до виконання практичної роботи № 2.3.

Теоретичний матеріал

1. Що таке орігамі?

2. Історія виникнення та розвитку орігамі.

3. Матеріали та інструменти.

4. Викладання орігамі та вплив орігамі на дітей.

1. Що таке орігамі?

Орігамі – це японське мистецтво складання моделей із паперу. Свою назву воно отримало від японських слів «орі» - складати й «гамі» - папір. В словниках іноді можна зустріти визначення орігамі як мистецтва складання із паперу фігурок птахів і тварин. Цей короткий опис відразу пробуджує у нас спогади дитинства: паперові літаки, ліхтарики на ярмарку, факіри й маги, які вміють передбачати судьбу. Однак дійсний інтерес до орігамі виник у Європі та Америці лише в останні 30-40 років, коли стало зрозуміло, що це давнє мистецтво глибше, ніж може здаватися на перший погляд. Адже за допомогою орігамі з аркушу звичайного паперу можна створювати дивовижні речі!

Дійсне мистецтво орігамі не обмежується використанням ЛИШЕ паперу. Зараз дуже багато шанувальників орігамі відважно експериментують з новими матеріалами, шукають й знаходять нові технологічні прийоми створення моделей: моделі зі складених аркушів металізованої марлі (орікане) – цей матеріал більш жорстко тримає форму і його вигини можна робити більш повільними; моделі із металевої фольги; моделі всередині порожніх пляшок; моделі із паперу для обгортання; моделі із ярликів від чайних пакетиків. Матеріал для орігамі можна знайти де завгодно, було би бажання.

Широко розповсюджено одне помилка, яка стосується орігамі. Багато хто вважає, що аркуш для складання орігамі повинен бути квадратної форми. Однак орігамі можна складати із аркуша будь-якої форми – прямокутного, трикутного і навіть круглої. Таким чином, ні якість самого матеріалу, ні його форма не мають взагалі ніякого значення.

Папір використовується в багатьох виробах, однак в орігамі дотримується строгий принцип, який відрізняє це мистецтво від інших споріднених йому: папір в орігамі можна ТІЛЬКИ СКЛАДАТИ. Усі моделі орігамі створюються лише за рахунок правильно зроблених складок на паперовому аркуші – без склейок або прорізів. Ця особливість і робить орігамі таким захоплюючим і одночасно складним заняттям, яке потребує витримки й майстерності – тих якостей, які так цінувалися у давнину.

Окрім традиційного складання орігамі існує багато інших технік складання. Ознайомимось з найбільш популярні.

Кірігамі – техніка, яка дозволяє використовувати ножиці й розрізати папір для виготовлення моделі.

Вологе складання – створення обʼєктів з округлими кутами та повільними лініями. Для такої техніки використовують ледь змочений папір.

2. Історія виникнення та розвитку орігамі.

Мистецтво створювати паперові моделі зародилося у Китаї на рубежі І-ІІ століть нашої ери., а до VІ століття достигло Японії, де й отримало нове життя. Це мистецтво – орігамі – стало невід’ємною частиною усієї японської культури. Згідно японським традиціям, в паперових моделях цінувалися не стільки реалізм у передачі форм птахів, тварин або квітів, скільки внутрішнє почуття, відчуття «духу», притаманного тому чи іншому створінню природи. Це відчуття передавалося за допомогою лише декількох складок на аркуші паперу.

