Джерела випромінювання.

Для проведення кількісних вимірювань в УФ-області спектра використовуються джерела випромінювання, до яких установлені такі вимоги:

- наявність інтенсивного потоку випромінювання;

- просторова і часова стабільність спектрального складу і інтенсивності

випромінювання;

- відтворювання спектральної енергетичної яскравості.

На сьогодні існує цілий ряд штучних та природних (сонце, небо, окремі зорі) джерел УФ-радіації, які діляться на селективні, що випромінюють в основному у вузьку область УФ-спектра і інтегральні, які випромінюють увесь УФ спектр.

До штучних селективних належать бактерицидні і холодні ртутно-кварцові лампи (ртутні, ксенонові, криптонові, дейтерієво-водневі лампи), а також дуга при електрозварюванні, випромінювання яких на 80 % складається з короткохвильових променів з довжиною хвилі 253,7 нм, та еритемні люмінесцентні лампи, які використовуються для отримання відрізків довгохвильових (297 нм) УФ-променів.

Ртутно-кварцеві лампи низького тиску мають лінійчатий спектр в усьому УФ-діапазоні (від 200 до 400 нм). Ці джерела можна віднести до лінійчатих джерел випромінювання.

Спектральні лампи типу ДДС-30 є джерелами з суцільним спектром і призначені для генерації потужного монохроматичного УФ-випромінювання для спектрофотометричних досліджень.

Суцільний спектр випромінювання мають також Сонце, небо та дугові джерела випромінювання високого та надвисокого тисків. Наприклад, ксенонові та криптонові лампи та відповідно інші.

Газорозрядні ртутні лампи з люмінофорами (ЛД, ЛТБ, ЛБ, ЛХБ і т.і.) мають комбінований склад спектру випромінювання – лінійчатий та суцільний.

Основні типи джерел УФ-випромінювання умовно поділяють на чотири класи, які зведено до таблиці 1.

Окрім різновидів форм спектрального складу джерел, реальні спектральні характеристики розподілу потоку випромінювання, навіть у однотипних джерел, суттєво відрізняються між собою. Основними причинами вказаної відмінності є: спотворення спектрального складу вихідними вікнами джерел; відмінність робочих режимів; різниця складу атмосфери та парціального тиску всередині колби; старіння джерел.

Врахувати спектральний склад джерел можна, знаючи спектральні характеристики розподілу випромінювання джерела. Але разом з тим при вимірюваннях спектральних характеристик джерел на характеристику розподілу накладаються: апаратна функція спектрального приладу, спектральні характеристики оптичних елементів (конденсора, дзеркал, світлофільтрів) та спектральна характеристика чутливості фотоприймача. Ці фактори також враховуються, але це є не простим завданням, особливо визначення апаратної функції спектрального приладу.

Таблиця 1.

Основні класи джерел УФ-випромінювання

№ п/п	Тип джерела випромінювання	Приблизний вигляд розподілу випромінювання в УФ діапазоні
1	Газорозрядні ртутні лампи без люмінофорів (ДРТ, ДРШ, СВДШ)	1) rλ,   200 500 λ, нм 2)     200 500 λ, нм 3)   200 500 λ, нм 4)   500 λ, нм
2	Дейтерієво-водневі спектральні лампи (ДДС-30, ЛД(Д) і т.д.)
3	Випромінювання абсолютно чорного тіла (АЧТ) з температурою від 2000 до 6000 К); Джерела випромінювання за спектральним розподілом густини випромінювання, наближеним до законів АЧТ: - Сонце поза атмосферою; - електричні дуги; - дугові газорозрядні лампи (ДКсШ,ДКрШ); - лампи розжарювання з кварцовою колбою (лампи типу КГМ)
	Газорозрядні ртутні лампи з люмінофорами (ЛД, ЛТБ, ЛБ, ЛХБ і т.п.)

Отже, визначення абсолютних значень потоків випромінювання або освітленостей в певному спектральному діапазоні, які створює реальне джерело, є досить складним технічним та методичним процесом.

Дата добавления: 2015-08-10