Оборона Черкас

В кінці червня 1941року фронт наблизився до Черкас.

Шнадштейн Леонід Хатскілевич, молодший технік-лейтенант, згадує:

«В кінці квітня 1941 року мене, як офіцера запасу, призвали в ряди Рядянської армії на перепідготовку. В цей час в м. Черкаси формувалася 190 дивізія. Мене направили в 192 батальйон як командира технічної роти. Командиром батальйону був майор Рябишев. На початку червня за сигналом тривоги, нас відправили на станцію «Чертков» Тернопільської області. По дорозі на станції «Проскуров» нас бомбардували фашистські літаки, і ми дізнались, що почалася війна. Нашому полку було доручено оброняти Черкаси, щоб дати можливість всім частинам перейти лівий берег Дніпра. Ми отримали наказ підготувати єдиний дерев’яний міст до знищення. До того часу, коли всі частини перейшли на лівий берег Дніпра, всі роботи з підготовки до знищення мосту були завершені. Цей міст, який мав велике стратегічне значення, підірвали,спалили, тому що фашисти будь-якою ціною хотіли його окупувати.»

Бої на черкаському плацдармі, який захищала тільки-но створена 38-а армія Д.І.Рябишева, розгорілися в перших числах серпня 1941року в районі м. Сміла. Ворог під Черкасами мав перевагу у людських ресурсах в 4 рази, в техніці та танках ця перевага була ще більшою. Не дивлячись на те, що оборона Черкас продовжувалась до 22.08.1941 року, майже на три тижні ворог був затриманий у невеличкому українському містечку. Але до 16.09 тривали бої за 5-тикілометровий о. Королевиць, який знаходився навпроти Черкас. Хоч радянські воїни були мужніми й витривалими, сили були нерівні. В ніч з 21 на 22 серпня 1941 за наказом ставки верховного головнокомандування, війська 38-ї армії були евакуйовані на правий берег Дніпра, мости були підірвані.

І. Рубльов, підполковник запасу, колишній льотчик-винищувач свідчить:

«Черкаський плацдарм мав дуже важливе оперативне значення, бо стримував основне угрупування Клейста. Наш винищувальний авіаційний полк прикривав черкаський і канівський мости: переправи треба було зберегти будь-якої ціною. Ворожі бомбардувальники по кілька разів на день намагалися прорватись сюди. Фашистські льотчики не витримували нападу наших літаків і скидали своїх бомби будь-де. Треба сказати,що в той період була можливість озброїти цими гарматами не всі літаки “І-16”. Тоді наші авіаспеціалісти почали встановлювати на деяких машинах макети гармат. У цих запеклих липневих і серпневих повітряних сутичках 1941 року, коли гітлеревці мали багаторазову багаторазову перевагу в техніці, політрук Б.С. Битюцький проявляв чудеса хоробрості й героїзму. Старший лейтенант Битюцький щодня за штурвалом свого літака. В одному з боїв він відчайдушно кидається на виручку товариша і збиває «мессершмітта».»

Дата добавления: 2015-09-06