Читайте также:
|
|
На сьогодні в Україні створені і діють різні види кооперативів, зокрема і сільськогосподарських. Конституція України [1] є правовою основою їх діяльності. Основними нормативно-правовими актами, які регулюють порядок створення і ліквідації сільськогосподарських кооперативів є Закон України «Про кооперацію» [2] та Закон України «Про сільськогосподарську кооперацію» [3].
Дослідження проблем кооперативних відносин та правового становища сільськогосподарських кооперативів проводили такі науковці як: Я. З. Гаєцька-Колотило, О. В. Гафурова, П. Ф. Кулинич, В. І. Семчик, О. М. Сонін, Н. І. Титова, В. Ю. Уркевич, В. І. Федорович та інші.
У ст. 6 Закону України «Про кооперацію» [2] вказано, що відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі. За напрямами діяльності кооперативи можуть бути житлово-будівельними, садово-городніми, гаражними, торговельно-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо.
Проте Закон України «Про сільськогосподарську кооперацію» (ст.2) [1] виділяє лише два типи сільськогосподарських кооперативів: виробничі та обслуговуючі. Відповідно до цього, такий тип як споживчий кооператив не виділяється взагалі. Також у Законі України «Про кооперацію» вживається словосполучення «типи кооперативів», а в Законі України «Про сільськогосподарську кооперацію» вони названі видами, а не типами. Згодом у ч.3 цього ж Закону такий вид як сільськогосподарський обслуговуючий кооператив поділяється на «види».
Відповідно до Закону України «Про сільськогосподарську кооперацію» сільськогосподарський виробничий кооператив – це юридична особа, утворена шляхом об'єднання фізичних осіб, які є сільськогосподарськими товаровиробниками, для спільного виробництва продукції сільського, рибного і лісового господарства на засадах обов'язкової трудової участі у процесі виробництва [3].
Сільськогосподарський обслуговуючий кооператив згідно із ст.1 Закону – це кооператив, створений для надання послуг переважно членам кооперативу та іншим особам з метою провадження їх сільськогосподарської діяльності.
В.Ю.Уркевич пропонує такі ознаки, за якими можна класифікувати сільськогосподарські кооперативи за сучасних умов: рід діяльності; предмет діяльності; спосіб утворення кооперативів; рівень усуспільнення майна; правовий режим земель; функціональна спрямованість; територія діяльності; ступінь включення в господарський обіг; участь у різних фазах суспільного виробництва; галузь народного господарства; підстави об’єднання у кооператив; підгалузева ознака; конкретно-родова ознака; соціальний склад; сфера діяльності; ціль діяльності й об’єкти власності; вид продукції, що виробляється; місце в організаційно-господарській структурі; рівень спеціалізації; джерела забезпечення матеріальними ресурсами тощо, в залежності від котрих виділяють відповідні групи кооперативів [4, с. 9].
Залежно від виду діяльності сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи поділяються на такі види: переробні, заготівельно-збутові, постачальницькі, сервісні, багатофункціональні та інші. Як зазначає Я.З. Гаєцька-Колотило, в Законі України «Про сільськогосподарську кооперацію» нічого не говориться про можливість створення кредитних кооперативів, хоча така й не виключається, оскільки перелік видів сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів не є вичерпним. Тому авторкою обґрунтовується необхідність прийняття Закону України «Про сільськогосподарські кредитні кооперативи» [5, с. 6, 12].
Дата добавления: 2015-10-13; просмотров: 120 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
Поняття та основні ознаки сільськогосподарських кооперативів | | | Сільськогосподарські виробничі кооперативи, на думку Я. З. Гаєцької-Колотило, слід поділяти на виробничо-збутові та виробничо-переробні [5, с. 7]. |