Роздiл IV охорона державної таємницi

Стаття 18. Основнi органiзацiйно-правовi заходи щодо охорони державної таємницi

З метою охорони державної таємницi впроваджуються:

єдинi вимоги до виготовлення, користування, збереження, передачi, транспортування та облiку матерiальних носiїв секретної iнформацiї;

дозвiльний порядок провадження державними органами, органами мiсцевого самоврядування, пiдприємствами, установами та органiзацiями дiяльностi, пов'язаної з державною таємницею;

обмеження оприлюднення, передачi iншiй державi або поширення iншим шляхом секретної iнформацiї;

обмеження щодо перебування та дiяльностi в Українi iноземцiв, осiб без громадянства та iноземних юридичних осiб, їх доступу до державної таємницi, а також розташування i перемiщення об'єктiв i технiчних засобiв, що їм належать;

особливостi здiйснення державними органами їх функцiй щодо державних органiв, органiв мiсцевого самоврядування, пiдприємств, установ i органiзацiй, дiяльнiсть яких пов'язана з державною таємницею;

режим секретностi державних органiв, органiв мiсцевого самоврядування, пiдприємств, установ i органiзацiй, що провадять дiяльнiсть, пов'язану з державною таємницею;

спецiальний порядок допуску та доступу громадян до державної таємницi;

технiчний та криптографiчний захисти секретної iнформацiї.

Стаття 19. Єдинi вимоги до матерiальних носiїв секретної iнформацiї

Єдинi вимоги до виготовлення, облiку, користування, зберiгання, схоронностi, передачi та транспортування матерiальних носiїв секретної iнформацiї встановлюються Кабiнетом Мiнiстрiв України.

Стаття 20. Дозвiльний порядок провадження дiяльностi, пов'язаної з державною таємницею, та режим секретностi

Державнi органи, органи мiсцевого самоврядування, пiдприємства, установи, органiзацiї мають право провадити дiяльнiсть, пов'язану з державною таємницею, пiсля надання їм Службою безпеки України спецiального дозволу на провадження дiяльностi, пов'язаної з державною таємницею.

Надання дозволу здiйснюється на пiдставi заявок державних органiв, органiв мiсцевого самоврядування, пiдприємств, установ i органiзацiй та результатiв спецiальної експертизи щодо наявностi умов для провадження дiяльностi; пов'язаної з державною таємницею. З метою визначення наявностi умов для провадження дiяльностi, пов'язаної з державною таємницею, Служба безпеки України може створювати спецiальнi експертнi комiсiї, до складу яких включати фахiвцiв державних органiв, органiв мiсцевого самоврядування, пiдприємств, установ i органiзацiй за погодженням з їх керiвниками. Результати спецiальної експертизи щодо наявностi умов для провадження дiяльностi, пов'язаної з державною таємницею, оформляються вiдповiдним актом.

Дозвiл на провадження дiяльностi, пов'язаної з державною таємницею, надається державним органам, органам мiсцевого самоврядування, пiдприємствам, установам, органiзацiям за результатами спецiальної експертизи за умови, що вони:

вiдповiдно до компетенцiї, державних завдань, програм, замовлень, договорiв (контрактiв) беруть участь у дiяльностi, пов'язанiй з державною таємницею;

мають примiщення для проведення робiт, пов'язаних з державною таємницею, сховища для зберiгання засекречених документiв та iнших матерiальних носiїв секретної iнформацiї, що вiдповiдають вимогам щодо забезпечення секретностi зазначених робiт, виключають можливiсть доступу до них стороннiх осiб, гарантують збереження носiїв секретної iнформацiї;

додержуються передбачених законодавством вимог режиму секретностi робiт та iнших заходiв, пов'язаних з використанням секретної iнформацiї, порядку допуску осiб до державної таємницi, прийому iноземних громадян, а також порядку здiйснення технiчного та криптографiчного захисту секретної iнформацiї;

(абзац четвертий частини третьої статтi 20 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 06.07.2010р. N 2432-VI)

мають режимно-секретний орган, якщо iнше не передбачено цим Законом.

Керiвники державних органiв, органiв мiсцевого самоврядування, пiдприємств, установ, органiзацiй, що провадять дiяльнiсть, пов'язану з державною таємницею, мають бути обiзнанi з чинним законодавством про державну таємницю.

