Структура сучасного уроку

Структура сучасного кроку, який відповідає поставленим задачам у моєму бачені виглядає так:

► Розминка

► Актуалізація опорних знань

► Мотивація навчальної діяльності.

► Осмислення вивченого матеріалу.

► Узагальнення і систематизація знань.

► Підсумки уроку

► Рефлексія.

Розпочинається урок розминкою, яка замінює організаційний момент і сприяє позитивному настрою класу на роботу учнів під час уроку, з’ясовує психологічну готовність класу до уроку, створює позитивний психологічній настрій. Емоційне налаштування на урок – запорука успішної діяльності учнів. Налаштування учнів на урок здійснюю за допомогою: «Коло компліментів»; «Термометр»; «Долонька»; «Ланцюг довіри»; «Різнокольорова самооцінка»; «Зіпсований телефон»; «Індивідуальне малювання»; «Рефлексія».

Обов’язковим елементом кожного уроку є актуалізація опорних знань.вона пов’язує вивчений матеріал з новою темою, спияє активізації пізнавальної діяльності учнів. На цьому етапі доцільно використовувати «Хто більше», «Шифрувальник», «Мозковий штурм», «Знайди пару», «Відгадай букву», «Так-ні», «Незакінчене речення», «Фізичний диктант».

Наступний етап мотивація навчальної діяльності збуджує мотиви і стимули до дій учнів на уроці. Цей етап включає поетичні рядки, легенди, цікаву інформацію з теми уроку, проблемні ситуації,

Хочу зупинитись на створенні проблемної ситуації. Фізика надає великий вибір засобів створення проблемних ситуацій: ефектні досліди, факти з історії фізичних відкриттів, життєві ситуації, фокуси, парадокси, практичні задачі та інше. Проблемна ситуація повинні здаватись такою, що легко розв'язується. Наприклад: тема „Густина” експериментальна задача з дослідження маси двох однакових за геометричними розмірами предметів, але виготовлених з різних матеріалів; тема „Механічний рух”, введення понять шлях та переміщення, графічна задача на знаходження пройденого шляху та переміщення тіла.

На етапі сприйняття та освоєння вивченого матеріалу застосовую різні форми роботи груп творчі або дослідницькі лабораторії, читання з передбачуванням, читання з позначками.

Узагальнення і систематизація знань як важливий етап уроку включає вправи для закріплення і корекції знань учнів: складання опорних конспектів, проблемно-творчі задачі, складання та виправлення схем і малюнків, завдання на знаходження і виправлення помилок, логічні ланцюжки, чайнворди, і т. д.

Підсумки уроку вчать учнів робити висновки на базі вивченого матеріалу. На етапі підведення підсумків також застосовую рольові та екологічні ігри, використовую висловлювання відомих людей, вправи «Мікрофон», «Мої очікування», «Зворотній квиток».

Методичну систему «Запитання до автора» та її різновиди дуже добре застосовувати для мотивації навчальної діяльності, засвоєння матеріалу та закріплення знань. Одним із варіантів «Запитань до автора» є «Читання з передбаченнями». Метод «Читання з передбаченнями» розвиває не тільки критичне, а й логічне мислення, вчить думати, аналізувати, порівнювати, робити висновки.

Методична система «Поміч» включає і читання, і письмо для розвитку критичного мислення. Це може бути індивідуальне, парне, групове читання, під час якого використовуються позначки:

V — я це знаю.? — дивує мене.

+ — нова інформація для мене.

- — суперечить тому, що я знав. Коли учень робить позначки, він аналізує текст, при цьому порівнює вже відоме йому з новою інформацією. Це підсилює ефект сприйняття матеріалу.

3.Розв’язування задач як невід’ємний етап формування фізичних знань.

Велику роль мають задачі у вихованні працелюбності, допитливості, розвитку творчих здібностей і фізичного мислення учнів, зокрема глибоко аналізувати фізичні явища, порівнювати й узагальнювати.

§ На уроці розв’язування задач, учні не копіюють готові розв’язки з дошки, а займаються пошуком алгоритму розв’язування задач, а потім застосовують його самостійно.

§ Під час самостійного розв’язування задач пропоную багаторівневі карточки кожному учневі, що передбачає самоперевірку розв’язку тої чи іншої задачі; виконавши успішно завдання першого рівня, можна перейти до наступного

§. Діяльність учнів здійснюється в групах по чотири учні, що дозволяє їм під час роботи консультуватися у сильніших учнів і консультувати тих, хто поки що слабше розібрався в даному питанні.

