Достойними є ті люди, які покращують Світ Божий!

За станом своєї душі, люди можуть бути або вільними, або залежними, причому - частково, або повністю залежні - великої різниці не має, тому що межі між великим і малим гріхом не існує, оскільки всі гріхи вирощуються на сатанинському полі.

Вільні ті, які змогли звільнитися від своїх буйних пристрастей і пороків, які живуть життям праведним і безпристрасним - службовці чесноти.

Ті, хто творить гріх, не є вільними, а навпаки є рабами своїх пороків і буйних пристрастей - рабами гріха.

Різниця між вільними і невільними людьми, в тому - що залежній, або - обумовленій душі притаманні чотири недоліки:

- Перший її недолік полягає в тому, що вона приречена - робити помилки;
- Інший недолік - схильність впадати в ілюзію;

- Третій недолік - схильність до обману і самообману;

- І нарешті - почуття людини недосконалі.

Володіючи цими недоліками людина, як і сама не може прийти досконалого знання, так і не здатна дати досконалого знання іншим. Тому кожен повинен спрямовуватися до своєї досконалості і встановити прямий духовний зв'язок з Богом за допомогою голосу Совісті - Творця (Создатєля Вести): і словом і ділом і кожною помислом своїм.

Діючи всупереч покликом своєї Совісті людина вбиває цю здатність і поступово стає нечестивим - прояв Совісті з часом атрофується повністю і людина реально стає безсовісним - опущеним нижче найнижчої духовної щаблі, за своєю природою - подібний тварині - худобі безсловесному, перейнятого незліченними пороками і пристрастями.

У духовному світі в залежності від способу мислення, благочестя і чистоти людини, яка виражається в її думках, словах і вчинках, є чотири ступені духовного життя. Цей поділ існує скрізь, оскільки він створений Богом для тих, хто вже ступив на шлях досконалості, хто вже пройшов більшу частину шляху становлення особистості, і для тих - хто з тих, чи інших причин відкладає цей процес на потім, або просто ніколи не знав, що такі знання є.

Суспільство ділиться на Брахманів, Кшатріїв, Вайшії і Шудр:

- Брахманами називають розумних людей, натури за станом своєї душі піднесені і ніколи не опускаються до мерзотних вчинків, так як вони знають - що таке брахман;

- Кшатрії це стан правителів, тобто - другий стан розумних людей;

- Потім йдуть вайш'ї - торговий стан;

- Шудри - робітники, четверте з чотирьох станів ведичногосуспільства.

(Веди - знання, в даному випадку - знання Законів Духу, відомих на жаль не багатьом.

Ведичне суспільство, суспільний лад - облаштований в гармонії з природою згідно вимог усіх Законів Духа і на принципах, що походять від Господа Бога)

Весь наш світ - є не що інше як обтяжений Дух, матеріалізовані незліченні енергії Господа, що виникають ні звідки, й будують процес творіння.

Людина - одна з мільйонів живих істот на планеті, яка здатна ці енергії сприймати і по своїй волі трансформувати вконкретні вчинки і справи: або творити, або руйнувати

СвітБожий.

Люди, які будують Світ Божий і поліпшують його є Дітьми Божими, а люди – які руйнують Світ Божий, за своєю природою є демонічними натурами.

Демонічні люди не здатні осягнути таємний зміст священних писань, тому вони створюють свої теорії - мережі,в яких заплутуються самі і розбещують інших, своєю поведінкою нагадують слона в посудній лавці – йдучи дорогою, яка не веде до життя і захоплюючи за собою туди ж і інших до погибелі духовної та тілесної.

Діти Божі, або ж - віддані Господу живуть у страху Господньому, страху - віддалитися від Творця - йдучи по життю єдиною дорогою, яка веде людину до життя - до творення себе і всього навколо себе, тонко і бережно ставлячись до навколишнього світу, так як і образ мислення і стиль життя таких людей абсолютно бездоганний у всіх відношеннях.

