С.С.Гулак-Артемовський – композитор, співак, драматург.

Майбутній композитор народився в м. Городище Черкаської області у сім’ї священика. Початковою освітою композитора займався його батько Семен і дядько Петро – відомий український письменник Петро Гулак-Артемовський, син якого був скрипалем. В 11 років Гулак-Артемовський поступає на навчання у Київське духовне училище, а пізніше – в духовну семінарію. Також в цей час співає в хорі Софії Київської, а пізніше - у Михайлівському Золотоверхому монастирі.

У 25 років стався випадок, який і вирішив майбутнє композитора. Коли в Україну для чергового набору співаків у придворний хор, приїхав М.Глінка, то він одразу запримітив талант Гулака-Артемовського й забрав його в Петербург. Там Глінка поселяє хлопця у своєму маєтку й вчить усім тонкощам співу. В цей же рік відбулася іще одна визначна подія у житті композитора - він знайомиться із Т.Шевченком.

Через рік творчої діяльності композитора, Глінка, Даргомижський та ще декілька композиторів організовують концерт на користь Гулака-Артемовського, а за зібрані з нього кошти відправляють композитора на удосконалення своїх знань за кордон. Спочатку він навчався у Парижі, а пізніше - в Флоренції, де виконував головні партії у багатьох операх Флорентійського театру.

Пробувши за кордоном три роки композитор повертається в Петербург, де понад 20 років виконує головні ролі у театрах Росії (всього виконав понад 50 ролей). Пізніше композитор виступає у більш комічних ролях в Петербурзькому театрі-цирку. Також в цей час він пише велику кількість творів, в тому числі оперу «Запорожець за Дунаєм». Крім того, влаштовує в Петербурзі концерти, на яких популяризує українські пісні, а також підтримує дружбу з Т.Шевченком, пише музику до пісні «Стоїть явір над водою», яку присвятив Кобзареві.

В останні роки життя композитор не виступає на сцені, оскільки повністю втрачає голос. Помер Гулак-Артемовський у Москві, похований на Ваганьковому кладовищі.

ОПЕРА «ЗАПОРОЖЕЦЬ ЗА ДУНАЄМ»

Це перша українська національна опера, яка дійшла до нас у повному обсязі. Її композитор написав у 50 років, на прем’єрі виконував роль Карася. Задум опери підказав історик, друг композитора М.Костомаров. За жанром опера є лірико-комічною. Лібрето написав сам композитор. Опера складається із увертюри і трьох дій. Події відбуваються в Туреччині, куди після зруйнування Запорозької Січі потрапила частина козаків.

Карась зображений в опері як відважний козак, дбайливий батько (взяв на виховання Оксану – дочку друга, який загинув на війні). Комізм його образу полягає в тому, що він наче боїться Одарку.

Музична характеристика дійових осіб:

· комедійна пара Карася й Одарки: аріозо Карася «Ой щось дуже загулявся», дует Карася й Одарки «Відкіля це ти узявся?», пісня Одарки «Ти гуляєш дні і ночі» (1 дія), каватина Карася «Тепер я турок, не козак» (2 дія), арія Одарки «Ой, казала мені мати, ще й приказувала», дует Одарки і Карася «На туркенях оженюся» (3 дія);

· лірична пара Андрія і Оксани: пісня-романс Оксани «Місяцю ясний» (1дія), арія Оксани «Ангел ночі», дуети Оксани та Андрія «Чорна хмара з-за діброви» (2 дія), пісня Оксани «Там за тихим, за Дунаєм», арія Андрія «Владико неба і землі», арія Андрія з хором «Блаженний день, блаженний час» (3 дія);

· Султан Сулейман: аріозо «Нема тут гомону двірського» (2 дія).

Також в опері виділений образ Прокопа – хлопця, який любив Оксану. В Радянські часи він був заборонений (бо Прокіп доніс на Оксану туркам). В оригіналі опера починалася невеликим вступом, а в сучасних постановках – увертюрою, яка побудована на деяких темах з опери.

Дата добавления: 2015-09-06