Читайте также:
|
|
Питання для підготовки до ДЕК
з дисципліни «КРИМІНАЛЬНИЙ ПРОЦЕС»
Кримінальне процесуальне законодавство України та сфера його дії.
Засади кримінального провадження.
Суд, сторони та інші учасники кримінального провадження.
Суд і підсудність.
Сторона обвинувачення.
Сторона захисту.
Потерпілий і його представник. Інші учасники кримінального провадження.
Відводи.
Поняття доказів, належність та допустимість при визнанні відомостей доказами.
Доказування. Показання. Речові докази і документи. Висновок експерта.
Фіксування кримінального провадження. Процесуальні рішення.
Процесуальні строки.
Заходи забезпечення кримінального провадження і підстави їх застосування.
Виклик слідчим, прокурором, судовий виклик і привід.
Накладення грошового стягнення.
Тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом. Відсторонення від посади.
Тимчасовий доступ до речей і документів. Тимчасове вилучення майна. Арешт майна.
Запобіжні заходи, затримання особи на підставі ухвали слідчого судді, суду.
Досудове розслідування. Слідчі (розшукові) дії.
Негласні слідчі (розшукові0 дії.
Повідомлення про підозру.
Зупинення досудового розслідування. Закінчення досудового розслідування. Продовження строку ДР. Форми закінчення ДР. Звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування ПЗМХ або ПЗВХ.
Продовження строку ДР.
Особливості досудового розслідування кримінальних проступків.
Оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час ДР.
Судове провадження у першій інстанції.
Судове провадження з перегляду судових рішень.
Особливі порядки кримінального провадження.
Виконання судових рішень.
Кримінальне процесуальне законодавство України та сфера його дії.
Кримінальне процесуальне право – це самостійна галузь правової системи України, сукупність норм, які регулюють діяльність органів досудового розслідування, прокуратури, слідчого судді та суду із розкриття кримінальних правопорушень, викриття й покарання винних, а також права й обов'язки громадян та юридичних осіб, які залучаються до сфери кримінального процесу.
Ці норми встановлені державою з метою захисту правопорядку, кожної людини та юридичних осіб від злочинних посягань, а також для охорони прав і свобод осіб, що беруть участь у кримінальному процесі.
Кримінальне процесуальне право України - писане й кодифіковане. Єдиним джерелом кримінального процесуального права є закон.
Кримінальний процесуальний закон - це сукупність процесуальних норм, що регулюють кримінально-процесуальну діяльність і спрямовані на забезпечення виконання завдань кримінального судочинства.
Джерелами кримінального процесуального права України є форми закріплення кримінально-процесуальних норм, що регулюють кримінально-процесуальні відносини та встановлені органами державної влади під час реалізації ними функцій у законодавчій, виконавчій і судовій сферах, а також містяться в чинних міжнародних договорах, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та практиці Європейського суду з прав людини.
До чинного кримінального процесуального законодавства України належать, зокрема, закони України «Про судоустрій і статус суддів», «Про прокуратуру України», «Про оперативно-розшукову діяльність», «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», «Про судову експертизу», «Про банки і банківську діяльність», «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду», «Про міліцію», «Про Службу безпеки України» та ін.
Юридичною базою для кримінального процесуального законодавства є Конституція України. Найважливішим законодавчим актом, який у систематизованому вигляді містить майже всі норми кримінального процесуального права і детально регламентує весь порядок кримінального провадження, є Кримінальний процесуальний кодекс України.
Залежно від характеру і рівня систематизації кримінальних процесуальних норм серед законів, що регулюють кримінально-процесуальну діяльність, важливе місце займають кодифікований акт (КПК), інші кодекси, що містять кримінально-процесуальні положення (наприклад, Кримінальний кодекс України, Митний кодекс України та ін.).
КПК затверджений Верховною Радою України 13 квітня 2012 року, підписаний Президентом України та оприлюднений 14 травня 2012 року, вступив в силу через шість місяців, містить дві частини - Загальну і Особливу.
Кримінальні процесуальні норми кодексу поділяються на такі, що зобов'язують (імперативні), уповноважують і забороняють. Норми кримінального процесуального закону діють до їхнього скасування чи заміни новими нормами, а якщо норму було прийнято на певний строк - до закінчення такого строку.
