Які вимоги пред’являються до кандидата на посаду судді КСУ ?

Стаття 16. Вимоги до судді Конституційного Суду України

Суддею Конституційного Суду України може бути громадянин України, який на день призначення досяг сорока років, має вищу юридичну освіту, стаж практичної, наукової або педагогічної роботи за фахом не менше десяти років, володіє державною мовою і проживає в Україні протягом останніх двадцяти років.

Судді Конституційного Суду України не можуть належати до політичних партій та профспілок, мати представницький мандат, брати участь у будь-якій політичній діяльності, обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу, крім наукової, викладацької та творчої.

Стосовно осіб, які претендують на зайняття посади судді Конституційного Суду України, за їх письмовою згодою проводиться спеціальна перевірка в порядку, встановленому Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції".

{Статтю 16 доповнено частиною третьою згідно із Законом № 4711-VI від 17.05.2012}

Особи, які претендують на зайняття посади судді Конституційного Суду України, до призначення на відповідну посаду подають до органу, який здійснює призначення, декларацію про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за формою і в порядку, що встановлені Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції".

{Статтю 16 доповнено частиною четвертою згідно із Законом № 4711-VI від 17.05.2012}

Судді Конституційного Суду України зобов'язані подавати щороку до 1 квітня за місцем роботи декларацію про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за минулий рік за формою і в порядку, що встановлені Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції".

{Статтю 16 доповнено частиною п'ятою згідно із Законом № 4711-VI від 17.05.2012}

Відомості, зазначені у цій декларації, підлягають оприлюдненню протягом 30 днів з дня їх подання шляхом опублікування у "Віснику Конституційного Суду України.

{Статтю 16 доповнено частиною шостою згідно із Законом № 4711-VI від 17.05.2012}

26. Назвіть завдання КСУ.

Пріоритетним напрямом діяльності Конституційного Суду є здійснення конституційного судочинства в Україні. Втім, це не єдина функція суду, також виділяють функції конституційного контролю, офіційного тлумачення (Конституцію та закони України), арбітражну та функцію конституційного правосуддя.
Відповідно до Конституцій України та Закону «Про Конституційний Суд України», суд приймає рішення та дає висновки у таких справах:
-Вирішення питань відповідності Конституції законів та інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим.
-Відповідність Конституції чинних міжнародних договорів України, або тих міжнародних, що вносяться до Верховної Ради України для надання згоди на їх обов'язковість.
-Додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента України з поста в межах, визначених Конституцією.
-Видає офіційне тлумачення Конституції та законів України.
До компетенції Конституційного Суду не входять питання щодо законності актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування та інші питання, що віднесені до повноважень судів загальної юрисдикції.
Вирішення питань про відповідність Конституції України відбувається, коли до Конституційного Суду надійде подання від Президента України, Верховного Суду України, Уповноваженого Верховної Ради з прав людини або Верховної Ради Автономної Республіки Крим. Рішення і висновки Конституційного Суду є обов'язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені.
Конституційний Суд також за зверненням Президента чи Уряду дає висновки про відповідність Конституції України чинних міжнародних договорів України або таких договорів, що вносяться до парламенту для ратифікації.
Суб'єктами права на конституційне звернення з питань дачі висновків Конституційним Судом України є громадяни України, іноземці, особи без громадянства та юридичні особи.
Правові акти, визнані Конституційним Судом неконституційними повністю, або у певній частині втрачають свою чинність з моменту ухвалення Конституційним Судом відповідного рішення.
Рішення та висновки Конституційного Суду оприлюднюються наступного робочого дня після їх підписання і публікуються у «Віснику Конституційного Суду України», а також в інших офіційних виданнях («Офіційний Вісник України», «Відомості Верховної Ради України», «Голос України», «Урядовий кур'єр»).

27. Поняття конституційного ладу.

Конституційний лад визначається:

- по-перше, як фактична конституція3 або цілісна система ос­новних політико-правових, економічних і соціальних відносин, які встановлюються й захищаються конституцією та іншими консти­туційно-правовими (державно-правовими) нормами4;

- по-друге, як певний спосіб (форма) організації держави, якого (яку) закріплено в його конституції1;

- по-третє, як такий стан відносин (або порядок), що характе­ризує державу як конституційну, забезпечує підпорядкованість держави праву, сприяє закріпленню в суспільній практиці й право­свідомості справедливих, гуманних і правових взаємозв'язків між людиною, громадянським суспільством і державою2 або як уста­новлені конституційним правом взаємовідносини між людиною, народом, суспільством і державою, що покликані забезпечити ви­знання та захист прав і свобод людини і громадянина, народовлад­дя, громадянського суспільства і демократичної держави'3. При цьому під конституційною державою розуміється держава, що ха­рактеризується, по-перше, обмеженістю (підпорядкованістю) державної влади правом і народним суверенітетом, по-друге, забезпе­ченням такої обмеженості відповідними гарантіями4.

