Оформлення курсової роботи

Курсова робота оформляється відповідно до вимог ДСТУ 3008-95 «Документація у сфері науки і техніки. Структура та правила оформлення».

Курсова робота має бути написана (чи надрукована) чітко, зрозуміло, без помилок та виправлень, з одного боку білого паперу формату А4 (210 х 297). Загальний обсяг курсової роботи, включа­ючи список використаних літературних джерел та додатки, не по­винен перевищувати 30-35 сторінок. Текст роботи має розміщуватись з одного боку аркуша паперу. Шрифт – Times New Roman – кегель 14, міжрядковий інтервал – 1,5.

Текст курсової роботи необхідно друкувати, залишаючи поля таких розмірів: ліве – 25 мм, верхнє – 20, праве – 10, нижнє – 20 мм.

Вписувати в текст курсової роботи окремі іншомовні слова, формули, умовні знаки можна чорнилом, тушшю, пастою тільки чорного кольору, щільність описуваного тексту повинна бути наближеною до щільності основного тексту.

Друкарські помилки, описки та графічні неточності, які виявилися в процесі оформлення курсової роботи, можна виправляти підчищенням або забілюванням і нанесенням на тому ж місці або між рядками виправленого тексту (фрагменту) рисунка машинописним текстом.

Текст основної частини курсової роботи поділяють на розділи та підрозділи. Заголовки структурних частин роботи «Зміст», «Вступ», «Розділ», «Висновки», «Список використаних джерел», «Додатки» друкують або пишуть з великої літери по центру сторінки. Заголовки підрозділів пишуть чи друкують з абзацу. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою. Відстань між заголовками та текстом повинна дорівнювати одному інтервалу.

Кожну структурну частину курсової роботи треба починати з нової сторінки.

Нумеруються всі сторінки роботи до останньої, ураховуючи і додатки, без пропусків, повторів і літерних додатків. Першою сторінкою вважається титульна, на якій цифра «1» не ставиться. Отже, загальна нумерація роботи починається на наступній сторінці з цифри «2». Порядковий номер сторінки проставляється у правому верхньому куті сторінки без крапки.

Анотацію, зміст, вступ, висновки, список використаних джерел не нумерують. Номер розділу ставлять після слова «Розділ». Після номера ставлять крапку. Підрозділи нумерують в межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. В кінці номера підрозділу повинна стояти крапка, наприклад: «2.1.»(перший підрозділ другого розділу).

Текст курсової роботи може ілюструватись кресленнями, схема­ми, фотографіями, графіками, таблицями, які також виконуються на стандартних аркушах паперу формату А4. Кількість ілюстрацій повинна бути достатньою для того, щоб надати тексту зрозумілос­ті та конкретності. Усі ілюстрації в тексті позначаються символом «Рис.». нумерація рисунків може бути наскрізною (через всю роботу), або в межах розділу (номер ілюстрації складається з номеру розділу (параграфу) і порядкового номеру ілюстрації, відокремлених крапкою, наприклад, Рис. 1.1 – перший рисунок першого параграфу).Ілюстративний матеріал розміщують у тексті одразу після посилання на нього. В тексті на ілюстрації роблять посилання у вигляді взятого у круглі дужки виразу «(рис. 1.1)», або «… як видно на рис. 1.1».

У роботі можуть бути посилання на авторське джерело, або критичний аналіз тієї чи іншої думки з відповідними цитатами.

Загальні вимоги до цитування такі:

- текст цитати починається і закінчується лапками і приводиться у тій формі, у якій він поданий у першоджерелі;

- цитування повинне бути повним, без скорочення авторського тексту і перекручень думок автора. Допустимий пропуск слів, частини тексту, що позначається трьома крапками;

- кожна цитата приводиться з посиланням на джерело;

- при непрямому цитуванні (висловлювані думок автора своїми словами) слід бути коректним щодо оцінювання думок автора і давати відповідне посилання на джерело;

- при згадуванні в тексті прізвищ авторів, їх ініціали ставляться перед прізвищами.

На запозичену з інших джерел інформацію, а також на цитати, що наводяться в тексті, мають бути зроблені посилання, їх наво­дять одразу після закінчення цитати в квадратних дужках, де вка­зують порядковий номер джерела у списку використаної літератури та відповідні сторінки джерела (наприклад: [14, с. 31-48], або під текстом тієї ж сторінки у вигляді зноски, де вказують прізвище та ініціали автора, назву джерела, місце видання, видавництво, рік видання та сторінку.

Посилання в курсовій роботі на ілюстрацію, формули, таблиці позначаються порядковим номером ілюстрації (наприклад «… на рис. 2.1.., у формулі (3.2), в табл. 1.2»). при повторному посиланні на ілюстрації та таблиці вказують скорочено «дивись» (наприклад, «див. рис. 1.5», «див. табл. 3.2»).

Цифровий матеріал подається у вигляді таблиць. На всі таблиці повинні бути посилання у тексті. Таблиці нумерують послідовно у межах розділу. Кожна таблиця повинна мати номер і назву, яку розміщують над таблицею симетрично до тексту. Слово «Таблиця» і назву таблиці починають з великої літери, назву не підкреслюють. Над таблицею вказується скорочено одиниця виміру. Якщо використовується не одна, а кілька одиниць виміру, то вони подаються в кінці назви кожної графи або після назви показників.

