Із туристичного краєзнавства

ТЛУМАЧНИЙ СЛОВНИК ТЕРМІНІВ І ПОНЯТЬ

Багатоетапний туризм - відвідування туристами декількох країн під час однієї подорожі.

База туристська - рекреаційне підприємство (низова ТРС), місце обслуговування туристів (готелі, будинки молоді, молодіжні табори й центри, мотелі, кемпінги та ін.).

Бальнеологія - розділ курортології, що вивчає мінеральні води та їх лікувальні властивості.

Бунгало - невелика будівля з легких матеріалів, що використовується для розмі­щення туристів і поширена в міжнародних молодіжних таборах.

Вільний час (ВЧ) - частина соціального часу (не астрономічного), тобто часу, яким характеризується і розвивається суспільство. У географії існує принцип: ВЧ нерозривно пов'язаний з простором і діяльністю. З часом змінюється обсяг та зміст ВЧ. ВЧ - частина позаробочого часу (вільного від виробничої діяльності), він поділяється на час для поїздки на місце роботи; час для задоволення природ­них біологічних потреб (фізіологічний час) - сом, харчування, особиста гігієна; побутовий час; час для фізичного інтелектуального розвитку і відпочинку, який і с ВЧ по суті.

Відпочинок – це будь-яка людська діяльність, не спрямована на задоволення повсякденних потреб. Діяльність людини під час відпочинку може бути класифікована наступним чином:

1. діяльність, пов'язана з певним фізичним навантаженням (заняття спортом, прогулянки);

2. любительські заняття - мисливство, рибальство, збирання ягід і грибів, колекціонування та ін.;

3. зацікавлення світом мистецтва (відвідування театрів, концертних залів, художніх галерей та ін., а також творчість у сфері мистецтва – художня самодіяльність, заняття живописом тощо);

4. інтелектуальна діяльність (самоосвіта, читання літератури, газет, журналів);

5. спілкування за інтересами і вільним вибором;

6. розваги, що носять або активний (танці), або пасивний (відвідування видовищ) характер;

7. подорожі заради задоволення.

Вибірковість - відношення потенційних споживачів або відпочиваючих до ТРС чи її підсистем.

Внутрішній туризм - тимчасове переміщення громадян даної країни з постійного місця проживання в межах цієї країни з метою лікування, відпочинку й туризму.

Вузол рекреаційний - простором поєднання рекреаційних систем різного функ­ціонального профілю, ієрархії, планових і самодіяльних туристських маршрутів у межах міського або іншого поселення, яке місіть розвинуту рекреаційну інфра­структуру.

Господарський потенціал рекреації - (матеріально-технічна база відпочинку і ту­ризму, “туристська інфраструктура”) - основні фонди, за допомогою яких відбу­вається пряме виробництво, продаж і надання товарів, послуг рекреантам, додат­кові засоби праці, то безпосередньо не беруть участі в даному процесі, але сприяють покрашенню умов рекреації

Господарство рекреаційне - складова частина господарського комплексу країни, в межах якої реалізується основний технологічний процес планування, управлін­ня, обслуговування рекреантів; комплексна, складна, динамічна галузь обслуговування населення. Рекреаційне обслуговування належить до невиробничої сфери, яка об'єднує всі види діяльності, пов'язані з розподілом, обміном і використанням матеріальних благ і послуг.

Дальній туризм - поїздки, що вимагають витрати часу на проїзд до місця при­значення більш ніж 4 години літаком, 4 дні автомобілем, 4-5 днів теплоходом.

Динамічність ТРС - властивість, що відображає мінливість ТРС у часі.

Діловий туризм - тимчасові відрядження зі службовими цілями, включаючи участь у конференціях, конгресах і таке інше без отримання доходів у місці відря­дження. 2.Вид туризму, складовою частиною якого є подорожі спеціалізованих груп з однорідним професійним складом, що здійснюються за рахунок підпри­ємств як заохочення кращих працівників.

Допустимі рекреаційні навантаження - межа інтенсивності впливу, при досягненні якої природна система в цілому не втрачає здатності до самовідновлення, тобто процеси рекреаційної дигресії є зворотними.

Екзотичність території - ступінь контрастності місця відпочинку і місця постій­ного проживання.

Екологічні стежки - екскурсійні маршрути, які прокладаються в межах найбільш відвідуваних територій з метою духовного та фізичного розвитку особистості. Спочатку такі маршрути маркірувались поблизу заповідних територій та пам'яток природи.

