Фіксація результатів слідчого огляду.

Можна з усією старанністю проводити огляд, виявляти безліч слідів, доказів, але якщо правильно не зафіксувати виявлене, вся робота зводиться до нуля, фактично нічого не дає для розслідування злочину. Дані огляду місця події набувають значення доказів тільки тоді, коли вони оформлені відповідно до вимог ст. ст. 85, 195 КПК України.

Для оформлення результатів огляду місця події проводиться його фіксація, тобто відзначення його у процесуальній та технічній формі. Під фіксацією огляду місця події розуміється і втілення у передбаченій законом формі фактів самого проведення огляду визначеної ділянки чи визначених об'єктів о використанням при цьому процесуальних вимог і тактико-криміналістичних прийомів.

Фіксація результатів огляду місця події здійснюється різноманітними методами, котрі можна поділити на:

- обов'язкові (процесуальні);

- допоміжні (технічні або факультативні).

Обов'язковим способом (процесуальним) є складання протоколу огляду (ст.ст.85, 195 КПК України). Всі останні методи фіксації в допоміжними, технічними, тобто ілюстративним науковим приладдям, доданим до протоколу огляду. До них відносяться: фотозйомка, кінозйомка, виготовлення -планів, схем, креслення, замальовок, а також моделювання обстановки місця події.

Основним процесуальним документом, закріпляючим результати огляду місця події, є протокол огляду.

Мета його складання - точне (детальне) і послідовне описування (фіксація) усього баченого і виявленого при огляді місця події, тобто усієї обстановки місця події.

Протокол огляду - це основний документ, що фіксує результати огляду місця події, де повинна бути точно відображена вся обстановка місця події, для того, щоб кожен співробітник, неприсутній при огляді, міг розумове уявити собі обстановку місця події за його описом.

У слідче-оперативній практиці це необхідно для того, щоб слідчі (які не були на місці події), у провадження котрих надходить кримінальна оправа, порушена за результатами огляду і витікаючими із них обставинами, могли одержати з них вихідну та визначаючи інформацію й розумове відобразити схему події злочину, а також висунути необхідні версії.

Протокол може складатися зразу в ході огляду і безпосередньо після його закінчення.

Від повноти, всебічності, об'єктивності огляду і докладного описування його результатів в протоколі огляду багато в чому залежить доказове значення слідчої дії.

Неуважне і поверхове описування результатів огляду в протоколі приводить до того, що безповоротно втрачаються речові докази, внаслідок чого при зупиняються і затягуються розкриття і розслідування злочину.

Чим більше виявлено і описано в протоколі слідів злочину, тим коротше шлях його розкриття.

Протокол огляду місця події складається з 3 частин:

- вступної;

- описової;

- заключної.

1. У вступній частині протоколу вказується:

1. Місце проведення огляду.

2. Час початку і закінчення огляду.

3. Ким проводиться огляд (посада, звання, прізвище).

4. Привід та підстави для проведення слідчого огляду.

5. Посада та прізвище учасників огляду.

6. Прізвище та адреса понятих.

7. Роз'яснення прав та обов'язків понятим за ст. 127 КПК України.

8. Посилання до ст. КПК, на підставі якої проведений огляд (ст.ст.190, 191 КПК України) та в залежності від якої складено протокол огляду (ст.ст.84, 195 КПК України).

9. Умови проведення огляду (погода, освітлення, температура)

(показати кадр).

2. В описовій частині протоколу вказується:

1. Загальне орієнтуюче описання місця події (характер місцевості, межі ділянки огляду та інше).

2. Послідовне та детальне описання обстановки місця події.

3. Докладні описання виявлених слідів злочину та їх характеристика (їх місцезнаходження, з допомогою яких трьох засобів вони виявлені та інше).

4. Описання місця можливого проникнення злочинця.

5. Описання слідів, вказуючих на негативні обставини та інше (показати кадр).

Треба підкреслити, що від якості описової частини, деталізування усього виявленого і точності описання всіх дій слідчого залежить доказове значення протоколу.

В той же час треба сказати, що не слід засмічувати описову частину непотрібними дрібницями, що не є слідами злочину. Хоча криміналісти називають протокол словесною фотографією, дзеркалом результатів огляду, це не значить, що слід описувати все, що виявлено на місці події.

При описанні огляду потрібно акцентуватися на ознаках слідів злочину, які вказують на спосіб злочину, тобто що взято, чи буди злочинці досвідченими або неповнолітніми.

Також треба мати на увазі, що іноді злочинці з метою маскування злочину і спрямування пошуку по помилковому сліду підкидують чужі речі чи залишають ними сліди на місці події.

(Навести приклад).

