Групування витрат виробництва за економічними елементами

При плануванні і калькулюванні собівартості важливу роль відіграє класифікація витрат за елементами (економічним змістом) і статтями калькуляції (характером виникнення і призначенням). Елементи витрат за економічним змістом є однорідними. Витрати, які утворюють елемент собівартості, включають витрати незалежно від специфіки виробництва продукції.

Елемент витрат - це сукупність економічно однорідних витрат.

Відповідно до П(С)БО 16 “Витрати” витрати за економічними елементами групують таким чином:

ð матеріальні витрати;

ð витрати на оплату праці;

ð відрахування на соціальні заходи;

ð амортизація;

ð інші операційні витрати.

До елементу “Матеріальні витрати” належать:

- витрати сировини і матеріалів, які входять до складу вироблюваної продукції, створюють її основу, або є необхідним компонентом для виготовлення продукції (робіт, послуг);

- витрати купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, що потребують монтажу або додаткової обробки на даному підприємстві;

- витрати палива й електроенергії, що використовуються на технологічні, енергетичні та інші потреби підприємства;

- витрати тари і тарних матеріалів;

- витрати будівельних матеріалів;

- витрати запчастин;

- витрати матеріалів сільськогосподарського призначення;

- витрати товарів;

- інші матеріальні витрати.

Із витрат на матеріальні ресурси, що включаються до собівартості продукції, вираховується вартість зворотних відходів. Зворотні відходи – це залишки сировини, матеріалів, напівфабрикатів та інших видів матеріальних ресурсів, утворених в процесі виробництва продукції, що втратили повністю або частково споживчі якості початкового ресурсу і в зв’язку з цим використовуються з підвищеними витратами продукції або зовсім не використовуються за прямим призначенням.

До зворотних відходів не належать:

а) залишки матеріальних ресурсів, які відповідно до встановленої технології передаються в інші цехи, підрозділи як повноцінний матеріал для виробництва інших видів продукції (робіт, послуг);

б) супутна продукція, яка одержана одночасно з основним продуктом у єдиному технологічному процесі, відповідає за якістю встановленим стандартам або технічним умовам і призначається для подальшої переробки або відпуску на сторону.

До елементу “Витрати на оплату праці” належать:

- витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати;

- оплата відпусток, винагороди та інші виплати;

- витрати, пов’язані з підготовкою (навчанням) і перепідготовкою кадрів;

- виплати громадянам за виконання робіт (послуг) згідно з договорами громадсько-правового характеру;

- виплата звільненим працівникам вихідної допомоги.

До елементу “Відрахування на соціальні заходи” належать:

- відрахування загальнообов’язкове державне соціальне страхування;

- відрахування на індивідуальне страхування персоналу підприємства;

- відрахування на інші соціальні заходи.

Елемент “Амортизація” включає суми нарахованої амортизації основних засобів, інших необоротних матеріальних активів та нематеріальних активів.

До елементу “Інші операційні витрати належать:

- вартість робіт, послуг сторонніх організацій та підприємств (за послуги зв’язку, розрахунково-касове обслуговування);

- сума податків, зборів, крім податків на прибуток;

- витрати на відрядження;

- втрати від курсових різниць, знецінення запасів, псування цінностей, списання й уцінки активів;

- суми фінансових санкцій.

Групування витрат за економічними елементами здійснюється в усіх галузях народного господарства. Це дає можливість встановити потребу в основних та оборотних засобах, показує, скільки і яких засобів витрачено, характеризує структуру витрат.

Оскільки класифікація витрат за економічними елементами не дозволяє обчислювати собівартість окремих видів продукції та встановлювати обсяг витрат конкретних підрозділів підприємства, її доповнюють класифікацією витрат за статтями калькуляції - в залежності від їх призначення та місця виникнення.

Дата добавления: 2015-09-06