Порівняльна таблиця поведінки Демонів і Дітей Божих(створені живі істоти в цьому світі бувають двох видів: одних називають праведниками, а інших демонами)
Коментарі Дітей Божих передають справжній зміст священних пророцтв і закликають людей до життя в Дусі Істини і словом і ділом і кожним помислом своїм і при вивченні священних писань і ВЕД звертатися безпосередньо до першоджерела їх	Коментарі демонів до священних писань брехливі і марні
Діти Божі, або ж - віддані Господу живуть у Страху Господньому, страху - віддалитися від Творця	Неосвічені і дурні та підлі грішники, нижчі з людей, а також ті, чиє знання вкрадено ілюзією, і демони-безбожники ніколи невіддаються Богу
Діти Божі йдуть до своєї досконалості і сьогодні стають краще, ніж вчора, і рано чи пізно стають дійсно вільними від будь-яких вад, пороків і буйних пристрастей	Заблудлі і збиті з пантелику Демони, вони дотримуються демонічних, безбожних поглядів, і тому їхні надії на звільнення ніколи не збуваються, а всі їхні спроби досягти успіху і знайти знання досягають краху
Ті із Дітей Божих, які досягли досконалості у глибокій пошані схиляються перед Господом Богом	Демони із жахом розбігаються від одного слова про Бога. Так і повинно бути.
Ось такі, божественні якості праведних людей, наділених божественною природою: безстрашність, очищення свого буття, вдосконалення в духовному знанні, благодійність, володіння почуттями, здійснення жертвоприношення, вивчення священних писань, вчинення аскези, простота, відмова від насильства, правдивість, благість, самозречення, спокій, відсутність прагнення злословити, співчуття до всіх живих істот, відсутність жадібності, м'якість, скромність, резолюція, цілеспрямованість, здатність прощати, стійкість, чистота, відсутність заздрості і прагнення до почестей.	Гордість, зарозумілість, марнославство, безглуздість, грубість і невігластво - такі якості людей, наділених демонічною природою. Люди демонічної природи не знають, що можна робити, а чого не можна. Їм не властиві - ні чистота, ні доброзичливість, ні правдивість. Вони кажуть, що цей світ нереальний, що у нього немає основи, що немає Бога, який ним керує. Переконані в цьому, позбавлені розуму і втрачені для самих себе, демони поглинені згубної, гріховної діяльністю, що веде до руйнування світу. Потураючи ненаситному прагненню, сп'янілі гординею, марнославством і зарозумілістю, демони перебувають в полоні ілюзії і, зачаровані минущим, вершать свої брудні справи. Вони переконані, що головним сенсом людського життя є насолоди. Тому їх до кінця днів переслідують нескінченні страхи і тривоги. Заплутавшись у мережах сотень бажань, з'їдає пожадливістю і гнівом, вони всіма правдами і неправдами добувають гроші, щоб з їх допомогою задовольняти свої почуття. «Сьогодні, - думає демон, - я отримав хороший прибуток, коли ж мої плани здійсняться, я отримаю ще більше. Зараз я володію непоганим станом, але в майбутньому воно стане ще більше. Цей був моїм ворогом, і я вбив його. Та ж доля чекає і інших. Я господар всього. Я насолоджуюся життям. Я досяг добробуту, знайшов могутність і щастя. Я багатший за всіх, і мене оточують знатні родичі. У світі немає нікого хто могутніше і щасливішим від мене. Я буду радіти життю». Так ці люди стають жертвами власного невігластва. Захоплений занепокоєннями і тривогами і обплутані мережами помилок, демони надмірно прив'язуються до чуттєвих задоволень і зрештою все їхнє життя перетворюється на пекло.
Божественні якості ведуть людину до звільнення – до справжньої свободи.	Демонічні якості прирікають людину на рабство.
Праведні Діти Божі постійно віддають десятину від усіхсвоїх прибутків бідним людям.	Самовдоволені й зухвалі, засліплені багатством і гординеюДемони, іноді вони, хизуючись собою, здійснюють жертвопринесення, але роблять це лише для вигляду, недотримуючись ніяких правил.
Праведні діти Боже поклоняються Всевишньому Богу всім серцем і всією душею, й живуть вірою в Єдиного Бога Отця Вседержителя, Який створив все на землі.	Введені в оману помилковим его, силою, гординею, пожадливістю і гнівом, демони ненавидять Бога, який перебуває у їх тілах і в тілах всіх інших живих істот, і паплюжать справжню релігію.
Праведні Діти Божі повертаються до Бога після смерті, розумінням, що вони є не що інше як насіння Духа Святого, посіяні і вирощені з метою – повернути їх до Отця.	Їх, сповнених ненависті і злонравних, найнижчих серед людей, Господь навіки скидає в океан матеріального існування, в різні демонічні форми життя.
Діти Божі розуміють: щоразу, коли релігія занепадає і запановує безбожництво, Господь Сам сходить у цей світ, Щоб звільнити праведників і знищити лиходіїв, а також відновити підвалини релігії, приходить сюди із століття в століття. Господь сходить зі Свого царства, щоб явити Себе в матеріальному світі. Образ Господа, в якому Він з'являється у матеріальному всесвіті, називають Його втіленням.	Знову і знову народжуючись серед демонів, такі люди неможуть наблизитися до Господа. Поступово вониопускаються все нижче і нижче, поки не досягаютьнайогидніших форм життя.
Той, кому вдалося минути троє воріт пекла, присвячує себе справам, що допомагає осягнути душу, і так з часом досягає вищої мети.	В пекло ведуть троє воріт: жадання, гнів і жадібність. І кожна розсудлива людина повинна відректися від цих вад, бо вони гублять душу.
Праведний людина повинна завжди бездоганно діяти так, щоб поступово досягти досконалості.	Той, хто нехтує вказівками священних писань і діє з власної примхи, не досягне ні досконалості, ні щастя, ні вищої мети.
Мешканці духовного світу залишаються незмінними за будь-яких життєвих ситуацій. Діти Божі займаються доброчинністю, (на Сході кажуть - ХАЛАЛ)	Демони і все їх існування є тлінним, коли світ перевертається від результатів їх діяльності каменя на камені незалишається. Демони творять мерзотність (на Сході кажуть - Харам)

Людина зможе усвідомити свою повноцінність лише тоді,коли вона пов'яже своє життя зі служінням Єдиному Господу Богу - Повному і Цілому: і словом і ділом і кожним помислом своїм. Будь-яке інше служіння в цьому світі - соціальне, політичне, громадське, міжнародне

або навіть міжпланетний- залишатиметься неповноцінним до тих пір, поки людина не

зв'яже його зі служінням Повному Цілому - поки не досягне свідомості єдності вірою в

Єдиного Бога.