При посиланні в тексті на таблицю слово «таблиця» пишуть скорочено (табл. 1.1). У повторних посиланнях на таблицю пишуть (див. табл. 1.1).

Таблицю розміщують після першого згадування про неї в тексті роботи таким чином, щоб її можна було читати на тому ж аркуші. Таблицю з великою кількістю рядків переносять на наступний аркуш. Під час перенесення таблиці назву розміщують тільки над її першою частиною, графи таблиці нумерують, а на наступному аркуші вказують тільки номери граф. Заголовки граф починаються з великої літери, підзаголовки – з малої, якщо вони складають одне речення із заголовком, і з великої, – якщо вони є самостійними.

При використанні формул необхідно давати пояснення символів і числових коефіцієнтів безпосередньо під формулою. Після формули ставлять кому, з нового рядка пи­шуть слово «де» і розшифровують позначення словами в такій по­слідовності, як вони подані у формулі. Після слова «де» двокрапка не ставиться.

Наприклад: коефіцієнт завантаження (Кз) товарообороту оборотними засобами визначається за формулою:

Кз = ОЗ:Т, (1.4)

де ОЗ – середні залишки оборотних засобів за звітний період;

Т – товарооборот за звітний період.

Порядковий номер вказують у круглих дужках з правого боку напроти нижньо­го рядка формули, до якої він належить. Номер формули чи рівняння складається з номеру розділу і порядкового номера формули (наприклад, формула 1.4 – четверта формула першого розділу). При посиланні в тексті на формулу необхідно вказати її повний номер в дужках (наприклад: «у формулі (1.4)»).

Як правило, всі слова в курсовій роботі слід писати повністю. Скорочення слів проводять згідно з стандартом ДСТУ 3582-57 «Інформація та документація. Скорочення слів в українській мові в бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила». Не рекомендується скорочувати слова «так званий», «наприклад», «формула», «рівняння» тощо. Допускаються лише загальноприйняті скорочення, наприклад, та ін. – та інше, і т.д. – і так далі, див. – дивись, рис. – рисунок, ст. – століття, р. – рік, рр. – роки тощо.

Одна з суттєвих частин курсової роботи є список використаної літератури джерела можна розміщувати трьома способами: у порядку посилань у тексті, в алфавітному порядку прізвищ авторів чи назв, в хронологічному порядку. До списку використаних джерел включається лише ті джерела, які дійсно були використані під час написання курсової роботи. Послідовність наведення літературних джерел наступна:

- державні документи,

- виступи керівників уряду,

- накази і розпорядження міністерств та відомств,

- нормативно-технічні документи

- книги, статті, інформаційні сайти.

З метою систематизації матеріалів у переліку літератури джерела подаються за алфавітом. Всі джерела повинні мати порядковий номер. Опис іноземних видань здійснюється мовою тексту видання. Зразки оформлення бібліографічного опису ряду джерел наведено у додатку.

Додатки оформлюють як продовження курсової роботи, розміщуючи їх у порядку посилань в основному тексті. Додаток повинен мати заголовок, надрукований угорі малими літерами з першої великої симетрично відносно тексту сторінки. Кожен додаток починається з нової сторінки, де посередині рядка пишуть слово «Додаток_» і велика літера, що позначає додаток.

Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Ґ,Є,І,Ї,Й,О,Ч,Ь, наприклад: додаток А, додаток Б.

Додатки повинні мати спільну з рештою роботи наскрізну нумерацію сторінок. Ілюстрації, таблиці, формули, рівняння, що є у додатках слід нумерувати в межах кожного додатку. Наприклад, «рис. А.3»- третій рисунок додатку А, «табл. А.1»- перша таблиця додатку А та ін.

Курсова робота підлягає здачі на кафедру в строки, передбачені графіком. Кафедра веде журнал реєстрації курсових робіт, передає роботи науковим керівникам для перевірки і рецензування, слідкує за дотриманням строків перевірки. Курсова робота, яка виконана з порушенням вимог і направлена на доробку або переробку, підлягає доопрацюванню студентом згідно зауважень наукового керівника. Доопрацьована курсова робота повторно подається на кафедру для перевірки. При виконанні чи доопрацюванні курсової роботи з порушенням строку, встановленого графіком навчального процесу, студент не допускається до екзаменаційної сесії.

Курсову роботу студент захищає у присутності навчальної групи. Тези доповіді студент готує заздалегідь. Доповідь повинна бути змістовною і тривати 5–8 хвилин.

У доповіді необхідно:

- назвати тему курсової роботи, показати її актуальність та значущість;

- сформулювати основну мету і завдання дослідження;

- стисло розкрити зміст структури роботи;

- доповісти про результати роботи, зроблені висновки і внесені пропозиції.

Після доповіді студент відповідач на запитання викладачів. Під час захисту оцінюються: якість виконаної студентом курсової ро­боти, рівень знань і набутих навичок щодо висвітленої теми, вміння аналізувати практичну діяльність організацій, логічно та аргументовано викладати думки, відповідати на запитання, обґрунтовувати власну точку зору.

Результати захисту курсової роботи оцінюються за чотирибаль­ного системою («відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно») та проставляються в заліковій відомості навчальної групи та залі­ковій книжці студента. У разі незадовільної оцінки курсову роботу необхідно доопрацювати або виконати нову за іншою темою.

Дата добавления: 2015-09-06