Економічна оцінка рекреаційних ресурсів лісу - вартісне відбиття природного рекреаційного потенціалу лісу.

Екскурсант - тимчасовий відвідувач, який знаходиться в країні відвідування менш ніж 24 години.

Ефективність ТРС - властивість, що ставить у відповідність витратам ресурсу досягнутий при цьому результат; відображає ступінь досягнення мети при фіксо­ваних витратах ресурсу.

Ємність ТРС - здатність забезпечувати заняття певній кількості рекреантів без порушення психофізичної комфортності та стійкості природних та культурних комплексів.

Заповідники природні - науково-дослідні заклади з відповідними лабораторіями, штатом наукових співробітників, які займаються різноманітними дослідженнями природних комплексів, порушених людиною, і зберігають найбільш типові для певної географічної зони чи території ділянки незайманої природи. В окремих ви­падках допускається використання заповідників для пізнавальної рекреації.

Ієрархічність ТРС - властивість, що відображає існуючу супідрядність ТРС, нові якості в рекреаційних системах різних рангів.

Ізорекреони - лінії, які з'єднують на карті або схемі точки (місця, пункти) з од­наковою кількісною і/або якісною характеристикою одиничних або локалізованих рекреаційних ресурсів (об'єктів).

Інклюзив-тур - групова туристська подорож за заздалегідь установленим маршрутом з попередньою оплатою транспортних витрат. З метою економії коштів у вартість путівки іноді включають деякі види туристського обслуговування.

Караванінг - вид автотуризму, при якому як засоби розміщення використовують караван.

Карти рекреаційні (КР) - тематичні карти, створені в результаті спеціальних до­сліджень, які вміщують інформацію про рекреаційну діяльність як соціальне-економічне явище. На КР відображаються потоки рекреантів, ємність ТРС, рекре­аційні навантаження, фактори розвитку рекреаційної діяльності, районування то­що.

Кемпінг - засіб розміщення відпочиваючих, що розташовується в мальовничих місцевостях та має всі необхідні зручності. Зазнає значного впливу фактора сезонності.

Кліринг - система розрахунків за туристські послуги, що базується на обліку вза­ємних вимог сторін, які беруть участь.

Комфортність ТРС - здатність рекреаційної системи задовольняти вимоги від­почиваючих.

Короткостроковий туризм - строком 5-7 днів (наприкінці тижня і в інші неро­бочі дні).

Кочовий туризм - вид рекреаційної діяльності, який передбачає постійне пересу­вання, зміну місця перебування.

Культурно-історичні рекреаційні ресурси - складова частина рекреаційних ре­сурсів; матеріальні об'єкти, що несуть семантичну та естетичну інформацію і мо­жуть бути використані в екскурсійній діяльності для забезпечення специфічних потреб людини в спілкуванні з культурною спадщиною суспільства. Культурно-історичні об'єкти поділяються на матеріальні, які охоплюють сукупність засобів виробництва та інших матеріальних цінностей суспільства на кожній історичній стадії Його розвитку, та духовні, які являють собою сукупність досягнень суспіль­ства в освіті, праці, мистецтві, літературі, організації державного та суспільного життя, праці та побуті. Усі ці об'єкт також поділяються на нерухомі й рухомі.

Ландшафт (як екосистема) – крупний підрозділ земної поверхні, її територіальна система, яка складається із взаємодіючих природних або природних і антропогенних компонентів, а також комплексів нижчого таксономічного рангу

Ландшафт рекреаційний (ЛР) - підтип антропогенного ландшафту, геотріальна система, у якій тісно взаємопов'язані природні й антропогенно-техногенні елеме­нти; підтип географічних систем, що беруть участь у відтворенні ресурсів та умов природного середовища, психофізичної енергії населення та виступають як об'єкт охорони середовища, що оточує людину, і раціонального використання природ­них ресурсів. За рівнем рекреаційної спеціалізації виділяють три основні групи ЛР: 1) з високою інтенсивністю рекреації, де інші землекористувачі відсутні або мають другорядне значення; 2) із середньою інтенсивністю рекреації, при яких ЛР виконують одночасно екологічні та виробничі функції; 3) з незначною питомою вагою рекреації.

