Хв Yхв.

Для вирішення задачі необхідно виконати кілька дій:

1) Визначити різницю у довготі двох пунктів (Х°). Для цього від довготи меридіану з більшим числом віднімають довготу меридіану з меншим числом.

2) Потім підставити значення різниці в довготі у пропорцію і визначити різницю в місцевому часі (Y хв.).

3) Якщо меридіан, час якого невідомий, розташований західніше, то різницю в часі слід віднімати (−), а якщо східніше - то додавати (+).

Послідовність визначення різниці у місцевому часі двох пунктів розглянемо на прикладах:

Задача 1. Географічні координати крайньої східної точки України 40° 14 ¢ сх. д., західної точки України 22° 08 ¢ сх. д. Визначте місцевий час крайньої західної точки, якщо Сонце зійшло над крайньою східною точкою України о 5 год. 12 хв.

Розв'язок:

1) Визначаємо різницю в довготі:

40° 14¢ – 22° 08¢ = 18° 06¢ д.,»18° д.

2) Складаємо пропорцію:

1° /4 хв. = 18° / Y хв.; Y=72 хв. (1год.12хв.).

3) Час крайньої східної точки відомий, а західної – ні; тому різницю в часі слід віднімати:

5 год.12 хв. – 1 год. 12 хв. = 4 год.

Відповідь: Різниця у місцевому часі крайніх західної й східної точок України

становить 1 год. 12 хв., а місцевий час крайньої західної точки – 4 години.

Задача 2.( самостійно): Визначте місцевий час крайньої східної точки України, якщо Сонце зайшло над крсйньою західною точкою України о 20 год. 48 хв.

Задача 3. Який місцевий час в точці з координатами 49° пн. ш., 34° сх. д., якщо на 12°пд. ш., 34°сх. д. зараз 12год.30хв.?

Самостійно складіть одну – дві задачі на визначення різниці у місцевому часі пунктів.

3.2. Як визначити різницю у поясному часі пунктів?

Подумайте, чи можна було б користуватися годинником, який показує місцевий час, подорожуючи по Україні, світу?

Так, вести відлік за місцевим часом не зручно. Тому Землю поділили на 24 годинних пояси і в межах кожного домовилися вважати час однаковим − поясним.

Один годинний пояс = 15°д. (360°: 24).

Меридіани, значення географічної довготи яких ділиться рівно на 15 є серединними для даного годинного поясу (0°д. – для 0-го поясу; 15° сх. д. – для І-го; 30° сх. д. – для ІІ-го; 45° сх. д. – для ІІІ-го). Відлік годинних поясів ведеться від 0°д. (Гринвіцького меридіану) − на схід. Пояси у цьому напрямку нумеруються римськими цифрами від 0-го (він же ХХІV) до ХХІІІ-го (рис. 9а). У межах годинного поясу встановлений єдиний (поясний) час, який дорівнює місцевому часу відповідного серединного меридіану.

Якби не існувало кордонів держав, то межі годинних поясів, проводили б по меридіанах, що проходять на 7°30¢д. на схід і захід від серединного (рис.9б Æ). Так, межі ІІ-го годинного поясу (серединний меридіан 30° сх. д.) проходили б від 22°30¢ сх. д. до 37°30¢ сх. д.

Без урахування державних кордонів Україна розташовувалась би в межах трьох годинних поясів: Рис. 9б. Межі ІІ поясу

І-го - від крайньої західної точки, 22°09¢ сх. д. − до 22°30¢ сх. д. (Серединний 15° сх.д.);

ІІ- го - від 22°30¢ до 37°30¢ сх. д., тобто 9/10 території України. (Серединним є 30° сх.д.);

ІІІ-го - від 37°30¢ сх. д. до крайньої східної точки − 40°13¢ сх. д. (Серединним є 45° сх.д.).

Але фактично межі годинних поясів проводять з урахуванням державних кордонів та меж адміністративно-територіальних одиниць великих країн (Росії, США).

Враховуючи, що лише крайні західна і східна частини нашої держави розташовані, відповідно, в І і ІІІ годинних поясах, Україну вирішили цілком віднести до ІІ годинного поясу (див. рис. 9а).

