Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Екзаменаційний білет №2

Читайте также:
  1. Білет 9
  2. ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ № 6
  3. ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ №1
  4. ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ №16
  5. ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ №17
  6. ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ №20

1. Генетична структура популяції. Закон Харді-Вайнберга. Під генетичною структурою популяції розуміють співвідношення особин із різними генотипами, особливості формування генетичних зв'язків (систему схрещувань) і розподіленість популяцій на ряд угрупувань (субпопуляцій), пов'язаних між собою потоками алелів. Основними параметрами генетичної структури популяцій є частоти генів і генотипів. У популяції може існувати один, два, три чи більше (не обмежено) алелів певного гена.

У 1908 р. Xарді та Вайнберг незалежно один від одного дійшли висновку, що за певних умов менделівський механізм спадкування забезпечує постійність (із покоління в покоління) співвідношення генотипів у популяції для будь-яких частот алелів.

AA-2pqAa+ aa=1

pA+ga=1, де p-частота гена А; q-частота гена а

Закон Харді - Вайнберга, описує ключову особливість популяцій - здатність до підтримання сталості частот генотипів (генетичної рівноваги) і виконується тільки для ідеальних (менделівських) популяцій: нескінченно великих панміктичних популяції диплоїдного виду зі статевим розмноженням, при однаковій життєздатності всіх генотипів і відсутності інших факторів динаміки популяції - факторів, які змінюють частоти генотипів і/або алелів.

 

2. Просторова структура популяції. Ареал. Еміграція, імміграція та міграції організмів; причини виникнення та наслідки, до яких вони приводять. Типи міграцій популяцій: добові, сезонні, онтогенетичні. Поняття про біоінвазії. Просторова структура популяції просторове розташування організмів популяції.

Розрізняють три основні типи просторового розміщення, які мають різну біологічну суть:

· випадкове — різні фактори однаково впливають на особини, а популяція знаходиться в оптимальних умовах;

· регулярне — результат елімінації особин при гомогених умовах;

· групове — найпоширеніше, пов'язане з особливостями дисемінації (висипання важкого насіння, поширення плодів і насіння), вегетативним розмноженням, скупченням в найпридатніших і найвдаліших місцях.

Для виявлення типу розміщення найбільш доступним і ефективним є картування особин на облікових площинах.

У більшості посібників з екології та фітоценології обговорюються лише три типи розміщення особин у просторі: рівномірне (а), випадкове (b) і групове або агреговане (d). Відповідно до цієї класифікації, виділяються наступні типи розміщення особин у просторі:

· детерміноване рівномірне (а; регулярне – розподіл достатньо високих дерев у лісі, крони яких утворюють частину загального полога; штучні лісопосадки);

· стохастичне рівномірне (b; випадкове - розподіл молюска Mulinia lateralis в мулистих наносах припливної зони;

· детерміноване нерівномірне (с; псевдоконтагіозне - «гніздові посадки лісу»);

· стохастичне нерівномірне (d; контагіозне – розподіл лабазніка звичайного (Filipendula vulgaris) на остепнених луках).

Встановлення типу розміщення, ступеня агрегованості, розмірів і тривалості збереження груп організмів (особин-популяцій за Четвериковим) необхідно для розуміння природи популяції і для більш точного вимірювання її щільності.

Ареа́л (лат. area — площа, або ділянка, простір) — територія поширення якогось об'єкта або явища, яке не спостерігається на прилеглих територіях. Розрізняють абсолютні ареали (явище поширене на всій території ареалу), відносні ареали (явище спостерігається періодично в межах ареалу).

Початково даний термін використовувався в біологічних дисциплінах: в біологічній систематиці — для позначення території розповсюдження деякої систематичної групи організмів (виду, роду, родини і т. ін.); в екології — для позначення області розповсюдження біологічних угрупувань або екосистем будь-якого ієрархічного рангу.

Міграції – переміщення живих організмів у просторі, в певний період року на далекі відстані. Розрізняють М. добові, сезонні, нерестові (у риб), харчові, вертикальні, горизонтальні. Переміщення членів популяції відбувається в одному або декількох близьких напрямках, у вигляді постійних чи одночасних далеких переміщень. М., які пов’язані зі зміною умов існування чи циклом розвитку тварин, бувають регулярними або нерегулярними.

Біонвазія -- глобальне поширення екзотичних видів флори та фауни на постійне місце перебування на не притаману йому територію. Приклади: завезення кроля в австралію, а також опунції, поширення елодеї у р. Ніл.


Дата добавления: 2015-08-10; просмотров: 141 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Знакомство с набором инструментов | ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ №4 | ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ №5 | Міжнародні програми й організації з питань охорони природи. Міжнародні конвенції та договори з питань охорони природи та природокористування. | Охорона природних систем. Проблема збереження біологічного різноманіття. Заповідна справа. Природно-заповідний фонд. Червона книга. | Роль державних і неурядових організацій в охороні природи та природокористуванні | Природокористування, його типи. Екологічна складова природокористування. | Основні закони, правила та принципи оптимального природокористування. | Білет 9 | Сучасний стан та проблеми використання природних ресурсів (енергетичних, газово-атмосферних, водних, грунтово-геологічних, біологічних, комплексної ресурсної групи). |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ №1| ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ №3

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.01 сек.)