Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

ДРУГИЙ ДЕНЬ. ФАЗА 2 –проводиться для закріплення теоретичних знань практичними діями шляхом

Читайте также:
  1. Диференціальне рівняння конвективної дифузії. Другий закон Фіка
  2. ДРУГИЙ ДЕНЬ
  3. ДРУГИЙ ДЕНЬ
  4. Другий закон Ньютона
  5. Другий і третій хрестові походи.
  6. ДРУГИЙ – ТРЕТІЙ ДЕНЬ

ФАЗА 2 – проводиться для закріплення теоретичних знань практичними діями шляхом багаторазовим виконанням нормативів з предмету навчання та практичних вправ згідно тематичного розрахунку наступного дня. Під час другої фази з топографічної та навігаційної підготовки обов’язково відпрацьовуються наступні питання.

 

3. Вивчення по карті тактичних властивостей місцевості

Властивості місцевості, які впливають на бойову діяльність військ, називають тактичними властивостями місцевості. Основні з них: прохідність, захисні і маскувальні властивості, умови спостереження, ведення вогню, орієнтування і інженерне облаштування місцевості. Знання цих властивостей і вміле їх використання в бойовій обстановці сприяє більш успішному вирішенню поставлених завдань. У сучасному бою особливо важливе значення мають захисні властивості місцевості в комплексному захисті військ від зброї масового ураження. Вузькі і глибокі яри, рови, печери, різні кам'яні будівлі, стрімкі зворотні схили пагорбів, навіть при їх незначному інженерному облаштуванні, забезпечують суттєве скорочення втрат від факторів ураження ядерного вибуху. Лісові масиви знижують щільність зараження радіоактивними речовинами поверхні землі, так як більша частина радіоактивного пилу осідає на кронах дерев. Основою замаскованих від супротивника дій підрозділу є широке використання маскувальних властивостей місцевості. Ефективними природними масками є лісонасадження вздовж доріг, густий чагарник, лісові масиви, нерівності рельєфу. Використання природних масок найбільш доступне і не потребує від особового складу підрозділу особливих витрат сил і часу.

Це заняття проводиться, як правило, на учбовому полі поблизу розташування підрозділу. Виконавці, порівнюючи знайомі їм місцеві предмети і форми рельєфу з умовними знаками на карті, легко їх розпізнають і запам'ятовують їх зображення.

Керівник заняття по карті помічає маршрут руху. Робочі точки вибираються на висотах, з яких добре видна навколишня місцевість.

Приблизний варіант такої ділянки місцевості показується на рис. 1. Під час рекогностування необхідно в районі робочої точки 1 встановити на різних від неї відстанях мішені, їх місцезнаходження відмітити на карті, виміряти по карті відстань до них. Це дозволяє швидко перевіряти роботу виконавців під час заняття.

 

 

Рис. 1. Схема місцевості

 

3.1. Порівняння карти з місцевістю

На робочій точці 1 перевірити знання виконавцями пройденого матеріалу.

Контрольні запитання можуть бути такими:

-визначити напрямок на сторони горизонту;

-доповісти про своє місцезнаходження на місцевості;

-у квадраті, наприклад, 4561 назвати місцеві предмети, зображені масштабними і позамасштабними умовними знаками;

-дати характеристику мосту, лісового масиву, броду;

-показати на карті горб, улоговину, хребет, лощину;

-на ділянці дороги показати підйоми і схили.

Потім оголосити тему, мету, учбові питання заняття. Показати виконавцям місцезнаходження на карті і пояснити, що значить порівняти карту з місцевістю, тобто знайти на карті зображення розташованих навколо точки стояння місцевих предметів і форм рельєфу або розпізнати на місцевості об'єкти зображені на карті. Командир на прикладі показує порядок порівняння карти з місцевістю, ретельно пояснюючи кожний прийом. Орієнтує карту, визначає на ній точку стояння повертається обличчям до місцевого предмету, не порушуючи орієнтування карти, оцінює на око відстань до нього і оголошує особовому складу цю відстань. Потім відмічає на карті з урахуванням масштабу вимірювану відстань від точки стояння по напрямку до місцевого предмету і знаходить на карті зображення видимого на місцевості даного предмету.

Тренування виконавців з порівняння карти з місцевістю проводять командири відділень.

 

3.2. Вивчення тактичних властивостей місцевості

Спочатку слід коротко пояснити виконавцям тактичні властивості місцевості. Основні з них – прохідність місцевості, її маскувальні і захисні властивості, умови орієнтування, спостереження, ведення вогню. В похідній охороні командир безпосередньо на місцевості пояснює особовому складу ці властивості, вчить визначати їх.

