Будова гранати

Ручна уламкова граната Ф-1 (Рис. 2) складається з:

· корпусу,

· розривного заряду

· запалу.

Рис. 4. Будова гранати Ф-1.

Корпус гранати служить для розміщення розривного заряду і запалу, а також для утворення уламків під час вибуху гранати. Корпус гранати чавунний з повздовжніми і поперечними борознами, по яких граната, як вважалося, повинна розриватися на уламки. Але під час вибуху сучасного дуже потужного вибухового заряду корпус гранати розривається на 800 – 1000 уламків.

В верхній частині корпусу є нарізний отвір для вгвинчування запалу. При зберіганні, транспортуванні і перенесені гранати в цей отвір вкручена
пластмасова пробка.

Розривний заряд заповнює корпус і служить для розриву корпусу гранати на уламки.

Уніфікований запал ручних гранат модернізований (УЗРГМ).

Ручні уламкові гранати РГД-5 та Ф-1 комплектуються уніфікованим запалом ручних гранат модернізованим (УЗРГМ, УЗРГМ-2). Запал гранатиУЗРГМ (Рис. 5) призначений для приведення в дію розривного заряду гранати. Він складається з ударного механізму і власне запалу.

Рис. 5 Загальний вигляд запалу УЗРГМ.

Ударний механізм служить для запалювання капсуля - спалахувача запалу. Він складається з трубки ударного механізму, з'єднувальної втулки, направляючої шайби, бойової пружини, ударника, шайби ударника, спускового важеля і запобіжної чеки з кільцем (рис. 6).

Рис. 6. Ударний механізм запалу УЗРГМ.

Трубка ударного механізму є основою для з’єднання всіх частин запалу.

З'єднувальна втулка служить для з'єднання запалу з корпусом гранати. Вона одягнена на нижню частину трубки ударного механізму.

Направляюча шайба є упором для верхнього кінця бойової пружини і направляє рух ударника. Вона закріплена в верхній частині трубки ударного механізму.

Бойова пружина служить для надання ударнику енергії, яка необхідна для наколювання капсуля-спалахувача. Вона одягнена на ударник і своїм верхнім кінцем упирається в направляючу шайбу, а нижнім - в шайбу ударника.

Ударник служить для наколювання і запалювання капсуля -спалахувача. Він розміщується в середині трубки ударного механізму.

Шайба ударника одягнена на нижній кінець ударника і є упором для нижнього кінця бойової пружини.

Спусковий важіль служить для утримання ударника у зведеному положенні (бойова пружина стиснута). На трубці ударного механізму спусковий важіль утримується запобіжною чекою.

Запобіжна чека проходить через отвори провушин спускового важеля і стінок трубки ударного механізму. Вона має кільце для її висмикування.

Рис. 7. Будова запалу УЗРГМ.

Власне запал служить для приведення в дію розривного заряду гранати. Він складається з втулки сповільнювача, капсуля-спалахувача, сповільнювача і капсуля-детонатора.

Втулка сповільнювача в верхній частині має різьбу для з'єднання з трубкою ударного механізму і гніздо для капсуля-спалахувача, всередині - канал, в якому розмішується сповільнювач, ззовні - проточку для приєднання гільзи капсуля - детонатора.

Капсуль - спалахувач призначений для запалювання сповільнювача. Сповільнювач передає спалах полум’я від капсуля-спалахувача до капсуля - детонатора. Він складається з запресованого мало газованого складу.

Капсуль-детонатор служить для вибуху розривного заряду гранати. Він розміщений в гільзі, яка закріплена на нижній частині втулки сповільнювача.

Запали завжди знаходяться в бойовому положенні. Розбирати запали і перевіряти роботу ударного механізму категорично забороняється.

Робота частин і механізмів запалу УЗРГМ.

Перед киданнямгранати відкручують пробку з трубки, на її місце вкручують до відказу запал. Частини ударного механізму запалу знаходяться в такому положенні (рис. 7): ударник у зведеному стані і утримується у верхньому положенні вилкою спускового важеля, який з'єднаний з трубкою ударного механізму запобіжною чекою. Кінці запобіжної чеки розведені і міцно тримають її в запалі.

При киданні граната береться в руку так, щоб спусковий важіль пальцями був притиснутий до корпусу гранати. Не відпускаючи важіль, за кільце висмикують запобіжну чеку (рис. 8). Після висмикування чеки

Рис. 8. Рис. 9.

положення частин запалу не змінюється, ударник у зведеному положенні тримається спусковим важелем, який уже звільнений від сполучення з трубкою ударного механізму, але притискається до неї пальцями руки. Гранату кидають в ціль. Після цього пальці більше не утримують спусковий важіль, він відлітає від гранати і звільняє ударник.

Ударник під дією бойової пружини наносить удар по капсулю-спалахувачу і запалює його (рис. 9). Спалах полум’я від капсуля-спалахувача запалює пороховий сповільнювач (дистанційну частину запалу), який залежно від сухості пороху, з якого він складається, горить протягом 3,2 - 4,2 секунди (рис. 10).

Рис. 10. Рис. 11.

Після цього спалах передається капсулю-детонатору. Капсуль-детонатор вибухає, відбувається детонація і вибух розривного заряду гранати (рис. 10). Корпус гранати розривається і уламки корпусу та запалу розлітаються в різні боки, вражаючи живу силу противника.

Дата добавления: 2015-09-03