Лісопарк - упорядкована територія лісу, призначена для вільного короткочасного відпочинку і перетворена шляхом поступової реконструкції на певну ландшафт-но-планувальну систему. Поєднує рекреаційні, ландшафтно-архітектурні. саніта­рно-гігієнічні, пізнавальні та лісогосподарські функції.

Маркетинг - система управління виробничою та збутовою діяльністю, що ґрунтується на комплексному аналізі ринку.

Межа стійкості лісу до рекреаційних навантажень - ступінь порушення лісо­вих біогеоценозів, до якого він може зберігати властивість до самовідновлення; визначається максимально допустимим рекреаційним навантаження.

Міжнародний туризм - тимчасовий виїзд людини за межі країни постійного проживання з оздоровчою, пізнавальною або професійно-діловою метою без за­няття оплачуваною діяльністю із джерел країни відвідування.

Моніторинг рекреаційних ландшафтів (МРЛ) - система спостережень за одним або декількома компонентами рекреаційного ландшафту, оцінки та прогнозу його стану з урахуванням рекреаційних навантажень. МРЛ включає: 1) спостереження за природними та соціальними факторами, то впливають на рекреаційний ланд­шафт; 2) оцінку фактичного стану рекреаційного ландшафту; 3) прогнозування стану рекреаційного ландшафту; як комплекс заходів, спрямований на підвищен­ня ефективності та оптимізацію використання рекреаційних ландшафтів.

Мотель - технічно обладнаний табір для автотуристів (наявність зв'язку, водо­проводу, можливість технічного огляду автомобілів, паркування тощо).

Надійність ТРС - властивість ТРС, що вказує на безвідмовність її функціонуван­ня.

Напівпансіон - обслуговування туриста протягом доби, надання йому неповного набору послуг (ночівля, сніданок, бронювання місць на транспорт).

Національний парк (НП) - територія, на якій представлено одну чи кілька еко­систем, в основному мало або зовсім незмінених людиною, що становить - на­уковий, освітній, рекреаційний, естетичний інтерес. Територія вважається НП, якщо урядовими органами видано розпорядження про його утворення і прийняті заходи щодо охорони його природного середовища. Певна частина території НП відкрита та обладнана для активного відпочинку.

Оцінка - відображення відношень між людиною та елементами оточуючого її се­редовища, а також зв'язків між взаємодіючими об'єктами. Рекреаційна оцінка природних ресурсів проходить за етапами: 1) виділення об'єкта - природного комплексу, його компонентів і властивостей, 2) виділення суб'єкта, його характе­ристика; 3) формулювання критеріїв оцінки, які визначаються масштабом та ме­тою дослідження, властивостями суб'єкта; 4) розробка параметрів оціночних шкал, градації (частіше всього в шкалах використовується 3-4 або 5-6 ступенів; п’ятиступенева шкала оцінки передумов для рекреації включає такі градації: 1 - найбільш сприятливі; 2 - сприятливі, 3 - помірно сприятливі; 4 - малосприятливі; 5 - несприятливі); 5) часткова оцінка; 6) інтегральна оцінка. За трьома основними позиціями суб'єкта в рекреаційній географії виділяють 3 типи оцінювання при­родних ресурсів: медико-біологічний, психолого-естетичннй та технологічний. Медико-біологічний тип оцінювання відображає вплив природних факторів на ор­ганізм людини (оцінюється комфортність для організму). Психолого-естетичннй тип оцінювання має на увазі оцінку емоційного відмінних рис ландшафту або його компонентів на людину. Технологічний тип оцінювання відображає вза­ємодію людини та природного середовища за допомогою "технології" рекреацій­ної діяльності та техніки.

Пансіон - повне утримання, туристське обслуговування рекреантів протягом туродня.

Пейзажна різноманітність природного комплексу - якісна характеристика, яка визначає потенційне багатство зорових образів, що розкриваються в межах при­родних комплексів.

Природні рекреаційні ресурси - природні та природно-технічні геосистеми, тіла та явища природи, що мають комфортні властивості для рекреаційної діяльності та придатні для використання з метою організації відпочинку та оздоровлення на­селення.

Раритетні рекреаційні об'єкти - виключно рідкісні соціально-історичні та при­родні об'єкти, що використовуються для рекреації.

Регіональні ландшафтні парки - складова частина державного природно-заповідного фонду; території, призначені для науково-пізнавального, спортивно-оздоровчого туризму та відпочинку; розташовуються на віддалі від великих міст і мають власний режим природокористування. Основа виділення - унікальність ландшафту.