Наш годинник показує час ІІ-го годинного поясу або київський. Тобто нова доба в Україні розпочинається на 2 години раніше, ніж у Лондоні (на Гринвіцькому меридіані) та у межах усього 0-го годинного поясу; на годину пізніше ніж у Москві.

Отже, якщо на 30° сх. д. місцевий час 10 год. 15 хв., то наш годинник показує цей же час, як поясний, і у Львові (24°02¢ сх. д.), і в Полтаві (34°33¢ сх. д.), і в Харкові (36^о 15¢ сх.д.).

Поясний час — це час певного годинного поясу Землі. Він визначається за місцевим часом серединного меридіану даного поясу. Один годинний пояс = 15°д. Меридіани, значення географічної довготи яких ділиться рівно на 15, є серединними для певного годинного поясу.

Історична довідка: Поясний час рекомендований для упровадження у 1884 р. на Міжнародному астрономічному конгресі (за пропозицією, яку висунув у 1879р. канадський інженер С.Флемінг). Поясний час в Україні був запроваджений у 1924 р. (тоді цей час називали «московським», оскільки Москва і вся територія УРСР входили до одного годинного поясу). За рішенням Кабінету Міністрів України від 20 березня 1992 р. поясний час України стали називати київським (оскільки Київ розташований поблизу серединного, 30° сх. д.).

Рис. 10. Праворуч - пам’ятний знак з координатами центру Києва (Головпоштампту)

Задача 3. Київський поясний час 23 год. 16 хв. Визначте поясний час на Гринвіцькому меридіані.

Розв'язок:

1) Визначаємо різницю в довготі: 30° - 0° = 30° д.

2) Визначаємо різницю у часі: 30°: 15° = 2 (год.).

3)Оскільки Лондон розташований на захід від Києва, то різницю в часі віднімаємо: 23 год. 16 хв. - 2 год. = 21 год. 16 хв.

Відповідь: поясний час Гринвіцького меридіану 21 год. 16 хв.

Задача 4. Який поясний час у Сумах (34° 48¢ сх. д.), якщо в Лондоні 1 година ночі?

3.3. Який час називають літнім?

Майже в усіх країнах Європи введений “літній” час (для більш повного використання денної, світлої частини доби, економії електроенергії тощо). В Україні літній час вводиться з 1981 року. Постановою Кабінету Міністрів України з 1996 р. в ніч з останньої суботи на неділю березня (о 3 годині в неділю) годинник переводять на 1 годину вперед. В останню неділю жовтня (о 4-й годині) дія “літнього” часу припиняється і годинник переводять на 1 годину назад (на поясний "зимовий" час).

3.4. Який час називали декретним?

На всій території СРСР до 1992 року діяв так званий “декретний” час (введений Декретом Ради Народних Комісарів у 1930 році, згідно якого упродовж року годинник був переведений на 1 годину вперед, порівняно з поясним часом).

У 1992 р. Москва перейшла на ІІІ-й годинний пояс, відмінивши «декретний час». Тому московський час випереджає київський на 1 годину (а час Гринвіча – на 3 години), хоч східна частина України і західна частина Російської Федерації розташовані на приблизно однаковій довготі.

ПІДСУМКОВІ ТЕСТИ ДО ТЕМИ “ВСТУП”

1. Який місцевий час Лубен (50° пн.ш., 33° сх.д.), якщо в Зінькові (50° пн.ш., 35° сх.д.) - 10 годин 38 хвилин: а) такий же; б) 10 год. 30 хв.; в) 10 год. 46 хв.; г) 11 год. 38 хв.; д) 8 год. 30 хв.

2. У Полтаві (50° пн.ш., 34° сх.д.) місцевий час 10 годин 18 хв. Визначте довготу міста А якщо його місцевий час 11 годин 30 хвилин: а) 68° пн.ш.; б) 35° сх.д. в) 52° сх.д. г) 17° сх.д. д) 32° сх.д.

3. Чи є різниця між поясним і місцевим часом Полтави (34^о 30 ' сх.д)? Якщо є, то яка?