Термiн дiї дозволу на провадження дiяльностi, пов'язаної з державною таємницею, встановлюється Службою безпеки України i не може перевищувати 5 рокiв. Його тривалiсть залежить вiд обсягу робiт (дiяльностi), що здiйснюються державним органом, органом мiсцевого самоврядування, пiдприємством, установою, органiзацiєю, ступеня секретностi та обсягу пов'язаних з цими роботами (дiяльнiстю) вiдомостей, що становлять державну таємницю, а також категорiї режиму секретностi.

(частина п'ята статтi 20 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 06.07.2010р. N 2432-VI)

Дозвiл на провадження дiяльностi, пов'язаної з державною таємницею, не надається, якщо вiдсутнi умови для провадження такої дiяльностi, передбаченi цiєю статтею, а також якщо керiвник пiдприємства, установи, органiзацiї не є громадянином України або не має допуску до державної таємницi.

(статтю 20 доповнено новою частиною шостою згiдно iз Законом України вiд 06.07.2010р. N 2432-VI, у зв'язку з цим частини шосту - дев'яту вважати вiдповiдно частинами сьомою - десятою)

Дозвiл на провадження дiяльностi, пов'язаної з державною таємницею, може бути скасований або його дiя може бути зупинена Службою безпеки України на пiдставi акта проведеної нею перевiрки, висновки якого мiстять данi про недодержання державним органом, органом мiсцевого самоврядування, пiдприємством, установою, органiзацiєю умов, передбачених цiєю статтею.

(частина сьома статтi 20 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 06.07.2010р. N 2432-VI)

Державним органам, органам мiсцевого самоврядування, пiдприємствам, установам, органiзацiям, що провадять дiяльнiсть, пов'язану з державною таємницею, за результатами спецiальної експертизи надаються вiдповiднi категорiї режиму секретностi (перша, друга або третя), що зазначаються Службою безпеки України у дозволах на провадження дiяльностi, пов'язаної з державною таємницею.

(частина восьма статтi 20 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 06.07.2010р. N 2432-VI)

Державнi органи, органи мiсцевого самоврядування, пiдприємства, установи i органiзацiї, яким надано зазначений у цiй статтi дозвiл, набувають права на доступ до конкретної секретної iнформацiї згiдно з рiшенням державних органiв, уповноважених державним експертом з питань таємниць приймати такi рiшення. За погодженням з цими органами здiйснюється передача секретної iнформацiї або її матерiальних носiїв державним органам, органам мiсцевого самоврядування, пiдприємствам, установам i органiзацiям, якi мають дозвiл на провадження дiяльностi, пов'язаної з державною таємницею.

Порядок надання, переоформлення, призупинення та поновлення дiї або скасування дозволу на провадження дiяльностi, пов'язаної з державною таємницею, форма акта спецiальної експертизи щодо наявностi умов для провадження дiяльностi, пов'язаної з державною таємницею, форма дозволу на провадження дiяльностi, пов'язаної з державною таємницею, та категорiї режиму секретностi встановлюються Кабiнетом Мiнiстрiв України.

(частина десята статтi 20 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 06.07.2010р. N 2432-VI)

Стаття 21. Режимно-секретнi органи

В державних органах, органах мiсцевого самоврядування, на пiдприємствах, в установах i органiзацiях, що провадять дiяльнiсть, пов'язану з державною таємницею, з метою розроблення та здiйснення заходiв щодо забезпечення режиму секретностi, постiйного контролю за їх додержанням створюються на правах окремих структурних пiдроздiлiв режимно-секретнi органи (далi - РСО), якi пiдпорядковуються безпосередньо керiвнику державного органу, органу мiсцевого самоврядування, пiдприємства, установи, органiзацiї.

(частина перша статтi 21 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 06.07.2010р. N 2432-VI)

Створення, реорганiзацiя чи лiквiдацiя РСО здiйснюються за погодженням iз Службою безпеки України. У своїй роботi РСО взаємодiють з органами Служби безпеки України.

До складу РСО входять пiдроздiли режиму, секретного дiловодства та iншi пiдроздiли, що безпосередньо забезпечують охорону державних таємниць, залежно вiд специфiки дiяльностi державного органу, органу мiсцевого самоврядування, пiдприємства, установи та органiзацiї.

В державних органах, органах мiсцевого самоврядування, на пiдприємствах, в установах i органiзацiях iз значним обсягом робiт, пов'язаних з державною таємницею, вводиться посада заступника керiвника з питань режиму, на якого покладаються обов'язки та права керiвника РСО.

