Читайте также: |
|
Черепашкові амеби мешкають переважно у мілких, багатих на органічні речовини, прісних водоймах. Є вони також у сфагнових болотах і навіть у грунті. Описано понад тисячу видів черепашкових амеб, з них в Україні знайдено понад 200.
За своєю будовою черепашкові амеби схожі на голих амеб, але на відміну від них у черепашкових амеб тіло сховане у черепашці, яка відіграє роль захисного утвору. У черепашці є отвір (вустя) через який назовні висовуються псевдоподії. Форма черепашки у різних видів різна (рис. 2). Так, у арцели (Arcella vulgaris) вона має форму блюдця, у дифлюгії (Difflugia) - грушеподібна, а у еугліфи (Euglypha) -баштоподібна. Розміри черепашкових амеб невеликі і коливаються в межах 50-150 мкм.
Розмноження черепашкових амеб, як і голих, відбувається шляхом поділу. Під час поділу з-під черепашки висувається приблизно половина цитоплазми і навколо неї утворюється черепашка. Одночасно ділиться ядро й одне з новоутворених новоутворених ядер переходить у дочірню особину, а циплазма перешнуровується. Через деякий час особини розходяться.
Разом з голими амебами черепашкові амеби беруть участь у грунтоутворенні.
11. Загальна характеристика найпростіших
Одноклітинні (найпростіші, лат - Protozoa), організми, тіло яких складається з однієї клітини, будучи разом з тим самостійним цілісним організмом зі всіма властивими йому функціями. Найпростіші широко поширені в різних середовищах. Більшість найпростіших - мешканці морів та прісних вод. Деякі види мешкають у вологому грунті. Безліч найпростіших паразитують в інших організмах.
Більшість найпростіших - дрібні організми. Їх середні розміри вимірюються кількома десятками мікрометрів (1 мкм дорівнює 0,001 мм). Самі дрібні найпростіші - внутрішньоклітинні паразити досягають усього 2-4 мкм, а довжина найбільших видів, наприклад деяких грегарін, може досягати 1000 мкм. Викопні раковини корненожки, наприклад нуммуліти, в діаметрі сягали 5-6 см і більше.
Форма тіла найпростіших надзвичайно різноманітна. Серед них є види з непостійною формою тіла, як амеби. Різноманітні типи симетрії у найпростіших. Широко поширені форми з радіальної симетрією: радіолярії, соняшник. Це в основному плаваючі планктонні найпростіші. Двостороння симетрія спостерігається у деяких джгутикових, форамініфер, радіолярій. Поступально-обертальна симетрія характерна для форамініфер зі спіральнозакрученной раковиною. У деяких видів спостерігається метамерія - повторюваність структур по поздовжній осі.
. В даний час до підцарства найпростіших відносять типи: 1. Саркомастігофори (Sarcodina) (корененіжки та джгутиконосці). 2. Інфузорії (Infusoria, або Ciliophora). 3. Споровики (Sporozoea)
12. Трипаносоми – рід типу найпростіших класу Джгутикових, які паразитують в крові, спинно-мозковій рідині та інших тканинах хребетних. Зараження відбувається через комах-переносників (мухи це-це, сліпні, клопи та ін.). Трипаносоми є збудниками африканської сонної хвороби та хвороби Чагаса.
Рух трипаносом активний, за допомогою джгутика, мембрани та згинання тіла. Розмноження відбувається шляхом поздовжнього поділу.
Життєвий цикл (рис. 3.28): хребетні хазяї - люди і деякі ссавці (свині, вівці, кози, буйволи, антилопи, рідше собаки). Безхребетний хазяїн і специфічний переносник - муха цеце (Glossina palpalis, Glossina morsitans та ін.)
1 - муха цеце (Glossina morsitans) - переносник збудника родезійської форми сонної хвороби; 2 - трипаносоми в організмі переносника;
З - антилопи - резервуар трипаносом; 4 - муха цеце (Glossina palpalis) - переносник збудника гамбійської форми сонної хвороби;
5 - трипаносоми в організмі переносника; 6 - свині - резервуар трипаносом; 7 - джгутик; 8-ядро; 9 - блефаропласт; 10 - парабазальне тільце;
11 - ундулююча мембрана; 12 - еритроцити.
Трипаносомоз — трансмісійне захворювання. З кров'ю хворої людини або тварини трипаносоми (трипаносомна форма) потрапляють у середню кишку мухи цеце, де інтенсивно розмножуються. Через 15-20 днів трипаносоми проникають у слинні залози переносника. Там вони перетворюються спочатку в критидиальні, а згодом у метациклічні форми.
Американський трипаносомоз (хвороба Чагаса) трансмісійне захворювання. З кров'ю інфікованого хозяїна-живителя трипаносоми потрапляють у середню кишку клопа, де утворюються критидіальні форми. Вони переміщаються в задню кишку і перетворюються на метациклічні форми. У тілі клопа трипаносоми розвиваються впродовж 5-15 днів. Заражений клоп кусає сплячих людей переважно в губи, або у внутрішній кут ока (звідси назва "поцілунковий клоп"), при цьому паразити разом з фекаліями клопа потрапляють у ранку від укусу або місце розчухування. Можуть проникати не тільки через ушкоджену шкіру, але і крізь неушкоджені слизові оболонки.
13. Евгленові (Euglenozoa) — тип джгутикових найпростіших. Рухливі одноклітинні, рідше колоніальні організми. Хлоропалсти більшості представників забарвлені в зелений колір, деякі безбарвні. Мають один, іноді два джгутики. Протопласт одноядерний, у більшості видів з вічком. Деякі види можуть змінювати тип харчування — при наявності сонячного світла отримують енергію за допомогою фотосинтезу, у темряві переходять на гетеротрофний тип живлення. Хлоропласти вкриті потрійною мембраною, вважають, що вони з'явились внаслідок ендосимбіозу з зеленими водоростями. Продукт асиміляції — вуглевод парамілон. Зовні тіло вкрите перипластом — ущільненим зовнішнім шаром цитоплазми, поверх якого в кількох родів евгленових утворюється твердий «будиночок». При несприятливих умовах здатні відкидати джгутики та утворювати цисти. Відомі паразитні форми. Розмножуються поздовжнім поділом. Поширені головним чином в прісноводних водоймах. Трапляються в солонуватих водах на вологому ґрунті та ін. Переважна більшість — вільноплаваючі організми. Відомо понад 900 видів.
Дата добавления: 2015-08-21; просмотров: 354 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
ПІДТИП ДЖГУТИКОВІ -MASTIGOPHORA | | | Інфузорії |