Держаний прапор України

У (Київська) Русі єдиного офіційного прапора не було. Прапорництво в Україні розквітає з виникненням (Запорізька) Січі. Це було справді мальовниче видовище – козацьке військо під (яскраві різнобарвні) прапорами.

Часто зустрічався на Січі (синьо-жовтий) прапор. Уважно подивиться на (кольорова) репродукцію картини Іллі Рєпіна «Запорожці пишуть листа (турецький) султанові». Поміж іншими знаменами ви побачите на ній і синьо-жовте. Воно зникає зі зруйнуванням Січі, а відроджується лише у березні 1918 року як жовто-блакитний державний прапор (Українська Народна) Республіки. Ці кольори символізували чисте небо і житнє поле, тобто мир. Після проголошення України радянською ті знамена зникли, а тепер вони знову замайоріли на (українська) землі. (За М. Слабошпицьким)

Вправа 8. Перекладіть на рідну мову подані словосполучення. Поставте словосполучення в орудному відмінку однини.

Червона спідниця, біле вино, рожевий светр, бузковий гай, блакитна мрія, синя сорочка, Золотий берег, помаранчева стрічка, жовтогарячий прапор, Чорне море.

Вправа 9. Перекладіть текст українською мовою. Виділіть закінчення прикметників, визначте їх відмінок та групу.

Что знаем мы о происхождении слов, которые употребляем ежедневно? Например, слов, которые обозначают денежные единицы.

В Древней Руси основной денежной единицей была гривна. Она упоминается в древних памятниках русского права. Различалась гривна золота и серебра. Память об этом старом слове сохранилась до наших дней в названии десятикопеечной монеты гривенник.

Гривной в древности называли и денежную единицу, и весовую. Кроме того, гривна – это ещё и ценное украшение.

Это слово родственно современному слову грива, которое в древнерусском языке означало также «шея». Это старое значение угадывается в слове загривок. Таким образом, гривной первоначально называли ценное ожерелье – золотое или серебряное.

Денежная единица современной Украины гривня несомненно наследница той древнерусской гривны.

Таблиця 22. Написання прізвищ прикметникової форми.

У росій­- ській мові	Позиція	В українській мові	Приклади
е	1) після літер на позначення приголосних;   2) у суфіксі -ев після ц, ж, ч, ш, щ, р у ненаголошеній позиції;	е е	Веселовський, Державін Солнцев, Тютчев, Гнатищев, Лазарев
е	1) на початку слів; 2) у середині слів після голосного, апострофа та м'якого знака; 3) після приголосних (крім шиплячих, р і ц) у суфіксах -єв, -єєв; 4) у корені, якщо російському е відповідає в українській мові і.	є є є	Євдокимов, Єгоров Горяєв, Аляб'єв, Афа-насьєв Аракчеєв, Тімірязєв, Сергєєв, Фадєєв Бєлов (бо білий)
ё	1) на початку слова, в середині після голосного та б, п, в, м, ф; 2) у середині слова після м’яких приголосних; 3) у прізвищах, утворених від спільних імен в російській і українській мовах; 4) під наголосом після ч, щ.	йо ьо е о	Йолкін, Бугайов, Воробйов Дегтярьов, Корольов, Тьоркін, Хмельов Артемов, Семенов Горбачо́в, Хрущо́в
э	завжди	е	Ельконін, Естонов
ы	завжди	и	Риков, Чернишов
и	1) на початку слова та після приголосних (крім шиплячих і ц); 2) після голосних, апострофа, м’якого знака;   3) після дж, ж, ч, ш, щ, ц перед приголосним;     4) в прізвищах, утворених від спільних в російській і українській мовах імен і назв;     5) у префіксі при-;   6) у суфіксах -ик-, -ич-, -иц-, -ищ-	і ї и и и и	Іванов, Бородін, Мічурін Абраїмов, Захар’їн, Ільїн Жилін, Чичиков, Ши­лов, але перед голосним ставиться і: Жіон, Тиціан Кирилов, Миронов, Никифоров, Одинцов, але: Нікітін (хоча Микита) Ніколаєв (хоча Микола), Філіпов (хоча Пилип) Привалов, Пришвін Голиков,Новиков, Кулинич, Радищев
-ск- -цк-	завжди	-ськ- -цьк-	Донськой, Яблонський Трубецькой

Таблиця 23. Відмінювання прізвищ прикметникової форми.

Дата добавления: 2015-09-06