Основні теоретичні відомості. Важливою стороною при оцінюванні експлуатаційних показників теплоенергетичного

Важливою стороною при оцінюванні експлуатаційних показників теплоенергетичного обладнання таких як: потужність, витратні показники, кількість виробленої продукції має достовірна інформація про технічний та тепловий стан теплообмінного обладнання, теплових комунікацій, промислових теплоенергетичних об’єктів, таких як парові і водогрійні котли. Технічні характеристики, визначенні під час експлуатації обладнання та за перевірками під час випробувань, дозволяють дати оцінку надійності роботи обладнання, а теплові оцінити ефективність використання палива та теплоенергоносіїв, визначити втрати. Сучасні методи вимірювання дозволяють точно визначати витратні показники, тиск, температури теплоенергоносіїв, за якими можливо приймати рішення, що до регулювання та зміни режиму технологічного процесу, визначити витрати на вироблення теплової енергії та по споживанню теплоенергонасіїв. Також можливе діагностування зовнішнього стану теплоенергетичного обладнання для яких використовуються, як контактні прилади по вимірюванню температури та густини теплового потоку, так і безконтактні прилади по вимірюванню температури. За допомогою яких можливе оперативне визначення, як температур по поверхні огороджень теплоенергетичного та теплотехнологічного обладнання, так і визначення теплових втрат в довкілля. На базі даних по витраті та споживанню теплоенергоносіїв виробництвом складається баланс, з якого визначається ефективність роботи, як підприємства так і окремої ділянки виробництва. На прикладі випарної установки та допоміжного обладнання визначимо ці складові.

Для складання теплового балансу повинні бути відомі:

1. Витрата палива та його теплота згоряння, у випадку електроспоживання ― потужність та час роботи електронагрівачів.

2. Витрати пари, або гарячої води, що подається на обладнання;

3. Температура на вході та на виході обладнання чи теплової комунікації.

4. Попередньо повинні бути розглянуті креслення і проектна документація об’єкта, а під час дослідження уточнені площі поверхонь досліджуваного об’єкту.

5. Вимірювання теплових потоків та температур повинні проводитись на працюючому обладнанні в заданому режимі.

На прикладі випарника з лабораторної роботи №7 розглянемо тепловий баланс, який визначається з рівняння:

S Q= Q ₁+ Q _втрSі= G ₁ (h _п – h _к ) + q _втр1∙ F ₁ + q _втр2∙ F ₂+...+ q _{втр. n ∙} F_n, (8.1)

де S Q ― теплота витрачена на установку, кВт; Q ₁ ― тепловий потік від гріючої пари, кВт, розраховується за масовою витратою конденсату гріючої пари G ₁, кг/с (див. пп 7.5.5); h _п, h _к ― ентальпії відповідно гріючої пари і конденсату, кДж/кг; Q _втрSі ― сумарні втрати теплоти з поверхонь, кВт, q _втр ― усереднена густина теплового потоку відповідної ділянки ― 1, 2 … n, кВт/м², F ― площа поверхні ділянки теплообміну 1, 2 … n (паропроводу, сепаратора, випарника тощо), м².

В ефективність роботи випарного апарата (пп 7.5.8.) входять оцінка досконалості передачі теплоти та втрати від зовнішнього охолодження, які можливо визначити за кількістю сконденсованої пари на кожусі (за паразитним конденсатом) та за зменшенням утворення конденсату гріючої пари за рахунок збільшення термічного опору на стінках трубок апарату із-за утворення накипоутворення. В рівнянні (8.1) кількість наданої теплоти можливо представити в вигляді

Q ₁ = Q ₂+ Q _втр.н,

де Q ₂ ― теплота, що отримала вода (розчин) на підтримування процесу кипіння, та втрати апарату назовні Q _втр.н. Тоді рівняння (8.1) матиме вигляд:

S Q= Q ₁+ Q _втрSі= Q ₂+ Q _втр.н + q _втр1∙ F ₁ + q _втр2∙ F ₂+...+ q _втр.n∙ F _n. (8.2)

Дата добавления: 2015-08-10