Державний нагляд і громадський контроль за охороною праці

З метою якісного державного контролю за виконанням посадових (службових) обов'язків в Україні створена система державного нагляду і громадського контролю в галузі охорони праці. Державний нагляд за дотриманням законодавчих та інших нормативних актів згідно зі ст. 38 [1] Законодавства, здійснюють (рис 1.3.1):
• спеціально уповноважений державний орган виконавчої влади з нагляду за охороною праці;
• спеціально уповноважений державний орган з питань радіаційної безпеки;
• спеціально уповноважений державний орган пожежної безпеки;
• спеціально уповноважений державний орган з питань гігієни праці.
Органи нагляду не залежать від господарських органів, об'єднань громадян, політичних формувань, місцевих державних адміністрацій, Рад народних депутатів. Діяльність органів державного нагляду за охороною праці регулюється Законом "Про охорону праці", та Законами України: "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку", "Про пожежну безпеку", "Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення", іншими нормативно-правовими актами та положеннями про ці органи, які затверджені Президентом України або Кабінетом Міністрів України.
Посадові особи органів держнагляду за охороною праці (державні інспектори) мають право:
- Безперешкодно відвідувати підконтрольні підприємства (об'єкти), виробництва фізичних осіб, які згідно з законодавством використовують найману працю, і, здійснювати в присутності роботодавця або його представника перевірку виконання законодавства з питань, віднесених до їх компетенції;
- Отримувати від працівника та посадових осіб письмові чи усні пояснення, висновки експертних обстежень, аудитів, матеріали та інформацію з необхідних питань, звіти про стан і причини допущених порушень законодавства і вжити заходів щодо їх усунення;
- Видавати в установленому порядку роботодавцям, керівникам та іншим посадовим, юридичним та фізичним особам, які відповідно до законодавства використовують найману працю, міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевим державним органам та органам місцевого самоврядування обов'язкові для виконання приписи (розпорядження) щодо усунення порушень і недоліків у галузі охорони праці, охорони надр, безпечної експлуатації об'єктів підвищеної небезпеки;
- Забороняти, зупиняти, запобігати, обмежувати експлуатацію підприємств, окремих виробництв, цехів, дільниць, робочих місць, будівель, споруд, приміщень, випуск та експлуатацію машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів, виконання окремих робіт, застосування нових небезпечних речовин, реалізацію продукції, а також скасовувати або зупиняти дію виданих ними дозволів і ліцензій до усунення порушень, які створюють загрозу життю працівників;

