Читайте также: |
|
Гармонія ХІХ-ХХ сторіччя
Змітовий модуль 1
Тема 1. Органний пункт.
Значення органного пункту для музичного розвитку.
Різновиди органних пунктів.
1. Функціональний органний пункт (тонічний, домінантовий, кадансовий), його місце та роль у формоутворенні.
2. Фоновий органний пункт. Подвійний органний пункт як його різновид. Органний пункт на інших ступенях ладу (зокрема, на ІІІ). Функціональна модуляція в колористичному органному пункті.
Мелодична фігурація та органний пункт. Відрізнення органного пункту від basso ostinato.
Завдання:
І. Письмова робота: гармонізація мелодій Бригадний підручник №723 (1,5)
ІІ. Аналіз творів: проаналізувати органні пункти у наступних творах
Й.С. Бах, ХТК І том, прелюдія ре мінор
Ф. Шопен. Мазурка ор.17 №4 (середня частина і кода)
С. Рахманінов «В молчанье ночи тайной»
ІІІ. Знайти у музичній літературі 5 прикладів органних пунктів різних ступенів.
Тема 2. Мажоро-мінор.
Мажоро-мінорна система як шлях ускладнення діатонічної системи. Шляхи взаємопроникнення ладів.
Побічні домінанти в мажоро-мінорі.
Тризвук VI низького щаблю.
Паралельно-перемінний мажоро-мінор та стильові умови його використання.
Однотерцеві системи як ознака гармонії ХХ ст.: особливості функційних зв’язків, логіка гармонічного руху.
Засоби однойменного мажоро-мінору в модуляціях у віддалені тональності.
Завдання:
І. Письмова робота: гармонізація мелодій Бригадний підручник №762 (4,5), 800 (1,3).
ІІ. Вправи на фортепіано: Соловйова, с.49, приклад 73 (І секвенція), Максимов ІІІ, с.25, завд.5
ІІІ. Аналіз творів: Максимов, ч.ІІІ, с.31, завд. 20.
Тема 3. Енгармонічна модуляція.
Визначення. Види акордів, що мають змогу енгармонічних змін.
Колористичне значення енгармонічних модуляцій. Особливості використання енгармонічних модуляцій в художній практиці (темпові, ритмічні, фактурні, динамічні особливості та ін.).
Енгармонічна модуляція за допомогою D7 (перетворення D7 на альтеровану субдомінанту - “удаваний” D7). Енгармонічна модуляція через побічні домінантсептакорди.
Енгармонічна модуляція за допомогою зменшеного септакорду. Перетворення VIІ7 у ввідні септакорди до T, D та S інших тональностей. Можливість розв’язання зменшеного септакорду у 24 тональності.
Завдання:
І. Письмова робота: гармонізація мелодій Бригадний підручник №843 (1, 4), 849 (2)
ІІ. Вправи на фортепіано: Соловйова, с.54,схеми 27, 28; грати модуляції з використанням енгармонізму D7: A-dur – c-moll; Des-dur – C-dur; G-dur – f moll; з використанням енгармонізму Зм.7: B-dur – E-dur; Es-dur – h-moll.
ІІІ. Аналіз творів: Шопен, експромт №1
Моцарт, Фантазія до мінор, І ч.
Ліст, «Долина Обермана», І розділ
Змістовий модуль 2
Тема 1. Еліпсис.
Загальні відомості. Роль еліпсису в розширенні та ускладненні периферії тонального центру. Умови використання еліпсису в художній практиці.
Три форми еліпсису в музиці: гармонічна, синтаксична, композиційна.
Класифікація еліпсисів в гармонії:
- функціональний, ладовий, тональний, фонічний;
- внутрішньотональний та модулюючий.
«Домінантові ланцюжки».
Завдання:
І. Письмова робота: гармонізація мелодій Бригадний підручник №826 (1)
ІІ. Вправи на фортепіано: Соловйова, с.53, нотний приклад 78 (секвенції)
ІІІ. Аналіз творів: Ліст, Ноктюрн Ля-бемоль мажор «Мрії кохання», Чайковський. Увертюра «Ромео і Джульєтта», побічна партія
Тема 2. Тональні плани. Еволюція гармонії та формоутворення.
Основні принципи побудови тонального плану музичного твору.
Еволюція гармонії та формоутворення (ХІХ ст.).
Два різноспрямованих шляхи розвитку тональної системи:
1) зростання значення нестійкої функції із зменшенням ролі тонікальності;
2) послаблення функціональних зв’язків із зростанням колористичної ваги фонізму співзвуч.
Посилення функціональної перемінності. Розхитування класичної моделі гармонії.
Тема 3. Деякі виражальні засоби гармонії ХХ-ХХІ сторіччя.
Кризові риси класичної системи гармонії на рубежі ХІХ-ХХ століть. Виникнення нових методів звуковисотної побудови в руслі пошуку виходу з позначеної кризи.
Загальна характеристика сучасного багатоголосся. Додекафонія, серійність, серіальність, нова тональність, нова модальність, атональність, мікрохроматика як автономні звуковисотні техніки – загальні відомості. Сонорика, сонористика. Алеаторика. Нові можливості тональної системи.
Тенденція до індивідуалізації музичної мови, збільшення ролі авторських стильових засобів на рубежі ХХ-ХХІ ст.
Завдання:
Підготовка доповіді про авторський гармонічний стиль одного з композиторів XVIII – XX століть з ілюстрацією на фортепіано (5-6 художніх прикладів) та виконанням власного періоду в стилі обраного композитора.
Рекомендована література:
- Слонимская Р. Н. Анализ гармонических стилей. – Санкт-Петербург, 2001.
- Очерки истории гармонии в русской и советской музыке. Вып. 1, 2. – М., 1985; вып. 3. – М., 1989.
- Этингер М. Раннеклассическая гармония. - М., 1989.
Іспит з гармонії складається з двох частин – письмової (гармонізація мелодії) та усної, що включає:
1. Теоретичне питання.
2. Виконання на фортепіано модуляції.
3. Гармонічний аналіз музичного твору XVIII – XX ст..
Дата добавления: 2015-09-06; просмотров: 207 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
травня 2015 року | | | Приклад побудови таблиці |