В державних органах, органах мiсцевого самоврядування, на пiдприємствах, в установах i органiзацiях з незначним обсягом робiт, пов'язаних з державною таємницею, де штатним розписом не передбачено створення РСО, облiк i зберiгання секретних документiв, а також заходи щодо забезпечення режиму секретностi здiйснюються особисто їх керiвниками або спецiально призначеним наказом керiвника працiвником пiсля створення необхiдних умов, що забезпечують режим секретностi. На них поширюються обов'язки та права працiвникiв РСО.

Призначення осiб на посади заступникiв керiвникiв з питань режиму, начальникiв РСО i їх заступникiв, а також видання наказу про покладення на окремого працiвника обов'язкiв щодо забезпечення режиму секретностi здiйснюється за погодженням з органами Служби безпеки України та РСО вищестоящих державних органiв, органiв мiсцевого самоврядування, пiдприємств, установ i органiзацiй.

РСО комплектуються спецiалiстами, яким надано допуск до державної таємницi iз ступенем секретностi "цiлком таємно", якщо характер виконуваних робiт не вимагає допуску до державної таємницi iз ступенем секретностi "особливої важливостi". Якщо державний орган, орган мiсцевого самоврядування, пiдприємство, установа або органiзацiя не провадить дiяльнiсть iз секретною iнформацiєю, що має ступенi секретностi "цiлком таємно" та "особливої важливостi", РСО такого органу, пiдприємства, установи або органiзацiї комплектується спецiалiстами, яким надано допуск до державної таємницi зi ступенем секретностi "таємно".

(частина сьома статтi 21 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 06.07.2010р. N 2432-VI)

Основними завданнями РСО є:

а) недопущення необгрунтованого допуску та доступу осiб до секретної iнформацiї;

б) своєчасне розроблення та реалiзацiя разом з iншими структурними пiдроздiлами державних органiв, органiв мiсцевого самоврядування, пiдприємств, установ i органiзацiй заходiв, що забезпечують охорону державної таємницi;

в) запобiгання розголошенню секретної iнформацiї, випадкам втрат матерiальних носiїв цiєї iнформацiї, заволодiнню секретною iнформацiєю iноземними державами, iноземними юридичними особами, iноземцями, особами без громадянства та громадянами України, яким не надано допуску та доступу до неї;

г) виявлення та закриття каналiв просочення секретної iнформацiї в процесi дiяльностi державних органiв, органiв мiсцевого самоврядування, пiдприємства, установи, органiзацiї;

д) забезпечення запровадження заходiв режиму секретностi пiд час виконання всiх видiв робiт, пов'язаних з державною таємницею, та пiд час здiйснення зовнiшнiх вiдносин;

е) органiзацiя та ведення секретного дiловодства;

(пункт "е" частини восьмої статтi 21 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 06.07.2010р. N 2432-VI)

є) здiйснення контролю за станом режиму секретностi в державних органах, органах мiсцевого самоврядування, на пiдприємствах, в установах i органiзацiях та на пiдпорядкованих їм об'єктах.

РСО мають право:

а) вимагати вiд усiх працiвникiв державного органу, органу мiсцевого самоврядування, пiдприємства, установи та органiзацiї, а також вiдряджених неухильного виконання вимог законодавства щодо забезпечення охорони державної таємницi;

б) брати участь у розглядi проектiв штатних розписiв державного органу, органу мiсцевого самоврядування, пiдприємства, установи та органiзацiї та пiдвiдомчих їм установ, пiдприємств у частинi, що стосується РСО, вносити пропозицiї щодо структури та чисельностi працiвникiв цих органiв;

в) брати участь у проведеннi атестацiї працiвникiв, що виконують роботи, пов'язанi з державною таємницею, а також у розглядi пропозицiй щодо виплати в установленому нормативними актами порядку компенсацiї за роботу в умовах режимних обмежень;

г) залучати спецiалiстiв державного органу, органу мiсцевого самоврядування, пiдприємства, установи та органiзацiї до здiйснення заходiв щодо охорони державної таємницi;

д) здiйснювати перевiрки стану й органiзацiї роботи з питань захисту державної таємницi i забезпечення режиму секретностi у пiдроздiлах державного органу, органу мiсцевого самоврядування, пiдприємства, установи та органiзацiї, а також у пiдвiдомчих їм установах та пiдприємствах, давати вiдповiднi рекомендацiї;