§ В кінці вивчення теми або кількох тем, я вважаю доцільним проводити так звані уроки однієї задачі.

4.Використання опорних конспектів як спосіб відображення і закріплення навчального матеріалу

Одним з методів роботи вчителя є організація навчального процесу на основі використання опорних конспектів. Яким же чином будується навчальний процес з використанням даної методики? Матеріал теми ділиться на крупні блоки, що мають смислову і логічну завершеність, по кожному блоку складається опорний конспект. Опорним конспектом є листок з малюнками, формулами, окремими фразами і словами, в яких закодована певна інформація. Необхідність конспектів (схем, сигналів) обумовлена тим, що в кожному класі займаються учні з різними здібностями, з різним темпом засвоєння матеріалу, що вивчається. Види опор можуть бути різними, але загальний принцип, сформульований педагогами-новаторами, такий: "Для того, щоб навіть слабкий учень міг відповідати біля дошки достатньо вільно, не затримувати і не збивати темп уроку, перед ним повинна бути опора. Це не наочна допомога у вигляді таблиць, а дороговказна нитка розповіді, правила, способу розв'язування задачі. Слабкі учні користуються опорою довше, ніж сильні, але ця різниця у класі непомітна, всі відповідають упевнено і заслужено одержують хороші оцінки".

Використання опорних конспектів дозволяє вчителю наочно відобразити матеріал, що вивчається, сконцентрувати увагу учнів на найбільш важливих місцях, багато разів повторювати вивчене, провести оперативний контроль засвоєння матеріалу, залучити до контролю знань батьків. Повторення з включенням трьох видів пам'яті - зорової, слухової і моторної - дозволяє успішно засвоїти матеріал, що вивчається. Метою складання опорних схем є надання матеріалу теми наочно-графічного вигляду, щоб він став зрозумілішим для дітей. Щоб видно було логічну схему пояснення нової теми.

Використання мультимедійних технологій дає можливість створювати конспекти не тільки у вигляді статистичних зображень. Можна створити "живий" конспект, використовуючи програмний засіб Microsoft Power Point.

5.Міжпредметні зв’язки на уроках фізики

Міжпредметні зв’язки здійснюють формування у учнів світогляду про явища природи, допомагають їм використовувати свої знання при вивченні інших навчальних предметів та в суспільно – корисній праці.

Основні напрямки міжпредметних зв’язків.

- узгодження у часі вивчення різних дисциплін з таким рахунком, щоб вивчення одних предметів сприяло підготовці учнів до пізнання інших;

- здійснення єдиного підходу до формування загальних понять, навичків та умінь.

- розкриття взаємозв’язків явищ, вивчених з різних предметів

(фізики, хімії, географії, біології, і т.д.).

Сучасна фізика розвивається в тісному зв’язку з математикою.

Математика – це не тільки мова фізики, це мова з додатком розміркувань, це як би мова та логіка разом.

При формуванні у учнів вимірювальних вмінь та навиків учителю фізики треба пам’ятати, що в початкових класах на уроках математики школярі отримували початкові знання про виміри довжини, часу температури, маси поняття про ціну поділки вимірювального приладу, про швидкість руху.

Виміри довжини, площі, об’єму, маси, температури та інших величин перетинаються, як математичними засобами так і фізичними. Важливою формою зв’язку фізики і математики є рішення математичних задач з фізичним змістом. Корисні задачі, які розв’язують на уроках фізики та математики, (побудова графіків руху, швидкості, визначення об’єму, площі фігур та тіл), у курсах фізики ІХ-ХІ класів перетинаються задачі по визначенню прискорення, швидкості руху, першої та другої похідної величини.

Фізика та хімія частіше доповнюють один одного, тому що на уроках з цих предметів одні і ті ж явища і процеси розглядаються з різних сторін. Такі поняття: речовина, маса, вага, енергія, молекула, атом і т.д. відносяться до обох предметів. Загальними є фундаментальні закони збереження та перетворення енергії, збереження електричних зарядів.

Взаємозв’язок найбільш використовую при вивчені атомно – молекулярної будови речовини в 7,8,10,11 кл.

Наприклад, розповідаючи про елемент Вольта, треба відмітити, що електролітом виявляється Н2 SO4 (сірчана кислота). Демонстрацію з хімічної дії току (в 8 та 10 кл.) на прикладі розчину мідного купоросу Cu SO4 у воді. Учням пояснюю, що при електролізі Cu SO4 носіями позитивного заряду є іони двохвалентної міді Cu2+, а негативними – іони SO2-4. Важливою формою зв’язку фізики і хімії є розв’язування фізико – хімічних задач, сумісних вечорів фізики і хімії.

