Екологічне законодавство України та механізм його чинності

Роль права у регулюванні взаємодій природи і суспільства полягає у встановленні науково обґрунтованих правил поведінки людини щодо природи. Найбільш суттєві правила такої поведінки закріплюються державою в законодавстві і стають загальнообов’язковими нормами права для виконання та дотримання, що забезпечується державним примусом у разі невиконання. Беручи до уваги синтетичний характер проблем екології, їх органічний зв’язок з усіма політичними, соціальними та економічними факторами, стратегія природокористування в Україні має бути однією з фундаментальних складових стратегії розбудови правової, соціальної держави з ринковою економікою. Одним з таких незаперечних прав є право громадян на екологічну безпеку. Воно забезпечується комплексом юридичних, економічних, технологічних і гуманітарних чинників. Закон «Про охорону навколишнього природного середовища» від 26. 06. 1991 – це стержневий, центральний закон у цій сфері, що не тільки проголошує, але й запроваджує систему управління в галузі природокористування. Він закріплює право громадян України на безпечне для життя навколишнє середовище. Згідно з цим Законом громадяни України мають не лише права, але й обов’язки щодо збереження природи, раціонального використання її багатств, дотримання законодавства про охорону навколишнього природного середовища. У Законі встановлені принципи охорони навколишнього природного середовища: пріоритетність вимог екологічної безпеки; збереження просторової та видової різноманітності й цілісності природних об’єктів і комплексів; стягнення плати за спеціальне використання природних ресурсів, за забруднення навколишнього природного середовища та зниження якості природних ресурсів; науково обґрунтоване узгодження екологічних, економічних та соціальних інтересів суспільства тощо. Законом передбачено, що Україна приєднується до всіх видів міжнародного співробітництва у галузі охорони природи та раціонального використання природних ресурсів, яке здійснюється шляхом укладання договорів, угод, а також участі в природоохоронній діяльності ООН та інших урядових та неурядових організацій. Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища», який є стрижневим, доповнюється низкою інших екологічних законів, які регулюють правовідносини в усіх важливих сферах взаємодії людини і природи. До таких законів у першу чергу відноситься Земельний кодекс України, вперше прийнятий 13.03.1992. Зараз діє Земельний кодекс в редакції 2001 року. Він регулює охорону і раціональне використання земель. У разі порушення вимог земельного законодавства настає адміністративна, кримінальна або цивільна відповідальність згідно із законодавством України. Водний кодекс України, прийнятий 06. 06. 1995, забезпечує правову охорону вод від забруднення, засмічення і виснаження і регулює порядок їх використання. Водний кодекс встановлює пріоритет питного і побутового водовикористання. У Водному кодексі закріплені обов’язки водокористувачів щодо раціонального використання водних об’єктів, економного використання води, відновлення і поліпшення її якості. У ньому встановлено кримінальну або адміністративну відповідальність за порушення водного законодавства, а також передбачено відшкодування збитків, які заподіяні порушенням водного законодавства. Лісовий кодекс України (21.01.1994) регулює правові відносини з охорони і відтворення лісів, посилення їх корисних властивостей та підвищення продуктивності, раціонального використання та відтворення лісів. Кодекс України про надра (27.07.1994) регулює гірничі відносини, забезпечуючи раціональне, комплексне використання надр для задоволення потреб суспільства у мінеральній сировині, охорону надр, гарантуючи безпеку людей, майна, навколишнього природного середовища при користування надрами. Закон України про охорону атмосферного повітря (16.10.992) спрямований на збереження природного стану атмосферного повітря, його відновлення і поліпшення для забезпечення екологічної безпеки людини, а також відвернення шкідливого впливу на навколишнє середовище. Закон «Про природно-заповідний фонд України» (16.06.1992) визначає правові основи організації, охорони і використання природно-заповідного фонду, відтворення його природних комплексів і об’єктів. Зараз Верховною Радо. України проводиться велика законотворча діяльність щодо удосконалення чинного законодавства у сфері природокористування та охорони навколишнього природного середовища.

Дата добавления: 2015-09-07