е) здiйснювати перевiрки додержання режиму секретностi на робочих мiсцях працiвникiв, що мають допуск до державної таємницi, вмiсту спецсховищ (примiщень, сейфiв, металевих шаф, спецчемоданiв, спецпапок тощо), наявностi документiв, виробiв та iнших матерiальних носiїв секретної iнформацiї;

є) порушувати перед керiвником державного органу, органу мiсцевого самоврядування, пiдприємства, установи та органiзацiї питання про призначення службових розслiдувань за фактами порушень режиму секретностi та секретного дiловодства, про притягнення осiб до вiдповiдальностi згiдно з законом, а також давати рекомендацiї щодо обов'язкових для виконання вказiвок керiвникам пiдроздiлiв державного органу, органу мiсцевого самоврядування, пiдприємства, установи та органiзацiї та пiдвiдомчих їм установ, пiдприємств з питань забезпечення режиму секретностi;

ж) брати участь у службових розслiдуваннях, у встановленому порядку вимагати вiд працiвникiв державного органу, органу мiсцевого самоврядування, пiдприємства, установи та органiзацiї письмових пояснень щодо фактiв розголошення ними секретних вiдомостей, втрати матерiальних носiїв секретної iнформацiї, iнших порушень режиму секретностi;

з) вносити пропозицiї керiвниковi державного органу, органу мiсцевого самоврядування, пiдприємства, установи та органiзацiї про припинення робiт, пов'язаних з державною таємницею, в структурних пiдроздiлах, якщо умови для їх виконання не вiдповiдають вимогам режиму секретностi; опечатувати примiщення, де ведуться такi роботи або зберiгаються матерiальнi носiї секретної iнформацiї;

и) одержувати вiд громадян, яким оформляються документи на допуск до державної таємницi, анкетнi данi;

i) використовувати засоби зв'язку та вести в установленому порядку поштово-телеграфне листування з iншими державними органами, органами мiсцевого самоврядування, пiдприємствами, установами i органiзацiями та їх РСО з питань забезпечення режиму секретностi;

ї) мати печатку з найменуванням РСО, а також iншi печатки та штампи установленої форми.

Передача функцiй РСО будь-яким iншим пiдроздiлам державного органу, органу мiсцевого самоврядування, пiдприємства, установи та органiзацiї не допускається.

Стаття 22. Допуск громадян до державної таємницi

Залежно вiд ступеня секретностi iнформацiї встановлюються такi форми допуску до державної таємницi:

форма 1 - для роботи з секретною iнформацiєю, що має ступенi секретностi "особливої важливостi", "цiлком таємно" та "таємно";

форма 2 - для роботи з секретною iнформацiєю, що має ступенi секретностi "цiлком таємно" та "таємно";

форма 3 - для роботи з секретною iнформацiєю, що має ступiнь секретностi "таємно",

а також такi термiни дiї допускiв:

для форми 1 - 5 рокiв;

для форми 2 - 7 рокiв;

(абзац сьомий частини першої статтi 22 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 06.07.2010р. N 2432-VI)

для форми 3 - 10 рокiв.

(абзац восьмий частини першої статтi 22 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 06.07.2010р. N 2432-VI)

Допуск до державної таємницi надається дiєздатним громадянам України вiком вiд 18 рокiв, якi потребують його за умовами своєї службової, виробничої, наукової чи науково-технiчної дiяльностi або навчання, органами Служби безпеки України пiсля проведення їх перевiрки. Порядок надання допуску до державної таємницi визначається Кабiнетом Мiнiстрiв України.

(частина друга статтi 22 у редакцiї Закону України вiд 06.07.2010р. N 2432-VI)

В окремих випадках, якi визначаються мiнiстерствами, iншими центральними органами виконавчої влади, за погодженням iз Службою безпеки України громадянам України вiком вiд 16 рокiв може надаватися допуск до державної таємницi iз ступенями секретностi "цiлком таємно" та "таємно", а вiком вiд 17 рокiв - також до державної таємницi iз ступенем секретностi "особливої важливостi".

Для розгляду питання про надання громадянам допуску до державної таємницi державними органами, органами мiсцевого самоврядування, пiдприємствами, установами, органiзацiями, де працюють, проходять службу або навчаються громадяни, оформляються документи, якi надсилаються до органiв Служби безпеки України. Перелiк та форми таких документiв, а також порядок їх надання визначаються Кабiнетом Мiнiстрiв України.