ТРИ ГУНИ МАТЕРІАЛЬНОЇ ПРИРОДИ (Втілений Дух, господар міста-тіла, не вчиняє дій, не спонукає інших до діяльності і не створює її плодів. Все це роблять гуни матеріальної природи) Матеріальна природа складається з трьох гун - благості, пристрасті й неуцтва (невігластва). Коли вічно жива сутність входить в зіткнення з матеріальною природою, ці гуни, обумовлюють її.
ГУНА БЛАГОСТІ	ГУНА ПРИСТРАСТІ	ГУНА НЕВІГЛАСТВА
Гуна Благості, будучи чистіше інших гун, просвітлює живу істоту і позбавляє її від усіх наслідків гріхів. Перебуваючі під впливом цієї гуни прив'язуються до знання і відчуття щастя.	Гуна пристрасті породжена нескінченними бажаннями і жадібністю, тому вона, пов'язує втілену живу істоту матеріальною корисливою ​​діяльністю.	гуна темряви, породжена невіглаством, тримає всі втілені живі істоти в полоні ілюзії. Її вплив проявляється у вигляді безумства, лінощів і сну, які обплутують обумовлену душу.
гуна благості обумовлює живу істота відчуттям щастя	гуна пристрасті – корисливою діяльністю	гуна невігластва, покриваючи знання живої істоти, пов'язує його путами безумства.
Іноді в людині починає переважати гуна благості, долаючи пристрасть і невігластво.Іноді гуна пристрасті перемагає невігластво і благість, а іноді бере гору гуна невігластва. Так між гунами матеріальної природи йде безперервна боротьба за перевагу.
Коли починає переважати гуна благості, все ворота тіла опромінюються знанням.	Коли зростає вплив гуни пристрасті, людина виявляє ознаки сильної прихильності і занурюється в заробляння грошей, докладає надмірних зусиль для досягнення своїх цілей і проявляє невгамовне жадобу і ненаситну спрагу до насолод.	Опинившись під переважним впливом гуни невігластва, людина занурюється в темряву, робиться сонною, втрачаєрозум і стає жертвою ілюзії.
Людина, що знаходиться під впливом гуни благості, вмираючи, потрапляє на вищі, чисті планети великих мудреців.	Вмираючи в гуні пристрасті, людина народжується серед тих, хто зайнятий корисливою діяльністю	а залишаючи тіло в гуні невігластва, потрапляє в царство тварин.
Здійснюючи благочестиві дії в гуні благості, людина очищається	Дії, вчинені в гуні пристрасті, приносять людині страждання	а діяльність в гуні невігластва позбавляє її розуму.
Гуна благості породжує істинне знання	гуна пристрасті розпалює жадібність	а гуна невігластва призводить до дурості, божевілля і ілюзії.
Ті, хто перебуває в гуні благості, після смерті піднімаютьсяна вищі планети;	люди в гуні пристрасті залишаються на земних планетах	а ті, хто перебуває під впливом нижчої з гун, огидною гунн невігластва, потрапляють в пекельні світи.
Той, хто бачить, що все в матеріальному світі відбувається гунами матеріальної природи, і хто знає Верховного Господа, позамежного цим гунам, досягає духовної природи Дітей Божих. Подолавши вплив трьох гун, втілена жива істота перестає відчувати страждання, пов'язані з народженням, старістю і смертю, і вже в цьому житті знаходить безсмертя. Той, хто повністю віддає себе відданому служінню Богу, ні за яких обставин не відхиляючись від цього шляху, долає вплив гун матеріальної природи і досягає рівня Брахмана. Господь - основа безособового Брахмана, безсмертного, незнищенності і вічного, який є осередок вищого, найпершого блаженства. Верховний Господь сказав: Писання говорять про вічне дерево баньян, коріння якого спрямовані вгору, а гілки вниз, листя якого - ведичні гімни. Пізнавши це дерево, людина осягає мудрість Вед. Гілки цього дерева ростуть вгору і вниз, що живляться трьома гунами матеріальної природи. Його пагони - це об'єкти почуттів. У цього дерева є також коріння, що ростуть вниз і пов'язані з кармічного діяльністю в світі людей. Той, хто позбувся гордині, звільнився від ілюзії і порвав всі помилкові зв'язки, хто пізнав вічність, покінчив з матеріальним пожадливістю, хто, вільний від впливу подвійності, залишається незворушним і в щасті, і в горі і хто знає, як віддатися Верховній Особі Бога, досягає цього вічного царства. Ця вища обитель Господа не висвітлена ні сонцем, ні місяцем, ні вогнем, ні електричним світлом. Ті, хто досягає її, більше не повертаються в матеріальний світ.
В зависимости от гун материальной природы, под влиянием которых находится воплощенная душа, ее вера может быть трех видов - в благости, страсти или невежестве. И характер веры каждого определяется тем, какие гуны на него влияют: Залежно від гун матеріальної природи, під впливом яких знаходиться втілена душа, її віра може бути трьох видів - благості, пристрасті або невігластва. І характер віри кожного визначається тим, які гуни на особу впливають:
Люди в гуні благості поклоняються напівбогам	ті, хто перебуває в гуні пристрасті, поклоняються демонам,	а люди в гуні невігластва поклоняються духам покійних.
Тих, хто здійснює сувору аскезу, не рекомендовану в священних писаннях, роблячи це з гордості або егоїзму, тих, ким рухає жадання і прихильність, хто по дурості катує своє матеріальне тіло і перебуваючу в ньому Вищу сутність, називають демонами.
Навіть їжа, яку вживають різні люди, ділиться на три види відповідно до трьох гунами матеріальної природи. Те ж саме відноситься до жертвоприношення, аскезі та благодійної діяльності. Зараз про відмінності між ними.
Їжа, якій віддають перевагу люди, що знаходяться в гуні благості, збільшує тривалість життя, очищає свідомість, додає сил, здоров'я, приносить щастя і задоволення. Цесоковита, масляниста, здорова, приємна серцю їжа.	Надмірно гірка, кисла, солона, пряна, гостра, суха і дуже гаряча їжа подобається людям, що знаходяться в гуні пристрасті. Така їжа джерелом горя, страждань і хвороб.	Їжа, приготована більш ніж за три години до вживання їжі, несмачна, не свіжа, протухла, нечиста і складається з чужих недоїдків, подобається тим, хто перебуває в гуні невігластва.
Те ж саме відноситься до жертвоприношення, аскезі та благодійної діяльності. Ось про відмінності між ними.
З усіх видів жертвопринесень те, що людина робить у відповідності до вказівок священних писань, з почуття обов'язку і без бажання отримати щось натомість, називають жертвопринесенням в гуні благості.	Але жертвоприношення, скоєне заради досягнення матеріальних цілей або згордості, є жертвопринесенням в гуні пристрасті.	Будь-яке жертвоприношення, вчинене всупереч правилам священних писань, не супроводжується роздачею прасада [духовної їжі] і декламацією ведичних гімнів, жертвопринесення, вчинене без винагороди священнослужителів і без віри, називають жертвопринесенням в гуні невігластва.(тому – десятина повинна збиратися і роздаватись бідним церковними громадами, тому що церква була створена щоб допомагати бідним, бо не жертви хоче Господь, а - милості)
Aскезою для тіла є поклоніння Верховному Господу, виказувати повагу брахманам, духовному вчителю і старшим, наприклад батьку і матері, а також чистота, прямота, цнотливість і ненасильство. Aскеза мови полягає в тому, щоб говорити людям слова правдиві, приємні, спрямовані на благо і не викликають у людей занепокоєнь, а також регулярно вивчати Ведичні писання. Задоволеність, простота, стриманість, самовладання і очищення свідомості називаються аскезою розуму. Ці три види аскези, що здійснюються людиною, яка володіє трансцендентною вірою, не прагне до матеріальних благ і діє заради задоволення Всевишнього, називають аскезою в гуні благості	Aскеза, вчинена з гордості, заради того, щоб заслужити шану, повагу і викликати благоговіння у людей, є в гуні пристрасті. Така аскеза не може бути постійною і тривати довго.	Aскеза, яку здійснюють по дурості, яка супроводжується самокатуванням або робиться заради того, щоб заподіятишкоду або принести загибель іншим, є в гуні невігластва.
Пожертвування, які робляться з почуття обов'язку, а не врозрахунку на винагороду, які робляться в належний час, вналежному місці гідним людям, вважаються пожертвами в гуні благості.	У той же час, пожертвування, зроблене в розрахунку на винагороду, з бажанням в майбутньому насолодитися його плодами або ж неохоче, вважається пожертвою в гуні пристрасті.	A пожертвування, вчинене в нечистому місці, в позаурочний час,віддане недостойній людині або зроблене без належної уваги і поваги, вважається пожертвою в гуні невігластва.
досконалість зречення
Відмова від діяльності заради задоволення матеріальних бажань великі мудреці називають зреченням від світу. A відмова від плодів якої діяльності вони іменують відчуженістю. Одні мудреці кажуть про те, що потрібно відмовитися відбудь кармічного діяльності як від хибної, а інші стверджують, що людина ніколи не повинен відмовлятися від жертвоприношень, благодійності і аскези.