Особливу увагу варто звернути на вивчення і вміле використання захисних властивостей місцевості. При пересуванні в лісі необхідно пояснити виконавцям, що лісові масиви в значній мірі зменшують дії світлового випромінювання. Однак в лісі порівняно з відкритою місцевістю може збільшуватись ступінь ураження особового складу падаючими деревами. Найкращими захисними влативостями володіють молодий ліс та густий чагарник. В густому лісі крони дерев затримують радіоактивний пил, зменшуючи тим самим щільність зараження поверхні землі. Доза можливого опромінення людей, перебуваючих у лісі, порівняно з відкритою місцевістю зменшується приблизно в 2 рази.

Таким чином, вивчаються з особовим складом захисні властивості ям, канав, крутих схилів, окремих кам’яних будівель та інших укрить. Закінчуючи опрацювання учбового питання, слід підкреслити важливість вмілого використання захисних властивостей місцевості в сучасному бою.

В кінці заняття підводяться підсумки і оцінюються дії кожного виконавця.

В подальшому необхідно проводити з виконавцями систематичні тренування з вивчення тактичних властивостей місцевості. Метод може бути таким: командир підрозділу повільно веде олівцем по маршруту на карті, а виконавці почергово доповідають підйоми і спуски, стрімкість схилів, прохідність маршруту, захисні і маскувальні властивості місцевих предметів і форм рельєфу.

 

Відпрацювання нормативів з топографічної та навігаційної підготовки Збройних Сил України

Систематичні тренування у виконанні нормативів значно підвищують якість навчання. Нормативи необхідно відпрацьовувати не тільки на планових заняттях, але й у години самостійної підготовки. Спочатку необхідно навчити підлеглих виконувати нормативи правильно у повільному темпі й лише після цього добиватися виконувати швидко.

Нормативи затверджені наказом Начальника Генерального штабу – Головнокомандувача Збройних Сил України № 124 від 16.11.2009р. „Про затвердження нормативів з військової топографії та навігаційної підготовки Збройних Сил України” і обов’язкові для всіх військовослужбовців усіх родів військ. Більшість нормативів з військової топографії відпрацьовуються на топографічних картах. Вони розраховані для карти масштабу 1:50 000 на середньопересічену місцевість. Під час виконання нормативів на складнішу або на легкопересічену місцевість в нормативи вводяться відповідні коефіцієнти.

При наявності часу з метою закріплення практичних навичок і більш повній та об’єктивній їх перевірці доцільно виконувати два або три варіанти задач з одного нормативу. В таких випадках, зрозуміло, час на виконання нормативу збільшується у 2-3 рази. Під час виконання нормативів у класі необхідно мати декілька варіантів задач, щоб підлеглі, які сидять поруч, вирішували різні вправи.

Загальний порядок виконання нормативів може бути наступним. Кожному військовослужбовцю видається завдання і карта. Після цього необхідно оголосити найменування нормативу та умови його виконання і після перевірки готовності групи подати команду „До виконання нормативу приступити” та увімкнути секундомір.

Після виконання нормативу роботи необхідно складати в окремі папки відповідно на „5”, „4” і „3”, враховують лише час виконання нормативу, що у подальшому прискорить перевірку робіт. Норматив вважається виконаним, якщо всі умови його дотримані та при цьому не були припущені порушення статутів і правил техніки безпеки.

За кожну помилку, що перевищує допустиму, оцінка знижується на один бал. Якщо допущені грубі помилки, які не дозволяють виконати наступні дії (наприклад, груба помилка під час підготовки даних для руху за азимутами), норматив вважається невиконаним.

Заняття по виконанню нормативів буде ефективнішим, якщо групи будуть невеликими. Для проведення нормативів можна залучати найбільш підготовлених військовослужбовців. У кожному конкретному випадку контроль повинен бути оперативним і необхідно добиватись того, щоб наприкінці занять всі роботи були перевірені та оцінки об’явлені. При підведенні підсумків заняття необхідно оголосити результати і відмітити кращих виконавців.

 


Дата добавления: 2015-08-13; просмотров: 130 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Теоретична підготовка | Теоретична підготовка | Вибір та обладнання позиції для стрільби і місця для спостереження | ДРУГИЙ – ТРЕТІЙ ДЕНЬ | ОЦІНОЧНИЙ ЛИСТ ДО СТАНДАРТУ ІНДИВІДУАЛЬНОЇ ПІДГОТОВКИ З ТАКТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ| Норматив № 2. Читання карт

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.009 сек.)