(частина четверта статтi 22 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 21.05.2008р. N 293-VI, вiд 07.10.2010р. N 2592-VI, у редакцiї Закону України вiд 06.07.2010р. N 2432-VI)

Якщо потреба громадянина у вiдомостях, що становлять державну таємницю, не пов'язана з мiсцем роботи, служби або навчання, документи про надання допуску до державної таємницi можуть оформлятися за мiсцем провадження дiяльностi, пов'язаної з державною таємницею.

(частина п'ята статтi 22 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 03.02.2011р. N 2978-VI)

Надання допуску передбачає:

визначення необхiдностi роботи громадянина iз секретною iнформацiєю;

перевiрку громадянина у зв'язку з допуском до державної таємницi;

взяття громадянином на себе письмового зобов'язання щодо збереження державної таємницi, яка буде йому довiрена;

одержання у письмовiй формi згоди громадянина на передбаченi законом обмеження прав у зв'язку з його допуском до державної таємницi;

ознайомлення громадянина з мiрою вiдповiдальностi за порушення законодавства про державну таємницю.

Частину сьому статтi 22 виключено

(згiдно iз Законом України вiд 06.07.2010р. N 2432-VI)

Стаття 23. Вiдмова у наданнi допуску до державної таємницi

Допуск до державної таємницi не надається у разi:

1) вiдсутностi у громадянина обгрунтованої необхiдностi в роботi iз секретною iнформацiєю;

2) сприяння громадянином дiяльностi iноземної держави, iноземної органiзацiї чи їх представникiв, а також окремих iноземцiв чи осiб без громадянства, що завдає шкоди iнтересам нацiональної безпеки України, або участi громадянина в дiяльностi полiтичних партiй та громадських органiзацiй, дiяльнiсть яких заборонена у порядку, встановленому законом;

3) вiдмови громадянина взяти на себе письмове зобов'язання щодо збереження державної таємницi, яка буде йому довiрена, а також за вiдсутностi його письмової згоди на передбаченi законом обмеження прав у зв'язку з допуском до державної таємницi;

4) наявностi у громадянина судимостi за тяжкi або особливо тяжкi злочини, не погашеної чи не знятої в установленому порядку;

(пункт 4 частини четвертої статтi 23 у редакцiї Закону України вiд 06.07.2010р. N 2432-VI)

5) наявностi у громадянина психiчних розладiв, якi можуть завдати шкоди охоронi державної таємницi, вiдповiдно до перелiку, затвердженого Мiнiстерством охорони здоров'я України i Службою безпеки України.

(пункт 5 частини першої статтi 23 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 06.07.2010р. N 2432-VI)

У наданнi допуску до державної таємницi може бути вiдмовлено також у разi:

1) повiдомлення громадянином пiд час оформлення допуску недостовiрних вiдомостей про себе;

2) постiйного проживання громадянина за кордоном або оформлення ним документiв на виїзд для постiйного проживання за кордоном;

3) невиконання громадянином обов'язкiв щодо збереження державної таємницi, яка йому довiрена або довiрялася ранiше.

Громадянина, якому вiдмовлено у допуску до державної таємницi, якщо виконання трудових чи службових обов'язкiв вимагає доступу до державної таємницi, а перемiщення на iнше робоче мiсце чи iншу посаду неможливе, може бути в передбаченому законодавством порядку переведено на iншу роботу або службу, не пов'язану з державною таємницею, чи звiльнено.

(статтю 23 доповнено частиною третьою згiдно iз Законом України вiд 03.02.2011р. N 2978-VI)

Стаття 24. Перевiрка громадян у зв'язку з допуском їх до державної таємницi

Перевiрка громадян у зв'язку з їх допуском до державної таємницi здiйснюється органами Служби безпеки України у двомiсячний строк у порядку, встановленому цим Законом i Законом України "Про оперативно-розшукову дiяльнiсть".

(частина перша статтi 24 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 03.02.2011р. N 2978-VI)

У ходi перевiрки органами Служби безпеки України з'ясовуються наявнiсть чи вiдсутнiсть обставин, передбачених пунктами 2 i 4 частини першої та частиною другою статтi 23 цього Закону. За результатами перевiрки органи Служби безпеки України надсилають протягом п'яти робочих днiв з дня її закiнчення до державних органiв, органiв мiсцевого самоврядування, пiдприємств, установ, органiзацiй, що звернулися з приводу надання громадянам допуску до державної таємницi, повiдомлення про надання або вiдмову в наданнi такого допуску.