Що таке відчуженість. (в писаннях говориться про три види відчуженості) Від жертвоприношень, благодійності і аскези ніколи не можна відмовлятися, бо вони очищають навіть великі душі. Все це потрібно робити без очікування плодів. Робити це слід з почуття обов'язку. Таке остаточне судження Господа.
коли ж людина виконує покладені обов'язки з почуття обов'язку і звільняється від прихильності до плодів своєї праці, його відчуженість відноситься до гуни благості. Мудрий і відчужений - людина, що знаходиться в гуні благості, діє не відаючи сумнівів, без неприязні до неприємної ​​і прихильності до приємної діяльності. Воістину, втілене жива істота ніколи не зможе зовсім відмовитися від діяльності. Однак того, хто відрікся від плодів своєї праці, називають по-справжньому відчуженим.	Той, хто відмовляється виконувати свій обов'язок через те, що це занадто обтяжливо, або зі страху, відрікається віднього під впливом гуни пристрасті. Поступаючи так, він ніколине знайде справжнього плоду відчуженості.	Людина ніколи не повинен відмовлятися від виконання запропонованих обов'язків. Якщо, введений в оману, він перестає виконувати їх, то це називається відчуженістю в гуні невігластва.
Тому, хто не досяг ступеня зречення від світу, після смерті доводиться пожинати плоди своєї праці: бажані, небажані та змішані. Тим же, хто відрікся від світу, не потрібно ні насолоджуватися результатами своєї діяльності, ні страждати через них, саме тому мудрі в кінці життя йдуть в монастирі. згідно Веданти, за будь-якою дією стоять п'ять причин. Почуй же про них. Місце дії [тіло], виконавець, органи чуття, різноманітні зусилля і, нарешті, наддуша - все це п'ять складових будь-якого вчинку. Будь-яка дія, правильна або неправильна, яку людина робить тілом, розумом чи промовою, визначається цими п'ятьма причинами. Тому того, хто вважає себе єдиним виконавцем дій і не враховує цих п'яти чинників, не можна назвати людиною розумною, здатною бачити речі такими, як вони є. Той, хто у своїх вчинках не керується помилковим его, чий розум чистий і вільний, ніколи не заплутується в наслідках своєї діяльності. Знання, об'єкт пізнання і пізнає - такі три чинники, які спонукають до діяльності, а органи чуття, самі дії та їх виконавець є її складовими.
Три гуни матеріальної природи визначають: три види знання, три види дій і три види виконавців.(Зараз розповім тобі про них)
Знання, що дозволяє людині, незважаючи на різноманіття видів і форм живих істот, бачити їх єдину духовну природу, слід вважати знанням в гуні благості.	Знання про те, що в різних тілах знаходяться різні за природою живі істоти, називається знанням в гуні пристрасті.	A знання, прив'язує людину до одного виду діяльності як до єдино важливого,не дає Уявлення про істину і відзначається вузькістю і убогістю, називають знанням в гуні невігластва.
три види дій
Упорядковану діяльність, в основі якої немає прихильності, любові і ненависті або бажання насолодитися її плодами, називають діяльністю в гуні благості.	У той же час діяльність, що вимагає величезних зусиль, спрямовану на виконання власних бажань і продиктовану помилковим его, називають діяльністю в гуні пристрасті.	Діяльність, викликана помилками, що суперечить вказівкам священних писань, без урахування її порабощающих наслідків, або діяльність із застосуванням насильства, яка йде на страждання іншим живим істотам, вважається діяльністю в гуні невігластва.
три види виконавців
Той, хто виконує свій обов'язок, не звертаючи уваги на гуни матеріальної природи і хибнеего, хто діє з великою рішучістю і ентузіазмом, хто залишається незворушним в успіху і невдачі, діє в гуні благості.	Якщо людина прив'язана до діяльності і до її результатів, якщо він рухається бажанням насолодитися плодами своєї праці, якщо він жадібний, злісний, нечистий, схильний радощів і сумe, про таку людину кажуть, що він знаходиться підвпливом гуни пристрасті.	Людина, постійно зайнята діяльністю, що суперечить вказівкам священних писань, матеріалістичної і впертий, обманює і постійно ображає інших, лінивий, завжди похмурий, відкладати все на потім, - така людина знаходиться під впливом гуни невігластва.
Детальний опис різних видів розуму і рішучості, відповідних трьом гун матеріальної природи.
розум, здатний визначити, що слід і чого не слід робити, чого слід і чого не слід боятися, що поневолює і що веде до звільнення, є розумом в гуні благості.	розум, не здатний відрізнити релігію від безбожництва, дію дозволену від дії забороненої, знаходиться в гуні пристрасті.	Розум, який приймає безбожництво за релігію, а релігію забезбожництво, заплутався, занурений у пітьму і постійно збиває людину з істинного шляху, є розумом в гуні невігластва.
Детальний опис різних видів рішучості, відповідних трьом гунам матеріальної природи.
Та рішучість, яка непохитна і робить людину цілеспрямованим у заняттях йогою, дозволяючи йому оволодіти своїм розумом, потоками життєвого повітря та почуттями, називається рішучістю в гуні благості. Саме краще заняття Йогою - сумлінно виконувати свої обов'язки.	рішучість, яка спонукає людину прагнути плодів релігії, матеріальногоблагополуччя і чуттєвих насолод, має природу гуни пристрасті	A рішучість, яка не може позбавити людину від сновидінь, страху, скорботи, пригніченості та ілюзії - ця рішучість, позбавлена ​​розсудливості, породжена гуною невігластва
Про три види щастя, яким насолоджується обумовлена ​​душа і яке іноді дозволяє їй покінчити з усіма стражданнями.
Те, що на початку здається отрутою, а в кінці стає подібним нектару, стан, в якому людина пробуджується до самоусвідомлення, називають щастям в гуні благості.	Щастя, яке людина має від зіткнення почуттів з їх об'єктами, яке на початку здається нектаром, а в кінці стає подібним до отрути, іменують щастям в гуні пристрасті.	A щастя, яке засліплює людину, позбавляючи його можливості збагнути природу душі, оманливе на початку і вкінці, породжене сном, лінню і ілюзією, - таке щастя називають щастям в гуні невігластва.
Ніде в цьому світі - ні тут, ні на планетах напівбогів – немає жодної істоти, яка не відчувала б на собі впливу трьох гун,породжених матеріальної природою. Брахманів, Кшатріїв, Вайшіїв і Шудр можна впізнати за їх якостям, що виявляється в їх діяльності, яка відповідає трьом гунам матеріальної природи, о підкорювач ворогів. Умиротворення, самовладання, аскетичність, чистота, терпіння, чесність, знання, мудрість і релігійність – такі природні якості брахманів, які проявляються в їх діяльності. Героїзм, сила, рішучість, винахідливість, відвага, щедрість і вміння вести за собою - все це природні якості кшатріїв, необхідні їм для виконання свого обов'язку. Землеробство, ремесла і торгівля - такі заняття, що відповідають природі Вайшіїв, Шудри ж призначені для того, щоб займатися фізичною працею і служити іншим, оскільки реально більше ні на що не здатні відважитись, бо не мають устремлінь до самовдосконалення. (Хоч навіть Брахманом може стати кожна людина, в той час як син Брахмана не завжди стає Брахманом)
Займаючись діяльністю, що відповідає його природі, кожна людина може досягти досконалості. Кожен може стати Брахманом. Виконуючи покладені на неї обов'язки, будь-яка людинаможе досягти досконалості, якщо поклоняється всюди сутньому Господу - джерелу всіх живих істот. Краще виконувати свої обов'язки, хай недосконалим чином, чим бездоганно виконувати чужі. Виконуючи запропоновані обов'язки, що відповідають його природі, людина ніколи не накликає на себе гріха. (але завжди потрібно памьятати: немає більшої любові, чим душу положити за близьких своїх)