В епоху Хейя (794-1185) орігамі стало суттєвою частиною церемоній, прийнятих серед вищого японського суспільства. Самураї виготовляли амулети-орігамі, які мали назву «ноші» і робилися із паперу з додаванням стрічок акулячої шкіри або волокон сушеного м’яса. Такі амулети були призвані охороняти самурая й приносити йому перемогу. На весільних бенкетах було прийнято прикрашати бокали для саке паперовими метеликами, причому різними, в залежності від того, кому підносили бокал – чоловіку або жінці. Бокали наречених прикрашалися паперовими фігурками нареченого та нареченої. Розпорядники чайних церемоній, які також прикрашали свої чашки паперовими фігурками-орігамі, старанно охороняли секрети своєї майстерності. Їх орігамі складалися таким чином, щоб розгорнувши фігурку, її вже неможливо було привести у первісний вид, проникнути у тайну її створення. Крім того, заново складена фігурка неодмінно повинна була залишити нові складки, і за ними майстри могли встановити, що на їх секрет орігамі хтось спокушався. Коли папір перестав бути рідкістю й перетворився на доступний й дешевий матеріал, орігамі почало грати нову роль в церемоніальному житті Японії. Це мистецтво перестало бути долею посвячених, й їм стали займатися люди будь-яких слоїв. В епоху Маромачі (1338-1573) володіння тим чи іншим стилем орігамі стало вказувати на належність володіючого їм до того чи іншого соціального слою. Найбільш вишуканими прийомами відрізнялася еліта того суспільства – самураї. В епоху Токугава (1603-1867) мистецтво орігамі стало ще більш демократичним, і це співпало із загальним розквітом японської культури. Саме к цьому періоду відноситься появлення першої книги, присвяченої мистецтву орігамі, - «Сенбарузу Оріката», або «Книга Тисячі Паперових Журавликів». В ній розповідалося про те, як правильно складати папір для того, щоб отримати фігурки журавлів, птахів або метеликів. В 1845 році вийшла ще одна книга – «Кан но мадо», або «Вікно в середину зими», і в неї вперше була приведена ціла колекція фігурок орігамі най різноманітного змісту й форми.

У 1945 році, наприкінці Другої світової війни, на японське місто Хіросіма була скинута американська атомна бомба, яка унесла життя більш ніж 75 000 людей. Ті, хто не згорів живцем, були приреченні на повільну й болісну смерть від лейкемії – захворювання крові, яке викликається опромінюванням. Серед них була Садако Сасакі, лейкемія у якої була виявлена в 1955 році. Під час атомного бомбардирування дівчинці було лише два роки, в 1955 році – дванадцять. У той роковий день вона була всього в півтори милі від епіцентру вибуху. Вона була лише однією з тисяч опромінених в той день дітей, яким згодом був поставлений цей страшний діагноз – лейкемія, яку ще називали тоді «атомною хворобою».

Коли Садако лежала у госпіталі, один з її друзів склав для дівчинки орігамі – паперового журавлика. Це був символічний жест, оскільки журавель в Японії здавен був свяченим птахом, який живе тисячу років і виконує самі завітні бажання. Правда, бажання могло здійснитися тільки у людини, яка склала своїми руками тисячу паперових журавликів.

Садако почала складати паперових журавликів. Вона робила їх з будь-якого аркушу паперу, який мала під рукою. Спочатку вона збиралася попросити здоров’я для себе, але потім передумала й стала просити у свяченого журавлика миру для всіх дітей нашої планети. До дня своєї смерті вона встигла звернути з паперу 644 журавлика. Пізніше її друзі звернули недостатні. Згодом японські діти організували свій клуб й стали збирати гроші на пам’ятник усім дітям, які загинули від атомної бомби. За три роки вони змогли зібрати потрібну суму, і в цьому їм допомогли їх ровесники ще з дев’яти різних країн. Наприкінці 1958 року в Хіросімі був розбитий парк Миру, і в ньому з’явився монумент, про який мріяли друзі Садако. С тих пір й до наших днів кожний рік 6 серпня, в день бомбардування, цей монумент покривається гірляндами, які складаються із тисяч і тисяч паперових журавликів.

Японія була не єдиною країною, де розвивалося мистецтво створювання паперових моделей. Воно самостійно виникло також і в Мавританії, звідки разом з арабськими завойовниками проникло в Європу, в Іспанію. Трапилося це в VІІІ столітті нашої ери. Араби завжди славилися як умілі математики й астрономи, і тому недивно, що і в свої паперові моделі вони привнесли складні геометричні елементи й розрахунки. Більше того, паперові моделі використовувалися у них як учбові посібники. Мавританське мистецтво створення паперових моделей розквітло к ХІІІ століттю, й відголоски його збереглися до наших днів.

На Сході до орігамі тривалий час відносилися лише як до дитячої забави, не поспішали признавати його мистецтвом. Лише зовсім недавно світ нарешті роздивився в орігамі саме мистецтво, яке розвиває творчі й інтелектуальні здібності людини.

Орігамі по сутті засновано на геометрії. Кожна складка в моделі – це пряма лінія. Можна назвати це полюсом, коли мова йде про моделі абстрактні, в яким цінуються точність й охайність. Однак моделі, які передають людей або тварин, потребують інших, більш м’яких ліній та вигинів. У цьому випадку потрібна вже не математична точність, а максимальне наближення до натуральних, «природних» ліній.