а) 2 хв.; б) немає; в) 18 хв.; г) 1 год. 12 хв.; д) 4 хв. 30 секунд

4. Київський поясний час 23 год. 16 хв. Визначте поясний час на 179° сх. д.

а) 13 год. 16 хв. б) 12 год. 16 хв. в) 5 год. 20 хв. г) 5 год. 16 хв. д) 9 год. 16 хв.

5. Київський поясний час 23 год. 16 хв., а пункту Б – 21 год. 16 хв. Визначте найбільш вірогідну довготу пункту Б: а) 3^о зх.^.д.; б) 10° зх.д.; в) 10° сх.д.; г) 61° сх.д.; д) 57° сх.д.

6. Без урахування проходження державних кордонів ІІ-й годинний пояс розташовувався б між меридіанами: а) 15^о і 30^о сх.д.; б) 7^о30' і 22^о 30' сх.д.; в) 22^о 30' і 37^о 30' сх.д.;

г) 22^о і 40^о сх.д.; д) 15^о30' і 37^о30' сх.д.

7. Які найсуттєвіші фізико-географічні наслідки має розташування України між 44^о пн.ш. і 52^о пн.ш?

а) змінюється місцевий час; б) знижується висота поверхні;

в) зростає континентальність клімату; г) зменшується вплив сили Коріоліса;

д) зумовлена природна зональність, характерна для помірного поясу.

8. Який пункт типового плану характеристики фізико-географічного положення території вказаний не послідовно: а) розташування в межах материка й частини світу; б) довготне положення;

в) широтне положення; г) розташування відносно переважаючих потоків повітряних мас.

9. З якими двома країнами не межує територія України:

а) Грузія; б) Словаччина; в) Угорщина; г) Чехія; д) Молдова.

10. Яка протяжність території України із заходу на схід?

а) 893 км; б) 1512 км; в) 2634 км; г) 1316 км; д) 993 км.

11. Визначте місцевий час крайньої західної точки (22° 08 ' сх. д.), якщо Сонце зійшло над крайньою східною точкою України (40° 14' сх. д.) о 5 год. 12 хв.:

а) 23 год. 18 хв.; б) 4 год. 00 хв.; в) 10 год. 46 хв.; г) 6 год. 24 хв.; д) 8 год. 30 хв.

12. У Ріо-де-Жанейро (22º54´пд.ш. 43º20´зх.д.) висота Сонця ополудні в 12 годин за місцевим часом становить біля 90º. Знаючи координати Полтави (50° пн.ш., 34° сх.д.). Визначте різницю в поясному часі міст: а) 5 годин; б) 19 годин; в) 1 доба 5 годин; г) 15 годин; д) 13 годин 34 хвилини.

Теми для підготовки рефератів і повідомлень:

1. Законодавство України про державну територію, територіальні води, виключну (морську) економічну зону.

2. Проблеми, пов’язані з проведенням державних кордонів України (їх делімітацією й демаркацією).

3. Погляди різних авторів на точність встановлення крайніх точок і географічного центру України.

4. Історія визначення часу (місцевого поясного, декретного, літнього, всесвітнього).

Рекомендована література:

1. Шевченко В.О. Центризм та центричність в географії. – К.: Ніка-Центр, 2006. – С. 95 – 126.

2. Дітчук І. Дещо про крайні точки України. // Краєзнавство. Географія. Туризм. – 2000. – № 34. – С.2–6.

3. Городецький Є.М., Ісаєв О.В. До проблеми визначення географічного центру України: нові підходи. //

Український географічний журнал. – 2004. – №2. – С.38–46.

4. Шкуро О. То де ж знаходиться центр Європи? // Краєзнавство. Географія. Туризм. – 2003. – № 6. – С. 24.

5. Сосса Р., Заєць І., Трюхан М. До проблеми визначення державного кордону України // Краєзнавство. Географія.

Туризм. – 2006. – № 44. – С.3–8.

4. ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ

Мета: в основних рисах вивчити еволюцію географічних уявлень і наукових географічних знань про територію України упродовж певних етапів: стародавнього (міфологічного, античного), середньовічного й епохи Відродження, Нового часу, Новітнього часу й сучасності.