Регламентована (планова) рекреація - подорож і перебування за точним, попе­редньо оголошеним регламентом.

Режим заповідний - повністю або частково обмежене втручання людини в при­родні процеси з метою підтримки екологічної рівноваги для збереження видів жи­вих організмів, а також елементів неживої природи.

Рекреологія (латин. rесгео- відновлюю і гp. logos - вчення) - за B.C. Преображенським, галузь знань про причини та способи здійснення рекреаційної діяльно­сті як невід'ємної складової життя кожної людини та суспільства, соціально-культурні, економічні, анторопоекологічні механізми організації цієї діяльності та її наслідки.

Рекреаційна географія (РГ) - галузь географічної науки, яка вивчає закономір­ності формування, функціонування, динаміки та розміщення територіальних рек­реаційних систем усіх типів і рампі. За В.С.Преображенським РГ досліджує влас­тивості ТРС та різні аспекти їхнього просторово-часового функціонування, тери­торіальну диференціацію рекреаційних потреб населення, зв'язок ТРС з іншими системами, типологію ТРС, роль ТРС у формуванні економічних районів, системи розселення, рекреаційні міграції населення, екологічні наслідки рекреаційної дія­льності. РГ в Україні виникла на початку 70-х років на стику економічної, фізич­ної, медичної географії, географії населення, ландшафтної архітектури. Вона тісно пов'язана з психологією, соціологією, маркетингом, статистикою. У своїх дослі­дженнях РГ застосовує загально-наукові методи, методи та інформацію географі­чних та інших наук.

Рекреаційна діяльність (РД) - система заходів, пов'язаних із використанням ві­льного часу для оздоровчої, культурно-пізнавальної діяльності людей на спеціалі­зованих територіях, розташованих поза межами їх постійного проживання; харак­теризується. в порівнянні з іншими напрямками діяльності, відносною різноманітністю поведінки людей і самоцінністю процесу. Структур» РД за типологією рекреаційних занять: 1) група відновлення: рекреаційно-лікувальні заняття (санато­рно-курортне лікування) та рекреаційно-оздоровчі заняття (прогулянки, купання, пасивний відпочинок, збір грибів і т ін.); 2)група розвитку (рекреаційно-спортивні заняття (розвиток фізичних сил людини) та рекреаційно-пізнавальні за­няття (духовний розвиток).

Рекреаційна ємність (місткість) території - кількість відпочиваючих, які без суттєвої шкоди для природного комплексу можуть знаходитись на певній території в певний проміжок часу;

здатність території, призначеної для відпочинку, забезпечити деякій кількості відпочиваючих психофізіологічний комфорт і можливість спортивно-зміцнюючої діяльності без деградації природного середовища або антропокультурних комплексів (сільськогосподарських, історичних) і швидкого зношення спеціального обладнання.

Рекреаційна освоєність території (РОТ) - стан розвитку рекреаційної функції в межах певної території за визначений період. Характеризується насиченістю те­риторії елементами рекреаційної інфраструктури, рекреаційним навантаженням, ступенем розвитку рекреаційного господарства, його зв'язками з іншими підсис­темами. РОТ є наслідком процесу рекреаційного освоєння території, акваторії або іншого середовища, ступінь якого характеризується відносними та абсолютними даними. РОТ України нерівномірна внаслідок відмінностей ресурсно-рекреаційної бази та попиту на рекреаційні послуги.

Рекреаційна охорона ландшафтів – охорона ландшафтів від негативних наслідків різних форм рекреації для створення кращих умов їхнього розвитку;

охорона ландшафтів від негативних наслідків різних форм рекреації для створення кращих умов їх розвитку

Рекреаційна система - 1. Керована, частково самокерована система, що склада­ється зі взаємопов'язаних підсистем відпочиваючих природних і культурних ком­плексів, інженерних споруд, органу управління обслуговуючого персоналу. 2. Функціонально-виробнича система, яка має власну сировинну базу, технологію, об'єкт застосування, власну продукцію.