3. Матеріали та інструменти.

Папір можна знайти усюди. Це найпоширеніший і найдешевший у світі матеріал. Але папір різних сортів по-різному згинається, по-різному тримає складку, а тому надзвичайно важно обрати для орігамі ПРИДАТНИЙ папір. Дійсне розуміння цього матеріалу приходить лише з практикою. Часто буває так, що модель неможливо зібрати саме із-за того, що для неї був неправильно підібраний сорт паперу.

Для роботи над орігамі треба мінімум інструментів й підготовки: ножиці, лінійка, олівець. Підготовка буде складатися із того, щоб розкласти на столі все необхідне і зайвий раз переконатися у тому, що потрібний предмет знаходиться під рукою.

Незважаючи на те, що для виготовлення багатьох моделей орігамі потрібні лише аркуш паперу та пара вмілих рук, завжди незайве мати під рукою інструменти, які можуть знадобитися у будь-яку хвилину. У тому випадку, коли треба буде склеїти друг з другом два аркуші паперу різного кольору або два аркуші тисненого паперу, знадобиться клейкий спрей. Це дозволить створити незвичайні по сполученню кольорів або фактурі аркуші паперу. Склеювання – це важкий процес, й застосовувати його треба лише в тих випадках, коли витрачені зусилля будуть того варті.

Часто буває так, що папір, яким ми володіємо, має незручний для нас формат. Привести його в потрібний вид допоможе гільйотина, яка справляється з подібними завданнями легко й швидко, особливо коли треба відрізати папір під прямим кутом. За один прийом можна отримати відразу два або три аркуші паперу.

Канцелярський ніж з дуже гострим лезом може бути зручним у тих випадках, коли треба зробити проріз у папері. Працюючи з ножем, обов’язково треба користуватися металевою лінійкою й пластиною для розрізання паперу, на яку треба класти модель, щоб не пошкодити ножем поверхню стола. Крім того, така пластина застерігає кінчик леза від стирання, й ніж прослужить значно більше. Гострі ножиці також знадобляться не раз, щоб відрізати зайве.

Хоча більшість орігамі можна складати практично з будь-якого паперу, існують і такі, які пред’являють до паперу особливі вимоги. Як правило, ці вимоги пов’язані або з естетичністю виду майбутньої моделі, для чого потрібен папір певного кольору, або з технічними особливостями, які потребують папір певної товщини або фактури. Чисельність моделей, які пред’являють певні вимоги до паперу, небагата. Нас оточує багата кількість паперових аркушів різноманітного кольору, розміру, ваги й товщини.

Спеціальний папір для орігамі. Цей попередньо нарізаний квадратами папір різноманітних кольорів й розмірів, з різноманітними малюнками випускається спеціально для виготовлення з нього моделей орігамі. Знайти такий папір у ближньому магазині досить складно, якщо не сказати – неможливо. Реальніше всього можна отримати такий спеціальний папір через спілку прихильників орігамі, відділення якої існує практично в усіх крупних містах Європи та Америки. Спеціальний папір для орігамі дуже тонкий, але при цьому дуже міцний, що робить його ідеальним матеріалом для орігамі.

Двосторонній папір. Аркуш такого паперу зафарбований з кожної сторони в різноманітні кольори. Такий папір дуже цінується серед прихильників орігамі, оскільки моделі, зроблені з двохстороннього паперу, завжди виглядають нарядними й привабливими. Раніше такий папір продавався в стандартних пачках, але тепер можна купити двосторонній папір будь-якого розміру, включаючи рулони.

Тиснений папір. Різновидів такого паперу існує не менш, ніж різновидів паперу кольорового або двостороннього. Цей сорт відрізняється тим, що поверхня паперу у нього не гладка, а тиснена, або, як ще кажуть, має текстуру. Такий папір дуже хороший для виготовлення фігурок тварин та інших живих істот, оскільки тиснена поверхня надає їм реалізму. Що стосується вологого складання, то для цієї цілі підходить тиснений папір сортів «слонова кістка», креслярська й «ватерколор», які призначені для художників, що малюють аквареллю.