- Притягати до адміністративної відповідальності працівників, винних у порушенні законодавчих та нормативних актів з охорони праці;
- Направляти власникам, керівникам підприємств подання про невідповідність окремих посадових осіб займаній посаді, передавати матеріали до органів прокуратури для притягнення до кримінальної відповідальності.
Органи нагляду встановлюють порядок розробки і затвердження власниками положень, інструкцій та інших актів з охорони праці, розробляють типові документи.
Посадові особи державного нагляду за охороною праці є державними службовцями, і на них поширюється дія Закону України "Про державну службу". Вони несуть відповідальність за виконання покладених на них обов'язків.
Вищий нагляд за виконанням Законодавчо-нормативної бази в України здійснює Генеральний прокурор України та місцеві прокуратури.
Власник зобов'язаний створити необхідні умови для роботи представників державного нагляду за охороною праці.
Громадський контроль за охороною праці
Згідно зі ст. 41 [1] на підприємствах здійснюються громадський контроль за виконанням законодавства з охорони праці.
Громадський контроль за дотриманням законодавства з охорони праці здійснюють:
- Професійні спілки, їх об'єднання в особі своїх виборних органів і представників;
- Трудові колективи через своїх уповноважених;
- Комісія з питань охорони праці підприємства.
Професійні спілки у своїй роботі керуються "Положенням про професійні спілки" та здійснюють громадський контроль за виконанням власником законодавства з охорони праці, створенням безпечних і нешкідливих умов праці, необхідних виробничих та санітарно-побутових умов, забезпеченням працівників спецодягом, спецвзуттям, іншими засобами індивідуального та колективного захисту.
Профспілки мають право: безперешкодно перевіряти стан умов і безпеки праці на виробництві, виконання колективного договору. У разі загрози життю працівників професійні спілки має право вимагати від працівника негайної зупинки робіт на робочому місці, виробничих дільницях, у цехах та інших структурних підрозділах на період, необхідний для усунення загрози життю або здоров'я працівників.
Професійні спілки мають право на проведення незалежної експертизи умов праці, а також об'єктів виробничого призначення, що проектуються, будуються чи експлуатуються, на відповідність їх нормативно-правовим актам про охорону праці, брати участь у розслідуванні причин нещасних випадків і професійних захворювань на виробництві та давати свої висновки, вносити роботодавцям, державним органам управління і нагляду подання з питань охорони праці та одержувати від них аргументовану відповідь.
При відсутності професійної спілки на виробництві громадський контроль за виконанням законодавства з охорони праці здійснюють уповноважені трудових колективів.
Ст. 42 Законодавства визначає права і обов'язки уповноважених трудових колективів з питань охорони праці. У своїй роботі вони керуються «Типовим положенням про роботу уповноважених трудових колективів з охорони праці» (Держнагляд охорони праці від 28.12.1993г, № 136). Уповноважені трудових колективів з охорони праці обираються простою більшістю голосів на загальних зборах (конференції) колективу виробництва, цеху,
Уповноважені трудових колективів мають право:
- Безперешкодно перевіряти стан безпеки, гігієни праці, дотримання працівниками правових та нормативних актів;
- Вносити в спеціально окрему книгу обов'язкові для власника питання щодо усунення порушень;
- Вимагати від керівника дільниці припинення роботи у разі виявлення порушень, що представляють загрозу для життя працюючих;
- Брати участь у розслідуванні нещасних випадків на підприємстві;
- Вносити обов'язкові для розгляду роботодавців пропозиції щодо усунення виявлених порушень нормативно-правових актів з безпеки та гігієни праці;
- Вносити пропозиції про притягнення до відповідальності працівників, які порушують охорону праці;
- Бути обраним до складу комісії з питань охорони праці;
- Бути представником трудових колективів з питань охорони праці в районних, міських, окружних і товариських судах.
Для виконання цих обов'язків роботодавець за свій рахунок організовує навчання, забезпечує необхідними засобами і звільняє уповноважених найманими працівниками осіб з питань охорони праці від роботи на передбачений колективнимдоговором строк із збереженням за ним середнього заробітку.
Не можуть бути ущемлені будь-які законні інтереси працівників у зв'язку з виконанням ними обов'язків уповноважених найманими працівниками осіб з питань охорони праці, їх звільнення або притягнення до дисциплінарної чи матеріальноївідповідальності здійснюється лише за згодою найманих працівників у порядку, визначеному колективним договором.
Особи, які перешкоджають виконанню роботи уповноважених трудових колективів з охорони праці, несуть відповідальність згідно Законодавства України.
Якщо уповноважені найманими працівниками особи з питань охорони праці вважають, що профілактичні заходи, виконані роботодавцем, є не достатніми, вони можуть звернутися за допомогою до органів державного нагляду з охорони праці.
Вони також мають право брати участь і вносити пропозиції під час інспекторських перевірок підприємства.
Згідно зі ст.16 [1], на підприємствах з метою забезпечення участі працівників у вирішенні питань безпеки, гігієни праці та виробничої санітарії за рішенням трудового колективу (з числом працюючих більше 50 чоловік) може бути створена комісія з охорони праці.
До комісії входять:
- Представник роботодавця;
- Представник профспілки;
- Уповноважені трудових колективів;
- Фахівці з охорони праці, гігієни та інших служб.
Комісія з охорони праці є постійно діючим колективним органом трудового колективу та роботодавця. Рішення комісії носить рекомендаційний характер.
Комісія у своїй діяльності керується Законодавством з охорони праці та "Типовим положенням про комісію з питань охорони праці на підприємстві".
Комісію очолює голова, обраний на засіданні комісії. Члени комісії виконують свої обов'язки на громадських засадах, на період перевірок звільняються від роботи із збереженням середнього заробітку. Комісія проводить засідання не рідше ніж 1 раз на квартал, комісія звітує про свою роботу на загальних зборах колективу не рідше ніж один

Дата добавления: 2015-10-13