Останній підхід до розкриття значення поняття «конституційний лад» уявляється вдалішим, оскільки наявність у країні акта, що офіційно називається конституцією держави та який визначає її устрій, ще не свідчить про конституційний характер цієї дер­жави і, відповідно, про наявність конституційного ладу. Поняття конституційного ладу не можна зводити лише до наявності чи відсутності конституції, воно має характеризувати реальну об­меженість держави конституцією, гарантованість прав і свобод людини і громадянина. Тим паче не можна зводити конституцій­ний лад лише до організації держави, навіть якщо ця держава і є конституційною.

Характеристика конституційного ладу передбачає встановлення його співвідношення з такими поняттями, як «державний лад», «громадянське суспільство».

Державний лад - це система основних політико-правових, економічних, соціальних відносин, які закріплюються державно-правовими (конституційно-правовими) нормами. Державний лад може бути конституційним, якщо мова йде про конституційну державу, тобто державу, яка впливає на суспільний лад правовим шляхом (установлюючи або санкціонуючи правові норми, забезпечуючи їх реалізацію на основі конституції та інших легітимних джерел права), виконує певні обов'язки перед людиною і суспільством, і неконституційним - державний лад тоталітарної держави. Отже, поняття «державний лад» є ширшим від поняття «консти­туційний лад».

Громадянське суспільство - це поняття, яким позначають сис­тему самостійних і незалежних від держави суспільних інститутів і відносин, що забезпечують умови для реалізації приватних інтересів і потреб індивідів і колективів, для життєдіяльності соціальної і ду­ховної сфер, їх відтворення і передачі від покоління до покоління.

28. Перелічіть засади конституційного ладу України.

Конституційний лад України — це закріплена в Конституції форма організації держави і система суспільних відносин, яка охоплює багатогранні аспекти її соціально-економічного, духовного, політичного розвитку.
Засади конституційного ладу - це система вихідних принци­пів організації державної влади в конституційній державі, взаємо­відносин конституційної держави з людиною та інститутами гро­мадянського суспільства. Ці принципи, як зазначається в літерату­рі, визначають і закріплюють основи правового статусу суб'єктів конституційно-правових відносин.
До засад конституційного ладу Конституція України відносить:
- народовладдя (народний суверенітет);
- державний суверенітет і незалежність України;
- республіканську форму правління, яка відповідає вимогам демократії та поділу влад;
- унітарний устрій України;
- визнання людини як найвищої соціальної цінності, утвер­дження і забезпечення її прав і свобод;
- соціальний захист людини;
- статус української мови як державної;
- поділ влади;
- гарантованість місцевого самоврядування;
- політичну, економічну та ідеологічну багатоманітність;
- вищу юридична силу Конституції України і пряму дію її норм;
- рівність усіх суб'єктів права власності перед законом. Терміном «засади конституційного ладу України» позначають
також загальний конституційно-правовий інститут, що закріп­лює основні принципи організації Української держави, які харак­теризують її як конституційну державу, а також визначає засади і найважливіші принципи взаємовідносин держави з людиною та інститутами громадянського суспільства.

29. Охарактеризуйте зміст поняття «Україна - суверенна держава».

Згідно з Декларацією про державний суверенітет України, проголошеною 16 липня 1990 року, наша держава є суверенною, національною, яка розвивається в існуючих кордонах, на основі здійснення українською нацією свого невід’ємного права на самовизначення.

Суверенітет, як атрибут держави – є однією з підвалин забезпечення державної влади і поділу її на законодавчу, виконавчу і судову.

Народ є носієм суверенітету і єдиним джерелом влади. Лише він може визначати і змінювати конституційний лад в Україні. Це право не може бути узурповане ні владою, ні її органами або посадовими особами.

Із суверенності України випливає і її незалежність. Лише будучи суверенною держава стає незалежною. Держава суверенна і незалежна – головні ознаки держави, без яких вона не може нормально функціонувати.

Суверенітет держави – це верховенство державної влади всередині країни та її незалежність у зовнішній сфері.

Державний суверенітет означає незалежність, верховенство, повноту, загальність влади держави.

Властивості державного суверенітету України:

* установчий характер державної влади;

* територіальна цілісність;

* єдине громадянство;

* державна власність, єдина кредитно-грошова система;

* національні Збройні Сили;

* офіційний статус державної мови;

* наявність державних символів.

З огляду на зазначене можна зробити висновок, що ознаками суверенітету Української держави є:

- верховенство державної влади на всій території України;

- єдність і неподільність державної влади;

- незалежність і самостійність державної влади.

30. Зміст поняття Україна-демократична держава

Конституція характеризує Україну як демократичну державу, яка за формою правління є республікою. Про демократичний характер нашої держави свідчить те, що законодавчий орган, Президент України, місцеві ради обираються громадянами України на принципах періодичних, конкурентних, вільних виборів.

Система закріплених в Конституції прав і свобод людини і громадянина свідчить про високий рівень демократії в Україні. Громадяни мають рівні конституційні права і свободи, багато з яких є визначальними для розуміння України як демократичної держави.

Це:

* права на свободу і особисту недоторканість;

* право на свободу думки і слова;

* свобода світогляду і віросповідання;

* об’єднання у політичні і громадські об’єднання;

* право брати участь в управлінні державними справами, у всеукраїнських/місцевих референдумах.

