Ліцензування та атестація загальноосвітніх навчальних закладів.

Загальноосвітні навчально-виховні заклади можуть розпочинати свою діяльність тільки за наявності ліцензій. Ліцензування — це підтвердження права навчально-виховного закладу здійснювати діяльність по наданню послуг для отримання загальної середньої освіти на рівні державних стандартів. Мета ліцензування — встановлення відповідності програми діяльності навчально-виховного закладу заявленому статусу, створення рівних можливостей для суб'єктів підприємництва на ринку освітніх послуг, забезпечення захисту прав і законних інтересів держави та замовників цих послуг.
Для проведення ліцензування загальноосвітніх навчально-виховних закладів при обласних державних адміністраціях створюється регіональна експертна рада.
На ліцензійну експертизу подаються такі матеріали: заява на ліцензування освітньої діяльності, в якій вказується тип навчально-виховного закладу, загальний напрям діяльності, обсяги прийому дітей. До заяви додаються дозвіл на заснування закладу, свідоцтво про його державну реєстрацію, статут навчально-виховного закладу, навчально-виховні плани, освітні вимоги до випускників, відомості про соціальну інфраструктуру закладу освіти, матеріально-технічне та навчально-методичне забезпечення.
Регіональні експертні ради у двомісячний термін проводять ліцензійну експертизу і подають свій висновок до органу, який приймає рішення про видачу ліцензій. Він у свою чергу в тримісячний термін повинен розглянути подані матеріали і прийняти рішення про видачу ліцензій або про відмову в її видачі.
Ліцензія видається на термін, що відповідає тривалості навчання, але не менше, ніж на три роки. Контроль за дотриманням умов ліцензування закладом здійснює орган, що видав ліцензію на провадження освітньої діяльності.
Усі заклади освіти, що отримали право на проведення освітньої діяльності, вносяться до Державного реєстру закладів освіти України.
Ліцензований заклад освіти зобов'язаний пройти атестацію. Атестація — це підтвердження державою здатності закладу до проведення навчально-виховного процесу на рівні державних стандартів освіти. Метою атестації є перевірка вимог чинного законодавства щодо забезпечення конституційного права на освіту і відповідності закладу освіти державним вимогам (стандартам освіти). Періодичність проведення атестації — не частіше одного разу у 5 років. Позачергова атестація може проводитися з ініціативи закладу освіти або органу державного управління.
Проведення атестації закладів освіти покладається на Міністерство освіти, міністерства та відомства, що мають у своєму підпорядкуванні заклади освіти, Державну інспекцію закладів освіти, управління освіти обласних державних адміністрацій.
Міністерство освіти розробляє і затверджує перелік документів, необхідних для організації та проведення атестації закладів освіти.
Для організації проведення атестаційної експертизи створюються регіональні експертні ради або центри. Атестацію закладу освіти проводить експертна комісія, до складу якої входять працівники органів державного управління та Державної інспекції закладів освіти, висококваліфіковані педагогічні та науково-педагогічні працівники, а також можуть залучатися представники зацікавлених організацій, підприємств і установ, професійних і творчих спілок.
Заклад освіти, що атестується, подає до регіональної експертної ради матеріали самоаналізу освітньої діяльності, що включають аналіз стану навчально-матеріальної бази, кадрового і навчально-методичного забезпечення, копії навчальних планів і програм тощо. Експертна комісія працює в закладі освіти не більше двох тижнів.
За підсумками роботи експертна комісія складає акт атестаційної експертизи закладу освіти, в якому містяться рекомендації щодо визнання закладу освіти атестованим або неатестованим, і передає його регіональній експертній раді та керівництву закладу освіти.
У випадку незгоди закладу освіти з рекомендаціями експертної комісії він має право подати апеляцію до органу державного управління освітою, на який покладається проведення атестації. Якщо апеляція визнається правомірною, то призначається новий склад експертної комісії, висновки якої є остаточними.
Регіональна експертна рада на основі розгляду матеріалів атестаційної експертизи готує мотивований висновок щодо атестації закладу освіти та подає його до органу державного управління освітою, на який покладено проведення атестації. Він приймає рішення про атестацію цього закладу. Заклад освіти визнається атестованим, якщо результати його діяльності відповідають встановленим державним вимогам. Атестованому закладові освіти видається свідоцтво про державну атестацію і надається право видачі документа про освіту державного зразка.
Неатестований заклад освіти позбавляється ліцензії про проведення освітньої діяльності.

11. Система шкільного планування, його принципи.

Чітке, конкретне планування навчально-виховної роботи школи є важливою умовою її успішної діяльності, Плануючи роботу школи, необхідно дотримуватися науковості, що передбачає систему науково обґрунтованих завдань, змісту, методів, форм і засобів;

Перспективне планування діяльності школи

Завдання його полягає в забезпеченні цілеспрямованої діяльності керівництва школи та педагогічного колективу, раціональному розподілі сил, уникненні повторення в річних планах одних і тих самих заходів. Його структура може бути довільною.

