Інтерпретаційний акт: поняття, ознаки, функції та види.

Результатом офіційного тлумачення норм права є прийняття інтерпретаційниного акту. В літературних джерелах інтерпретаційний акт визначається як офіційний, юридично значущий документ, націлений на встановлення дійсного змісту норми права[17] або акт-документ, який містить конкретизуючі нормативні приписи, що роз’яснюють правові норми[18].

Більш розширене визначення надає О. Ф. Скакун, яка вважає, що акт офіційного тлумачення норм права (інтерпретаційно-правовий акт) – це акт-документ, який містить роз'яснення змісту і порядку застосування правової норми, сформульоване компетентним органом в межах його компетенції, що має обов'язкову силу для всіх, хто застосовує роз’яснюванні норми[19]. На думку А. С. Шабурова, інтерпретаційні акти – це “правові акти компетентних державних органів, що містять результат офіційного тлумачення”[20].

Варто зазначити, що акт тлумачення норм права (інтерпретаційний акт) є результатом тлумачення норм права, що являє собою форму зовнішнього виразу усвідомлення та роз’яснення змісту і вимог норми права. Саме акт тлумачення норм права:

- по-перше, є різновидом правового акту;

- по-друге, є метою та результатом тлумачення норм права;

- по-третє, є критерієм ефективності діяльності суб’єктів тлумачення норм права.

Поняття «акт тлумачення норм права» може бути встановлено за умови виокремлення та характеристики його ознак. Оскільки акти тлумачення закону є різновидом правових актів, вони володіють всіма самими загальними рисами останніх, а також наділені і власними специфічними ознаками. Узагальнюючи характерні особливості актів тлумачення норм права, до їх ознак можливо віднести наступні:

1) видаються компетентними органами в межах своїх повноважень;

2) мають певний ступінь обов'язковості;

3) націлені на досягнення певного юридичного ефекту;

4) існують у певній правовій формі (постанова, рішення, роз’яснення тощо);

5) видаються з дотриманням певних процедурних вимог;

6) містять положення про те, як слід правильно розуміти і застосовувати діючі норми права;

7) є допоміжними актами, оскільки не мають самостійного значення та пов'язані із нормою права, що інтерпретується;

8) метою їх видання є забезпечення одноманітного розуміння і застосування чинного законодавства.

Акт тлумачення норм права (інтерпретаційний акт) – це результат офіційного тлумачення норм права, що існує у вигляді офіційного документу – правового акту, що прийнятий уповноваженим органом та націлений на роз’яснення умов і порядку реалізації норми права, яка тлумачиться.

Значення актів тлумачення норм права (інтерпретаційних актів)виявляється у їх функціях – тобто напрямках впливу на розвиток суспільства шляхом роз’яснення змісту та вимог норм права. Серед функцій актів тлумачення норм права можна виділити наступні:

- функція конкретизації, уточнення нормативних приписів. Дана функція може виявлятися як при нормативному, так і при казуальному тлумаченні;

- функція забезпечення єдності законності. Завжди існує небезпека того, що в різних регіонах країни, в різних державних структурах складатиметься особлива практика застосування законодавства, заснована на особистому, відмінному від інших, уявленні про істинне значення тих або інших нормативних розпоряджень. Акти офіційного тлумачення усувають подібні відмінності і забезпечують єдине розуміння законів в масштабах всієї країни;

- функція недопущення довільного застосування нормативних приписів;

- функція забезпечення безперервності правового регулювання. Інтерпретаційний акт, усуваючи незрозумілість нормативних приписів, сприяє ефективному функціонуванню механізму правового регулювання;

- функція виявлення недоліків у чинному законодавстві;

- функція підвищення рівня правової культури населення.

Складність та багатоаспектність тлумачення норм права визначає різноманітність інтерпретаційних актів, що можуть бути класифіковані на окремі різновиди відповідно до наступних критеріїв.

Залежно від повноважень суб'єктів тлумачення норм права інтерпретаційні акти поділяються на:

- акти аутентичного тлумачення, що видаються органами, які раніше встановили норми права. Хоча вони видаються суб'єктами, уповноваженими на правотворчу діяльність, але вони нових правил поведінки не містять;

- акти делегованого тлумачення, що видаються органами, спеціально уповноваженими на здійснення офіційного тлумачення;

- акти нормативного тлумачення, що приймаються в результаті державно-владної діяльності уповноважених органів або посадових осіб, що поширюється на невизначене коло суспільних відносин та наділені можливістю неодноразового використання.;

- акти казуального тлумачення, що приймаються суб’єктом тлумачення норм права для конкретного випадку або осіб при вирішенні конкретної справи.

В залежності від приналежності норми права, яка тлумачиться, до галузі права, інтерпретаційні акти поділяються на:

- конституційні;

- кримінальні;

- цивільні;

- земельні тощо.

В залежності від суб’єктів тлумачення норм права, інтерпретаційні акти поділяються на:

- акти Конституційного Суду України;

- акти найвищих державних органів (Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України тощо);

- акти центральних державних органів (міністерств, відомств, державних комітетів);

- акти місцевих органів держави.