Металізований папір, фольга, целофан й слюда. Працювати з усіма переліченими матеріалами складно. Але результат, якщо його вдасться отримати, оправдовує затрачений час. Най розповсюдженим серед цих матеріалів є фольга, з нею зручніше працювати, оскільки вона добре складається й тримає складку. Однак при роботі з нею, й особливо з іншими переліченими матеріалами, треба проявляти особливу обережність. Оскільки усі вони складаються із пластика, який має властивість ламатися на згинах. Особливо часто це трапляється, коли треба зроби зворотну складку. У цьому випадку модель може не тільки тріснути, а й взагалі розсипатися.

Папір з узором. В такий папір, як правило, завертають подарунки, які купують у магазинах. Такий папір досить міцний і легкий та прикрашений узорами або яскравим малюнком. Окрім паперу для обертання, можна уважно придивитися і к таким узорчастим сортам, як партитурний або клавірний папір для музикантів, шпалерний папір або папір для обертання з абстрактним малюнком, в якому сполучаються золотаві, чорні й сріблясті кольори. Такий папір частіше всього можна зустріти у магазинах подарунків або великих фірмових супермаркетах.

Уоші та інші сорти паперу ручної роботи. Уоші, м’який, волокнистий японський папір, як і ряд інших сортів, які зроблені вручну, відрізняються тим, що складки на такому папері виглядають більш м’якими, й ця м’якість зберігається у кінцевих моделях, від чого фігурки людей та тварин виглядають не зовсім незграбними.

Підручні матеріали. Перед тим, як приступити до пошуків дорогих й рідких сортів паперу, треба провести «домашнє розслідування», й ви можете знайти дійсні залежи матеріалу, який придатний для виготовлення орігамі, буквально у себе під рукою. У справу можуть піти й списані аркуші паперу, й серветки, й тонкі коробки з-під чаю, й старі банкноти, старі журнали й газети. Моделі орігамі можна складати буквально з будь-якого доступного матеріалу.

4.

Частіше орігамі викладають дітям в дитячих садках, початковій школі й різних гуртках творчості. Метою таких занять є не складання як можна більшої кількості різноманітних фігурок, а розвиток у дитини цілого ряду здібностей й навичок.

Педагогами різних країн давно помічено, що орігамі:

o вчить слухати усні інструкції вчителя;

o вчить виконувати послідовні дії;

o розвиває здатність контролювати за допомогою мозку дрібні рухи рук й пальців;

o покращує просторову уяву й вміння подумки оперувати з об’ємними предметами;

o вчить читати креслення, за якими складаються фігурки;

o знайомить на практиці з основними геометричними поняттями;

o розвиває впевненість в своїх силах й здібностях;

o допомагає розвивати перші креслярські навички;

o стимулює розвиток пам’яті;

o вчить концентрувати увагу;

o розвиває творчі здібності й дослідницькі навички.

Практично всі викладачі орігамі помічають позитивний вплив цього заняття на успіхи своїх учнів по іншим предметам.

Орігамі допомагає засвоювати читання й математику, покращує почерк. Заняття складанням покращує розвиток психологічних контактів між вчителем та учнями. Відомо, наприклад, що викладачу англійської мови, який прибув в Петербург на початку ХХ століття саме орігамі допомогло завоювати довіру маленького царевича Олексія.

Складаючи фігурки з паперу, людини поневолі концентрує свою увагу на цьому процесі. Діючи автоматично, без контролю свідомості, займатися орігамі неможливо. Тому заняття орігамі є своєрідною психотерапією, здатною відволікти людину від її повсякденних турбот та тривог. Окрім цього орігамі сприяє підвищенню активності як лівої, так і правої півкулі мозку, оскільки потребує одночасного контролю над діями обох рук. +

Російськими вченими було доказано, що орігамі:

o покращує навички дрібних й точних рухів пальців як правої, так і лівої руки;

o покращує активність правої та лівої півкулі мозку;

o покращує інтелектуальні здібності;

o активізує творче мислення, підвищує його швидкість й гнучкість;

o розвиває просторову уяву;

o покращує окомір;

o знижує тривожність;

o покращує та стабілізує на високому рівні психоемоційний стан.

Але програмою нашої школи не передбачено багато уроків з конструювання. Здійснити ознайомлення з модульним орігамі та розвиток всіх перелічених навичок можливо на додаткових заняттях, заняттях в гуртках. Особливості модульного орігамі в тому, що скласти велику кількість однакових елементів важко. Але можна працювати в групі, де товариші допоможуть, підкажуть чи виправлять. За допомогою орігамі можна згуртувати дітей у дружній колектив, який працює над вирішенням загальної проблеми.

---

Дата добавления: 2015-08-13