Будь-яка дія несе в собі ваду, подібно до вогню, який завжди покритий димом. Тому, ніхто не повинен відмовлятися від обов'язків, породжених його природою, скільки б вад вони в собі ні несли. Той, хто приборкав розум і почуття, звільнився від уподобань і прагнення до матеріальних задоволень, може, відрікшись від світу, досягти вищого ступеня досконалості - свободи від карми. Як має діяти людина, яка досягла цієї досконалості, щоб піднятися на рівень Брахмана і таким чином здобути вище знання: Той, хто, спираючись на розум, очистив свідомість і сповнений рішучості тримати розум у вузді; хто відмовився від об'єктів чуттєвих насолод; хто вільний від уподобань і неприязні; хто живе у відокремленому місці, мало їсть, опанував своїми тілом, розумом і мовою; хто завжди перебуває в стані трансу; хто усунутий і вільний від помилкового его, помилкового бажання стати сильніше, гордині, жадання, гніву і помилкового почуття власності; хто не вважає, що йому належить щось, і завжди умиротворений, - той усвідомив свою духовну природу. «Той, кого не турбує безперервний потік бажань, подібний океану, який ніколи не виходить з берегів, хоча в нього впадає безліч річок. Тільки така людина здатна знайти умиротворення, але не той, хто прагне задовольнити свої бажання». Той, хто знаходиться в цьому трансцендентному стані, відразу осягає Верховний Брахман і виконується радості. Він ніколи не сумує і нічого не бажає. Він однаково розташований до всіх живих істот. Досягнувши цього стану, людина знаходить чисте віддане служіння Господу. Осягнути Верховну Особистість Бога, таким, який Господь є, можна тільки за допомогою відданого служіння. І коли завдяки відданого служіння всю свідомість людини зосереджується на Господі, він вступає в Царство Бога. (Царство Небесне всередині вас і є: торжество людських чеснот над людськими пороками) Навіть займаючись різноманітною діяльністю, чистий відданий Господу, який перебуває під Його захистом, за Його милості досягає вічною і нетлінною обителі. У всіх справах і починаннях завжди покладайся на Бога і пам'ятай, що ти знаходишся під Його захистом. Таким чином займаючись відданим служінням, завжди думай про Господа. Завжди думаючи про Бога, Його милістю подолаєш всі перешкоди обумовленого життя. Якщо ж ти будеш діяти, спонукуваний помилковим его, не слухаючи Творця Звістки - Совісті вказівок і не пам'ятаючи про Бога, то втратиш себе. Якщо ж ти не виконаєш волі Господа і не вступиш у бій зі своїми і оточуючими тебе нечестивими пороками і пристрастями, то вибереш невірний шлях. Твоя природа все одно змусить тебе боротися, якщо не за вдосконалення себе і життя навколо себе, то за виживання. Верховний Господь, перебуває в серці кожного і направляє поневіряння всіх живих істот, які наче знаходяться в машині, створеної матеріальної енергією. Вдатися Йому беззастережно. За Його милості ти знайдеш трансцендентний спокій і досягнеш Його вічної обителі. Отже, відкрили тобі знання найпотаємніше таємного. Обміркуй все як слід, а потім роби як побажаєш. І Господь відкриє тобі вище і найпотаємніше знання. Слухай його уважно, оскільки йдеться все зараз заради твого ж блага. Завжди думай про Господа, стань відданим Господа, вклоняйся Господу і почитай Господа. Так ти неодмінно прийдеш у царство Господа. Залиш всіх священників тих релігій, які просто зрадили Господа заради Мамони: шукай Господа всім серцем своїм, всім розумом своїм та всією душею своєю. Господь позбавить тебе від всіх наслідків твоїх гріхів. Не бійся нічого. («Бо якщо справи твої будуть, як багряне, як сніг убілю!», - Сказав Господь) Ніколи не відкривай цього таємного знання тому, хто не стриманий, не відданий Господу, хто не хоче служити Господу та бути відданим Господу. Той, хто відкриває цю найвищу таємницю відданим Господа, необмінно отримає дар вдданого служіння і у кінці життя повернеться у царство Бога. Уцьому світі для Бога не буде краще слуги, ніж він. В очах Бога кожен, хто вивчає цю священну бесіду, поклоняється Господу. Той, хто вникає у нашу бесіду з вірою і без заздрощів, звільняється від наслідків своїх гріхів та досягає планет, на яких живуть праведники. О завойовувач істинних багатств, достатньо уважно ти слухав цю розповідь? Чи розсіялась темрява невігластва та іллюзії, яка окутувала тебе?
Повторюю: Будь-яка дію несе в собі ваду, подібно до вогню, який завжди покритий димом. Тому, ніхто не повинен відмовлятися від обов'язків, породжених його природою, скільки б вад вони в собі ні несли. Той, хто приборкав розум і почуття, звільнився від уподобань і прагнення до матеріальних задоволень, може, відрікшись від світу, досягти вищого ступеня досконалості - свободи від карми. Як має діяти людина, яка досягла цієї досконалості, щоб піднятися на рівень Брахмана і таким чином здобути вище знання: Той, хто, спираючись на розум, очистив свідомість і сповнений рішучості тримати розум у вузді; хто відмовився від об'єктів чуттєвих насолод; хто вільний від уподобань і неприязні; хто живе у відокремленому місці, мало їсть, опанував своїми тілом, розумом і мовою; хто завжди перебуває в стані трансу; хто усунутий і вільний від помилкового его, помилкового бажання стати сильніше, гордині, жадання, гніву і помилкового почуття власності; хто не вважає, що йому належить щось, і завжди умиротворений, - той усвідомив свою духовну природу. «Той, кого не турбує безперервний потік бажань, подібний океану, який ніколи не виходить з берегів, хоча в нього впадає безліч річок. Тільки така людина здатна знайти умиротворення, але не той, хто прагне задовольнити свої бажання». Той, хто знаходиться в цьому трансцендентному стані, відразу осягає Верховний Брахман і виконується радості.Він ніколи не сумує і нічого не бажає. Він однаково розташований до всіх живих істот. Досягнувши цього стану, людина знаходить чисте віддане служіння Господу. Осягнути Верховну Особистість Бога, таким, який Господь є, можна тільки за допомогою відданого служіння. І коли завдяки відданого служіння всю свідомість людини зосереджується на Господі, він вступає в Царство Бога. Навіть займаючись різноманітною діяльністю, чистий відданий Господа, який перебуває під Його захистом, за Його милості досягає вічною і нетлінною обителі. У всіх справах і починаннях завжди покладайся на Бога і пам'ятай, що ти знаходишся під Його захистом. Таким чином займаючись відданим служінням, завжди думай про Господа. Завжди думаючи про Бога, Його милістю подолаєш всі перешкоди обумовленої життя. Якщо ж ти будеш діяти, спонукуваний помилковим его, не слухаючи Творця звістки - Совісті вказівок і не пам'ятаючи про Бога, то втратиш себе. Якщо ж ти не виконаєш волі Господа і не вступиш у бій зі своїми і оточуючими тебе нечестивими пороками і пристрастями, то вибереш невірний шлях. Твоя природа все одно змусить тебе боротися, якщо не за вдосконалення то за виживання. Верховний Господь, перебуває в серці кожного і направляє поневіряння всіх живих істот, які наче знаходяться в машині, створеної матеріальної енергією. Віддатися Йому беззастережно. За Його милості ти знайдеш трансцендентний спокій і досягнеш Його вічної обителі. Отже, відкрили тобі знання найпотаємніше таємного. Обміркуй все як слід, а потім роби як побажаєш. І Господь відкриє тобі ще вище і найпотаємніше знання. Слухай його уважно, оскільки йдеться все зараз заради твого ж блага. Завжди думай про Господа, стань відданим Господа, вклоняйся Господу і почитай Господа. Так ти неодмінно прийдеш у царство Господа. Залиш всіх служителів релігії, які просто зрадили Господа заради служіння Мамоні. Господь позбавить тебе від всіх наслідків твоїх гріхів. Не бійся нічого. («Бо якщо справи твої будуть, як багряне, як сніг убілю!», - Сказав Господь) Ніколи не відкривай цього таємного знання тому, хто не стриманий, не відданий Господу, хто не хоче служити і заздрить відданим Господа. Той, хто відкриває цю вищу таємницю відданим Господа, неодмінно знайде дар чистого відданого служіння і наприкінці життя повернеться до в Царство Бога. У цьому світі для Господа немає і ніколи не буде слуги дорожче, ніж він. В очах Господа кожен, хто вивчає цю священну бесіду, поклоняється Господу своїм розумом. Той, хто слухає нашу бесіду з вірою і без заздрості, звільняється від наслідків своїх гріхів і досягає благих планет, на яких живуть праведники. О завойовник істинних багатств, чи достатньо уважно ти слухав це оповідання? Чи розсіялася та, що раніше огорнула тебе - темрява невігластва і ілюзії? Коли в роду запановує безбожництво, то, жінки в ньому розбещуються, а розбещення жінок - призводить до появи на світ небажаного потомства. Зростання числа небажаних дітей неминуче призводить до того, що члени сім'ї та люди, що руйнують сімейні традиції, потрапляють в пекло. З виродженням роду, праотців чекає падіння, бо нащадки перестають підносити їм їжу і воду. Гріхи тих, хто руйнує сімейні традиції і сприяє появі небажаних дітей, зупиняють діяльність на благо родини й суспільства в цілому. О, хранитель роду людського, від наставників, що належать до ланцюга духовних вчителів, я чув, що ті, чиї сімейні традиції зруйновані, навіки поселяються в пеклі.