(частина друга статтi 24 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 06.07.2010р. N 2432-VI)

Наявнiсть чи вiдсутнiсть обставин, передбачених пунктами 1, 3 i 5 частини першої статтi 23 цього Закону, з'ясовується державним органом, органом мiсцевого самоврядування, пiдприємством, установою, органiзацiєю, що оформляє документи на допуск.

(частина третя статтi 24 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 03.02.2011р. N 2978-VI)

Повiдомлення органiв Служби безпеки України про вiдмову в наданнi громадянам допуску до державної таємницi мають мiстити посилання на вiдповiднi положення статтi 23 цього Закону. Вiдмова не виключає повторного звернення державних органiв, органiв мiсцевого самоврядування, пiдприємств, установ, органiзацiй з цього приводу в разi змiни обставин, за яких у наданнi допуску до державної таємницi було вiдмовлено.

(частина четверта статтi 24 у редакцiї Закону України вiд 06.07.2010р.N 2432-VI)

Стаття 25. Оскарження громадянином вiдмови у наданнi допуску до державної таємницi

Посадовi особи, уповноваженi приймати рiшення про надання допуску до державної таємницi, зобов'язанi у п'ятиденний термiн письмово повiдомити громадянина про причини i пiдстави вiдмови у наданнi допуску.

Громадянин має право оскаржити рiшення про вiдмову у наданнi допуску до державної таємницi в порядку, встановленому законом.

(стаття 25 у редакцiї Закону України вiд 06.07.2010р. N 2432-VI)

Стаття 26. Переоформлення допуску до державної таємницi, пiдвищення або зниження його форми та скасування

(назва статтi 26 у редакцiї Закону України вiд 06.07.2010р. N 2432-VI)

Переоформлення громадянам допуску до державної таємницi здiйснюється:

у разi закiнчення термiну дiї допуску до державної таємницi за необхiдностi подальшої роботи з секретною iнформацiєю;

у разi необхiдностi пiдвищення чи зниження громадянину форми допуску для роботи iз секретною iнформацiєю вищого чи нижчого ступеня секретностi;

(абзац третiй частини першої статтi 26 у редакцiї Закону України вiд 06.07.2010р. N 2432-VI)

у разi необхiдностi проведення додаткової перевiрки, пов'язаної з можливим виникненням обставин, передбачених пунктами 2 i 4 частини першої та частиною другою статтi 23 цього Закону.

Скасування ранiше наданого допуску до державної таємницi здiйснюється органами Служби безпеки України у разi виникнення або виявлення обставин, передбачених статтею 23 цього Закону, або пiсля припинення громадянином дiяльностi, у зв'язку з якою йому було надано допуск, втрати ним громадянства або визнання його недiєздатним на пiдставi iнформацiї, здобутої органами Служби безпеки України або отриманої вiд державних органiв, органiв мiсцевого самоврядування, пiдприємств, установ, органiзацiй.

(частина друга статтi 26 у редакцiї Закону України вiд 06.07.2010р. N 2432-VI)

На прохання громадянина його допуск до державної таємницi скасовується протягом трьох днiв з часу звернення з приводу скасування допуску.

Повiдомлення про скасування громадянину допуску до державної таємницi з посиланням на вiдповiднi положення статтi 23 цього Закону орган Служби безпеки України надсилає до державного органу, органу мiсцевого самоврядування, пiдприємства, установи, органiзацiї, де такий громадянин провадить дiяльнiсть, пов'язану з державною таємницею. Громадянин має право оскаржити скасування йому допуску до державної таємницi в порядку, встановленому законом.

(частина четверта статтi 26 у редакцiї Закону України вiд 06.07.2010р.N 2432-VI)

Громадянина, якому скасовано допуск до державної таємницi, якщо виконання трудових чи службових обов'язкiв вимагає доступу до державної таємницi, а перемiщення на iнше робоче мiсце чи iншу посаду неможливе, може бути в передбаченому законодавством порядку переведено на iншу роботу або службу, не пов'язану з державною таємницею, чи звiльнено.

Порядок надання, переоформлення та скасування громадянам допуску до державної таємницi встановлюється Кабiнетом Мiнiстрiв України.

Стаття 27. Доступ громадян до державної таємницi

Доступ до державної таємницi надається дiєздатним громадянам України, яким надано допуск до державної таємницi та якi потребують його за умовами своєї службової, виробничої, наукової чи науково-дослiдної дiяльностi або навчання.

