеру, після досягнення якої кластер перестає бути суто регіональним формуванням, а виходить у сферу глобальних зв’язків. Інфраструктура стає посередником в процесі обміну інформацією між членами кластеру та між окремими регіональними кластерами. Наприклад, в межах польсько-українських єврорегіонів («Карпатський», «Буг») розпочато спільну інноваційну діяльність через підготовку інтелектуального капіталу, наприклад, стимулювання науковців ВНЗ, розробку спільних інноваційних проектів, які частково фінансуються програмами INTERREG та PHARE CBC.

При управлінні діяльністю трансрегіонального кластеру, на інфраструктуру покладається завдання налагодження співпраці та координування проектів як по вертикалі (члени кластеру – ядро кластеру), так і по горизонталі (між окремими членами кластеру одного рівня в різних регіонах). При цьому необхідно враховувати той фактор, що всі підприємства-члени кластеру зберігають свою самостійність. Завдання інфраструктури ускладнюється тим, що необхідно координувати роботу менеджерів окремих підприємств різних країн, щоб досягти максимального кінцевого результату, який би був оптимальним для всього кластеру.

Завдання для опрацювання

Дослідити теоретичні підходи до поняття та умов розвитку транскордонного співробітництва в Україні. Визначити найбільш пріоритетні напрями транскордонного співробітництва в Україні. Надати рекомендації щодо підвищення ефективності взаємодії суб’єктів господарювання та органів державної влади країн-сусідів. Визначення підходів до поняття кластеру та особливостей формування транскордонних кластерів. Досвід розвинених країн щодо створення транскордонних кластерів. Встановити стан розвитку транскордонної кластерної взаємодії в Україні. Визначити роль єврорегіонів в умовах поширення транскордонної взаємодії. Розробити стратегію використання кластерної моделі транскордонного співробітництва в Україні.

Дата добавления: 2015-09-07