Концептуальні засади побудови структури комплексу управління інтелектуальних виробничих систем

Заступенемповноти розрізняютьавтоматизаціювиробництва:

часткову — передбачаєавтоматизаціюосновнихвиробничихпроцесів,

комплексну — передбачаєавтоматизацію не тількипроцесувиробництва, але йпроцесівкерування й обслуговування,

повну — передбачаєавтоматизаціювсіхосновних і допоміжнихпроцесів.

За принципом керування виробничісистеми можнаподілити на прості, складні та інтелектуальні. Розрізнитиїхможна за видом алгоритму роботи і принципом прийняття в них рішень. В блок-схемах алгоритмівроботипростих систем використовуютьсятількивиконавчі блоки, а в блок-схемах алгоритмівроботискладних систем — також блоки прийняттярішень. Для інтелектуальних систем характернеіснування дерева прийняттярішень.

За видом технічнихрішень та областюзастосування сучасні виробничісистеми в автоматизованомувиробництві, включають:

Верстати з числовимпрограмнимкеруванням, впершез'явилисьна ринку ще в 1955 р.; їхшвидкепоширеннярозпочалось, однак, лишеіззастосуванняммікропроцесорів.

Промисловіроботи, впершез'явились в 1962 р.; масовезастосуваннятакожпов'язано з розвиткоммікроелектроніки.

Гнучківиробничісистеми, щохарактеризуютьсяпоєднаннямтехнологічниходиниць і роботів, щокеруються ЕОМ, оснащенізасобами для переміщенняоброблюваних деталей та зміниінструменту.

Автоматизованіскладськісистеми (Automated Storage and Retrieval Systems — AS/RS). Передбачаютьвикористаннякерованихкомп'ютеромпідйомно-транспортнихпристроїв, щорозміщаютьвироби на складі та берутьїхзвідти за командою.

Системи контролю якості на базі ЕОМ (Computer-aidedQualityControl — CAQ) — технічнезастосуваннякомп'ютерів і керованихкомп'ютерами машин для перевіркиякостіпродуктів.

Системиавтоматизованогопроектування (Computer-aidedDesign — CAD) використовуєтьсяпроектувальниками при розробціновихвиробів і техніко-економічноїдокументації.

Автоматизованісистемитехнологічноїпідготовкивиробництва (Computer-aidedManufacturing — CAM) використовується про розробцітехнологічноїдокументації та керувальнихпрограм для систем числового програмногокерування.

При формуванніконфігураціїконкретноївиробничоїсистемислідплануватипроцеспроектуваннязверху вниз і створювати систему знизу вверх. Основними факторами при проектуванні ВС є матеріальні і інформаційні потоки.

Сукупностіфункцій в автоматизованихвиробничих системах утворюютьсистемнікомплекси у котрихнайважливішими є:

технологічніфункції (змінифізичного стану об’єктіввиробництва), носіямикотрих є технологічнісистеми;

функціїманіпуляції і транспортніфункції (положення і місцезнаходженняоб’єктіввиробництва і оснастки), носіямикотрих є засобиманіпуляції і транспортнізасоби і вони об’єднані в системиматеріальнихпотоків;

функціїкерування, координації і синхронізаціїроботиелементів і систем та їхвзаємодія на базірозподілу і передачісигналів команд та інтеграція в інформаційні потоки, носіямикотрих є інформаційнатехніка і засобикерування.

24.Існують підходи до моделювання процесів управління економічним обєктом з урахуванням невизначеності досліджено у працях М.А.Глазунова, В.М.Трояновського, М.В.Грачової, В.В.Вітлинського та ін. Вони передбачають вирішення задачіуправління економічним об’єктом на базі теорії нечітких множин, прямо чи побічно використовуючи ймовірнісні методи, моделі аналізу чутливості та інші підходи. Ці підходи орієнтовані на вузький діапазон невизначеностей. Найбільш поширені ймовірнісні підходи потребують апріорного завдання законів розподілу як вхідних, так і вихідних даних, а деякі – велику розмірність обчислень. Ці фактори знижують адекватність моделей реальним економічним об'єктам і в підсумку впливають на якість результату й обґрунтованість прийнятих рішень.

Процес управління економічним об’єктом можна описати у вигляді множини рішень {D_t}, прийнятих у визначені моменти часу t, що повинні переводити економічним об’єктом із стану S_t у стан S_t+1 при обмеженнях С_t. Як показано в роботі, у нестабільному середовищі неможливо точно спрогнозувати:

стан , у якому буде знаходитися економічним об’єктом P у момент часу t,

обмеження , що будуть накладатися на економічний об’єкт у момент часу t,

стан , у який перейде економічний об’єкт у результаті рішення D_t і впливів нестабільного оточення.Це спричиняє появу ризиків, що можуть призвести до серйозних втрат. Більш того, можуть скластися обставини, у яких мета проекту не буде досягнута. Для того щоб уникнути такої ситуації, варто прогнозувати наслідки впливу факторів нестабільності середовища шляхом врахування невизначеностей, як станів (параметрів) проекту, так і його обмежень.

Оскільки майже кожний з економічних об’єктів характеризується невизначеністю, необхідно володіти інструментами, що дозволяють:

ідентифікувати невизначеність;

виявляти природу (джерела) невизначеності з метою її зменшення;

враховувати невизначеність при моделюванні;

оперувати невизначеністю.

Дата добавления: 2015-09-07