Рiшення про надання доступу до конкретної секретної iнформацiї (категорiї секретної iнформацiї) та її матерiальних носiїв приймають керiвники державних органiв, органiв мiсцевого самоврядування, пiдприємств, установ та органiзацiй, у яких виконуються роботи, пов'язанi з державною таємницею, або зберiгаються матерiальнi носiї секретної iнформацiї.

(частина друга статтi 27 у редакцiї Закону України вiд 06.07.2010р. N 2432-VI)

Керiвники державних органiв, за винятком осiб, передбачених частиною шостою цiєї статтi, органiв мiсцевого самоврядування, пiдприємств, установ та органiзацiй доступ до державної таємницi у сферi, що стосується дiяльностi державного органу, органу мiсцевого самоврядування, пiдприємства, установи та органiзацiї, отримують за посадою пiсля надання їм допуску до державної таємницi за вiдповiдною формою.

(статтю 27 доповнено новою частиною третьою згiдно iз Законом України вiд 06.07.2010р. N 2432-VI)

Порядок надання доступу до державної таємницi особам, залученим до конфiденцiйного спiвробiтництва з оперативними пiдроздiлами правоохоронних та iнших спецiально уповноважених органiв, якi проводять оперативно-розшукову, розвiдувальну або контррозвiдувальну дiяльнiсть, визначається керiвниками зазначених органiв за погодженням iз Службою безпеки України. У Службi безпеки України такий порядок надання доступу до державної таємницi визначається Головою Служби безпеки України.

(статтю 27 доповнено новою частиною четвертою згiдно iз Законом України вiд 06.07.2010р. N 2432-VI, у зв'язку з цим частини третю - п'яту вважати вiдповiдно частинами п'ятою - сьомою)

Вiдмова надати громадяниновi України доступ до конкретної секретної iнформацiї та її матерiальних носiїв можлива лише у разi вiдсутностi пiдстав, передбачених частиною першою цiєї статтi, та може бути оскаржена в порядку, встановленому частиною другою статтi 25 цього Закону.

Президентовi України, Головi Верховної Ради України, Прем'єр-мiнiстровi України та iншим членам Кабiнету Мiнiстрiв України, Головi Верховного Суду України, Головi Конституцiйного Суду України, Генеральному прокурору України, Головi Служби безпеки України, народним депутатам України доступ до державної таємницi усiх ступенiв секретностi надається за посадою пiсля взяття ними письмового зобов'язання щодо збереження державної таємницi.

(Частина шоста статтi 27 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами УкраїниN 1519-IV вiд 19.02.2004, вiд 21.05.2008р. N 293-VI)

Iноземцям та особам без громадянства доступ до державної таємницi надається у виняткових випадках на пiдставi мiжнародних договорiв України, згода на обов'язковiсть яких надана Верховною Радою України, або письмового розпорядження Президента України з урахуванням необхiдностi забезпечення нацiональної безпеки України на пiдставi пропозицiй Ради нацiональної безпеки i оборони України.

Стаття 28. Обов'язки громадянина щодо збереження державної таємницi

Громадянин, якому надано допуск до державної таємницi, зобов'язаний:

не допускати розголошення будь-яким способом державної таємницi, яка йому довiрена або стала вiдомою у зв'язку з виконанням службових обов'язкiв;

не брати участi в дiяльностi полiтичних партiй та громадських органiзацiй, дiяльнiсть яких заборонена в порядку, встановленому законом;

не сприяти iноземним державам, iноземним органiзацiям чи їх представникам, а також окремим iноземцям та особам без громадянства у провадженнi дiяльностi, що завдає шкоди iнтересам нацiональної безпеки України;

виконувати вимоги режиму секретностi;

повiдомляти посадових осiб, якi надали йому доступ до державної таємницi, та вiдповiднi режимно-секретнi органи про виникнення обставин, передбачених статтею 23 цього Закону, або iнших обставин, що перешкоджають збереженню довiреної йому державної таємницi, а також повiдомляти у письмовiй формi про свiй виїзд з України;

(абзац шостий статтi 28 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 06.07.2010р. N 2432-VI)

додержуватися iнших вимог законодавства про державну таємницю.

Стаття 29. Обмеження прав у зв'язку з допуском та доступом до державної таємницi

Громадянин, якому було надано допуск та доступ до державної таємницi у порядку, встановленому законодавством, i який реально був обiзнаний з нею, може бути обмежений у правi виїзду на постiйне мiсце проживання в iноземну державу до розсекречування вiдповiдної iнформацiї, але не бiльш як на п'ять рокiв з часу припинення дiяльностi, пов'язаної з державною таємницею.