Знання про природні умови й природні ресурси України здобувалися кропіткою працею багатьох поколінь географів та інших дослідників природи України. Географічні знання накопичувалися поступово: наступні покоління доповнювали й поглиблювали їх. То ж спробуємо зрозуміти, як уявляли дослідники природу України на кожному історичному етапі; які проблеми їх цікавили.

4.1. Стародавній етап географічного пізнання. Тисячі років тому на землях сучасної України жили люди, які ще не знали писемності. Але чи означає це, що вони не мали географічних знань?

На території нинішньої Черкаської області (на берегах р. Росава, що поблизу с.Межиріч) при археологічних розкопках було знайдена схема місцевості, видряпана на бивні мамонта 15-17 тисяч років тому (рис. 11). Це одне із найдавніших зі збережених схематичних зображень місцевості у світі.

Отже, первісні люди передавали одноплемінникам і нащадкам географічні знання у вигляді різних схематичних зображень (наприклад, про розташування найкращих місць для мисливства й риболовлі) на кістці, каменях та, очевидно, на предметах, які не збереглися – на корі дерев, шкірі, глині тощо.

Варто відзначити, що люди первісних суспільств часто інтуїтивно відчували суть і властивості природних тіл. Зокрема, древні мали дивовижно точні уявлення про Космос, про живу природу.

Біля 10 – 8 тисяч років тому виникло землеробство — вирощування окультурених рослин. Людям стали необхідними знання про рух космічних тіл (особливо Сонця), від яких залежали початок і кінець певних землеробських справ. Люди дійшли висновку, що на перебіг різних природних явищ на Землі суттєво впливають космічні тіла і їх рухи. Тому вони вели спостереження за Сонцем, Місяцем, планетами й зірками. Носіями цих знань були, здебільшого, жерці. Пізнання навколишнього середовища було зумовлене не тільки потребами у їжі, житлі, певних предметах, але й природною допитливістю окремих людей.

Разом з практичними знаннями формувалися уявлення про суть і будову Світу – здебільшого у формі фольклорних творів – міфів, які передавалися із покоління у покоління. Серед міфів різних народів вирізняється група, що пояснює залежність природних явищ від космічних та надприродних сил. Ці міфи, й відповідно, уявлення про світ, називаються космогонічними.

Понад 2500 років тому територія нинішньої України ввійшла до складу Ойкумени (стародавні греки так називали відому їм заселену частину Землі). Ще з архаїчного періоду збереглися давньогрецькі перипли (морські путівники, які являли собою опис контурів берегової лінії), – у т.ч. Понту Евксинського – тодішня назва Чорного моря. Пізніше Північне Причорномор’я стало периферійною частиною античного світу. Як відомо, давньогрецькі вчені заклали основи наукових уявлень про розвиток Космосу, форму й розміри Землі, сформували землезнавчий, країнознавчий, компонентний напрями досліджень Землі.

Для довідки: Античність охоплює період тривалістю понад 1 тис. років. Античність умовно поділяють на два періоди: 1) Домінування Давньої Греції (елліністичний період). Його початок відносять до 546 року до н.е. – встановлення рабовласницького ладу, а кінець — до 146 р. до н.е., коли країна була захоплена Римською державою. 2) Римський період (146 р. до н.е. – 476 р. н.е., – рік падіння Риму під натиском варварів, що поклало кінець періоду й античності у цілому).

В Античній Греції процвітали натурфілософські учення (які прийшли на зміну космогонічним уявленням попереднього періоду). Натурфілософія – вчення, що пояснює природу засобами споглядання й логічних суджень (а не за допомогою інструментальних досліджень, вимірювань і розрахунків). Натурфілософські учення сформувалися переважно незалежно одне від одного у різних частинах планети (Древніх Індії, Китаю, Вавилоні, Єгипті та Греції).

Саме з творів античних вчених дійшли до нас перші письмові відомості про територію України, які є джерелами не тільки географічних але й історичних знань. Так, перші письмові географічні відомості містяться у книзі «Мельпомена» – в одній із 9-ти книг «Історія» давньогрецького вченого, «батька історії» Геродота (484-425 рр. до н.е.). У ній указуються тодішні назви річок і місцевостей.

Дата добавления: 2015-08-21