Рекреаційна територія (РТ) - складова частина земельного фонду, яка викорис­товується в цілях туризму, лікування та відпочинку; система взаємозв'язаних природних, природно-соціальних та соціальних компонентів, функціонування яких спрямоване на забезпечення рекреаційного попиту населення. Виділяють та­кі територіальні функціональні типи РТ: лікувальний, оздоровчий, спортивний, пізнавальний. Площа всіх функціональних типів РТ в Україні близько 3%. За призначенням розрізняють дві групи РТ: для короткочасної і тривалої рекреації.

Рекреаційне господарство комплексна галузь національного господарства, що організовується для задоволення рекреаційних потреб суспільства. Включає ліку­вально-санаторну. туристську, оздоровчу субгалузі.

Рекреаційне навантаження (РН) - показник, що характеризується чисельністю рекреантів на одиницю площі за певний період Визначають обліком часу перебу­вання рекреантів на пробних площах або в лісовому масиві, а також розраховують для всієї території рекреаційних лісів, виходячи з чисельності міського та сільсь­кого населення, рекреантів, які перебувають на даній ділянці. Встановлення норм РН на природні комплекси в республіці особливо актуальне для зон приміської рекреації та внутрішньо міських лісопаркових зон, для територій, що охороня­ються, а також тих, які приймають планові групи туристів;

ступінь безпосередньої дії людини на рослинний покрив. Рекреаційне навантаження відбувається в результаті масового відвідування населенням місць відпочинку і розвитку туризму. До основних рекреаційних впливів належать витоптування, ущільнення ґрунту і його забруднення, нищення фітомаси, її видалення. Рекреаційне навантаження виражається в кількості людей або людиноднів на одиницю площі або рекреаційний об'єкт за певний проміжок часу (звичайно день або рік).

Рекреаційне освоєння - багатосторонній тривалий процес пристосування тери­торії для певних видів рекреаційних занять та їх комбінацій. Процес історичного розвитку просторової рекреаційної функції включає три стадії: формування, ста­білізація, деградація.

Рекреаційне районування - поділ території на певні таксономічні одиниці, які вирізняються спеціалізацією рекреаційного обслуговування структурою рекреаційних ресурсів і напрямами їх освоєння та охорони. Основними ознаками виді­лення рекреаційних таксонів є: характер рекреаційної спеціалізації і ступінь її розвитку; рівень рекреаційної освоєності території; схожість проблем перспек­тивного розвитку окремих частин території з позицій рекреації; рекреаційні ре­сурси та їхні територіальні комбінації; рекреаційні території та їх значення в зага­льній структурі землекористування; потужність, географія, структура і динаміка рекреаційних потоків; виробничі та економічні зв'язки рекреаційних підприємств з іншими галузями; наявність рекреаційного вузла.

Рекреаційний парк - вид ТРС, функцією якого е задоволення потреб у викорис­танні природних, культурних цінностей, фізичних заняттях, аматорській діяльно­сті, найбільш тісному спілкуванні з природою.

Рекреаційний потенціал - сукупність природних, культурно-історичних і соціально-економічних передумов організації рекреаційної діяльності на певній території

Рекреаційний район (РР) - частина рекреаційного регіону, що включає курорти однакового профілю, зони відпочинку та центри туризму в межах територіального поєднання географічних ознак і факторів, а також рекреаційних ресурсів. РР охо­плює, як правило, кілька адміністративних районів, з'єднаних транспортною мережею з центром рекреаційного регіону.

Рекреаційний регіон (РР) - територіальна рекреаційна система, до складу якої входять підсистеми тривалого та короткочасного відпочинку, санаторно-курортного лікування та туризму, а також управління, обслуговування, транспор­ту, переважно в межах економічного району. РР об'єднує рекреаційні райони.

Рекреаційний об’єкт (РО) – місце з обмеженою площею, яке використовується для відпочинку: озеро, лісова поляна, п’ятка природи і т.і.

Рекреаційні ресурси (РР) - об'єкти та явища природного і антропогенного похо­дження, що їх використовують для туризму, лікування відпочинку і які вплива­ють на територіальну організацію рекреаційної діяльності, формування рекреа­ційних районів, їхню спеціалізацію та економічну ефективність. РР - сукупність природних, природно-технічних, соціально-економічних комплексів та їх еле­ментів, що сприяють відновленню та розвитку фізичних і духовних сил людини, її працездатності і які при сучасній та перспективній структурі рекреаційних потреб і техніко-економічних можливостях використовують для прямого і непрямого споживання та надання курортних і туристичних послуг. У структурі РР виділя­ють три складові частини: природну, культурно-історичну та соціально-економічну.