Демократизм держави передбачає створення в ній найсприятливіших умов для широкої та реальної участі її громадян в управлінні державними справами.

Демократична держава:

* забезпечує здійснення принципу народовладдя;

* має розвинену систему прав і свобод людини і громадянина;

* розподіл влади на законодавчу, виконавчу і судову;

* гарантує та забезпечує демократичний статус органів місцевого самоврядування

31. ОХАРАКТЕРИЗУЙТЕ зміст поняття «Україна – соціальна держава».

Україна проголошена соціальною державою, в якій людина, її життя і здоров’я, честь і гідність недоторканість і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю.

Держава для людини, а не навпаки.

Конституція надає рівні умови для розвитку кожної особистості, можливості застосування нею своїх здібностей на власну і суспільну користь.

Важливою ознакою соціальної держави є не лише врахування, а й сприяння з її боку задоволення інтересів усіх соціальних груп і прошарків населення.

Соціальна держава:

* визнає людину як найвищу соціальну цінність;

* забезпечує здійснення принципу соціальної справедливості;

* підтримує розвиток соціальної активності населення;

* закріплює в чинному законодавстві ефективну систему державних соціальних служб, які повинні на практиці здійснювати соціальний захист населення.

32. Охарактеризуйте зміст поняття «Україна – правова держава».

Визначення України правовою державою ще не відображає реальність сьогодення, а є одним з перспективних завдань, яке треба вирішувати. Світова практика свідчить, що далеко не всі розвинуті країни у своїх Конституціях закріпили подібні положення.

Основною ознакою такої держави є те, що у ній панують і верховенствують право і закони. Усі державні органи, їх посадові особи, об’єднання громадян та інші суб’єкти права повинні діяти в межах Конституції та відповідно до законів України.

Громадянам гарантується звернення до суду для захисту своїх конституційних прав і свобод. Вперше Конституція надала можливість звертатися кожному за захистом своїх прав до Уповноваженого Верховної Ради з прав людини.

Для правової держави, а отже і до України характерні такі ознаки:

* визнання пріоритету прав і свобод людини і громадянина;

* взаємна відповідальність держави і громадянина;

* поділ держави на законодавчу, виконавчу і судову;

* демократична форма правління;

* соціальна справедливість.

Україна – правова держава. розуміє демократичну державу, де забезпечується верховенство закону, послідовно проводиться принцип поділу влади та визнаються й гарантуються права і свободи кожної людини. У Конституції України закріплено такі ознаки правової держави:

1. Верховенство права

2. Здійснення державної влади на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову

3. Вищий пріоритет прав і свобод людини і громадянина

4. Незалежність суду та їхніх посадових осіб.

5. Законність управління

6. Правовий захист людини від порушення її прав державною владою

33. Охарактеризуйте зміст принципу політичної, економічної та ідеологічної багатоманітності.

Згідно зі ст 12 КУ успільне життя в Україні ґрунтується на засадах політичної, економічної та ідеологічної багатоманітності.
Економічна багатоманітність передбачає, що КУ-
1. Встановлює однаковий загальний правовий режим для всіх форм господарювання - всі суб'єкти права власності проголошуються рівними перед законом.
2. Закріплює принцип гарантованості прав усіх суб 'єктів власності й господарювання.
Важливими принципами ринкової економіки є: свобода економічної діяльності та свобода конкуренції. Конституція України надає кожному право на підприємницьку діяльність, не заборонену законом (ч. 1 ст. 42) та зобов'язує державу забезпечити захист конкуренції у підприємницькій діяльності.
Закріплений ст. 14 Конституції України принцип політичної багатоманітності означає багатопартійність, себто можливість створення будь-якої політичної партії чи громадської організації, які провадять свою діяльність відповідно до вимог закону. Конституція України закріплює не лише можливість діяльності різних партій та інших об'єднань громадян, а й їхню рівність перед законом. Органам державної влади, органам місцевого самоврядування, їх посадовим особам заборонено виокремлювати у своєму ставленні певні політичні партії чи надавати їм привілеї, а також сприяти політичним партіям, якщо інше не передбачено законом, у провадженні їх діяльності.
Втручання з боку органів державної влади та органів місцевого самоврядування або їх посадових осіб у створення і внутрішню діяльність політичних партій та їх місцевих осередків забороняється.
Закріплений Конституцією України принцип ідеологічної багатоманітності передбачає:
1. Право кожної окремої людини, соціальних груп, політичних партій і громадських організацій безперешкодно розробляти теорії, ідеї щодо економічного, політичного, правового та іншого устрою України; пропагувати свої погляди через засоби масової інформації; здійснювати діяльність із втілення своїх ідеологічних концепцій у практичну сферу; за допомогою правових засобів захищати право на ідеологічну багатоманітність.
2. Заборону надавати будь-якій ідеології загальнообов'язковий характер, визнання рівноправності всіх ідеологій.
3. Заборону цензури (ч. З ст. 15 Конституції України).

Дата добавления: 2015-09-07