Належить також підкреслити, що в описовій частині протоколу вказуються засоби фіксації, при цьому фіксуватися повинні не тільки встановлені факти, і ні в якому разі не допустимо записувати пропозиції та думки учасників огляду і понятих. Також слід уникати при описуванні слідів злочину невизначених виразів, таких як: поблизу, біля, недалеко, збоку, ніби-то та інше.

3. В закличній частині протоколу вказується:

1. Факт і види застосованої фотозйомки.

2. Умови зйомки і технічна характеристика фотоапаратури та зйомки.

3. Перелічуються сліди і предмети, вилучені з місця події, засоби їх пакування.

4. Факт застосування службово-розшукових собак і приєднання акта про це.

5. При наявності трупа виписується направлення і вказується,

куди він направлений для розтину.

6. Які схеми, замальовки були виконані.

7. Ознайомлення з протоколом, схемами, планами учасників огляду і понятих.

8. Вислуховування заяв і пропозицій від учасників огляду і понятих.

9. Підписання протоколу учасниками огляду і понятими.

10. Підписання схематичного плану слідчим та понятими.

Доказова сила огляду завжди залежить від якості складання протоколу.

Німецький криміналіст Гано Гросс в свій час вказував, що складання протоколу огляду місця події є пробним каменем в діяльності слідчого, тому що під час цієї дії найкраще виявляються позитивні та негативні якості слідчого як особистості, рівень його професійної підготовленості.

За твердженням Гросса протокол дозволяє судити не тільки про якість проведеного огляду, але й про якість підготовки самого слідчого, що підтверджується і в наші дні.

Як вже було сказано, поряд з обов'язковим процесуальним фіксуванням результатів огляду, тобто складанням протоколу огляду, проводяться додаткові засоби фіксації. До них належать фотографування, кінозйомка, складання схематичних та масштабних планів тощо.

Усе це є ілюстративним додатком до протоколу, але в той же час містить і власні інформаційні дані.

Ви вже вивчали на попередніх курсах види і засоби фотозйомки, тому доцільно їх лише вам нагадати.

Фотографування забезпечує науковість описової частини протоколу огляду. Розрізняють 4 види фотозйомки:

- орієнтуюча;

- оглядова;

- вузлова;

- детальна.

Орієнтуюча фотозйомка - збереження всього місця події з прилеглою територією на фоні окремих орієнтирів.

Оглядова фотозйомка - збереження окремих вузлів події (місце проникнення злочинця, місце злому та інше).

Вузлова фотозйомка – відображаються окремі вузли місця події.

Детальна фотозйомка - збереження окремих предметів, слідів злочину з масштабною лінійкою.

В залежності від мети і умов зйомки ці види фотозйомки можуть бути виконані різноманітними засобами:

- панорамним;

- стереоскопічним;

- метричним;

- репродукційним.

Фотознімки, як правило, виготовляють експерти ЕКВ і наклеюють на фототаблицю, яку підписують спочатку експерт, потім слідчий. Відповідно до наказу МВС отрок виготовлення фототаблиці визначено до 3-х днів.

При огляді місця події виготовляють (викреслюють) такі схематичні чи масштабні плани місця події, які є також ілюстративними додатками до протоколу огляду.

План - це графічне, плоскісне зображення ділянки місця події, якщо дивитися на нього згори.

В слідчій практиці в більшості випадків викреслюються схематичні плани, тому що їх простіше креслити. В схематичному плані вказуються лінійні розміри, відстань між окремими предметами і слідами злочину, а також уся обстановка місця події умовними позначеннями.

Основними реквізитами плану повинні бути:

- заголовок;

- масштаб та лінійні розміри;

- сторони світу (північ, південь);

- умовні позначення;

- підписи слідчого і понятих.

Плани приміщення можуть бути простими, коли необхідно показати тільки підлогу. Розгорнутим, коли необхідно показати стіни чи стелю, де можуть бути сліди злочину (кадр).

Зміст протоколу огляду і фотознімків чи планів місця події повинен співпадати повністю. План ніби доповнює протокол, дає наочне уявлення обстановки місця події, дає можливість уявити простір місць події і дій злочинців. Наявність плану полегшу б складання протоколу, де можливо зіслатися на план.

Таким чином, підводячи підсумки по фіксації результатів огляду місця події, слід відзначити, що фіксація ходу огляду - один з найскладніших питань слідчого огляду, де слідчий повинен визначити коло предметів і сліди для фіксації, потім повно і об'єктивно зберегти їх.

Якість фіксації обстановки місця події прямо пропорційна якості професійної підготовки і практичного досвіду слідчого чи особи, що проводить розслідування.

ВИСНОВКИ: ……..

Дата добавления: 2015-08-13