Бойові (розпорядчі) документи

Прийняття командиром рішення нерозривно пов'язане з таким поняттям, як планування бойових дій (бойового застосування). Це є з логічної та технічної точок зору єдиний і нерозривний процес. Після прийняття рішення процес планування не починається, а триває та завершується. Різкої межі між прийняттям рішення та плануванням бойових дій (бойового застосування) немає і бути не може. Різниця буває лише у мірі деталізації тих або інших питань. У рішенні вони звичайно відображаються у більш загальному вигляді у порівнянні з подальшим плануванням. Суть планування полягає у визначенні послідовності способів та термінів виконання одержаного завдання.

На підставі рішення командира та його вказівок штаб авіаційної частини (у залежності від приналежності до роду авіації) за участю його заступників і начальників служб розробляють такі бойові плануючі та розпорядчі документи (рис. 2.1):

бойовий наказ (бойове розпорядження) на виконання бойового завдання;

план-графік бойових дій;

план повітряного бою;

план-графік польотів на повітряну розвідку;

план-графік ведення РЕБ;

план-графік десантування (перевезень);

план завантаження;

планову таблицю перебазування;

розпорядження по зв’язку і радіотехнічному забезпеченню (РТЗ);

розпорядження по тиловому забезпеченню.

У констатуючій частині бойового наказу на виконання бойового завдання вказується:

скорочені висновки з оцінки противника;

задум бойових дій старшого командира (начальника);

бойове завдання авіаційної частини;

порядок застосування сил і засобів старшим командиром (начальником) на користь авіаційної частини;

завдання взаємодіючих сил (сусідів).

У наказній частині бойового наказу вказується:

бойові завдання авіаційним підрозділам авіаційної частини;

льотний ресурс на виконання бойового завдання;

час і ступень готовності до бойового вильоту;

порядок управління;

основні питання забезпечення.

Організація та здійснення контролю за готовністю сил та засобів до бойових дій та надання необхідної допомоги полягає у тому, щоб кожний об'єкт (суб'єкт) управління точно знав своє завдання і був в усіх відношеннях готовим до його успішного виконання як особисто, так і шляхом застосування дорученої йому техніки та особового складу. Контроль за готовністю сил та засобів до бойових дій (бойового застосування) містить: вивчення фактичного стану справ у підпорядкованих підрозділах; прийняття на основі такого вивчення рішення на усунення виявлених недоліків; доведення до підлеглих відповідних розпоряджень (завдань).

У заключній частині викладач підводить підсумки групового заняття з оголошенням результатів оцінювання студентів, відповідає на запитання студентів, надає завдання на самостійну підготовку та оголошує тему наступного заняття.

Дата добавления: 2015-08-10