Формування функцій програмного продукту

Основна функція (призначення інформаційного колектору):

Інформаційний колектор призначено для зберігання та первинної обробки документів в цифровому виді з забезпеченням можливості доступу до них користувачів. Допоміжні функції:

F1 – зберігання документів різного типу та формату;

F2 – підтримка метаданих;

F3 – забезпечення web-доступу;

F4 – розташування системи.

4.2.2 Варіанти реалізації функцій

F1: a) Зберігання текстових документів.

б) Зберігання текстових, аудіо та відео документів.

в) Зберігання інформації в довільному форматі

F2. a) Не підтримуються.

б) Метадані в форматі Dublin Core.

в) Метадані в форматі MARC.

г) Довільна схема.

F3. a) Визначені інтерфейси доступу до інформації.

б) Вбудована інтеграція у портал користувача.

F4. a) На обладнанні користувача

б) На обладнанні розробника

Позитивно-негативна матриця варіантів реалізації функцій відображає переваги і недоліки варіантів реалізації функцій і використовується при відборі варіантів, які максимально задовольняють задачі системи [26].

Таблиця 4.1 – Позитивно-негативна матриця

Функції	Варіанти	Переваги	Недоліки
F1	a	Простота реалізації. Простота обробки.	Обмеженість контенту.
б	Забезпечення необхідних користувачу форматів документів.	Складність розробки. Великий об’єм документів.
в	Забезпечування розвитку в майбутньому	Складність реалізації. Складність та повільність обробки.
F2	a	Простота реалізації	Неефективність індексації. Неможливість інтеграції з іншими системами.
б	Ефективна індексація.	Інтеграція тільки з системами із стандартом метаданих Dublin Core.
в	Ефективна індексація.	Інтеграція тільки з системами із стандартом метаданих MARC.
г	Можливість інтеграції з усіма системами.	Складність реалізації.
F3	a	Простота реалізації самого колектору.	Складність реалізації засобів доступу.
б	Простота реалізації системи.	Висока вартість інструментів інтеграції.
F4	a	Повний контроль над інформацією	Необхідність найму спеціалістів для розробки та підтримки
б	Повна кваліфікована підтримка та сервіс	Необхідність щорічної оплати.

За думкою Є.С. Полат, Веб-квест повинен мати наступну структуру:

− вступ (формулювання теми, опис головних ролей учасників, сценарій квеста, план роботи або огляд усного квеста);

− центральне завдання (завдання, питання, на які студенти мають найти відповідь в межах самостійного дослідження, який підсумковий результат має бути досягнутий);

− список інформаційних ресурсів, які можна використати під час досліджень, у тому числі ресурси Інтернет;

− опис основних етапів роботи; керівництво до дії;

− заключення (підсумки дослідження, питання для подальшого розвитку теми).

Розглянута інтерактивна методика Веб-квестів учить знаходити необхідну інформацію, здійснювати її аналіз, піддавати її аналізу, систематизувати і вирішувати поставлені задачі, її використання є нескладним, не потребує завантаження додаткових програм або одержання специфічних технічних знань та навичок – необхідним є лише комп’ютер з доступом до мережі Інтернет.

Нині в різних сферах діяльності відчувається нестача фахівців, які здатні самостійно та в команді розв’язувати проблеми, що виникають, робити це за допомогою Інтернет. Тому навчання студентів у проектній діяльності – Веб-квести в інтеграції з іншими педагогічними технологіями сприятимуть активному процесу одержання знань, умінню находити необхідну інформацію, використовувати різноманітні інформаційні джерела, запам’ятовувати, здійснювати пошук розв’язків, розв’язувати певні завдання і проблеми, організовувати себе до роботи. В цьому Веб-квести сприяють підвищенню якості навчання у ВНЗ.

Дата добавления: 2015-09-05