Виходячи з того в яких умовах людина знаходиться, в якому оточенні, такі у нього бажання, амбіції та прагнення.
І залежно від того - якої якості людина, в тій чи іншій ситуації, або в екстремальному випадку на рівні бажань і інстинктів у ньому прокидається поклик крові.
Тому ті, хто дотримується століттями напрацьованих традицій, законів і принципів, ніколи не програє, або якщо і програє то на короткий термін дозволяє себе обдурити і з мінімальними втратами відновлює раніше втрачені позиції...
Люди купуючи собак цікавляться їх чистотою породи і родоводу, а вибираючи правителів - поступають нерозсудливо й нерозважливо, а це - неспіврозмірно і завжди тягне за собою гріх, через який доводиться гірко розплачуватися.
З інформації, наведеної в таблицях про справжню причину устремління людей можна наперед прорахувати всі наслідки, якими закінчиться завантаження будь-якої системи невідповідними елементами. Архітектор повинен знати, як і якими зусиллями навантажити колони, щоб збудоване приміщення не завалилося.
Чотири каменю покладіть в основу всіх справ ваших:
1. Шанування Ієрархії.
2. Співрозмірність.
3. Свідомість єднання.

4. Канон - Господом Твоїм (в кожній людині є Таланти, подаровані Творцем, потрібно знайти їм найбільш корисне застосування, щоб кожна людина по життю міг удосконалюватися, розвиватися і рости, не ущемляючи і не зневажаючи інтереси інших)

