Основні організаційно-правові форми міжнародного бізнесу.

Організаційно-правова форма підприємства, яке здійс­нює міжнародну діяльність, визначається як бажаннями самих партнерів, так і особливостями законодавства країн, де вони ре­єструються.

Основні організаційні форми здій­снення міжнародного бізнесу.
Ці форми прийнято поділяти на дві групи: приватні та громад­ські. До першої групи відносять індивідуальних підприємців і то­вариства (partnership — партнерства), до другої — корпорації. Такий поділ відбиває основні відмінності, які властиві тій чи тій формі здійснення міжнародного бізнесу.

По-перше, для індивідуально приватної форми і товариства, як правило, характерне безпосереднє об'єднання функцій воло­діння і управління, в той час як корпорації властиве повне відо­кремлення цих функцій.

По-друге, щодо приватних форм, то господарська відповіда­льність за здійснення підприємницької діяльності лягає переваж­но на самих власників. Тут власність підприємства не відокрем­лена від власності власника, на відміну від корпорацій, де таке відокремлення чітко зафіксоване й обмежує відповідальність її власників.

По-третє, якщо корпорації зобов'язані функціонувати у від­критій для суспільства формі, публікуючи щорічно звіт про ре­зультати своєї фінансової діяльності, то індивідуальні підприємці й товариства мають право зберігати конфіденційність, надаючи таку інформацію лише уповноваженим органам.

Індивідуальні підприємці — особи, що здійснюють комерцій­ну діяльність на основі власності, що їм належить, безпосередньо управляють нею і несуть повну майнову відповідальність за ре­зультати діяльності. В країнах ринкової економіки індивідуальні підприємці становлять більшість серед усіх форм організації під­приємництва, хоч їхня частка в обороті не така велика. Одноосіб­не підприємництво — найпростіша форма підприємництва. Од­нак її поширеність зумовлена не лише простотою організації та оформлення, а й низкою переваг: сильною мотивацією, операти­вністю і гнучкістю.

Корпорація як форма підприємництва — це засноване на па­йовій участі в капіталі об'єднання, юридичні права і зобов'язання якого відособлені від прав і зобов'язань його учасників. Корпо­ративна форма організації підприємництва склалася наприкінці XIX ст. і була зумовлена якісними зрушеннями в продуктивних силах суспільства. Вона стала формою, яка, з одного боку, роз­ширила базу залучення фінансових коштів, забезпечивши мобілі­зацію капіталів, а з іншого — обмежила рівень ризику, що над­звичайно зріс у зв'язку з масштабними фінансовими вкладен­нями.

Дата добавления: 2015-08-21