Ой радуйся, земле, Син Божий народився!

Ведуча: Українські народні звичаї походять здебільшого ще з перед християнських часів. Упродовж віків вони злилися з християнськими звичаями та обрядами в одну гармонійну цілісність.

Ведучий: Християнству в Україні вже минуло тисяча років. Світогляд нашого народу близький був до християнства, тож на протязі тисячоліть народ витворив свої прекрасні та глибоко релігійні традиції. Ці традиції мають значення не лише для нас - українців, вони теж мають свою вагу, як частина вселюдського ідеалу - намагання пізнати Бога, - Найвищу Правду та виявити свою любов до Нього.

Ведуча: Найбільше надаються до пізнання наших українських звичаїв - свята.

Ведучий: Точка відліку зимового циклу 4 грудня - це день Введення в храм Пресвятої Богородиці. З цього дня в хліборобському розумінні починає спочивати земля, яку не можна копати лопатою аж до Благовіщення. А з грудня місяця по всій Україні починають розучувати колядки і щедрівки. Головні свята січня такі:

• Святвечір - 6 січня

• Різдво Христове - 7 січня

• Меланки - 13 січня

• Василя або Старий новий рік - 14 січня

• Водохреща - 19 січня

У народі кажуть: скільки днів - стільки і свят. Проте із них особливо святкові - це 7 січня Різдво Христове;

14 січня - Новий рік і 19 січня - Богоявлення.

Ведуча: Різдво Христове - найбільше релігійне свято християн. Воно пов'язане з народженням у Вифлеємі Сина Божого.

За сім з половиною кілометрів на південь від Єрусалиму в маленькому містечку Вифлеємі більш, як дві тисячі років тому Діва Марія породила свого первенця сина.

Колядка: «Во Вифлеємі нині новина»

Різдво! Величне свято серця.

Во ім'я істини і вічності життя

Пречиста Діва Богоматір'ю вже зветься.

І німбом осяяне Дитя.

Серед мільйонів свіч, що нині сяють,

Твоя різдвяна свічка горить

І міріади зір з неба вітають

Цю неповторну мить, різдвяну мить.

Маленький Бог, покладений у ясла,

До сліз зворушує серця і душі знов.

І воскресає в тих серцях, де вже погасла

Дитятком Божим в світ принесена Любов.

Різдвяне свято - вічне й неповторне

Хтось молиться, хтось хоче каяття

А хтось цнотливо - трепетно пригорне

І в перше поцілує це Дитя.

Так довго марив світ і світу снилось

Небесне сяйво Божої зорі.

І ось Дитятко Боже народилось

Щоб сяяти в віках на вівтарі.

Накинувши посріблену мережку

Яка веде до свята коляди.

Облагородженою, світлою ходою

Ступає по землі святе Різдво.

Із таїнством вертепу з колядою

Христос Рождається! Славімо же його.

Коляда «Дзвонять дзвони»

Ведучий: Для народження Ісуса Христа Бог обрав не палац, а печеру і сповістив про його народження не багачів, а пастухів, які вклонилися Божій дитині. Марія сповила дитя і до ясел поклала його, бо в заїзді місця не стало для них. Йосиф назвав хлопчика Ісус, що з давньоєврейської означало «спаситель». Бо ще задовго до появи дитини нас світ сповіщав Йосифу Ангел небесний: «І породить вона сина, ти же даси йому ймення Ісус, бо спасе він людей своїх від їхніх гріхів».

Коляда «Свята ніч»

Ведуча: Богонемовля ще тихо спало собі на сіні в яслах убогого вертепу, а весь навколишній світ уже змінився. Нова яскрава зірка з'явилась на небі й повела трьох мудреців зі Сходу до Ісуса.

Коляда «Нова радість стала»

Ведучий: Вечір на передодні Різдва - «Святий вечір» багатий традиціями, народними звичаями та обрядами. А панувала у Святвечір кутя - головна обрядова страва. На святковому столі 12 страв і геть усі пісні.

Коляда «На Рождество Христа»

Ведучий: А ще на Різдво ходили з вертепом.

Ведуча: То що ж таке український вертеп? Відповідей на це питання можна дати чимало, і всі вони тою чи іншою мірою будуть близькими до істини. На нашу ж думку, це не просто народний театр, не тільки колоритні дійства чи обряди - це в першу чергу спільне народне богослужіння, щира народна молитва, яку складають Богові вертепники і господарі та гості дому. Молитись можна по-різному. Всі ми зранку і ввечері, в тривозі чи в хвилині радості молимось ще змалку завченими словами. Але маляр, який пише ікону і при цьому подумки з’єднується з Богом, теж складає сою молитву, що згодом воплочується в мистецький твір. Храм, який будують люди, посвячуючи свою працю Творцеві, теж є молитвою цих будівничих, матеріалізованою в камені. Так і вертеп є своєрідною різдвяною молитвою, яку в продовж століть щороку зносить до Бога український народ, складаючи її біля ясел народженого Ісуса.

Ведучий: Апостол Павло недарма говорив, що ліпше сказати менше, але мовою простою і зрозумілою для всіх. Як і кожен інший народ, заступництва. Тому не дивно, що у вертепах поряд з релігійними молитвами так багато «сторонніх», зовсім не біблійних вкраплень. Відколи взагалі прослідковується розвиток вертепу (чи то лялькового,чи «живого»), він складався з двох частин: релігійної і побутової. Канвою релігійної частини завжди було відтворення подій, пов'язаних з Різдвом Ісуса Христа, що викладені у Євангеліях від Матвія та Луки. Побутову ж частину становило все те, чим жив чи живе народ у конкретний історичний період.

Бачите три царі йдуть

І дари свої несуть

Першим ангел поспішає

І новину сповіщає

Що месія народився.

Світ від звістки звеселився

З Пастушками Книжник йде

Воїн гострий меч несе

Ірод - цар спішить жорстокий

Він приніс землі неспокій,

Бо звелів наказ сповняти:

Малих діток убивати

Йде із Смертю Чорт сміливо

У руках залізні вила

Йдуть від хати і до хати

Всім новину сповідати

Тож мандрує по Вкраїні

З сонечком Вертеп й понині.

Вертеп

Ведуча: 14 січня за церковним календарем свято Обрізання Господнє. 14 січня - свято на честь Василія Великого. 14 січня - перший день Нового року за старим стилем.

Найважливішими моментами традиційного свята в Україні виступають засівання та поздоровлення.

Дата добавления: 2015-10-13