Обираючи правителя, чи депутата, задайте собі декілька запитань:

1. Скільки ви довірили б йому своїх скарбів?

2. Чи видали б за нього свою дочку заміж?

3. Чи дозволили б ви із ним вашуй дружині поїхати у відрядження?

4. Чи дали б йому на одну неділю покористуватись вашим автомобілем?

5. Чи доз волили б йому пожити у вашому домі хоч місяць без вас?

6. Чи довірили б йому вашу найбільшу таємницю?

7. Чи пішли б із ним в розвідку, чи у гори?

(і якщо хоч на одне запитання із семи відповідь буде негативна, то коли така людина здатна зрадити вас у маленькому, то у великому тим більше зрадить: бо – скарби може вкрасти, дочку може згвалтувати, дружину звабити, автомобіль розбити, будинок перетворити на смітник, таємницю розповісти, а у розвідці, чи у горах залишити сам на сам із небезпекою, а отже: вірний у маленькому і у великому буде вірний… якщо така людина не вірна Богові, то вона тим більше не буде вірна і вам… ПО плодам їх пізнаєте їх…)

ЗДОРОВИЙ СВІТОГЛЯД

1. Весь навколишній нас світ - живий.

2. Найстрашніша небезпека для світу походить від невігластва, праведне ставлення до світу - дбайливе ставлення.

3. Слово - такий самий інструмент на ментальному рівні, як двосічний меч на рівні матеріальному, але спочатку було Слово.

4. Весь Світ - інформаційний, все що сказано або про що подумали, має право на існування, у світі нічого безслідно не зникає. Наш Дух - те про що ми думаємо, тим ми намагнічується і програмуємо себе на всі наступні вчинки в майбутньому.

5. Релігія - єдине, що здатне забезпечити ментальне здоров'я людини, Біблія та її священні писання Євангелія - ​​головна книга про те, як облагородити людське серце, очистити через Слово: дати праведний спосіб мислення - воїна Добра і Світла.

6. Людина - створений за образом і подобою Бога, дзеркальне відображення і частина вселенської природи - мікрокосмос, праведне життя людини повинне відбуватися в безперервному творенні: і словом, і ділом, і кожним помислом своїм: «Хто не зімною - той розкидає!".

7. Можливості людські до самовдосконалення - безмежні, оскільки в ньому закладені всі сили природи, які брали участь у його створенні, для людини немає нічого не можливого.

Люди повинні цінуватися дорожче чистого золота.

Шлях до досконалості:

I. Знати себе, управляти собою - стан само-знання.
Хто навчиться керувати собою - чи зможе управляти державою.

II. Послідовність стадій розвитку:

Божественне стан - здатність сприймати найвитонченіші якості об'єктів.

1. Стан глибокого сну.
2. Сновідячий стан свідомості.
3. Бодрствующий стан свідомості.
4. Трансцедентальна свідомість.
5. Космічна свідомість.
6. Божественна свідомість.
7. Свідомість єдності.

Звільнення індивідуальної психіки від своїх звичайних обмежень.
Природна тенденція розуму:

рухатися в напрямку більшого задоволення - рухатися в бік більшого щастя.

Індивідуум без зусиль здійснює свої бажання, одночасно швидше дотримуючись інтересів інших людей, ніж заважаючи їм.

Щоб будь-яке суспільство повністю використовувало весь свій повний потенціал і функціонувало ідеально, індивідууми повинні жити в досконалій гармонії з природою, на благо всіх, здійснюючи одночасно як індивідуальні, так і суспільні інтереси.

Суспільство має рухатися в напрямку узгодженості із законами природи.

III. Безстрессового фізіологічного функціонування.

IV. Внутрішня свобода, щастя і задоволення.
Зниження поведінкової жорсткості, зниження занепокоєння, зростанню пізнавальної гнучкості, збільшення польової незалежності, здатність підтримувати велику ступінь залученості при фокусуванні уваги, посиленню спонтанності, щастя і добробуту та здатності жити в сьогоденні без занепокоєння про минуле чи майбутнє.

V. Життяпідтримуюча поведінка і майстерність у діях.
Вироблення більш високої моральної мотивації, ефективна реабілітація та поліпшення особистісних взаємин.

Поліпшення рухових здібностей і продуктивності праці.