Найбільше діти цікавляться взаємним зв’язком фізики, біології та географії.

Наприклад: при вивченні електрики учням треба повідомити, що електричні заряди і електричне поле відіграють важливе значення в життєдіяльності клітин. В не збудженому стані клітини завжди зовнішньо заряджені позитивно, а внутрішньо – негативно. Напруга між зовнішніми і внутрішніми частинами клітин становить 0,05- 0,1В. В живих організмах завжди є біотоки. В організмі людини проходить безпреривне окислення поживних речовин. «Згорають» спершу вуглеводу і жири, і в меншій мірі білки. Так, при окисленні 1г білка 1г вуглеводів виділяється 17Дж, а при 1г жирів 38Дж.енергії. На цьому прикладі пропоную учням розрахувати калорійність добового раціону для шахтарів, спортсменів і т.д., якщо їм потрібно в середньому 163г.білків, 153г. жирів і 631г.вуглеводів.

В 7 кл. діти з задоволенням виконують практичні і лабораторні роботи по виміру густини і об’єму, розраховують середній розмір різних сільськогосподарських рослин (овочів, плодів, зерен).

При вивчені у 7-8кл. теплових явищ завжди приділяю увагу на вплив штучних морів – водосховищ на мікроклімат, рівень ґрунтових вод і т.д.

У учнів закріплюються і поглиблюються знання про теплове розширення тіл, конвекцію води та повітря про кругообіг води в природі, застосування енергії рік, вітру, Землі, океану і т.д. Великий зв'язок географії та розділу фізики «Електрика і магнетизм».

На уроках, я використовую зв'язок фізики не тільки з предметами природно математичного циклу, а й з предметами гуманітарного профілю. На уроках з’ясовуємо і доводимо з точки зору фізики достовірність і правильність описання в літературних фізичних явищ. Діти залюбки виконують домашнє завдання, де треба знайти в художньому творі опису фізичного явища.

Завжди при вивчені законів фізики звертаємось до історії. Це і історичні довідки про відкриття законів, це біографія вчених – фізиків, це і історичні події і час відкриття їх. Дуже добре діти сприймають тему про відкриття атмосферного тиску Торрічеллі, якщо викладати її в історичному плані, діти завжди уважні і особливо реагують на історичні факти з біографії вчених фізиків: життя та загибель Архімеда при облозі римлянами Сіракуз і т.д. Задачі з історичним змістом, завжди викликають на уроці у дітей особливої уваги і ретельного розрахунку (наприклад, задачі про корону Царя Гієррона, задачі з радіоактивності, розпаду ядра, наслідки аварії на ЧАЕС).

Вчителі на своїх уроках приділяють увагу зв’язку фізики і фізичної культури. Можна розраховувати силу удару Кличків, швидкість та прискорення атлетів, фігуристів.

Реалізація міжпредметних зв’язків у процесі навчання активізує інтелектуальну і дослідницьку діяльність,яка сприяє на зростання успішності учнів.

Реалізація міжпредметних зв’язків у процесі навчання активізує інтелектуальну і дослідницьку діяльність,яка сприяє на зростання успішності учнів.

6. Нестандартні уроки фізики

Щоб зацікавленість учнів до вивчення фізики не знижувалась, доречно систематично проводити ігри з використанням інтерактивних технологій. Намагаюсь оптимально їх поєднувати.

Щоб зробити уроки цікавими, змістовними, щоб учні чекали на них, я і впроваджую в практику своєї роботи нестандартні уроки:

Урок – ділова гра;

Урок – КВК;

Урок – подорож;

Урок – диспут;

Урок – рольова гра;

Урок – змагання;

Урок – наукове дослідження.

Важливість ігрової діяльності полягає у тому, що вона надає дитині можливість помріяти, проявити уяву, дає свободу самовияву і творчості. Використання нетрадиційних уроків-ігор дає змогу учням на практиці застосовувати набуті знання з фізики.

Школа – це гармонія не тільки учнів та вчителя, але і зв'язок всіх навчальних програм, предметів, позакласних заходів. Лише при удосконаленні, залучення в педагогічну практику нових форм і методів навчання приведе до кінцевого результату – результату бажання вчитися і йти до школи. Це принесе водночас користь учням, вчителям, батькам, суспільству, державі.

.

Етапи сучасного уроку

Дата добавления: 2015-08-21