Рекреаційно-лікувальний тип ТРС - рекреаційна система, що характеризується лікуванням як основною функцією і спирається на використання основних приро­дних факторів.

Рекреаційно-оздоровчий тип ТРС - рекреаційна система, головною функцією якої є відновлення і розвиток фізичного та духовного потенціалу людини, профі­лактика захворювань, зняття виробничої втоми.

Рекреаційно-пізнавальний тип ТРС - рекреаційна система, основною функцією якої є духовний розвиток людини під час екскурсій, що здійснюється шляхом за­своєння природних та культурних цінностей.

Рекреаційно-спортивний тип ТРС - рекреаційна система, основною функцією якої є фізичний розвиток людини під час фізичних занять з тренувальним режи­мом.

Рекреація (латин. recreatio - відновлення сил, фр. recreation - розвага, відпочи­нок, зміна дії, які виключають трудову діяльність і характеризують простір, пов'язаний із цими діями) - 1. Форма соціального руху і антропогенного впливу на природні комплекси, мета якого полягає у відновленні людиною психофізичної енергії, втраченої в процесі трудової, навчальної, побутової діяльності тощо. 2. Рі­зноманітні види людської діяльності у вільний час, спрямовані на відновлення сил й задоволення широкого кола особистих і соціальних потреб. Останні включають розвиток навичок спілкування між людьми, підвищення соціально-трудового та культурного потенціалу суспільства, формування нових рис та якостей особистос­ті, навичок сприйняття природних і культурних цінностей Розрізняють три фор­ми використання часу рекреації - туризм, лікування, відпочинок. Рекреація харак­теризується тривалістю.

Різноманітність ТРС - властивість, що відображає можливість поділу множини на підмножини, класифікацію та об'єктивні відмінності різних ТРС.

Стійкість ТРС - властивість, яка відображає здатність систем зберігати протягом тривалого часу заданий їй стан, протистояти зовнішнім та внутрішнім впливам. Під навантаженням розуміється відвідуваність (кількість рекреантів, що спостері­гаються на території за певний час) одиниці площі природно-територіального комплексу в одиницю часу, наприклад людино-годин/га. Цілком допустиме - на­вантаження, що не викликає незворотних змін;, критичне - вже викликає незворотні зміни. Недопустиме - характеризує процес, при якому вже відбулися незворотні зміни.

Територіальна рекреаційна система (ТРС) - 1. Об'єкт дослідження рекреацій­ної географії, комплексна геосистема, яка об'єднує соціальні, техногенні, природ­ні компоненти; розглядається в одному ряду з територіальними виробничими ком­плексами (ТВК) і природними геосистемами Виконує декілька функцій: економі­чну, бюджетну, соціальну. 2. Соціальна, керована геосистема, гетерогенна за складом, яка характеризується функціональною і територіальною цілісністю.

Туризм (фр. tourisme, від tour - прогулянка, подорож) - сукупність відносин і явищ, які виникають в процесі подорожі та перебування людей поза межами по­стійного місця проживання, якщо перебування не перетворюється на тривале проживання або тимчасове заняття заради заробітку; усі види переміщення насе­лення, не пов'язані зі зміною місця проживання і роботи, з метою відпочинку, лі­кування, участі в наукових, культурних, ділових зустрічах; специфічний громад­ський рух і форма активної о відпочинку, що мають культурно-виховне, науково-пізнавальне, спортивно-оздоровче значення. Форми туризму розрізняються за те­риторією, спрямованістю, характером пересування і природного середовища, се­зонністю та ін.

Турист – тимчасовий відвідувач, що знаходиться в країні (районі) поза межами свого звичайного середовища не менше 24 годин.

Туристська інфраструктура - сукупність шляхів сполучення та місць розміщен­ня, транспортних засобів, комунікацій та різних установ, необхідних для стабіль­ною функціонування туристських послуг.

Туристський продукт - набір послуг, які входять у вартість туристської поїздки за певним маршрутом із комплексним обслуговуванням. -

Туроператор - туристська установа, що займається організацією внутрішніх та міжнародних туристських подорожей з різноманітним асортиментом послуг.

Унікальність - ступінь неповторності, рідкісність об'єктів та явищ.

Чартерний тур - подорож, яка виконується поза регулярним розкладом руху транспорту.

---

Дата добавления: 2015-09-06