Залежно від місця нормативно-правового акту, норми якого інтерпретуються, в системі законодавства інтерпретаційні акти поділяються на:

- акти тлумачення Конституції України;

- акти тлумачення законів України;

- акти тлумачення підзаконних нормативно-правових актів.

Залежно від характеру норми права, що тлумачиться, інтерпретаційні акти поділяються на:

- матеріальні, що роз’яснюють норми матеріального права;

- процесуальні, що роз’яснюють норми процесуального права

Залежно від структурного елементу норми прав, що тлумачиться, інтерпретаційні акти поділяються на:

- акти тлумачення гіпотези;

- акти тлумачення диспозиції;

- акти тлумачення санкції.

Залежно від юридичної форми актів тлумачення норм права, інтерпретаційні акти поділяються на:

- ухвали;

- укази,

- накази;

- роз’яснення тощо.

Залежно від форми зовнішнього прояву тлумачення норм права, інтерпретаційні акти поділяються на:

- письмові;

- усні.

Отже, тлумачення норм права є необхідною умовою ефективності правового регулювання, що забезпечує правильне та повне усвідомлення, дотримання, виконання, використання та застосування норм права.

[1] Рабінович П.М. Основи загальної теорії права та держави: Навч. посіб. – 5-те вид., зі зм. – Одеса: Юрид. л-ра, 2002. – С. 140.

[2] Черданцев А.Ф. Толкование права // Общая теория государства и права: Академический курс. – В 2 т. – М., 1998. – Том. 2: Теория права. – С. 323.

[3] Лазарев В.В. Толкование права / Проблемы общей теории права и государства: Учебник для вузов / Под общей ред. В.С. Нерсесянца. – М.: НОРМА-ИНФРА-М, 1999. – C. 442; Осипов А.В. Толкование права // Теория государства и права: Курс лекций / Под ред. Н.И.Матузова и А.В. Малько. – М., 1997. – С. 440-441; Черданцев А.Ф. Толкование права // Общая теория государства и права: Академический курс. – В 2 т. – М., 1998. – Том. 2: Теория права. – С. 323; Марченко М.Н. Теория государства и права: Учебник. – М.: Юрид. лит., 1996. – С. 406.

[4] Пиголкин А.С. Толкование нормативных актов в СССР. – М., 1962. – С. 23; Гранат Н.Л. Толкование норм права в правоприменительной деятельности органов внутрен­них дел. – М., 1991. – С. 4.

[5] Пиголкин А.С. Толкование норм права // Общая теория права. – М., 1995. – С. 280.

[6] Венгеров А.Б. Теория государства и права. – М.: Омега, 2004. – С. 333; Загальна теорія держави і права / За ред. В.В. Копєйчикова. – К.: Юринком, 1997. – С. 182; Соцуро Л. В. Неофициальное толкование норм права. – М.: Профобразование, 2000. – 108 с.; Сырых В. М. Теория государства и права. – Изд. 3-е, перераб. – М.: Юстицинформ, 2003. – 704 с.; Явич Л. С. Проблемы правового регулирования советских общественных отношений. – М., 1961. – 172 с.

[7] Сырых В.М. Теория государства и права. – Изд. 3-е, перераб. – М.: Юстицинформ, 2003. – С. 224.

[8] Семенов В.И. Теория государства и права. Вопросы и ответы. – М.: Юрлитинформ, 2002. – С. 275.

[9] Недбайло П. Е. Применение советских правовых норм. - М.: Госюриздат, 1960.- С. 346.

[10] Общая теория права: Учеб. для юрид. вузов / Под общ. ред. А. С. Пиголкина. - М.: Изд-во МГТУ им. Н. Э. Баумана, 1995. – С. 290.

[11] Скакун О. Ф. Теория государства и права. - X.: Консум; Ун-т внутр. дел, 2000. – С. 442.

[12] Вопленко Н. Н. Официальное толкование норм права. - М.: Юрид. лит., 1976.- С. 12.

[13] Конституційя України від 28 червня 1996 року // www.rada.gov.ua

[14] Недбайло П.Е. Применение советских правовых норм. - М.: Госюриздат, 1960.- С. 347.

[15] Конституційя України від 28 червня 1996 року // www.rada.gov.ua; Закон України «Про Конституційний Суд України» від _____________ // www.rada.gov.ua

[16] Цивільний Процесуальний Кодекс України від ………// www.rada.gov.ua

[17] Теория государства и права: курс лекций / Под ред. Н.И. Матузова и А.В. Малько. - М., 2000. – С. 450.

[18] Алексеев С.С. Общая теория права.: курс в 2-х т. - Т.2 - М..: Юрид. лит., 1982. – С. 313.

[19] Скакун О.Ф. Теория государства и права. - X.: Консум; Ун-т внутр. дел, 2000. – С. 466.

[20] Теория государства и права / Под ред. В.М. Корельского и В.Д. Перевалова. - М.: НОРМА-ИНФРА М, 2000. – С. 386.

Дата добавления: 2015-10-13