Перспективний план розвитку школи, як правило, охоплює аналіз роботи школи за попередній період, визначення важливих завдань на новий період, зміну контингенту учнів і класів-комплектів, організаційно-педагогічні проблеми розвитку школи, головні напрями вдосконалення навчально-виховної роботи, роботу з педагогічними кадрами, адміністративно-господарську діяльність, розвиток матеріально-технічної бази.

Річне планування діяльності школи

Планування на рік дає змогу поєднувати перспективні завдання з конкретними завданнями на семестр, місяць навчального року.

Річний план роботи школи може мати такий зміст:

Річне планування.

Річний план навчально-виховної роботи загальноосвітнього навчального закладу передбачає низку таких розділів:

1. Вступ. Аналіз та оцінка діяльності за минулий рік. Проблеми та завдання, над розв'язанням яких трудовий колектив працюватиме у наступному навчальному році.

2. Забезпечення прав особистості на загальнообов'язкову освіту. Передбачає ретельний облік дітей шкільного віку, які проживають у мікрорайоні, виявлення можливостей залучення їх до навчання. Розглядаються питання навчання дітей із психофізичними вадами, створення умов для їхнього систематичного навчання, організації медичного нагляду та роботи груп продовженого дня.

3. Підвищення професійної кваліфікації вчителів. Аналіз розстановки кадрів та розподілу обов'язків між ними. Виконання графіка атестації педагогічних кадрів. Стажування молодих спеціалістів та наставництво. Вивчення, пропаганда і втілення у практику передового педагогічного досвіду. Участь у роботі школи, яка представляє цей досвід.

4. Керівництво педагогічним процесом. Передбачає організаційні заходи щодо початку, проведення та завершення навчального року. Розглядаються питання комплектування класів, призначення класних керівників чи педагогів-кураторів, вихователів груп продовженого дня, керівників гуртків, завідувачів навчальними кабінетами, розподіл навчального навантаження.

5. Впровадження у практику роботи педагогічних інновацій. Передбачає низку заходів, спрямованих на оновлення в руслі вимог нового часу педагогічних технологій та педагогічного інструментарію їхньої реалізації.

6. Робота з батьками, спонсорами, громадськістю. Включає тематику батьківських зборів, зміст та режим роботи батьківського комітету, ради школи, ради спонсорів (за можливості), громадських комісій сприяння сім'ї та школі.

7. Соціально-педагогічна діяльність. Представлена планом роботи соціально-педагогічного комплексу навчального закладу, відгенералізованим пропорційно до загальношкільного плану.

8. Організаційно-господарська робота. Передбачає низку заходів, спрямованих на матеріально-технічне забезпечення педагогічного процесу та зміцнення матеріально-технічної бази загальноосвітнього навчального закладу.

До підготовки річного плану залучають працівників школи. Наприкінці березня на основі аналізу діяльності за попередній семестр директор визначає проблеми, які школа повинна розв'язати в наступному навчальному році, дає завдання своїм заступникам і окремим працівникам щодо підготовки матеріалів, визначає терміни їх подання. У квітні на нараді при директорі розглядають питання планування роботи на наступний рік, обговорюють проблеми й завдання, над якими працюватиме школа. З числа педагогів можуть створюватися групи для розроблення розділів плану. Учасникам наради дають завдання підготувати матеріали до річного плану. їх подають дирекції до 1 червня.

Після закінчення навчального року, врахувавши його підсумки, на основі зібраного матеріалу складають план роботи школи на наступний навчальний рік.

Поточне планування діяльності школи

Воно визначає програму діяльності окремих підрозділів і виконавців на певні терміни упродовж навчального року. Передбачає складання: 1) розкладу уроків, шкільних гуртків, спортивних секцій; 2) календарних та поурочних планів учителів, планів виховної роботи класних керівників, вихователів груп подовженого дня; 3) планів роботи методичних об'єднань, інших форм методичної роботи, які працюють на базі школи; 4) плану роботи шкільної бібліотеки; 5) плану роботи батьківського комітету; 6) плану-календаря навчально-виховного процесу, в якому зазначаються загальношкільні заходи. Календарне планування навчального матеріалу (планування на семестр) здійснюють безпосередньо при підготовці програм. На основі календарних учителі розробляють поурочні плани, структуру і форми яких визначають самостійно.

Поурочний план є робочим документом учителя і може бути складений у формі конспекту, тез, таблиці тощо. В ньому відображають мету, завдання і головні положення змісту уроку, його етапи й відповідні їм методи і прийоми організації навчальної діяльності учнів. Багато вчителів мають розгорнуті конспекти або тематичні розробки уроків, складені в попередні роки, можуть з дозволу директора школи користуватися ними як поурочним планом, вносячи за необхідності доповнення й корективи.

Плани роботи класних керівників, вихователів груп подовженого дня, педагогів-організаторів, бібліотекарів, а також керівників методичних об'єднань, гуртків, спортивних секцій складають на період, визначений педагогічним колективом, у довільній формі, вони не підлягають обов'язковому затвердженню директором школи.

Дата добавления: 2015-08-21