VI. Почастішання засвідчення сну.
Божественна свідомість: сприйняття найтоншого рівня проявленого світу.
Вся багатогранність і велич світу оцінюються по достоїнству і кожен імпульс думки і дії дійсно збагачує життя.
На цьому рівні індивідуум стає здатним сприймати, а отже, і оцінювати, весь спектр проявленого світу, а також сам механізм творіння або прояви світу, видимий в точці зчленування між творінням і його непроявлені джерелом.
Космічна свідомість: стабілізація загального потенціалу природного закону як необмеженого "Я".
Характерна підтримка блаженного стану.
Людина назавжди вільна, не обмежена ніяким аспектом часу, простору або причинності, назавжди поза обмеженнями.
Безстрессового ментального і фізіологічного функціонування.
Стан сомодостатності встановлюється в собі самому, з почуттям вічного задоволення.
Врівноваженість як у свідомості, так і в тілі.
Внутрішнє життя індивідуумів в космічній свідомості характеризується глибоким спокоєм, непохитною силою, вічним задоволенням і безмежним блаженством.

Ці внутрішні якості знаходять свій зовнішній прояв у спонтанній майстерності, що досягається в будь-якій діяльності.
Вселенська любов домінує в серці... безмовний океан блаженства, безмовний океан любові починає здіймати хвилі відданості.
Серце у своєму стані вічного задоволення починає рухатися до досконалості, і це починає виганяти безодню розділену між "Я" і діяльністю.
Воно розвивається через процес очищення сприйняття, завдяки чистоті і витонченості розуму.
На основі цього глибокого очищення почуттів і сприйняття людина переживає велику любов і може оцінити всі аспекти світобудови: все знаходиться в досконалій гармонії, вселенська любов переповнює вас.
Кожна думка, яка виникає, слово чи дія - це новий приплив блаженства.

Щоб перейти від Космічної свідомості до Божественної свідомості необхідно залучити себе в високоочищену щоденну діяльність.

Діяльність органів дії - найгрубіша, діяльність органів почуттів - більш тонка, ментальна діяльність, мислення - ще тонше, і діяльність почуттів і емоцій - найтонша з усіх.

Діяльність відданості включає в себе почуття поваги, готовності до служіння і любові, які є найбільш витонченими якостями почуття.

Саме завдяки відданості Космічна свідомість развивається в Божественну свідомість.
Любов заповнює серце і перекидає темряву невігластва.
Відданість приносить очищення, очищені почуття в свою чергу дають фізіологічну основу для сприйняття будь-якого почуття, будь-якого рівня, будь-якого об'єкта.

(в залежності від рівня свідомості – одним є куди помістити у розумі і душі, іншим немає)

VII. Свідомість єдності.

Свідомість єдності - усвідомлення того, що ви і світ навколо вас, є одне єдине ціле.
Щоб індивідуальна психіка постійно підтримувала це вищий стан розвитку, розум і тіло повинні досягти рівня досконалої чистоти, витончення та інтеграції - святості, пройшовши через ієрархію задоволення повноти бажань: кожне задоволене бажання - бальзам для душі, незадоволене бажання томить душу.

Стан свідомості єдності, стан повністю пробудженого самосвідомості, кульмінація розвитку людини.
У цьому стані досягається граничний рівень знання.
Індивідуум в Свідомості Єдності досягає стану досконалості, вищого розвитку, в якому знаходиться душевний спокій у всіх ситуаціях.

Ніяка різноманітність життя не здатна нічого відняти від цього стану вищої Єдності.

Той хто досяг його, підтримує все і всіх, бо він є Життя Вічне.

Він створює міст через прірву між відносним і абсолютним.

Вічний Абсолют в ньому на рівні відносного феноменального світу.

Ісус Христос - найдосконаліший людина на землі, Син Божий, є шлях та Життя Вічне, що животворить усіх.

Досконалими і дуже віруючими людьми були Соломон, син царя Давида, а також Піфагор і Ньютон. Ось приклад з того, як жили ці люди:

Золоті вірші Піфагора

Як провести День в благочесті та чистоті:

Встати, очиститися (краще водою).
Провести у вівтаря молитву на цей день для придбання душевної рівноваги.
Приділити пів години для заняття спортом для відновлення фізичної рівноваги тіла.
День розбити на чотири частини:
Ранок - весна дня, час розумового розквіту.
Полудень - літо дня, час цвітіння.
Вечір - осінь дня, час збору плодів, здійснення.
Ніч - зима дня, час відпочинку і роздумів.

День присвячується молитві під трьома видами:
слова, справи і роздумів.

Найкраща молитва - думка про творчу дію.

Час кожного дня потрібно розділити на дві частини:

1. Час для роботи - віддавати ремеслу для підтримки життя.
2. Час покликання - хобі, заняття для розумового розвитку.

Увечері перед сном присвятити кілька хвилин роздумів щоденних спостережень і повчань придбаних за минулий день.

Моральна перевірка - гідно закінчити день: удосконалювати за прожитий день тіло, розум і душу!

У стародавні часи людство мало повноту знання про всі процеси, які відбуваються в світі - десятки мільйонів книг і манускриптів згоріло тільки в Олександрійській бібліотеці.
Піфагор - самопосвяти, навчений Богом, йшов до своєї досконалості десятки років вивчаючи знання.

Ісус Христос - єдинонароджений Син Божий, Бог: "Я і Отець Одне!", Дав новий шлях до вдосконалення справжню Віру в єдиного Бога:

пряму сполучну ланка, між кожною людиною і Богом.

Наш швидкоплинний вік привів до того, що ми живемо на порозі, після якого людство в найближчому майбутньому перейде від нинішнього індуктивного способу мислення до нового - інтуїтивного.

Гідні які зможуть перейти в життя вічне матимуть доступ до знання безпосередньо від Бога шляхом осяяння і прояснення: "Все, чого не попросите в ім'я Моє буде вам!"

(говорив Ісус Христос)

Безсумнівно, ми думаємо, що ми далеко випередили своїх предків у справі природознавства, багато явищ видимої природи стали ясними і відчутними для нас. Але незрівнянно більше залишилося ще невідкритого і зовсім невідомого для нас на небі і на землі. Прислухайтеся до відвертої промови вмираючого Ньоютона, великого фізика й астронома, що цілі десятки років постійно трудився на шляху науковому: "Я не знаю, говорив він, - як люди будуть цінувати мої праці, але щодо мене, то мені здається, що я був ніщо інше, як дитя, яке грається на березі морському, що піднімає то камінь, дещо виполірований, то раковину досить блискучу, тим часом як перед ним разстелився великий океан істини недосліженої.

(Далі текст на російській мові тому, що російська мова – ключ до пізнання Біблії)

Дата добавления: 2015-10-13