Кримінальний процесуальний закон, як і будь-який закон, має свої правила дії в просторі, часі та за колом осіб. Вони викладені в ст.ст. 4, 5, 6 КПК України. Чинність кримінального процесуального закону в часі полягає в тому, що слідчі органи, прокурор, слідчий суддя і суддя (суд) застосовують процесуальні норми, що діють на момент кримінального провадження. Це означає, що коли під час розслідування чи розгляду справи в суді кримінальний процесуальний закон змінюється, доповнюється чи замінюється новим, то після набрання останнім чинності застосовуються нові процесуальні норми, незалежно від того, коли було вчинено кримінальне правопорушення. Однак, якщо новий закон скасовує або обмежує те чи інше процесуальне право суб'єкта кримінального провадження в справах, які вже перебувають у провадженні слідчих органів чи суду, це право зберігається за ним до закінчення провадження в даній справі. Отже, кримінальний процесуальний закон певною мірою має зворотну силу.
2. Засади кримінального провадження. Засади кримінального провадження, які є загальними правовими положеннями, розкриваються через зміст кримінально-процесуальних норм, що регулюють конкретні права та обов'язки суб'єктів кримінального процесу. На нашу думку, основу каркасу класифікації засад кримінального провадження становлять, безумовно, конституційні засади. Загалом, конституційні засади можна розглядати як закріплені в Конституції України основні правові ідеї, які визначають побудову всього кримінального процесу, його сутність, характер та демократизм. Вони складають базу, фундамент усього кримінального процесу. Засади кримінально-процесуального права – це закріплені в правових нормах вихідні положення, що відбивають панівні в державі політичні та правові ідеї і визначають сутність організації і діяльності компетентних державних органів щодо досудового розслідування і судового розгляду кримінальних справ (ст. ст. 7 – 29 Глави 2 КПК). Ознаки засад кримінально-процесуального права: 1)вони втілені у формі правових норм; 2)норми-принципи є не вивідними, а навпаки – із них виводяться всі інші норми кримінально-процесуального права (які перебувають «під нормами-принципами»); 3)вони є найзагальнішими, фундаментальними правовими положеннями; 4)на їх основі побудована і діє вся кримінально-процесуальна система (ця ознака принципів характеризує процес із середини); 5)вони характеризують кримінальний процес у цілому – ззовні; 6)норми-принципи діють на всіх або на більшості стадій кримінального процесу і обов'язково в його центральній стадії – судовому розгляді кримінальної справи; 7)порушення одного принципу, як правило, призводить до порушення інших принципів і тим самим до порушення законності при провадженні у кримінальній справі; 8)недотримання хоча б одного принципу спричиняє скасування прийнятих у справі рішень та інші негативні наслідки. Значення засад кримінально-процесуального права полягає в тому, що вони є: 1)гарантією дотримання прав і законних інтересів особи в кримінальному процесі; 2)гарантією прийняття законних і обґрунтованих рішень у кримінальній справі; 3)вихідними положеннями для тлумачення окремих кримінально-процесуальних норм; 4)засобом, завдяки якому досягається упорядкованість у розв’язанні питань, щодо яких є прогалини в праві, та у випадках застосування кримінально-процесуального права за аналогією; 5)підґрунтям для вирішення всіх суперечностей, що виникають під час провадження у кримінальній справі. Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться: 1) верховенство права; 2) законність; 3) рівність перед законом і судом; 4) повага до людської гідності; 5) забезпечення права на свободу та особисту недоторканність; 6) недоторканність житла чи іншого володіння особи; 7) таємниця спілкування; 8) невтручання у приватне життя; 9) недоторканність права власності; 10) презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини; 11) свобода від самовикриття та право не свідчити проти близьких родичів та членів сім'ї; 12) заборона двічі притягувати до кримінальної відповідальності за одне і те саме правопорушення; 13) забезпечення права на захист; 14) доступ до правосуддя та обов’язковість судових рішень; 15) змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; 16) безпосередність дослідження показань, речей і документів; 17) забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності; 18) публічність; 19) диспозитивність; 20) гласність і відкритість судового провадження та його повне фіксування технічними засобами; 21) розумність строків; 22) мова, якою здійснюється кримінальне провадження.
Дата добавления: 2015-09-06; просмотров: 395 | Нарушение авторских прав
|