Не обмежується виїзд у держави, з якими Україна має мiжнароднi договори, що передбачають такий виїзд i згода на обов'язковiсть яких надана Верховною Радою України.

На громадянина також поширюються обмеження свободи iнформацiйної дiяльностi, що випливають з цього Закону.

Стаття 30. Компенсацiя громадянам у зв'язку з виконанням робiт, якi передбачають доступ до державної таємницi

У разi коли за умовами своєї професiйної дiяльностi громадянин постiйно працює з вiдомостями, що становлять державну таємницю, йому повинна надаватися вiдповiдна компенсацiя за роботу в умовах режимних обмежень, види, розмiри та порядок надання якої встановлюються Кабiнетом Мiнiстрiв України.

Стаття 31. Обмеження на оприлюднення секретної iнформацiї

Пiд час пiдготовки матерiалiв для опублiкування, поширення у пресi та iнших засобах масової iнформацiї або перемiщення їх через державний кордон державнi органи, органи мiсцевого самоврядування, пiдприємства, установи, органiзацiї та громадяни з метою охорони секретної iнформацiї зобов'язанi керуватися Законом України "Про iнформацiю", цим Законом та iншими нормативно-правовими актами про державну таємницю.

Контроль за додержанням законодавства про державну таємницю з метою запобiгання її поширенню у пресi та iнших засобах масової iнформацiї здiйснює центральний орган виконавчої влади з питань iнформацiйної полiтики.

Стаття 32. Обмеження щодо передачi державної таємницi iноземнiй державi чи мiжнароднiй органiзацiї

Секретна iнформацiя до скасування рiшення про вiднесення її до державної таємницi та матерiальнi носiї такої iнформацiї до їх розсекречування можуть бути переданi iноземнiй державi чи мiжнароднiй органiзацiї лише на пiдставi мiжнародних договорiв, згода на обов'язковiсть яких надана Верховною Радою України, або письмового мотивованого розпорядження Президента України з урахуванням необхiдностi забезпечення нацiональної безпеки України на пiдставi пропозицiй Ради нацiональної безпеки i оборони України.

Стаття 33. Обмеження, пов'язанi з державною таємницею, щодо перебування i дiяльностi в Українi iноземцiв, осiб без громадянства та iноземних юридичних осiб, а також розташування та перемiщення об'єктiв i технiчних засобiв, що їм належать

Обмеження, пов'язанi з державною таємницею, щодо перебування i дiяльностi в Українi iноземцiв, осiб без громадянства та iноземних юридичних осiб, а також розташування та перемiщення об'єктiв i технiчних засобiв, що їм належать, визначаються вiдповiдним законодавством.

Стаття 34. Особливостi здiйснення державними органами їх функцiй щодо державних органiв, органiв мiсцевого самоврядування, пiдприємств, установ i органiзацiй, що провадять дiяльнiсть, пов'язану з державною таємницею

Державнi органи, в тому числi правоохороннi, контрольно-ревiзiйнi та суди, з метою охорони державної таємницi мають за погодженням iз Службою безпеки України встановлювати порядок здiйснення своїх функцiй щодо державних органiв, органiв мiсцевого самоврядування, пiдприємств, установ i органiзацiй, що провадять дiяльнiсть, пов'язану з державною таємницею.

Державнi органи, органи мiсцевого самоврядування, пiдприємства, установи i органiзацiї, що провадять дiяльнiсть, пов'язану з державною таємницею, вправi вiдмовити у виконаннi запиту щодо надання секретної iнформацiї чи iнших подiбних вимог зазначеним у частинi першiй цiєї статтi державним органам, якщо останнi не встановили такого порядку або не додержуються його.

Про мотиви такої вiдмови одночасно повiдомляється Служба безпеки України, яка протягом мiсяця зобов'язана прийняти рiшення про її обгрунтованiсть.

Стаття 35. Технiчний та криптографiчний захисти секретної iнформацiї

Технiчний та криптографiчний захисти секретної iнформацiї здiйснюються в порядку, встановленому Президентом України.

Стаття 36. Оперативно-розшуковi заходи щодо охорони державної таємницi

Оперативно-розшуковi заходи щодо охорони державної таємницi здiйснюються вiдповiдно до Закону України "Про оперативно-розшукову дiяльнiсть".

Дата добавления: 2015-08-21