Будова та принцип роботи машини тертя СМЦ–2.

Дослідження проводяться на одній із установок, принципова схема вузла тертя котрих зображена на рисунку 3.2.

Машина тертя моделі СМЦ-2 складається із наступних основних вузлів: каретка, механізм навантаження, привідний шпиндель нижнього зразка, вимірювальний датчик, привід, пульт керування.

Рис. 6.2. Принципові схеми вузлів тертя лабораторних установок для визначення триботехнічних характеристик матеріалів: машини тертя СМЦ–2.

Рухомий зразок 2 (рис. 6.2.) досліджуваної пари тертя встановлюється на привідному шпинделі та в процесі роботи обертається із заданою швидкістю. Рухомий зразок виконується у вигляді стального диска Æ 50 мм і товщиною 10 мм. Нерухомий зразок 1 (виготовлений із полімерного матеріалу) виконується у вигляді колодки і закріплюється у спеціальному зразкоутримувачі, за допомогою котрого забезпечується необхідне навантаження Р у парі тертя. Для вимірювання моменту тертя М_ТР у системі використовуються безконтак-тні індуктивні датчики.

Основним елементом датчика є торсіон, який включено в силову схему машини. Під час досліджень виникає момент тертя, котрий скручує торсіон і призводить до перерозподілення магнітних потоків у датчику. При цьому електрорушійна сила (ЕРС) у вимірювальних котушках змінюється пропор-ційно зміні моменту тертя. Електричні сигнали подаються на електронний потенціометр КСП-4 та записуються на діаграмній стрічці.

Перед проведенням досліджень характеристики вузла навантаження визна-чаються шляхом тарування.

Привід машини електричний із ступеневим регулюванням швидкості. Змінення числа обертів нижнього зразка забезпечується кінематикою машини.

Обертання на рухомий зразок передається від електродвигуна змінного струму через клинопасову передачу. Верхній (нерухомий) зразок розміщу-ється в зразкоутримувачі каретки. Навантаження створюється спеціальним пристроєм, який включає таровану пружину і гвинтовий механізм наван-таження.

Дата добавления: 2015-10-13